Справа АДРЕСА_23-78/10р.
09 червня 2010 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.
При секретарі - Сова О.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Редакції газети «Коло» приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -
7 листопада 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів Редакції газети «Коло» приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» , ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свій позов тим, що 25 вересня 2008 року редакцією газети твоєї родини ІНФОРМАЦІЯ_1 на 7 аркуші надруковано статтю «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка не відповідає дійсності, принижує його честь, гідність та ганьбить ділову репутацію. Авторами даної статті є ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Вважає, що вказана стаття, а саме поширення вказаних неправдивих відомостей дискредитує спосіб ведення його господарської діяльності, у зв»язку із чим зменшується вартість нематеріальних активів, підривається довіра до нього як до лікаря та завдаються суттєві моральні страждання.
Позивач вважає, що журналісти свідомо надали завідомо недостовірну інформацію, чим ввели в оману своїх читачів, так як мова в публікації ведеться про так званий «будинок пенсіонерів» за адресою 25-б, (тобто фото за АДРЕСА_22), підсиливши інформацію плітками з вуст ОСОБА_4 про другий поверх та логічно розташували вигідну для них (нібито роботи ведуться повним ходом), фото АДРЕСА_23, на якому зображено зовсім інший будинок, буд.№25-а. Журналістами крім порушень принципів інформаційних відносин, порушені права приватної власності, що було виражено в незаконному вторгненні до приватного володіння позивача, де робились фотознімки.
В наступному випуску газети №40 (328) від 2-8 жовтня 2008 року опубліковано ще одну статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», автором якої є ОСОБА_2. Поивач вважає, що із викладених у цій статті обставин випливає, що він якимось чином є причетним до того, що у пана ОСОБА_5 розбили вікно «відразу після виходу статті у газеті «Коло» вночі розбили вікно ОСОБА_5, одному із свідків у публікації. Відповідачами в оскаржуваних статтях газети висвітлено, як вважає позивач, не лише як не добропорядного громадянина та підприємця, який постійно порушує діюче законодавство, заважає спокійно жити пенсіонерам, а як хуліган, котрий б»є вночі вікна.
Відповідачами опубліковано відомості, які не відповідають дійсності, ганьблять його честь та гідність, принижують ділову репутацію. В результаті опублікування недостовірної інформації у деяких пацієнтів виникла до нього недовіра, родичі та знайомі змучують запитаннями, ділові стосунки з колегами погіршились. Як наслідок - зменшення нематеріальних активів, зниження довіри до позивача, як до лікаря, погіршення стану здоров»я та пригнічення душевного стану. Розмір моральної шкоди він оцінює в 50000 грн. Просив суд зобов»язати відповідача опублікувати в газеті твоєї родини «Коло» спростування відомостей поширених у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2 (№»?) із вибаченнями. Зобов»язати відповідача опублікувати в газеті твоєї родини «Коло» спростування відомостей поширених у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_4 із вибаченнями. Стягнути з відповідача солідарно на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн. Судові витрати покласти на відповідача.
28 травня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з доповненнями до позовної заяви до відповідачів Редакції газети «Коло» приватне підприємство рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло». Просив суд прийняти дані доповнення до первісного позову. Визнати недостовірними відомості, поширені відповідачем: 1/ в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» в газеті «Коло» від ІНФОРМАЦІЯ_1: пенсіонери ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають в будинку, який є їх власністю - в будинку АДРЕСА_1 який руйнується внаслідок реконструкції будинку АДРЕСА_2 посилання на існуючі конфлікти між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_5; посилання на відсутність у нього, ОСОБА_1, дозволів на проведення будівельних робіт. 2/ в статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» в газеті «Коло» від ІНФОРМАЦІЯ_4: посилання на його причетність до того, що у пана ОСОБА_5 розбили вікно; використання фрази «коли ми прийшли в імпровізований стоматкабінет, то застали там шість чоловік у білих халатах», «як можна там працювати з такою бригадою медиків? Тим більше якщо вони не зареєстровані у податковій інспекції». Зобов»язати редакцію газети «Коло» Приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» спростувати вказані відомості та принести вибачення шляхом публікації в газеті в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили. Стягнути з відповідачів солідарно на його користь у відшкодування моральної шкоди 50000 грн. Стягнути з відповідачів солідарно на його користь судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов та доповнення до позовної заяви підтримав, поклавшись на викладені в них обставини. Просив позов та доповнення до позовної заяви задовольнити.
Представник Приватного підприємства Рекламно-інформаційної компанії «Життя і діло» Костенко Л.Л. з позовом не згодна. Вважає позов та доповнення до позовної заяви необґрунтованими. Просила в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.
Представник Приватного підприємства Рекламно-інформаційної компанії «Життя і діло» Шаршонь С.І. з позовними вимогами ОСОБА_1 не згодна. Просила суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Адвокат ОСОБА_10 заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 Вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству України.
Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3 з позовними вимогами позивача не згодні. Вважають, що статті опубліковані в газеті твоєї родини «Коло» відображають дійсні обставини, не суперечать чинному законодавству України і тому просили в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши сторони, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 01.09.2000 року є фізичною особою-підприємцем (а.с.11).
На підставі Свідоцтва про сплату єдиного податку від 11 грудня 2007 року (а.с.12) ОСОБА_1 зареєстрований в Державній податковій інспекції м.Полтава, як платник єдиного податку за вид діяльності 85.13 стоматологічні послуги.
ОСОБА_1 надана Ліцензія Міністерства охорони здоров»я України від 29.12.2004 року №НОМЕР_1 (а.с.13) на здійснення медичної практики в області ортопедичної стоматології.
На підставі договору дарування від 03.12.2001 року (а.с.17) ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2 та в цілому складається: тамбур 1 площею 0,60 кв.м, коридор 2 площею 2,10 кв.м, кімната жила 3 площею 16,60 кв.м, передня 4 площею 4,10 кв.м,, кухня 5 площею 9,00 кв.м, кладова 6 площею 0,80 кв.м, жилою площею 16,60 кв.м. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.14-16) оформлено на ОСОБА_1.
Відповідно до договору дарування від 20.08.2003 року (а.с.19а) ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_2 та в цілому складається з: кухні 1 - площею 5,70 кв.м, кімнати жилої 2 - площею 17,80 кв.м, жилою площею 17,80 кв.м. Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.18-19) оформлено на ОСОБА_1.
Згідно з договором купівлі-продажу від 20.02.2008 року (а.с.22) ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_3 в будинку літ. В-1, яка складається в цілому з: кухні 2 площею 8,8 кв.м, кімната 3 площею 16,7 кв.м, сіней 3 площею 6,8 кв.м. Загальна площа квартири 32, 3 кв.м, житлова площа 16,7 кв.м. Технічний паспорт (а.с.20-21) оформлено на ОСОБА_1.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 займають квартиру АДРЕСА_4
В травні 2008 року позивач ОСОБА_1 замовив у Державного підприємства «НДІ проектреконструкція» Полтавський філіал Технічний висновок на квартиру АДРЕСА_3 (а.с.26-30). Мета обстеження визначити технічний стан квартири АДРЕСА_3 Відповідність санітарно-технічним вимогам експлуатації. Надати пропозиції по переплануванню квартири. Згідно Технічного висновку на квартиру АДРЕСА_3 стан основних конструкцій «незадовільний». Планувальні вимоги, теплотехнічні показники зовнішніх огороджувальних конструкцій, показники висот приміщень квартири не відповідають діючим нормам. Рекомендації даного Висновку: облицювати зовнішні стіни цеглою з підсиленням фундаментів та простінків. Виконати перепланування квартири згідно пропозицій з доведенням висоти приміщень до вказаних відміток з частковою заміною існуючих конструкцій.
10 червня 2008 року позивач звернувся до начальника ГЖЕД №3 Кулика В.В. з заявою (а.с.37), в якій просив надати йому дозвіл на благоустрій (реконструкція, укріплення фундаменту) підвалу за адресою: АДРЕСА_2 Начальник ГЖЕД №3 Кулик В.В. не заперечував проти здійснення благоустрію підвалу за вищевказаною адресою.
Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 01.07.2008 року за №01-1017/4685 (а.с.31) повідомило позивача, що розглянувши звернення, враховуючи погодження ГЖЕД №3 та технічний висновок розроблений ДП «НДІ проект реконструкція», управління з питань містобудування та архітектури немає заперечень проти реконструкції квартири АДРЕСА_3, при умові згоди мешканців будинку (суміжних квартир), виготовленні проектної документації, узгодження її з відповідними службами і управліннями, оформленні дозвільних документів згідно з чинним законодавством. Мешканці будинку ОСОБА_20 квартира АДРЕСА_20, ОСОБА_21. квартира АДРЕСА_21, ОСОБА_22 квартира АДРЕСА_22, ОСОБА_23 квартира АДРЕСА_23 (а.с.38-39) не заперечували проти реконструкції частини будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3
Відповідно до наданих дозволів на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_3 позивач почав здійснювати відповідну реконструкцію вищевказаної квартири.
25 вересня 2008 року редакцією газети твоя родина «Коло» в ІНФОРМАЦІЯ_1 на 7 аркуші була надрукована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2» (а.с.6-7).
Суд, враховуючи всі зібрані по справі докази, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що надрукована в газеті твоєї родини «Коло» в ІНФОРМАЦІЯ_1 на 7 аркуші стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме викладені в ній відомості не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.
З назви та тексту даної статті не зрозуміло, чим саме стоматкабінет, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загрожує будинку пенсіонерів, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4
В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2008 року (а.с.22) ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_3 в будинку літ. В-1. Квартиру АДРЕСА_21, що знаходиться в АДРЕСА_4 в будинку літ. В-1 займає подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
В статті, зокрема, зазначено, що «Другу половину цієї будівлі по вулиці Рози Люксембург, 25 викупив і почав реконструювати лікар-стоматолог, який уже має поряд стоматологічний кабінет». Але в статті не наводяться дані, як саме лікар-стоматолог почав реконструювати другу половину цієї будівлі, які будівельні роботи він проводив, які будівельні матеріали завозив для проведення реконструкції.
В статті вказано, що «Як стверджують жителі прилеглих будинків та родина пенсіонерів, дозволів ні на будівництво, ні на реконструкцію у громадянина ОСОБА_1 (власне, того самого стоматолога) немає». В статті не вказано, які саме жителі прилеглих будинків стверджують, що дозволів ні на будівництво, ні на реконструкцію у позивача немає. Як авторами статті визначені ці прилеглі будинки, чому не зазначені прізвища, ім»я та по-батькові цих людей, які мають точні дані, що дозволів ні на будівництво, ні на реконструкцію у ОСОБА_1 немає, а йде лише посилання на родину пенсіонерів. В статті не зазначено звідки родині пенсіонерів відомо, що відсутні дані дозволи.
Є голослівним і наступний вислів у статті «Будинок просто не витримає ніяких робіт, йому вже більше ста років». При написанні статті автори не з»ясували, яку освіту має родина пенсіонерів, щоб стверджувати, чи витримає будинок, які-небудь будівельні роботи чи ні. Чим підтверджуються документально слова пенсіонерів, що будинок просто не витримає ніяких будівельних робіт. Ними була проведена експертиза конструктивних елементів будинку, є висновок спеціалістів, що від проведення будівельних робіт, будинок буде зруйновано. Навпаки, згідно Технічного висновку на квартиру АДРЕСА_3 встановлено, що стан основних конструкцій незадовільний. Рекомендовано облицювати зовнішні стіни цеглою з підсиленням фундаментів та простінків.
Заперечення пенсіонерів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ґрунтуються на припущеннях щодо можливої руйнації їх частини будинку внаслідок проведення позивачем тих будівельних робіт, обсяг яких визначено в технічному висновку та в проекті реконструкції його частини будинку.
Не повністю з»ясували обставини сімейного життя ОСОБА_6 та ОСОБА_7 автори статті і їх твердження у статті є не точними, а саме в вислові: «Сподівалися спокійно дожити тут своє життя. Дітей не маємо, допомоги чекати нам нізвідки». Але позивач ніяким чином не позбавляє пенсіонерів проживати в квартирі АДРЕСА_4 В судовому засідання встановлено, що пенсіонери з власної волі не проживають у своїй квартирі, що підтвердили свідки. Посилання на те, що у пенсіонерів немає дітей також не відповідає дійсності. Оскільки встановлено, що у ОСОБА_6 дійсно дітей немає, а от ОСОБА_7 має трьох доньок, які й повинні опікуватись батьком, надавати йому матеріальну та моральну допомогу.
«Будівництво ведеться повним ходом, дозволів на це у пана ОСОБА_1, наскільки мені відомо, немає, - говорить ОСОБА_30, мешканка будинку, в якому лікар і тримає свій стоматологічний кабінет». Не зрозуміло чому автори статті не з»ясували у ОСОБА_30, що вона мала на увазі, коли стверджувала, що будівництво ведеться повним ходом і чому їй повинно бути відомо чи є дозволи на це будівництво у позивача. В статті взагалі не зазначено, які саме будівельні роботи проводив позивач у своїй квартирі АДРЕСА_3 І чому проведення ремонтних робіт в квартирі повинно бути поставлено в залежність від згоди на їх проведення сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Апеляційний суд Полтавської області від 30.09.2009 року, який переглядав рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 05.06.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю, прийшов до висновку, що вимоги щодо покладення на відповідачів зобов»язання надати згоду на реконструкцію суміжного жилого приміщення не ґрунтується на вимогах закону, тому задоволенню не підлягають. Для відновлення права позивача на проведення реконструкції придбаної ним частини будинку достатньо визнати відмову у наданні такої згоди мешканців суміжної квартири АДРЕСА_21 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірною.
Частиною 2 статті 383 ЦК України передбачено, що власник квартири (а ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3) може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, надані йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Є образливим вислів «в якому лікар і тримає свій стоматологічний кабінет».Судом оцінюються критично посилання авторів статті ОСОБА_3 і ОСОБА_2, що це пряма мова, за яку вони, як автори статті, не несуть відповідальність і це, зокрема, думка ОСОБА_30. Не зрозумілим з цієї прямої мови ОСОБА_30 є і те, де саме йде будівництво повним ходом в будинку, де вона проживає та знаходиться стоматологічний кабінет, чи в будинку пенсіонерів ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Не відповідає дійсності і наступна фраза авторів цієї статті «Страшно, що скоро зима і родина пенсіонерів може залишитися просто неба. Цей лікар говорив, що збирається надбудувати ще й другий поверх, цього будинок точно не витримає. Люди збентежені новим небажаним сусідом». Не зрозуміло чому ОСОБА_30 і з нею разом автори цієї статті вирішили, що родина пенсіонерів може залишитися просто неба. Адже у них є своя квартира, де вони, до речі, не проживають з власної волі. Авторами статті не перевірено і інший вислів ОСОБА_30, що лікар збирається надбудувати ще й другий поверх. Звідки у ОСОБА_30 ці відомості про добудову другого поверху, чи підтверджено це документально, чи надавалися йому дозволи відповідними органами на будівництво другого поверху. «Цього будинок точно не витримає». ОСОБА_30 є будівельником за фахом, спеціалістом в галузі архітектури, щоб стверджувати, що витримає будинок, а що ні. Автори статті, посилаючись на думку ОСОБА_4, самі не перевірили на скільки точними є її твердження у відповідних спеціалістів, експертів в галузі будівництва. «Люди, збентежені новим небажаним сусідством». Не перевірили автори статті і цей вислів ОСОБА_30, які саме люди збентежені новим сусідством і чому воно небажане.
«У цьому дворі все більше мешканців не задоволені діями нового сусіда». Зі вказаної статті вбачається, що діями нового сусіда незадоволені три особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4.
«ОСОБА_6 скаржиться, що суміжна стіна вже почала руйнуватися». Авторами статті не перевірено, на чом саме ґрунтуються скарги ОСОБА_6 Фактично її скарги ґрунтуються на припущеннях щодо можливої руйнації їх частини будинку внаслідок проведення позивачем тих будівельних робіт, обсяг яких визначено в технічному висновку та в проекті реконструкції частини будинку ОСОБА_1
«Стоматолог стверджує, що має всі необхідні дозволи на проведення даних робіт». Даний заголовок в розділі статті викладено в іронічній формі, тоді як авторами статті не з»ясовано, на які саме роботи має дозвіл ОСОБА_1 Хоча позивач намагався роз»яснити авторам даної статті, що має дозвіл і це підтверджується матеріалами справи (а.с.26-31, 34-39) на проведення реконструкції належної позивачу частини будинку, на реконструкцію, укріплення фундаменту. Позивачем було виготовлено проект реконструкції належної йому частини житлового будинку згідно до технічного висновку.
«А дозволів на будівництво та реконструкцію справді немає». «…А дозвільні документи на реконструкцію квартири відсутні».
В судовому засіданні встановлено і це не суперечить зібраним по справі матеріалам та доказам, поясненням позивача, що дозвільні документи на будівництво та реконструкцію квартири, ОСОБА_1 не отримував, оскільки в Управління з питань містобудування та архітектури з цього приводу не звертався, що підтверджується листом Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 28.08.2008 року за №01-10-21/493 (а.с.67), в якому зазначено, що ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_3, враховуючи погодження ГЖЕД №3 та технічний висновок ДП «НДІ проект реконструкція» виконав зовнішні роботи по підсиленню фундаменту та укріпленню цокольної частини будинку. Дозвільні документи на реконструкцію квартири відсутні. Даний лист в статті та пояснення позивача в судовому засіданні, підтверджує Вадим Вадімов, начальник Управління з питань містобудування та архітектури, стверджуючи, що «Від нашого управління громадянин ОСОБА_1 дозволу на реконструкцію не отримував».
«Дозволів на будівництво та реконструкцію частини будинку по вулиці Рози Люксембург ОСОБА_1 ми не надавали, - говорить Олег Таптунов». Але дане твердження Олега Таптунова, заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області не суперечить зібраним по справі доказам та поясненням самого позивача, що дозволи на будівництво та реконструкцію квартири АДРЕСА_3 в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області він не отримував. Дане пояснення позивача підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області від 13.08.2008 року за №01-13/139-м (а.с.68), в якому вказано, що на момент перевірки забудовником велись роботи по реконструкції входу в підвал будинку по АДРЕСА_2 На вимогу інспекції ОСОБА_1 надані наступні документи: погодження Управління з питань містобудування та архітектури на реконструкцію квартири АДРЕСА_3; згода мешканців квартир АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_21, АДРЕСА_20 цього житлового будинку та ГЖЕД №3. Дозволу інспекції ДАБК у Полтавській області на вищезазначені роботи не надавались.
«Подібний конфлікт не перший». «…Це не перший такий випадок за участю стоматолога». І справді, до журналістів звернувся ОСОБА_5, житель будинку по АДРЕСА_30, який приніс із собою цілу папку паперів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
«Справа вже три роки у суді й не розглядається з невідомих причин, - говорить ОСОБА_5». В статті відсутні відомості, яка саме справа не розглядається три роки і чому про дану справу повинно бути відомо ОСОБА_5, яке він має до неї відношення. Чи він сторона по справі, чи він зацікавлена особа - невідомо. В матеріалах справи є рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 27.06.2007 року за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. Даним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Але в даному рішенні пан ОСОБА_5 не є стороною по справі і ніякого відношення до цієї справи немає.
«Є офіційні документи, які підтверджують відсутність будь-яких дозволів на подібні роботи у пана ОСОБА_1, що створюють великі проблеми мешканцям будинку». Але позивач не заперечує, що у нього відсутні документи на будівництво та реконструкцію квартири АДРЕСА_3, оскільки до відповідних органів він за дозволами на проведення будівельних робіт та реконструкції квартири не звертався, а провів лише укріплення фундаменту будинку з дозволу ГЖЕД №3, мешканців будинку та Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради. Які проблеми позивач створює мешканцям будинку і чому ці проблеми поставлені в залежність від того, чи будуть взяті ним дозволи на будівництво та реконструкцію квартири АДРЕСА_3, авторами статті також не зазначено.
Не відповідає дійсності та суперечить дійсним обставинам справи стаття «ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_4.
З назви статті взагалі не зрозуміло хто повинен був відреагувати на дану статтю. Є не зрозумілим і розділ у статті «У минулому номері газети був опублікований матеріал про будівництво стоматологічного кабінету».
Але в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» мова йшла не про стоматкабінет, а проте, що у позивача відсутні дозвільні документи відповідних державних органів на будівництво та реконструкцію квартири АДРЕСА_3 і проте, що пенсіонерам ОСОБА_7 та ОСОБА_6 загрожує обвал суміжної стіни. Про будівництво стоматологічного кабінету в статті взагалі не йшлося. Отже, дане твердження автора статті не відповідає дійсності.
«Дозволу на реконструкцію та будівництво в чоловіка немає». «У цьому ж дворі підприємець перебудовує ще одне приміщення». Дані твердження автора статті не відповідають дійсності, встановленим обставинам у справі, оскільки судом було встановлено, чого і не заперечував сам позивач, що дозволу на реконструкцію та будівництво квартири АДРЕСА_3 у відповідних державних органах він не отримував і ці державні органи відповідно дозволи йому не видавали.
Є хибними твердження автора статті, що «За цією адресою ОСОБА_1 також без відповідних дозволів проводить будівельні роботи, які заважають усім мешканцям».
Але судом встановлено, що в провадженні Октябрського районного суду м.Полтави знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво. Даним рішенням від 27.06.2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. В мотивувальній частині даного рішення зазначено, що згідно висновку експерта №102-5 від 16.11.2005 року добудова до квартири АДРЕСА_31 є незавершеною і будується відповідно до проекту на реконструкцію даної квартири, розробленого ТОВ «Центр екологічної безпеки». Проходження підземних мереж водопостачання та каналізації визначено умовами виконання робіт та погоджено з ОП «Полтававодоканал», Проходження газової мережі погоджено з ВАТ «Полтавагаз». Сусіди ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 не заперечували проти будівництва балкону.
Також судом було встановлено, що будівництво вищевказаного балкону було проведено позивачем з метою покращення житлових умов, але без належного дозволу органу місцевого самоврядування, що і змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з вищевказаним позовом.
«Будівельні роботи, які заважають усім мешканцям». Але з даного твердження не зрозуміло, яке відношення всі мешканці будинку мають до даного балкону і чим всім мешканцям будинку АДРЕСА_31 він заважає.
«ОСОБА_5 показує забудову, через яку мешканці судяться вже три роки». Але в статті відсутня конкретика хто з мешканців будинку судиться три роки через добудову в будинку АДРЕСА_31. Отже, автор статті не перевірив дані відомості про мешканців будинку, які судяться три роки і виклав їх неточно, недостовірно, поклавшись на твердження ОСОБА_5.
«Коли ми прийшли у цей імпровізований стоматкабінет, то застали там шість чоловік у білих халатах, - говорить ОСОБА_45, член Громадської колегії при міськвиконкомі. - Приміщення не переведене з житлового не в житлове. Як можна там працювати з такою бригадою медиків? Тим більше, якщо вони не зареєстровані у податковій інспекції. Звісно, люди у білих халатах відразу демонстративно перевдяглися і покинули приміщення, що належить згаданому підприємцю».
Вислів «імпровізований стоматкабінет» викладений у принизливій формі, що принижує гідність, честь, ставить під сумнів ділову репутацію ОСОБА_1, оскільки під діловою репутацією фізичної особи відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов»язків.
В судовому засіданні встановлено, що твердження ОСОБА_45 не знайшли свого підтвердження, оскільки лікарі, які працювали у приватного підприємця ОСОБА_1 зареєстровані в податковій інспекції (а.с.63-64). Сам позивач має дозволи та ліценцію щоб працювати та займатися медичною практикою, а саме ортопедичною стоматологією (а.с.13).
«За збігом обставин. Відразу після виходу статті у газеті «Коло» вночі розбили вікно ОСОБА_5, одному зі свідків у публікації. Пан ОСОБА_5 проживає на другому поверсі по АДРЕСА_30. О 3.30 годині 26 вересня хтось розбив вікно величезною каменюкою, яка потрапила на постіль». «Камінь влетів уночі у квартиру свідка публікації прямо на ліжко господаря». З цих висловів автора статті можна зробити висновок, що саме позивач кинув камінь уночі у квартиру свідка публікації прямо на ліжко господарів ОСОБА_5. Але стаття не повинна ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд приходить до висновку, що викладена в статтях інформація є недостовірною, є фактичним твердження про обставини, які викладені у цих статтях і не відповідає дійсності.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Судом оцінюються критично пояснення авторів статей, що у даних статтях викладені оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які є вираженням суб»єктивної думки і поглядів і не можуть бути предметом судового розгляду. Але в даних статтях авторами викладені фактичні твердження - відсутність у позивача дозвільної документації на будівництво та реконструкцію квартири на АДРЕСА_3 Ними встановлюється і доводиться факт відсутності даних документів, хоча ці обставини не заперечуються позивачем.
Не приймаються судом до уваги твердження відповідачів, що інформація викладена у статтях, отримана з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування), проте, що автори статей не зобов»язані перевіряти її достовірність та не несуть відповідальності в разі її спростування. Але інформація отримана відповідачами з офіційних джерел не є недостовірною, не суперечить дійсним обставинам справи і тому спростовуватись не повинна.
Частиною 1 статті 28 Конституції України встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Частиною 1 статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та членів її сім»ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Вважається, що негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною.
Частиною 6 статті 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Суд, задовольняючи позовні вимоги позивача в частині спростування відомостей поширених у статтях визнання «ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_1, «ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнання їх недостовірними, приходить до висновку, що позивачу відповідно до статті 280 ЦК України завдано моральну шкоду, яку відповідачі повинні відшкодувати позивачу.
При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути спів мірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.
Тому суд приходить до висновку, що з відповідачів Редакції газети «Коло» приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_2, ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди солідарно.
Судові витрати також необхідно покласти на відповідачів відповідно до статті 88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 277 ЦК України, ст.28 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», ст.ст. 4-14, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Редакції газети «Коло» приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов»язати редакцію газети «Коло» приватне підприємство рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» спростувати відомості поширені у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» від ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили та визнати їх недостовірними, а саме:
«Другу половину цієї будівлі по вулиці Рози Люксембург, 25 викупив і почав реконструювати лікар-стоматолог, який уже має поряд стоматологічний кабінет».
«Як стверджують жителі прилеглих будинків та родина пенсіонерів, дозволів ні на будівництво, ні на реконструкцію у громадянина ОСОБА_1 (власне, того самого стоматолога) немає».
«Будинок просто не витримає ніяких робіт, йому вже більше ста років».
«Сподівалися спокійно дожити тут своє життя. Дітей не маємо, допомоги чекати нам нізвідки».
«Будівництво ведеться повним ходом, дозволів на це у пана ОСОБА_1, наскільки мені відомо, немає, - говорить ОСОБА_30, мешканка будинку, в якому лікар і тримає свій стоматологічний кабінет».
«Страшно, що скоро зима і родина пенсіонерів може залишитися просто неба. Цей лікар говорив, що збирається надбудувати ще й другий поверх, цього будинок точно не витримає. Люди збентежені новим небажаним сусідом».
«Стоматолог стверджує, що має всі необхідні дозволи на проведення даних робіт».
«А дозволів на будівництво та реконструкцію справді немає». «…А дозвільні документи на реконструкцію квартири відсутні».
«У цьому дворі все більше мешканців не задоволені діями нового сусіда».
«ОСОБА_6 скаржиться, що суміжна стіна вже почала руйнуватися».
«Від нашого управління громадянин ОСОБА_1 дозволу на реконструкцію не отримував». «Дозволів на будівництво та реконструкцію частини будинку по вулиці Рози Люксембург ОСОБА_1 ми не надавали, - говорить Олег Таптунов».
«Подібний конфлікт не перший». «…Це не перший такий випадок за участю стоматолога».
«Справа вже три роки у суді й не розглядається з невідомих причин, - говорить ОСОБА_5».
«Є офіційні документи, які підтверджують відсутність будь-яких дозволів на подібні роботи у пана ОСОБА_1, що створюють великі проблеми мешканцям будинку».
Зобов»язати редакцію газети «Коло» приватне підприємство рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло» спростувати відомості поширені у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» від ІНФОРМАЦІЯ_4 та визнати їх недостовірними, а саме:
«Дозволу на реконструкцію та будівництво в чоловіка немає». «У цьому ж дворі підприємець перебудовує ще одне приміщення».
«За цією адресою ОСОБА_1 також без відповідних дозволів проводить будівельні роботи, які заважають усім мешканцям».
«ОСОБА_5 показує забудову, через яку мешканці судяться вже три роки».
«Коли ми прийшли у цей імпровізований стоматкабінет, то застали там шість чоловік у білих халатах, - говорить ОСОБА_45, член Громадської колегії при міськвиконкомі. - Приміщення не переведене з житлового не в житлове. Як можна там працювати з такою бригадою медиків? Тим більше, якщо вони не зареєстровані у податковій інспекції. Звісно, люди у білих халатах відразу демонстративно перевдяглися і покинули приміщення, що належить згаданому підприємцю».
«За збігом обставин. Відразу після виходу статті у газеті «Коло» вночі розбили вікно ОСОБА_5, одному зі свідків у публікації. Пан ОСОБА_5 проживає на другому поверсі по АДРЕСА_30. О 3.30 годині 26 вересня хтось розбив вікно величезною каменюкою, яка потрапила на постіль».
«Камінь влетів уночі у квартиру свідка публікації прямо на ліжко господаря».
Стягнути з відповідачів Редакції газети «Коло» приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди солідарно.
Стягнути з відповідачів Редакції газети «Коло» приватне підприємство Рекламно-інформаційна компанія «Життя і діло», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 7 грн. 50 коп. з кожного по 5 грн. 33 коп.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Головуючий Т.В.Турченко