вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
07.10.2021 Справа № 904/1644/19
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ", м. Дніпро
про стягнення 198 313 216,74 грн.
Представники:
Від Позивача: Крапівцева О.О., довіреність № 4892-К-О від 12.11.2018, адвокат
Від Відповідача: представник не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі-Позивач) 23.04.2019 звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №И114Г/С від 20.11.2006 року станом на 12.04.2019 року в розмірі 198313216,74 грн (79911947,14 грн заборгованість за кредитом; 78826261,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 39575008,39 грн пеня за порушення грошового зобов'язання) та 672350,00 грн судового збору.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором №И114Г/С від 20.11.2006 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
25.04.2019 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрите провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 23.05.2021 о 16:00 год.
23.05.2019 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 06.06.2019 об 13:00 год.
06.06.2019 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 20.06.2019 об 12:00 год.
20.06.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче судове засідання відкладено на 27.06.2019 на 17:00 год.
27.06.2019 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 18.07.2019 об 12:30 год.
10.07.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" подало до канцелярії суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд:
поновити строк для подання зустрічної позовної заяви;
прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду;
визнати недійсним односторонній правочин вчинений Акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ - 14360570) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Імме” (код ЄДРПОУ - 33808671) листа від 28.12.2017 року №Э.Upr1/3-165055;
визнати недійсним односторонній правочин вчинений Акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ - 14360570) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Імме” (код ЄДРПОУ -33808671) від 28.12.2017 року №Э.Upr1/3-165055.
В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю “Імме” посилається на те, що Банком на адресу Відповідача були направлені листи від 09.07.2018 №Э.Upr1/3-616336 та від 28.12.2017 року №Э.Upr1/3-165055, в яких Банк зазначив про зміну процентної ставки та строки повернення кредиту. В той час, зазначені листи не підписані власноручно, а здійснено підпис за допомогою електронного (або іншого) копіювання. Теж саме стосується і відбитку печатки. Також, між ТОВ “Імме” та Акціонерним товариством комерційний банк “Приватбанк” відсутня будь-яка домовленість щодо використання факсимільного відтворення підпису. Так, ТОВ “Імме” вважає, що такі вимоги не створюють жодних правових наслідків, зокрема, але не виключно, не встановлюють строк виконання зобов'язань за Договором, не змінюють відсоткову ставку, не зрозуміло коли саме потрібно сплачувати проценти. Таким чином, сторонами Договору не досягнуто всіх істотних умов Договору, що свідчить про факт його недійсності. При цьому, Відповідач вказує на те, що він дізнався про наявність вказаних обставин лише після ознайомлення з відповідними документами, тому вважає поважною причиною пропуск строку для подання зустрічної позовної заяви.
15.07.2019 ухвалою суду повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" до Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" про визнання недійсними односторонніх правочинів банка АТ КБ "Приватбанк" без розгляду.
17.07.2019 надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 про повернення зустрічної позовної заяви.
18.07.2019 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19 та направлено справу до Центрального апеляційного господарського суду.
Супровідним листом №904/1644/19/9077/19 від 01.10.2019 справу повернуто від Центрального апеляційного господарського суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
03.10.2019 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 16.10.2019 о 14:00 год.
11.10.2019 надійшов запит від Центрального апеляційного господарського суду на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 про повернення зустрічної позовної заяви та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019 для подальшого направлення до Верховного Суду.
15.10.2019 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19 та направлено справу до Центрального апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Верховного Суду.
Супровідним листом №24.2-16/904/1644/19/433/2019 від 13.11.2019 справу повернуто від Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
02.12.2019 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 17.12.2019 о 15:30год.
09.12.2019 надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019 про зупинення провадження у справі №904/1644/19.
11.12.2019 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19 та направлено справу до Центрального апеляційного господарського суду.
Супровідним листом №904/1644/19/2114/20 від 12.03.2020 справу повернуто від Центрального апеляційного господарського суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
18.03.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.04.2020 о 14:30год.
Cудове засідання 28.04.2020 не відбулося у зв'язку з карантином.
28.04.2020 ухвалою суду через карантинні заходи в суді розгляд справи перенесено на 26.05.2020 о 10:00 год.
25.05.2020 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит щодо направлення справи №904/1644/19 до апеляційного суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
26.05.2020 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19, направлено справу №904/1644/19 до Центрального апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Супровідним листом №24.2-16/904/1644/19/392/2020 від 08.07.2020 справу повернуто від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
27.07.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 26.08.2020 о 09:30 год.
26.08.2020 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 08.09.2020 об 15:00 год.
28.08.2020 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит щодо направлення справи №904/1644/19 до апеляційного суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
28.08.2020 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19 та направлено справу №904/1644/19 до Центрального апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
12.10.2020 супровідним листом №24.2-16/904/1644/19/502/2020 від 23.09.2020 справу повернуто від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
13.10.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 27.10.2020 о 12:00год.
27.10.2020 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.11.2020 о 14:30год.
17.11.2020 ухвалою суду відкладено судове засідання на 10.12.2020 об 09:30 год.
03.12.2020 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит, в якому зазначено терміново надіслати справу/матеріали справи/матеріали оскарження ухвали по справі №904/1644/19 до апеляційного суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
07.12.2020 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19.
16.02.2021 супровідним листом №24.2-16/904/1644/19/43/2021 від 01.02.2021 справу повернуто від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
01.03.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19 та призначено судове засідання по суті на 11.03.2021 о 09:30год.
11.03.2021 ухвалою суду відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 25.03.2021 об 14:30 год.
22.03.2021 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит, в якому зазначено терміново надіслати на нашу адресу матеріали справи №904/1644/19 до апеляційного суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
11.03.2021 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19.
21.05.2021 супровідним листом №24.2-16/904/1644/19/205/2021 від 28.04.2021 справу повернуто від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
24.05.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі №904/1644/19 та призначено судове засідання по суті на 10.06.21 о 09:30год.
10.06.2021 ухвалою суду відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 24.06.2021 об 09:30 год.
16.06.2021 від Центрального апеляційного господарського суду надійшов запит, в якому зазначено терміново надіслати на нашу адресу справу №904/1644/19 до апеляційного суду для подальшого направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
18.06.2021 ухвалою суду зупинено провадження у справі №904/1644/19.
15.09.2021 супровідним листом №24.2-17/904/1644/19/400/2021 від 03.08.2021 справу повернуто від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Господарського суду Дніпропетровської області.
17.09.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено судове засідання по суті на 07.10.2021 о 11:30год.
Відповідач в судове засідання призначене на 07.10.2021 не з'явився, подав клопотання (арк.с. 245 Т.3), в якому посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України, повідомив про те, що дата та час наступного судового засідання ТОВ «Імме» невідома. Так, ТОВ «Імме» просить суд повідомити про дату, місце та час розгляду справи №904/1644/19. Відповідач бажає приймати участь у судових засіданнях та скористатись всім обсягом прав передбаченими ст. ст. 42, 46 ГПК України. Крім того, ТОВ «ІММЕ» повідомило, що ТОВ «Коллацио», який є учасником ТОВ «ІММЕ» подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 року по справі №904/1644/19 про повернення зустрічної позовної заяви та постанову центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019 року по справі № 904/1644/19, що відповідно до пунктів 17.11, 17.12 ГПК України є підставою для зупинення провадження у справі.
Суд залишає зазначене клопотання без розгляду з таких підстав.
Статтею 43 ГПК України встановлено:
1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст.2 ГПК України:
1. Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
2. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
3. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є:
1) верховенство права;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;
4) змагальність сторін;
5) диспозитивність;
6) пропорційність;
7) обов'язковість судового рішення;
8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;
9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках;
10) розумність строків розгляду справи судом;
11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).
Так, станом на жовтень 2021, вже протягом 3 років і 6 місяців, справа № 904/1644/19 перебуває у провадженні суду, остаточне рішення у справі не прийнято. Відповідачем та учасниками його товариства оскаржуються ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 і постанова Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019, щодо яких суд касаційної інстанції неодноразово відмовляв у відкритті касаційного провадження.
Остання ухвала суду від 17.09.2021 про поновлення провадження у справі і призначення розгляду справи по суті надіслана Відповідачу в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (арк.с. 244 Т.3).
Направлення судової ухвали на адресу Відповідача про слухання справи підтверджується реєстром №266 згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Україні з повідомленням від 21.09.2021 (арк.с. 247 Т.3). Згідно з витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, судова повістка з ухвалою суду була доставлена на адресу Відповідача, але не була вручена (арк.с. 248 Т.3).
З аналізу матеріалів справи судом вбачається, що:
Відповідач протягом усього судового провадження жодного разу не отримав судові документи через поштову установу, поштові повідомлення повертались до судів з відміткою про закінчення терміну зберігання (арк.с. 93-96, 139-141, 153-156, 198-204, 208-212, 223-228, 243-250 Т.2, арк.с. 65-76, 96-99, 137-141, 188-196, 236-239 Т.3), в той же час Відповідачем регулярно до судових засідань подавались до справи відзив, клопотання та скарги, з чого слідує що останній самостійно відстежує рух справи;
ухвала суду від 17.09.2021 про призначення судового засідання на 07.10.2021 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у встановленому порядку і завчасно;
має місце доставка поштовою установою ухвали суду від 17.09.2021 на адресу Відповідача;
зазначений представником Відповідача в останньому клопотанні контактний телефон не відповідає;
представник Відповідача не надав доказів наявності у нього статусу адвоката або самопредставництва у справі, яка не є малозначною;
поведінка Відповідача створює загрозу неможливості вирішення спору своєчасно та в розумні строки.
Отже, твердження Відповідача про те, що він не знає про судове засідання і подання представником Відповідача особисто в день судового засідання до його проведення до канцелярії суду клопотання про сповіщення його про дату слухання справи, суд визнає свідомим створенням удаваних перешкод у розгляді справи. Крім того, зазначення у клопотанні про вчинення судом дій на підставі п.17.11, 17.12 Перехідних положень ГПК України, в яких йдеться про зупинення провадження у справі, також розцінюється судом як спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.
Суд визнає такі дії зловживанням процесуальними правами відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України і тому залишає клопотання Відповідача без розгляду.
Слід також зауважити, що у справі №904/1644/19 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вже прийнята ухвала від 27.07.2021 (арк.с. 227-232 Т.3), якою визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Елара" (пов'язана особа Позивача) щодо оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 904/1644/19 зловживанням процесуальними правами та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елара" в дохід державного бюджету штраф у розмірі 22 700,00 грн.
З огляду на те, що розгляд даної справи неодноразово призупинявся та відкладався за ініціативою Відповідача та пов'язаних з ним осіб, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
В судовому засіданні 07.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
04.06.2019 представник Позивача надав розрахунок заборгованості з доказами направлення копії розрахунку на адресу Відповідача (арк.с. 97-101 Т.2).
06.06.2019 канцелярією суду зареєстровано відзив на позовну заяву Відповідача (арк.с. 103-104 Т.2), в якому заперечує факт отримання кредитних коштів від Позивача, в якості доказів отримання кредитних коштів Позивач не надає жодних належних, допустимих доказів перерахування кредитних коштів на рахунки Відповідача, які мають бути в оригіналах меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку). Вказані документи до позову не додано. На банківських виписках, доданих до позовної заяви також відсутні підписи осіб, відповідальних за здійснення операцій, відсутній штамп банку. Позовні вимоги Позивача, які ґрунтуються на факті отримання Відповідачем кредитних коштів - є недоведеними у встановлений законом спосіб. Попередня вимога на видачу кредиту у Відповідача відсутня, що ставить під сумнів дійсність такого документу та справжність печатки та підпису відповідної особи на ній, у зв'язку з чим Відповідачем буде заявлено клопотання про витребування оригіналу такої вимога, а у випадку необхідності, проведення експертизи. За відсутності попередньої вимоги на видачу кредиту банк не мав права на їх перерахування на виконання Договору, а тому перераховані грошові кошти не є кредитними і не можуть бути предметом стягнення за позовом. Також на підставі ст. 90 ГПК України, Відповідач ставить Позивачу питання:
1. На підставі якого первинного документу були надані грошові кошти на користь Відповідача за Кредитним договором №09/02 від 28.08.2009 року?
2. Чи є в наявності Позивача оригінал первинного документу, що підтверджує надання коштів за Кредитним договором №09/02 від 28.08.2009 року на користь Відповідача та відповідає вимогам Постанови Національного Банку від 18.06.2003, №254 “Про організацію операційної діяльності в банках України”?
07.06.2019 представник Позивача надав заперечення проти надання Відповідачем відповідей у формі заяви свідка (арк.с. 113 Т.2), в якому зазначає, що поставлення представником Відповідача питань, відповіді на які вже містяться у самій позовній заяві, має ознаки зловживання процесуальним правом з боку Відповідача.
Представник Позивача 20.06.2019 надав відповідь на відзив (арк.с. 117-121 Т.2), в якому просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Так, Позивач у відповіді на відзив, вказує про те, що надавши до суду відзив на позов, Відповідач фактично процитував норми законодавства, які регулюють здійснення банківської діяльності та бухгалтерського обліку. При цьому, акцентуючи увагу на необхідності надання оригіналів касових документів на підтвердження видачі коштів за договором, Відповідач не заперечує факту укладання Договору та факту отримання коштів. Жодних посилань на неотримання коштів відповідачем Відзив на позов не містить. Щодо посилання Відповідача на обов'язковість надання первинної документації про здійснення банківських операцій саме у формі квитанцій/платіжних доручень/меморіальних ордерів та ін., слід зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Таким чином, виписки з рахунку, що містяться в матеріалах справи, вважаються належним доказом перерахування кредитних коштів Відповідачу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 06.11.2018 у справі № 910/1580/18).
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
На підставі заявки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" на отримання короткострокової позики від 07.06.2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" 20.11.2006 року укладено кредитний договір №И114Г/С (арк.с. 43-50 Т.1) про надання невідновлючальної кредитної лінії з лімітом 84000000,00 грн зі строком повернення 20.11.2011року .
До вказаного кредитного договору сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, зокрема: додаткові угоди №1 від 20.11.2006 року, №2 від 20.02.2008 року, №3 від 07.11.2008 року, №4 від 10.11.2008 року, №5 від 11.12.2008 року, № 6 від 29.12.2008 року, № 7 від 30.12.2008 року, б/н від 16.09.2009 року, №8 від 25.03.2010 року, №9 від 20.10.2010 року, №10 від 25.03.2011 року разом з додатком № 1, №11 від 29.04.2011 року, №12 від 05.01.2012 року разом з додатком №1 до неї, № 13 від 15.02.2013 року разом з додатком №1 до неї, №14 від 18.03.2014 року разом з додатком №1 від 18.03.2014 року, №15 від 04.04.2016 року (арк.с. 51-88 Т.1).
Вказаними додатковими угодами змінювались сума кредиту, його ціль, строк/графік його повернення, стати відсотків та їх розмір тощо.
Додатковою угодою №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року (арк.с. 78-87 Т.1), зміст договору викладений у новій редакції.
Відповідно до п. 1.1. Договору (в редакції додаткової угоди №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору И114Г/С від 20.11.2006 року) банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно п. А.1. цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2. цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2. цього Договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни. Невідновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається банком для здійснення позичальником платежів, пов'язаних з його господарською діяльністю, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням на адресу одержувачів, рахунки яких відкриті у Банку.
Пунктами А.1, А.2. Договору (в редакції додаткової угоди №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року) передбачено, що вид кредиту - відновлювана кредитна лінія з лімітом кредитування 85221225,00 грн на поповнення обігових коштів.
Відповідно до п. А.6. Договору (в редакції додаткової угоди №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року) за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 11 (одинадцять) % річних.
Згідно із п. А.7. Договору (в редакції додаткової угоди №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року) у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 22 (двадцять два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За змістом пункту А.3. Договору (в редакції додаткової угоди №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору И114Г/С від 20.11.2006 року) термін повернення кредиту 11.03.2041 року.
Пункт А.8. Договору (в редакції додаткової угоди №14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року) передбачає, що датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з 25.01.2041 року, якщо інше не передбачене п. 7.3. цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони
вважаються простроченими.
15.12.2006 року на підставі попередньої вимоги ТОВ "ІММЕ" на видачу кредиту від 11.12.2006 року, платіжного доручення №1 від 15.12.2006 року, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" перераховано позичальнику кредитний транш у розмірі 84000000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 (Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання) та розрахунком заборгованості (арк.с. 89 Т.1).
В подальшому видача кредиту відбувалась, в тому числі на підставі відповідних попередніх вимог ТОВ "ІММЕ" на видачу кредиту, зокрема, від 07.03.2013 року, 12.03.2013 року, 14.03.2013 року, 15.03.2013 року, 19.03.2013 року, 20.03.2013 року, 21.03.2013 року, 22.03.2013 року, 25.03.2013 року, 26.03.2013 року, 27.03.2013 року, 05.04.2013 року, а також розрахункових документів: меморіальний ордер №В0504L012У від 29.04.2011 року, платіжні доручення № ВОА32ВЕВКQ від 12.03.2013 року, № ВО872В6DZЕ від 12.03.2013 року, № ВО873В6Е3І від 13.03.2013, № ВО874В6Е8R від 14.03.2013 року, №INС28В026М від 18.03.2013 року, №INС20В02ВD від 20.03.2013 року, № ВО871В6ЕQУ від 21.03.2013 року, № РLH42В00F7 від 22.03.2013 року, № ВОА32ВЕFZ1 від 22.03.2013 року, № РLH46В00N7 від 26.03.2013 року, № РLH47В00О4 від 27.03.2013 року, № РLH48В00Т9 від 28.03.2013 року, № ВОJ95В7FХ0 від 05.04.2013 року, № ВОSО4В3Q6D від 04.02.2015 року, що узгоджується із відомостями, зазначеними у долучених до цієї позовної заяви виписці по рахунку № НОМЕР_1 (Довгострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання) та розрахунку заборгованості.
Таким чином, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свій обов'язок щодо надання кредиту виконало, перерахувавши на поточний рахунок ТОВ "ІММЕ" кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 (арк.с. 141-250 Т.1, арк.с. 1-47 Т.2).
Відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3. Договору у випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, підвищення курсу іноземної валюти (долар США) відносно національної валюти на протязі дії Кредитного договору Банк має право з відома Позичальника збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом, змінити періодичність порядку сплати платежів по кредиту, про що сторони укладають Договори про внесення змін до цього Договору.
Відповідно до п.п. 2.2.13 п. 2.2 Договору, Позичальник зобов'язався у період дії Договору щомісячно направляти не менше ніж 100 % від загального обсягу надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок у Банку.
Проте, зазначеного обов'язку протягом 2017-2018 років ТОВ "ІММЕ" не виконало, що підтверджується випискою по банківському поточному рахунку № НОМЕР_2 ТОВ "ІММЕ" за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, меморіальним ордером № БМСН7В6ВЕ9 від 27.06.2017 року, наданими ТОВ "ІММЕ" фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва від 01.01.2018 року у вигляді балансу на 31.12.2017 року і звітом про фінансові результати за рік 2017, зокрема із розшифровкою рядка 2000 (чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), довідкою від 26.03.2018 року № 26/03-01, копії яких додаються.
З виписки по банківському поточному рахунку № НОМЕР_2 ТОВ "ІММЕ" вбачаються наступні грошові находження:
- за 2017 рік - загальна сума 13 980 771,84 грн, в тому числі повернення суми депозиту 27.06.2017 року у сумі 1 000 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №DNCH7B6BE9 від 27.06.2017 року. Проте, сума депозиту не є надходженням від господарської діяльності, про яку йдеться у п. 2.2.13. пункту 2.2. Договору;
- 2018 рік - загальна сума 74 500,00 грн.
При цьому, як вбачається з виписки по банківському поточному рахунку № НОМЕР_2 , після 15.08.2018 року грошові кошти на рахунок ТОВ "ІММЕ" не надходили.
В той же час такі статті балансу як 1165 (гроші та їх еквіваленти), 1125 (дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги) та Довідка від 26.03.2018 року № 26/03-01 свідчать про те, що ТОВ "ІММЕ" в 2017 році отримало надходжень від господарської діяльності в сумі, яка перевищує суму грошових коштів перерахованих на поточний рахунок в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", оскільки згідно даних Балансу на 31.12.2017 рік на початок звітного року сума грошових коштів на рахунках ТОВ "ІММЕ" становила 2 601 000,00 грн, а на кінець звітного періоду - 36 805 000,00 грн. Тобто на кінець 2017 року на рахунках ТОВ "ІММЕ" знаходилась сума у розмірі 34 204 000,00 грн. В Довідці від 26.03.2018 року № 26/03-01 зазначено найменування виду діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, та сума доходу в 2017 році - 77 562 000,00 грн. На кінець 2017 року (стаття балансу 1125) сума дебіторської заборгованості складає 908 000,00 грн. Сума надходжень ТОВ "ІММЕ" за надання в оренду приміщень в 2017 році складає 76 654 000,00 грн.
Відповідно до Постанови Національного Банку України від 09.08.2013 року № 315 “Про регулювання грошово-кредитного ринку” облікова ставка з 13 серпня 2013 року була встановлена в розмірі 6,5 % річних.
З 15 грудня 2017 року облікова ставка становить 14,5 % річних відповідно до Рішення НБУ від 14.12.2017 року № 793-рш, тобто зросла більш ніж в два рази.
Враховуючи викладене та керуючись умовами п.п.2.3.1 пункта 2.3 Договору (в редакції додаткової угоди № 14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006року), ст. 188 ГК України, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" листом від 28.12.2017 року № Э.Upr 1/3-165055, до якого додав два примірники Договору про внесення змін № 16 до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року (арк.с. 129-131 Т.1), повідомив ТОВ "ІММЕ" про вищевикладені обставини та запропонував наступне:
- у двадцятиденний строк після одержання пропозиції надати згоду, зокрема, на зміну періодичності сплати процентів - 25-го числа кожного поточного місяця, починаючи з 25 січня 2018 року;
- у двадцятиденний строк після одержання пропозиції підписати Договір про внесення змін № 16 до кредитного договору № И114Г/С від 20.11.2006 року;
- у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повернути Банку один примірник підписаного уповноваженою особою ТОВ "ІММЕ" Договору про внесення змін №16 до кредитного Договору № И114Г/С від 20.11.2006року.
На вищезазначені пропозиції АТ КБ "ПРИВАТБАНК" ТОВ "ІММЕ" свою згоду не надало, що підтверджується листом останнього від 12.02.2018 року № 1201/1 (арк.с. 132-133 Т.1).
Згідно з п.п. 2.3.2 пункту 2.3 Договору, у разі не отримання від Позичальника згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту. Банк на свій розсуд має право змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, термін виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
Оскільки ТОВ "ІММЕ" не надало згоди на зміну періодичності порядку сплати платежів за кредитом, порушення зобов'язання, передбаченого п.п. 2.2.13 пункту 2.2 Договору, керуючись абзацом "а" п.п.2.3.2 пункту 2.3 Договору, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" листом від 09.07.2018 року №Э.Upr 1/3-616336 повідомило ТОВ "ІММЕ" про зміну умов кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року, а саме - зміну терміну повернення кредиту, визначеного пунктом А.З, встановлення 25 липня 2018 року датою повернення кредиту та вимагало від ТОВ "ІММЕ" 25 липня 2018 року повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором із зазначенням про те, що у випадку непогашення суми кредиту, процентів за фактичний строк його користування у термін зазначений у повідомленні (25.07.2018 рік), уся сума належного платежу за цим Договором, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою .
Лист Позивача від 09.07.2018 року №Э.Upr 1/3-616336 надіслано 10.07.2018 року, що підтверджується копіями опису вкладення від 10.07.2018 року, накладної від 10.07.2018 року №4909405508128 і фіскального чеку від 10.07.2018 року зі штрихкодовим ідентифікатором №4909405508128 (арк.с. 134-137 Т.1) та вручено представнику ТОВ "ІММЕ" Тишко Р.О.
23.08.2018 року, про що свідчать копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4909405508128 і листа Укрпошти від 26.11.2018 року № 13-676793 (арк.с. 138 Т.1).
Проте, ані у визначений листом від 09.07.2018 року №Э.Upr 1/3-616336 термін, ані в будь-який інший строк, ТОВ "ІММЕ" кредит не повернуло, проценти за користування не сплатило, інші зобов'язання за договором не виконало, звідси зазначені вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та пропозиція були залишені без задоволення.
Згідно з пунктом 2.2.2. Договору Відповідач взяв на себе обов'язок сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1., 4.2., 4.3. цього Договору.
За змістом п. 4.1. Договору за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.2.17., 2.3.2.. 2.4.1. цього Договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6. цього Договору.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.2.17., 2.3.2.. 2.4.1. цього Договору, позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7. цього Договору.
Як вказано вище, відповідно до п.А.6. Договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 11 (одинадцять) % річних.
Згідно із п. А.7. Договору у випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 22 (двадцять два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
За змістом п. 2.2.3. Договору відповідач зобов'язався повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2., 2.2.16., 2.2.17., 2.3.2. цього Договору.
Пунктом 4.11 Договору визначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту.
У пункті 5.1 Договору сторони визначили, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.2 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
У зв'язку з порушенням Відповідачем термінів повернення кредиту та сплати відсотків, відповідно до п. 5.1. Договору Відповідачу станом на 12.04.2019 року була нарахована пеня у розмірі 39 575 008,39 грн, яка обліковується Банком на рахунку 80913050111031.
Отже, Позивач заявляє даний позов про стягнення з ТОВ "ІММЕ", заборгованості за кредитним договором №И114Г/С від 20.11.2006 року станом на 12.04.2019 року у загальному розмірі 198 313 216,74 грн, яка складається з:
- 79 911 947,14 грн - заборгованість за кредитом (за період з 15.12.2006 року по 11.04.2019 року);
- 78 826 261,21 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом (за період з 15.12.2006року по 31.03.2019року);
- 39 575 008,39 грн - пеня за порушення грошового зобов'язання (за період з 26.07.2018 року по 12.04.2019 року).
Умовами пунктів 5.4 та 5.7 Договору в редакції додаткової угоди № 14 від 18.03.2014 року до кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року cторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених 5.1, 5.2, 5.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане Позичальником; терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.
На адресу ТОВ "ІММЕ" направлено лист від 28.12.2017 року №Э.Upr 1/3-165055 із пропозицією в тому числі у 20-денний строк після одержання пропозиції підписати Договір про внесення змін № 16 до кредитного договору № И114Г/С від 20.11.2006 року та в цей же строк повернути Банку один примірник підписаного уповноваженою особою ТОВ "ІММЕ" Договору про внесення змін № 16 до кредитного Договору № И114Г/С від 20.11.2006 року.
Зазначений лист ТОВ "ІММЕ" отримало та свою відповідь від 12.02.2018 року № 1201/1 надало 20.02.2018 року, про що свідчить долучена до позовної заяви копія листа ТОВ "ІММЕ" від 12.02.2018 року № 1201/1.
Зважаючи на ненадання ТОВ "ІММЕ" згоди на зміну періодичності порядку сплати платежів за кредитом, порушення зобов'язання, передбаченого п.п. 2.2.13 пункту 2.2 Договору, керуючись абзацом "а" п.п.2.3.2 пункту 2.3 Договору, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" листом від 09.07.2018 року №Э.Upr 1/3-616336 повідомило ТОВ "ІММЕ" про зміну умов кредитного договору №И114Г/С від 20.11.2006 року, а саме - зміну терміну повернення кредиту, визначеного пунктом А.3, встановлення 25 липня 2018 року датою повернення кредиту та вимагало від ТОВ "ІММЕ" 25 липня 2018 року повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором із зазначенням про те, що у випадку непогашення суми кредиту, процентів за фактичний строк його користування у термін зазначений у повідомленні (25.07.2018 рік), уся сума належного платежу за цим Договором, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Лист від 09.07.2018 року №Э.Upr 1/3-616336 надіслано 10.07.2018 року, що підтверджується копіями опису вкладення від 10.07.2018 року, накладної від 10.07.2018 року № 4909405508128 і фіскального чеку від 10.07.2018 року зі штрихкодовим ідентифікатором № 4909405508128 та вручено представнику ТОВ "ІММЕ" Р.О.Тишко.
23.08.2018 року, про що свідчать копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4909405508128 і листа Укрпошти від 26.11.2018 року № 13-676793.
Проте, ані у визначений листом від 09.07.2018 року № Э.Upr 1/3-616336 термін, ані в будь-який інший строк, ТОВ "ІММЕ" кредит не повернуло, проценти за користування не сплатило, інші зобов'язання за договором не виконало.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що:
1. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
3. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 611 ЦК України передбачено:
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Так, враховуючи, наведені норми та обставини справи, Позивачеві необхідно було довести факт виникнення обов'язку Відповідача достроково повернути кредитні кошти та суму боргу до сплати.
Суд дійшов висновку, що виникнення обов'язку Відповідача щодо дострокового повернення коштів слідує з умов п.п. 2.3.2 пункту 2.3 кредитного договору та за фактом надіслання Позивачем на адресу Відповідача відповідного повідомлення (арк.с. 134-137 Т.1). Зазначене повідомлення є правочином, який змінює правовідносини між сторонами, і який є обов'язковим до виконання Відповідачем, оскільки такий правочин останній не оспорив, але й не виконав. Сума боргу у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання у повному обсязі доводиться належними та допустимими доказами, наданими Позивачем, у вигляді: копій попередніх вимог ТОВ «ІММЕ» на видачу кредиту, меморіальних ордерів, платіжних доручень, банківських виписок, розрахунком заборгованості тощо (арк.с.89-250 Т.1, арк.с.1-74 Т.2).
Заперечення Відповідача щодо наданих доказів у вигляді посилань на ненадання оригіналів доказів, відсутність деяких реквізитів у первинних документах, невизнання розрахунків суми позову, суд розцінює як формальні, оскільки по суті Відповідачем не надано спростовуючих доказів про відсутність заборгованості. Також суд зазначає, що положення процесуального закону не вимагають від сторін надавати письмові докази виключно в оригіналі.
Також суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постанові від 06.11.2018 у справі №910/1580/18 та на яку посилається Позивач у відповіді на відзив, згідно з якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Таким чином, надані Позивачем до позову копії банківських виписок є належними та допустимими доказами виконання кредитного договору з боку банку.
Відповідно до ст.74 ГПК України:
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі ст.86 ГПК України:
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що з боку Позивача надані докази у сукупності дозволяють встановити факт виникнення грошових зобов'язань Відповідача та виникнення боргу на суму позову, в той час як з боку Відповідача в обґрунтування заперечень проти позову доказів не надано.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких видно, що Відповідач як боржник неналежним чином виконав свої зобов'язання перед Позивачем за кредитними правовідносинами, суд доходить висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 79911947,14 грн заборгованість за кредитом; 78826261,21 грн заборгованість по процентам за користування кредитом та 39575008,39 грн пеня за порушення грошового зобов'язання - є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 176, 233, 238, 241, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" про стягнення 198 313 216,74 грн задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041, м.Дніпро, пр.Праці, 2 Т, код ЄДРПОУ 33808671) на користь Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №И114Г/С від 20.11.2006 року станом на 12.04.2019 року в розмірі 198313216,74 грн з яких: 79911947,14 грн заборгованість за кредитом; 78826261,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 39575008,39 грн пеня за порушення грошового зобов'язання.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041, м.Дніпро, пр.Праці, 2 Т, код ЄДРПОУ 33808671) на користь Акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) 672350,00 грн судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256,257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.10.2021
Суддя Н.Б. Кеся