Господарський суд
Житомирської області
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916
"30" вересня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/645/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Осіпчук В.Ю. - адвокат, ордер серії КВ №063530 від 20.05.2021;
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології"
до Приватного підприємства "Канцлайн"
про стягнення 119152,86 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 119152,86 грн. сплачених авансових платежів за виконання ремонтних робіт в приміщенні супермаркету.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення домовленостей не приступив до виконання робіт за договором підряду. В результаті таких дій позивач відмовився від договору підряду та звернувся до суду з позовом про стягнення 119152,86 грн. грошових коштів, сплачених позивачем в якості авансу за виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження відповідача не змінилася, відомості про припинення юридичної особи відсутні.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно з частинами 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що учасники провадження мали доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології" (позивач) досягли домовленостей з Приватним підприємством "Канцлайн" (відповідач) щодо залучення останнього до виконання ремонтних робіт в приміщенні супермаркету.
На виконання даної домовленості відповідач виставив позивачу рахунки на оплату авансу № 23-1/11 від 23.11.2020, № 25-2/11 від 25.11.2020, № 24-4/12 від 23.12.2020, № 01-2/02 від 01.02.2021 (а.с. 9-12).
Позивач в свою чергу перерахував грошові кошти у якості авансових платежів відповідачу, що підтверджується платіжними дорученнями № 10249 від 26.11.2020 на суму 52050,43 грн., № 10250 від 26.11.2020 на суму 15052,00 грн., № 10629 від 28.12.2020 на суму 40000 грн., №11067 від 01.02.2021 на суму 12050,43 грн., на загальну суму 119152,86 грн.
Отже, позивач, здійснивши оплату виставлених відповідачем рахунків щодо авансових платежів на ремонтні роботи, акцептував пропозицію відповідача на укладення договору підряду у спрощений спосіб.
Проте, відповідач так і не приступив до виконання робіт за договором підряду.
Позивач в свою чергу 08.04.2021 надіслав відповідачу лист про розірвання договору підряду на підставі частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та з вимогою повернути оплачені грошові кошти в сумі 119152,86 грн.
Оскільки відповідач не відреагував на зазначену вимогу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Отже, між сторонами склалися правовідносини підряду.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з статтею 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1). У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2). Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4). Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (ч. 5).
Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Проте, судом встановлено, що лист-вимога від 08.04.2021 за вих. №08/04 направлена на юридичну адресу відповідача 08.04.2021.
Як зазначалося раніше, відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 4 ст. 849 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, вищевказаною нормою закону надано право замовнику відмовитися в односторонньому порядку від договору підряду у будь-який час до закінчення робіт, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
При цьому, суд враховує, що матеріали справи містять належні докази направлення такого листа на юридичну адресу відповідача.
Таким чином, оскільки позивач на підставі частини четвертої статті 849 ЦК України відмовився від Договору, надіславши відповідачу лист-вимогу про відмову від договору, і така одностороння відмова не потребує узгодження з підрядником, то договір, є розірваним.
Згідно частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Як передбачено статтею 1212 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач у позові, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем авансового платежу за договором підряду в сумі 119152,86 грн. ПП "Канцлайн".
Таким чином, набуті відповідачем грошові кошти в сумі 119152,86 грн. за рахунок ТОВ "Чистий світ технології" на підставі договору підряду підлягають поверненню, як безпідставно збережені, адже правова підстава збереження цих коштів (зобов'язання по договору) відпала, тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
В матеріалах справи міститься ордери серії КВ № 063530 (а.с. 24) Осіпчука В.Ю. та серії КВ №063534 Шупик О.С. (а.с. 47).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
01.04.2021 між ТОВ "Чистий світ технології" (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Нечаєв а партнери" (Адвокатське об'єднання) укладено договір №5/21 про надання правової допомоги, відповідно до якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає доручення Клієнта про надання правової допомоги на умовах, визначених цим договором (п.п. 1.1. договору). Надання правової допомоги за цим договором полягає в наданні Адвокатським об'єднанням юридичних послуг із захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта, здійснення Адвокатським об'єднанням в інтересах Клієнта юридичних і фактичних дій (п.п. 1.2. договору).
Згідно п.п. 3.1. договору за надання юридичних послуг за цим договором Клієнт зобов'язується сплачувати Адвокатському об'єднанню погодинну винагороду (гонорар) в розмірі 1666,66 грн., крім того ПДВ 20% - 333,34 грн., а всього з ПДВ - 2000,00 грн. за одну годину надання послуг.
Погодинна винагорода (гонорар) обчислюється виходячи з фактичного обсягу часу, витраченого для виконання доручення Клієнта. до часу, який підлягає оплаті, включається час, витрачений на вивчення і підготовку документів, пошук і аналіз законодавства та судової практики, участь у судових засіданнях, перебування в органах, установах і організаціях, участь у переговорах і зборах, зустрічі та телефонні розмови з Клієнтом та іншими особами у справах Клієнта, інші ефективні дії у справах Клієнта.
Згідно п.п. 7.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021.
Так, до справи подано акт про надані юридичні послуги (а.с. 21), в якому зазначено детальний опис робіт (підготовка позовної заяви про стягнення безпідставно набутих грошових коштів з ПП "Канцлайн") на суму 8000,00 грн. з ПДВ з зазначенням витраченого часу (4 години).
20.05.2021 позивачу виставлено відповідний рахунок №50 (а.с.22) на суму 8000,00 грн. з ПДВ.
Крім цього, в матеріалах справи міститься банківська виписка, підтверджуюча оплату в сумі 8000,00 грн. за надані юридичні послуги.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).
Як встановлено судом позивачем оплачено надану професійну правничу допомогу та підтверджено відповідними доказами, що містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, суд зауважує, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати (в т. ч. на професійну правничу допомогу), пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проаналізувавши вищевикладене, суд покладає витрати по оплаті професійної правничої допомоги на відповідача в сумі 8000,00 грн.
Також суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а відповідачем не було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Канцлайн" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 81, ід. код 42429731)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий світ технології" (04073, м. Київ, пр. Московський, 21, ід. код 38443865) 119152,86 грн. безпідставно набутих коштів, а також 2270,00 грн. сплаченого судового збору та 8000,00 грн. витрат по оплаті професійної правничої допомоги.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.10.21
Суддя Кудряшова Ю.В.
Віддрукувати:
1 - в справу;
2 - позивачу (рек.)
3 - відповідачу (рек.)