61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
12.10.2021 Справа № 905/1584/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгідропостач» м. Київ
до відповідача: Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове
про стягнення 246065,53грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецгідропостач» м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, про стягнення 246065,53грн, з яких 198000,00грн - основна сума боргу, 18226,76грн - пеня, 21781,86грн - інфляційні втрати, 8056,91грн - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1/13-20МТП від 26.02.2020, у зв'язку з чим нарахував пеню, 3% річних та інфляційні збитки.
Ухвалою суду від 25.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1584/21; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 16.09.2021 о 10:00год.
Ухвалою суду від 16.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 12.10.2021 о 10:00год.
В судові засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
В судові засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу. Відповідач відзив на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Виходячи з того, що ухвали суду направлялись на юридичну адресу відповідача, а також враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.
26.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецгідропостач» (постачальник, позивач) та Державним підприємством «Селидіввугілля» (покупець, відповідач) укладено договір поставки №1/13-20МТП (договір).
Пунктами 1.1, 1.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити у власність покупця наступну продукцію: з'єднувачі труб, за найменуванням, кількістю, ціною, в терміни, узгодженими обома сторонами, відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору; покупець зобов'язується прийняти поставлену в його власність продукцію, своєчасно сплатити її вартість відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 договору, поставка продукції здійснюється в кількості та за цінами згідно заявок покупця і специфікації, протягом 5-ти календарних днів з моменту заявки, якщо інше не обумовлено в специфікації. Датою поставки вважається дата зазначена у видатковій накладній.
Згідно п.4 договору сума договору дорівнює 198000,00грн з урахуванням ПДВ. Розрахунки за поставлену продукцію проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів, з дня отримання продукції покупцем, якщо інше не обумовлено в специфікації.
Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що постачальник зобов'язаний надати покупцеві наступні документи: видаткову накладну; відповідну товаротранспортну накладну; рахунок-фактуру на продукцію, що відвантажується; податкову накладну в електронному вигляді з дотриманням умов щодо реєстрації та складену відповідно до чинного податкового законодавства України; технічну документацію виготовлювача, що забезпечує гарантію якості (сертифікати якості, паспорта і т.д.). Покупець здійснює прийом продукції за кількістю та якістю згідно умов цього договору, а також «Інструкції Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу від 15.06.1965 №П-6 зі змінами та доповненнями та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 №П-7 (зі змінами та доповненнями).
Згідно п.п. 6.1, 6.2 договору, сторони несуть відповідальність за неналежне виконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства України. При порушення строків оплати за поставлену продукцію, згідно п.4.2 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки.
З пунктів 9.1, 9.2, 9.3 договору вбачається, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Доповнення або зміни та додатки до даного договору мають силу, якщо вони підписані обома сторонами. Сторони несуть повну відповідальність за правильність вказаних ними у цьому договорі реквізитів та зобов'язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несуть ризик настання пов'язаних із ним несприятливих наслідків.
Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.
Специфікацією №1, що є додатком до договору №1/13-20МТП від 26.02.2020, визначається найменування продукції, що поставляється, а саме з'єднання БС (в комплекті: клин, хомут, ущільнювач) в кількості 450 одиниць на суму 198000,00грн.
Також, вказаною специфікацією передбачено, що поставка продукції здійснюється в кількості та за цінами згідно даної специфікації, протягом 5-ти календарних днів з моменту заявки. Розрахунки за поставлену продукцію проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів, з дня отримання товару покупцем.
Постачальником було здійснено дві поставки продукції, які підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: №23 від 27.02.2020 на суму 96800,00грн, №34 від 12.03.2020 на суму 101200,00грн., товарно-транспортними накладними, а саме: №Р23 від 27.02.2020, №Р34 від 12.03.2020.
Отримання товару підтверджується підписом відповідальної особи - Щудро В.Г., яку уповноважено довіреностями №44 від 27.02.2020 та №52 від 12.03.2020 на отримання від ТОВ «Спецгідропостач» цінностей за договором №1/13-20МТП від 26.02.2020.
Отримавши товар за договором, у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання по оплаті грошових коштів за отриманий товар на загальну суму 198000,00 грн.
Відповідач, як то передбачено умовами укладеного між сторонами договору, не здійснив у встановлений строк оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем направлялась відповідачу претензія №0807/20 від 08.07.2020 про стягнення заборгованості за поставлений товар та стягнення штрафних санкцій. Вказана претензія була отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого поштового повідомлення з відміткою про вручення.
Відповіді на претензію позивачу не надходило.
Позивачем до суду наданий акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2020-19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецгідропостач» та Державним підприємством «Селидіввугілля» за договором №1/13-20МТП від 26.02.2020, відповідно до якого заборгованість ДП «Селидіввугілля» перед ТОВ «Спецгідропостач» складає 198000,00грн. Акт підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.
Оскільки відповідач не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, позивачем було вжито всіх заходів для досудового врегулювання спору, на підставі чого позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 198000,00грн, пеню у розмірі 18226,76грн, інфляційні витрати у розмірі 21781,86грн, 3% річних у розмірі 8056,91 грн.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що укладений між сторонами договір №1/13-20МТП від 26.02.2020 за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договором поставки №1/13-20МТП від 26.02.2020, оскільки з його боку товар був поставлений, відповідачем протилежного не доведено, строк оплати за договором є таким, що настав, таким чином позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 198000,00грн обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 18226,76грн за період з 27.03.2020 по 12.08.2021, інфляційні втрати в розмірі 21781,86грн за період з квітня 2020р. по липень 2021р., 3% річних в розмірі 8056,91грн за період з 27.03.2020 по 12.08.2021.
За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд визнає його арифметично не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено дату виникнення прострочення зобов'язань, зокрема останнім не враховані положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи погоджений сторонами у п.4.2 договору порядок розрахунків, строк оплати продукції, з урахуванням положень ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України до 30.03.2020 за видатковою накладною №23 від 27.02.2020 та до 13.04.2020 за видатковою накладною №34 від 12.03.2020 відповідно.
Після здійснення судом перерахунку 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" за видатковою накладною №23 від 27.02.2020 за період з 31.03.2020 по 12.08.2021 та за видатковою накладною №34 від 12.03.2020 за період з 14.04.2020 по 12.08.2021, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 8008,58грн.
Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", в межах визначеного позивачем періоду прострочення та встановив, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 21781, 86грн.
Згідно п.6.2 договору, при порушення строків оплати за поставлену продукцію, згідно п.4.2 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина шоста ст.232 Господарського кодексу України).
Пунктом 7 розділу ІХ Прикінцевих положень Господарського кодексу України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнає його арифметично не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено дату виникнення прострочення зобов'язань, зокрема останнім не враховані положення ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України.
Після здійснення судом перерахунку пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" за видатковою накладною №23 від 27.02.2020 за період з 31.03.2020 по 12.08.2021 та за видатковою накладною №34 від 12.03.2020 за період з 14.04.2020 по 12.08.2021, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 18049,15грн.
Судові витрати, за приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгідропостач», м.Київ до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове про стягнення 246065,53грн - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85401, Донецька обл., м.Селидове, вул.Карла Маркса, б.41, код ЄДРПОУ 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецгідропостач» (03189, м.Київ, вул.Академіка Вільямса, 2-Б, код ЄДРПОУ 42814997) основний борг в сумі 198000,00грн, пеню в сумі 18049,15грн, інфляційні втрати в сумі 21781,86грн, 3% річних в сумі 8008,58грн, судовий збір в сумі 3687,59грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2021.
Суддя Г.Є. Курило