вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
11.10.2021м. ДніпроСправа № 904/6991/21
за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представників сторін
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 88367,20 грн.
Ухвалою суду від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/6991/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.
26.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
02.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив.
08.09.2021 від відповідача надійшли заперечення на відзив.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позивач вказує на те, що відповідач доставив позивачу вантаж із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, у зв'язку з чим сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 90567,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 6, 41, 116 Статуту залізниць України, пункти 1.1, 1.2, 2.1, 2.4, 2.9, 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу, пункт 8 Правил видачі вантажів, статтю 307 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на неправильне визначення позивачем термінів доставки, а саме - без урахування терміну на збільшення терміну доставки за актами загальної форми, які зазначені у графі 49 накладних, і, як наслідок, неправильне визначення штрафу. У зв'язку з цим відповідачем за накладною № 40144578 наведено контррозрахунок штрафу на суму 3 844, 80 грн. Таким чином, згідно з контррозрахунком відповідача надлишок суми заявленого позивачем до стягнення штрафу за даною накладною становить 3 817, 80 грн.
Також відповідач вважає, що позивачем при розрахунку терміну доставки не враховано акти про затримку вагонів, складені на шляху прямування.
Внаслідок чого, надлишково заявлено штраф у розмірі 39 896, 30 грн.
В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафу відповідач посилається, зокрема, на стратегічне значення залізниці для економіки та безпеки держави та повідомляє, що у зв'язку із встановленням у 2020 році карантинних обмежень, які були встановлені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, у тому числі у березні були зупиненні перевезення пасажирів залізничним транспортом, а у червні відбулося лише часткове їх відновлення.
Позиція позивача викладена у відповіді на відзив
Позивач стверджує, що акти загальної форми № 5106 та № 5107 від 02.02.2021 (ст. Фастів), № 5118 та 5119 від 04.02.2021 (ст. Фастів), додані відповідачем до відзиву на підтвердження обставин, що дають право залізниці на збільшення термінів доставки вантажу на 2 доби за накладною № 32029712, позивач вважає неналежними, недостовірними та недопустимими доказами, на підставі яких не можна встановити обставини, що входять у предмет доказування.
Проти задоволення клопотання про зменшення штрафу до 50% позивач заперечує з огляду на необґрунтованість та недоведеність аргументів відповідача.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
У квітні 2021 відповідачем до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці здійснено перевезення вантажів (руда, кокс, флюси, кварцит тощо), одержувачем яких є Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".
Вказані перевезення оформлені залізничними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи: №№ 52782851, 3077731, 53126207, 40013948, 40137218, 40137226, 40137234, 40144552, 40144560, 40144578, 40144784, 40174468, 32029712, 32044125, 32044117, 32039794, 32059610, 32030462, 32063307, 45931193, 53263414, 53335295, 53628491, 45177698, 53675146, 53754644, 42502864, 42502872 (арк.с. 19-64).
Одержувачем вантажу у накладних зазначено позивача.
Як вбачається із копій залізничних накладних, наданих до позовної заяви, вагони з вантажем були доставлені на адресу позивача із простроченням.
До матеріалів справи позивачем надано розрахунок штрафу (арк.с.13-18).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є одержувачем за всіма транспортними накладними, які є у матеріалах справи.
Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила) визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням. Зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Згідно з пунктом 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 2.1 Правил визначено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.
При цьому пунктом 2.4 Правил визначено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до пункту 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантаж вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, у зв'язку із чим, сума штрафу за несвоєчасну доставку вантажу складає 88 367, 20 грн.
Зазначений у пункті 116 Статуту штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
З накладних вбачається, що вантаж було вивезено одержувачем (позивачем) впродовж доби після одержання відповідного повідомлення.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9 Правил).
Відповідні відмітки у залізничних накладних №№ 52782851, 3077731, 53126207, 40013948, 40137218, 40137226, 40137234, 40144552, 40144560, 40144784, 40174468, 32044125, 32044117, 32039794, 32059610, 32030462, 32063307, 45931193, 53263414, 53335295, 53628491, 45177698, 53675146, 53754644, 42502864, 42502872 відсутні, тому збільшення термінів доставки по вказаним накладним не застосовується.
За контррозрахунком відповідача суми штрафу за залізничною накладною № 40144578 позивачем неправильно визначено термін доставки, про що є відмітка у графі 49 цієї накладної. Так, за твердженням відповідача, за залізничною накладною № 40144578прострочення у доставці вантажу становить 3 доби і, відповідно, сума штрафу у розмірі 20% провізної плати складає 3 844, 80 грн.
За твердженням відповідача, сума штрафу за залізничною накладною № 32029712 позивачем не врахована затримка вантажу на шляху прямування не з вини залізниці, про що є відмітка у графі 49 цієї накладної, а саме - про збільшення терміну доставки згідно з актами загальної форми № 5118 та 5119 від 04.02.2021 (арк. с. 38).
В графі 49 залізничної накладної № 32029712 міститься посилання на наявні у матеріалах акти загальної форми № 5118 та 5119 від 04.02.2021(ст. Фастів).
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Згідно з пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.
Акти загальної форми ГУ-23 № 5118 та № 5119 від 04.02.2021 складені проміжними станціями на шляху прямування вантажу за залізничною накладною № 322029712 від 01.02.2021 вже поза межами 5-добового нормативного строку доставки (4 доби на відстань 645 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям), а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами у підтвердження факту існування обставин, що дають залізниці право на відповідне збільшення терміну доставки вантажу.
У зв'язку з цим наведений відповідачем контррозрахунок суми штрафу за залізничною накладною № 322029712 та 40144578 не може бути прийнятий судом до уваги.
Тож, здійснений позивачем розрахунок штрафу є таким, що відповідає статті 116 Статуту залізниць України та пунктам 1.1, 1.2, 2.1, 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу, тому визнається судом обґрунтованим.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про те, що відповідачем були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин справи, які підтверджені належними доказами, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу
Статтею 233 Господарського суду України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, суд, з урахуванням усіх конкретних обставин справи, має право при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір.
При вирішенні питання про зменшення штрафних санкцій, суд, крім розміру збитків, повинен також враховувати: ступінь виконання зобов'язання, майновий стан сторін, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, тобто суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Суд також може зменшити розмір штрафних санкцій у разі наявності інших обставин, які мають істотне значення, однак, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а є його правом і виключно у виняткових випадках.
Відповідач, обґрунтовує клопотання про зменшення розмірі штрафу до 50% тим, що Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави; значними матеріальними втратами залізниці, понесеними за період карантину, а також тим, що позивачу не завдано збитків затримкою доставки вантажу.
Макроекономічні процеси в державі, пов'язані в тому числі з наслідками запроваджених карантинних заходів, на які посилається відповідач, носять загальний характер та у певній мірі впливають на всіх суб'єктів господарювання. Тому наведені відповідачем обставини не є винятковими і достатніми для зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу. Крім того, розмір штрафу за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів встановлено статтею 116 Статуту і зменшення розміру такого штрафу Статутом не передбачено.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Враховуючи те, що відповідачем не надано суду належних доказів у підтвердження свого майнового становища станом на поточний рік, доказів поважності причин неналежного виконання зобов'язань, а також - винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій до 50%.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 270 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, господарський суд
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зменшення розміру штрафу відмовити.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310; ідентифікаційний код 00186520) штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 88367,20 грн та судовий збір у розмірі 2 270 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко