Справа №2-84/10р.
08 червня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Сова О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинні споруди, -
18 листопада 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинні споруди. Свій позов обґрунтовував тим, що згідно з рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20.10.1998 року йому належить 11/20 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Належні йому на праві приватної спільної часткової власності 11/20 частин домоволодіння зареєстровано в КП ПБТВ «Інвентаризатор», про що є реєстровий запис права на нерухоме майно за №20926 в книзі №152 від 18.09.2008 року.
Відповідачу, бувшій дружині, згідно з цим же рішенням суду належить 9/20 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Земельна ділянка розміром 1039 кв.м, на якій розташовано домоволодіння, що перебуває у їх користуванні також розділена відповідно до експертного висновку НВП «Тезіс», кожному з них виділено в користування 519,5 кв.м.
В позові зазначав, що ним за власні кошти була здійснена добудова до належної йому частини будинку, що розташована на виділеній йому у користування земельній ділянці, а саме: коридору (1-11) площею 3,8 кв.м, кухні (1-12) площею 9,1 кв.м, гаражу літ.»Б-1», сараю літ. «г». Загальна вартість добудови за висновком спеціаліста за №203 будівельно-технічного дослідження від 28.10.2008 року експерта ОСОБА_3 становить 65856 грн. Добудова здійснена самочинно без належно затвердженого проекту, а тому виконавчий комітет Київської районної у місті Полтаві ради відмовив йому у прийнятті в експлуатацію прибудови.
Відповідачка має свою автономну, відокремлену земельну ділянку, на якій розташована належна їй частина будинку, тому її права в користуванні об»єктами нерухомого майна не порушуються жодним чином. Просив суд визнати за ним право приватної власності на самочинно збудовані приміщення у житловому будинку літ.»А-1»: коридору (1-11) площею 3,8 кв.м, кухні (1-12) площею 9,1 кв.м, гаражу літ.»Б-1», сараю літ.»г».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, поклавшись на викладені в ньому обставини.
Відповідач ОСОБА_2 з позовом не згодна. Вважає, що здійснені відповідачем самочинні добудови здійснені без її дозволу, як співвласника, вони розташовані на її земельній ділянці і тому їй заважають. Крім того, ці самочинні добудови побудовані без дозволу відповідних органів, а тому повинні бути знесені. Просила суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Представник виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Пеляк В.В. не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1
Представник ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Махиня М.В. в судове засідання не з»явилась, але надала суду лист, в якому просить слухати справу у її відсутності.
Представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Ричинда В.В. в судове засідання не з»явилась, але надала суду заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності. За умови, що Київська районна в м. Полтаві ради не заперечує проти задоволення позову, Інспекція ДАБК у Полтавській області, не має заперечень та зауважень проти визнання права власності на вказане майно даному позивачу.
Представник Полтавської міської ради Дзюбло О.І. з позовом не згоден.
Представник Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради Березуцька В.В. не заперечує проти задоволення позову.
Представник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради Клименко Г.Й. покладається на розсуд суду.
Суд вважає можливим слухати справу у відсутності представника ПП ПБТІ «Інвентаризатор» Махині М.В. та представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області Ричинди В.В.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2., представника виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Пеляк В.В., представника Полтавської міської ради Дзюбло О.І., представника Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради Березуцьку В.В. та представника Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради Клименко Г.Й., вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20.10.1998 року (а.с.5-6) визнано за ОСОБА_2 право власності на 9/20 частин будинку АДРЕСА_1, як зазначено на схемі до висновку судово-технічної експертизи від 1.09.1998 року, а саме: на кухню 1-2 площею 14,40 кв.м, комору 1-3 площею 7,40 кв.м, роздягальню 1-4 площею 7,50 кв.м, кімнату 1-5 площею 14,8 кв.м, кімнату 1-6 площею 16,6 кв.м, кімнату 3 (2-й поверх) площею 22,10 кв.м, частину кімнати 2 площею 9,10 кв.м, сарай «Г» вартістю 1,913 грн., гараж «В» вартістю 3,114 грн., вбиральню вартістю 167 грн., барвником червоного кольору.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на: коридор 1-1 площею 5,5 кв.м, кімнату 1-7 площею 22,3 кв.м, коридор 1-8 площею 8,5 кв.м, кімнату 1-9 площею 18,8 кв.м, санвузол 1-10 площею 7,3 кв.м, кімнату 1 площею 4,9 кв.м, частину кімнати 2 площею 26, 3 кв.м, гараж «Б» вартістю 8,679 грн, погріб «б» вартістю 2,902 грн., літню кухню «Д» вартістю 2,127 грн., а всього на 11/20 домоволодіння АДРЕСА_1, як визначено на схемі до висновку експертів від 1.09.1998 року барвником синього кольору.
Визнано за ОСОБА_2 право користування земельною ділянкою площею 519,5 кв.м: під будинком та будівлями 116,70 кв.м, під подвір»ям та городом 396,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, як вказано барвником червоного кольору на схемі до висновку судово-технічної експертизи від1.09.1998 року.
Визнано за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 519,5 кв.м: під будинком та будівлями 110,5 кв.м, під подвір»ям та городом 403,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, як вказано барвником синього кольору на схемі до висновку судово-технічної експертизи від 1.09.1998 року. Вказане судове рішення набрало законної сили 31 жовтня 1998 року.
Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.09.2008 року (а.с.7) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 11/20 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем за власні кошти була здійснена добудова до належної йому частини будинку, що розташована на виділеній йому у користування земельній ділянці, а саме: коридору (1-11) площею 3,8 кв.м, кухні (1-12) площею 9,1 кв.м, гаражу літ.»Б-1», сараю літ. «г».
Відповідачка ОСОБА_2. категорично заперечує проти здійснення самочинної добудови, мотивуючи це тим, що у позивача відсутні погодження виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, відсутній висновок Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, не надано погоджень відповідних служб: ВАТ «Полтавагаз» та ВАТ «Полтававодоканалу» та санепідемстанції про доцільність легалізації самочинних будівель. До кухні, яку збудував позивач підключене газо- та водопостачання, але погодження відповідних служб відсутні. Також зазначала, що самочинно побудована кухня розташована на її земельній ділянці, стіна кухні затіняє освітлення, обслуговування цієї стіни без виходу на її земельну ділянку неможливе.
З даними твердженнями відповідача ОСОБА_2. суд не може погодитись з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради. Листом від 06.02.2008 року за №СО 4-31/335 (а.с.45) позивачу була надана відповідь виконавчим комітетом Київської районної в місті Полтаві ради, що питання узаконення самовільної добудови може бути розглянуте в судовому порядку відповідно до ст.376 ЦК України.
В судовому засіданні представник виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради Пеляк В.В. суду пояснив, що неодноразово працівники виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради комісійно виїздили для огляду домоволодіння АДРЕСА_1 Комісією було встановлено, що домоволодіння та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 розділені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Самочинно здійснені добудови ніяким чином не заважають ОСОБА_2. Тому представник відповідача Пеляк В.В. і не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області своїм листом від 12.06.2009 року за №7/16-01-2 3/628 (а.с.93) повідомила суд, що ознайомившись з позовними вимогами і детально вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради про визнання права власності на самочинно добудовані господарські споруди по АДРЕСА_1 не мають заперечень та зауважень проти визнання права власності на вищевказане майно даному позивачу.
Згідно листа Полтавської міської санітарно-епідеміологічної станції від 24.06.2009 року №1466 (а.с.113) щодо відповідності самочинно збудованих приміщень діючому законодавству, технічний паспорт садибного індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, санепідслужба м. Полтави повідомила суд, що самочинно проведена добудова гаража, сараю, кухні та коридору не порушує діючого санітарного законодавства.
Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Київського району м. Полтави своїм листом від 25.06.2009 року №494 (а.с.114) повідомило суд, що розглянувши висновок спеціаліста №203 будівельно-технічного дослідження домоволодіння по АДРЕСА_1 та провівши оцінку протипожежного стану житлового будинку «А-1»: коридор 1-11, кухня 1-12, гараж «Б-1», сарай «г» відділення не заперечує проти їх подальшої експлуатації при умові дотримання діючих норм нормативно-правових актів України з питань пожежної безпеки.
Згідно Висновку спеціаліста №203 будівельно-технічного дослідження домоволодіння по АДРЕСА_1 від 28.10.2008 року (а.с.18-39) ринкова вартість самовільних будівель: 1.Житлового будинку літ.»А-1» (коридору 1-11 площею 3,8 кв.м, кухні 1-12 площею 9,1 кв.м) - 22860 грн. 2.Гаражу літ. «Б-1» - 41970 грн. 3.Сараю літ.»г» - 1026 грн. Ринкова вартість самовільних будівель складає 65856 грн. Технічний стан житлового будинку літ.»А-1», а саме приміщень: коридору 1-11 площею 3,8 кв.м, кухні 1-12 площею 9,1 кв.м задовільний. Елементи будівлі в цілому придатні для експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що самочинно побудована кухня розташована на її земельній ділянці, оскільки розподіл земельної ділянки відбувся згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 20.10.1998 року і позивач дану кухню побудував на своїй земельній ділянці.
Судом оцінюється критично Висновок №372/373 експертного будівельно-технічного дослідження від 4.06.2010 року щодо не відповідності конфігурації і розмірів земельної ділянки конфігурації і розмірам земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_2, рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20.10.1998 року, оскільки, по-перше, конфігурація земельної ділянки її відповідність в натурі визначаються відповідними спеціалістами геодезистами, які виходять на місцевість і визначають чи відповідає конфігурація земельної ділянки фактичним, на місцевості розмірам земельної ділянки, по-друге, представник Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради Клименко Г.Й. в своїх поясненнях, які надала суду зазначала, що сторони по справі по питанню реального розподілу земельної ділянки на місцевості в Управління не звертались, ніяких документів з цього приводу не надавали, сторонами взагалі не порушувалось питання щодо передачі земельної ділянки у власність та видачі Державного акту на землю.
Висновок експерта, що добудови розташовані на чужій земельній ділянці також не відповідає дійсності, оскільки в судовому засідання представник виконавчого комітету Київської районної в місті Полтаві ради ОСОБА_5 суду пояснив, що працівники райвиконкому виїздили за адресою: АДРЕСА_1 і ними було встановлено, що самочинні добудови розташовані на земельній ділянці ОСОБА_1 огороджені парканом. Крім того, згідно листа Відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Київського району м. Полтави від 25.06.2009 року №494, відділення не заперечує проти подальшої експлуатації самочинних добудов при умові дотримання діючих норм нормативно-правових актів України з питань пожежної безпеки.
Не заслуговують на увагу твердження відповідача ОСОБА_2., що позивачем зведені самочинні добудови без її згоди, але надання такої згоди чинним законодавством України не передбачено.
Також судом встановлено, що між сторонами склалися неприязні стосунки, як між бувшим подружжям, і відповідач повною мірою, на протязі тривалого часу, чинить перешкоди позивачу у володінні, користуванні та розпорядженні своїм майном.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що згідно пункту 3 мирової угоди (а.с.100-103) сторони взаємно зобов»язуються в подальшому не перешкоджати один одному по здійсненню повноважень власника та не заперечувати проведенню добудов та перебудов житлових і господарських споруд на відповідних земельних ділянках при узгодженні проектів у встановленому порядку.
Безпідставно заперечуючи проти здійснених позивачем добудов, відповідач фактично перешкоджає ОСОБА_1 в здійсненні повноважень власника, що суперечить статті 41 Конституції України.
Частиною 1 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, надані йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспоряться або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладені обставини, пояснення сторін, зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.328, 383, 392 ЦК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.4-14, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовані приміщення у житловому будинку літ.»А-1»: коридору 1-11 площею 3,8 кв.м; кухні 1-12 площею 9,1 кв.м, гаражу літ.»Б-1», сараю літ.»г».
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Т.В.Турченко