Господарський суд
Житомирської області
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916
"12" жовтня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/830/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін справу
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ"
про стягнення 1322,63грн
Квартирно-експлуатаційний відділ м.Миколаїв звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" про стягнення 1 322,63грн, з яких: 1 085,77грн вартості спожитої електричної енергії, 125,96грн пені, 82,90грн інфляційних втрат, 28,00грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №325 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 23.10.2019.
В якості правових підстав позивач зазначає ст.11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 631, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України.
Ухвалою суду від 02.08.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно ч.2, 3 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
16.08.2021 до суду повернулася ухвала від 02.08.2021, яка направлялася відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 27-29), з відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 32-35).
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №28094733 від 11.10.2021 адреса місцезнаходження відповідача не змінилася, відомості про припинення юридичної особи відсутні (а.с. 37-39).
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно п.10 ч.2 ст.9 даного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.
Як визначено ч.1 ст.10 даного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною (в даному випадку, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №906/830/21.
Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи приписи ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 12.10.2021.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
23.10.2019 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" (замовник, відповідач) укладено договір про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №325 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець забезпечує замовника електричною енергією (місце розташування об'єкта: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Чижикова (Зінченко) (територія в/ч А 1594). У свою чергу, замовник відшкодовує вартість спожитої електричної енергії згідно тарифів ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія". Електроенергія обліковується згідно приладу обліку із зафіксованими початковими показниками в Додатку 1 до Договору (а.с. 8-11).
Відповідно до умов п.2.2 Договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати рахунки та акти виконаних робіт.
Замовник згідно умов п.2.3 Договору зобов'язується:
- проводити остаточний розрахунок відшкодування за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію протягом 5 (п'яти) операційних днів з моменту отримання рахунку за спожиті послуги, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в даному договорі. Оплата здійснюється, згідно актів виконаних робіт та рахунків, виставлених виконавцем по діючим тарифам та розцінкам, встановленим постачальною організацією - ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" - для КЕВ м. Миколаїв на момент виставлення рахунку;
- протягом п'яти днів з дати одержання акту прийняття - передавання електроенергії, що відшкодовується, повернути Виконавцю один примірник оригіналу такого акту, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту прийняття - передавання електроенергії, що відшкодовується. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту прийняття-передавання електроенергії, що відшкодовується, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом п'яти днів з моменту отримання акту, такий акт вважається підписаним споживачем без зауважень.
Замовник здійснює повну попередню оплату вартості очікуваного обсягу споживання на відповідний розрахунковий період (наступний за звітним місяць) не пізніше 5 (п'яти) календарних днів до початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок відшкодування за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію Замовник здійснює Виконавцю на підставі виставленого рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, та акту виконаних робіт. Покази лічильників, на підставі яких Виконавцем виписуються та надаються рахунки для сплати та акти виконаних робіт, надаються Замовником 20-го числа звітного місяця (п.3.1 - 3.3 Договору).
Відповідно до п.6.1, 6.2 Договору цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Відповідно до п.3 ст. 631 Цивільного Кодексу України сторони домовилися, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 04.07.2019. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.
Заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов у матеріалах справи відсутні, а відтак - Договір є чинним станом на день розгляду судом даної справи.
У матеріалах справи містяться акти прийняття-передавання електроенергії, що відшкодовується за Договором за період з липня по листопад 2020 року на загальну суму 1 085,77грн, а саме:
- акт прийняття-передавання електроенергії №396 від 20.07.2020 на суму 397,24грн (а.с. 12);
- акт прийняття-передавання електроенергії №437 від 20.08.2020 на суму 460,98грн (а.с. 19);
- акт прийняття-передавання електроенергії №490 від 21.09.2020 на суму 143,70грн (а.с. 16);
- акт прийняття-передавання електроенергії №545 від 20.10.2020 на суму 61,15грн (а.с. 15);
- акт прийняття-передавання електроенергії №591 від 20.11.2020 на суму 22,70грн (а.с. 21).
Вказані вище акти не містять підпису повноважної особи відповідача. Разом з тим, будь-яких заперечень щодо підписання цих актів останній суду не надав, і такі в матеріалах справи відсутні. Тому, з врахуванням положень п.2.3 Договору, подані позивачем акти прийняття-передавання електроенергії за період з липня по листопад 2020 року вважаються підписаними відповідачем без зауважень.
На виконання умов укладеного Договору позивач виписав відповідачу рахунки на оплату відшкодування послуг за електропостачання за період липень-листопад 2020 року на загальну суму 1085,77грн, а саме:
- рахунок №396 від 20.07.2020 на суму 397,24грн (а.с. 13);
- рахунок №437 від 20.08.2020 на суму 460,98грн (а.с. 18);
- рахунок №490 від 21.09.2020 на суму 143,70грн (а.с. 17);
- рахунок №545 від 20.10.2020 на суму 61,15грн (а.с. 14);
- рахунок №591 від 20.11.2020 на суму 22,70грн (а.с. 20).
Отже, враховуючи вище викладене, позивач взяті на себе зобов'язання за договором про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №325 від 23.10.2019 виконав у повному обсязі та належним чином.
Разом з тим, визначені Договором зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг відповідачем залишені без виконання, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 1 085,77грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Візин Річ" про стягнення 1 322,63грн, з яких: 1 085,77грн вартості спожитої електричної енергії, 125,96грн пені, 82,90грн інфляційних втрат, 28,00грн 3% річних.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору про надання послуг.
Приписами ч.1 ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
За ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Позивач довів суду факт невиконання в повному обсязі з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором, а саме не здійснення останнім оплати за надані послуги, а наявність боргу в сумі 1 085,77грн підтверджується наявними у справі доказами. Відповідач станом на день розгляду справи докази оплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" заборгованості в сумі 1 085,77грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 125,96грн пені за період з 28.07.2020 по 19.07.2021, 82,90грн інфляційних втрат за період з 28.07.2020 по 19.07.2021 та 28,00грн 3% річних за період з 28.07.2020 по 19.07.2021.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати вартості наданих послуг з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або д о г о в о р о м, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.3 договору про відшкодування вартості спожитої електричної енергії №325 від 23.10.2019 визначено, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених п.2.3 та 3.1 даного договору, замовник сплачує виконавцю пеню за в е с ь п е р і о д п р о с т р о ч е н н я у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №4 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (з відповідними змінами), інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши зазначений позивачем у позовній заяві розрахунки розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат за період липень-листопад 2020 року, суд вважає їх правильними та обґрунтованими. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 125,96грн пені, 82,90грн інфляційних втрат, 28,00грн 3% річних підлягають задоволенню.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" (10005, м.Житомир, вул. Радонова, буд.5, кв.31; ідентифікаційний код 40889560) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, буд. 62-А; ідентифікаційний код 08029523):
- 1 085,77грн вартості спожитої електричної енергії;
- 125,96грн пені;
- 82,90грн інфляційних втрат;
- 28,00грн 3% річних;
- 2 270,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 12.10.21
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу
2 - позивачу (54056, м. Миколаїв, пр.Миру, 62-а) (рек.) та на електронну пошту: mykol_kev@dod.ua
kev_mykolaiv@post.mil.gov.ua
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ) (рек. з пов.) та на електронну пошту: infovizynrich@ukr.net