01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"26" травня 2010 р. Справа № 4/039-10
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши справу
за позовом Підприємства "Оміс" Всеукраїнської громадської організації "Фонд соціально-трудової реабілітації інвалідів", м. Харків
до Дочірнього підприємства "Софт Транс", с. Гоголів Броварського р-ну
про стягнення 598599,39 грн.
за участю представників:
позивач -Гончарова Ю.Є. -предст., дов. від 01.03.2010р.
відповідач -Ковальова Ю.О. -предст., дов. № 14/12-09 від 14.12.2009р.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Підприємства "Оміс" Всеукраїнської громадської організації "Фонд соціально-трудової реабілітації інвалідів" (позивач) до Дочірнього підприємства "Софт Транс" (відповідач) про стягнення 598599,39 грн., які складають 439 331, 01 грн. основного боргу, 32749,83 грн. пені, 121725,90 грн. інфляційних втрат, 4792,65 грн. 3% річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором № 01/01/2007 від 19.01.2007р., а саме: повністю не оплатив вартість поставленого йому товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2010р. порушено провадження у справі №4/039-10, розгляд справи призначено на 12.04.2010р.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, про що подав письмовий відзив на позов.
В судовому засіданні 26.05.2010р. за згодою представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,
встановив:
19 січня 2007 року між Підприємством «ОМІС»Всеукраїнської громадської організації «Фонд соціально - трудової реабілітації інвалідів»(постачальник, позивач) Приватним підприємством «Софт-транс»(продавець, відповідач) був укладений Договір поставки № 01/01/2007 та додаткова угода до нього від 28.12.2007 року, відповідно до умов якого постачальник продає, а покупець купує плінтус та фурнітуру, надалі «продукція», за цінами, в кількості та за якістю, вказаними в накладних до цього контракту, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 7.1 договору, сума вартості партії продукції покупець зобов'язується перерахувати на поточний рахунок постачальника не пізніше 45 календарних днів з моменту здійснення поставки партії продукції.
Пунктом 7.2. договору сторони зобов'язались проводити звірку розрахунків за цим договором не рідше одного разу на квартал в термін до 10 календарних днів з дати закінчення попереднього кварталу.
Однак, за словами позивача, відповідачем в порушення умов договору було здійснено розрахунки за товар було здійснено частково в сумі 979 705,95 грн.
Належним чином оформлених та скріплених печатками обох підприємств актів звірки розрахунків сторонами складено не було.
У зв'язку з тим, що відповідач повністю за договором не розрахувався, 25.01.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі 474 744,97 грн., а також прохання про повернення залишків нереалізованого товару з терміном виконання 10 днів, яка отримана останнім 04.02.2010р.
Як зазначає позивач, після отримання вказаної претензії, відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 3189, 95 грн.
19.02.2010 року відповідачеві було вручено вимогу про виконання грошового зобов'язання на суму 439 331, 01 грн. Однак, повністю заборгованість за договором на даний час не погашена.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Свої заперечення останній обґрунтовує тим, що п.4.2 договору передбачено, що строк поставки продукції згідно замовлення погоджується сторонами окремо на кожне замовлення і вказується в відповідній специфікації.
Однак, у зв'язку з тим, що вказаних специфікацій позивач судові не надав, відповідач стверджує, що кількість, види та інші умови поставки не були погоджені сторонами, а значить - не були дотримані та встановлені істотні умови Договору.
Також відповідач стверджує, що не отримувало товару за накладними РнА-005173 від 10.04.2008р. на суму 153759,06грн., РнА-001628 від 15.04.08р. на суму 57653,93грн., РнА-002237 від 22.05.08р. на суму 21808,80грн. РнА-003819 від 15.08.08р. на суму 132804,00 грн. РнА-003822 від 15.08.08р. на суму 14400,00 грн., РнА-003829 від 15.08.08р. на суму 3847,2грн.
Крім того, ПП «Софт Транс»зазначає, що ним було повернуто товар на загальну суму 147070,20 грн., а також перераховано 2165,00 грн. на рахунок позивача оплати за реалізовану продукцію.
Суд, розглянувши докази наявні в матеріалах справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення сторін, встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:
На виконання умов договору, укладеного сторонами 19.01.2007р., за період з 28.01.2008 р. по 06.10.2008 р., позивач поставив ПП «Софт-транс»товар на загальну суму 1 422 226,91 грн.
Даний факт підтверджується накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками: РнА - 000334 від 28.01.08р. - на суму 21 848,40 грн., РнА - 000335 від 28.01.08р. на суму 14 727,84 грн., РнА - 000336 від 28.01.08р. на суму 7 660,80 грн., РнА - 000337 від 28.01.08р. на суму 6 822,24 грн., РнА - 000338 від 28.01.08р. на суму 175 901,04., РнА - 000593 від 11.02.08р. на суму 25 315,44 грн., РнА - 000594 від 11.02.08р. на суму 55 843,20 грн., РнА - 001572 від 10.04.08р. на суму 12 561,12 грн., РнА - 001573 від 10.04.08р. на суму 153 759,06 грн., РнА - 001574 від 10.04.08р. на суму 12 448,80 грн., РнА - 001575 від 10.04.08р на суму 13322,40 грн., РнА - 001576 від 10.04.08р. на суму 23436,96 грн., РнА - 001577 від 10.04.08р. на суму 21892,32 грн., РнА - 001578 від 10.04.08р. на суму 21420,00 грн., РнА - 001628 від 15.04.08р. на суму 57 653,93 грн., РнА - 001632 від 15.04.08р. на суму 10771,20 грн., РнА - 001633 від 15.04.08р. на суму 10771,20 грн., РнА - 002235 від 22.05.08р. на суму 4348,08 грн., РнА - 002236 від 22.05.08р. на суму 4550,40 грн., РнА - 002237 від 22.05.08р. на суму 21808,80 грн., РнА - 002238 від 22.05.08р. на суму 6364,80 грн., РнА - 002847 від 26.06.08р. на суму 4610,40 грн., РнА - 002850 від 26.06.08р. на суму 2448,00 грн., РнА-002851 від 10.04.08р. на суму 242868,96 грн., РнА - 002849 від 10.04.08р. на суму 14400,00 грн., РнА - 002848 від 10.04.08р. на суму 26457,60 грн., РнА - 003817 від 15.08.08р. на суму 62546,40грн., РнА - 003818 від 15.08.08р. на суму 15 225,60 грн., РнА - 003819 від 15.08.08р. на суму 132804,00 грн., РнА - 003820 від 15.08.08р. на суму 8690,40 грн., РнА - 003821 від 15.08.08р. на суму 3477,60 грн., РнА - 003822 від 15.08.08р. на суму 14400,00 грн., РнА - 003823 від 15.08.08р. на суму 17611,20 грн., РнА - 003824 від 15.08.08р. на суму 8054,64 грн., РнА - 003825 від 15.08.08р. на суму 24422,40 грн., РнА - 003826 від 15.08.08р. на суму 3057,60 грн., РнА - 003827 від 15.08.08р. на суму 6568,80 грн., РнА - 003828 від 15.08.08р. на суму 93,74,40 грн., РнА - 003829 від 15.08.08р. на суму 3847,20 грн., РнА - 004844 від 06.10.08р. на суму 8572,80 грн., РнА - 004845 від 06.10.08р. на суму 5228,88 грн., РнА - 004846 від 06.10.08р. на суму 124332,00 грн., які містяться в матеріалах справи.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач проти факту отримання товару та існування між сторонами зобов'язань заперечує. Заперечення останнього мотивуються на відсутності існування специфікацій та замовлень від відповідача, а також того, директор відповідача жодних довіреностей на отримання товару, вказаного у вище зазначених накладних, не підписував, і сам дані товари не отримував, а підписи на наданих позивачем накладних та довіреностях не є підписами директора відповідача.
Однак, як вбачається з доданих до матеріалів справи копій видаткових накладних, оригінали яких були досліджені в судовому засіданні, крім підпису директора на них міститься відтиск печатки ПП «Софт Транс». В свою чергу, відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про те, що печатка підприємства на момент оформлення видаткових накладних перебувала не на підприємстві (докази втрати, вилучення, знищення тощо).
Заперечення відповідача з приводу того, що у видаткових накладних не міститься посилання на сам договір, судом до уваги не приймається, оскільки товар поставлявся в період дії договору, а інших договорів між сторонами укладено не було.
Що стосується доводів відповідача, викладених у письмовому відзиві з приводу того, що видаткова накладна № РНА-002238 від 22.05.2008р. взагалі не містить підпису уповноваженої на те особи, суд зазначає наступне:
Відповідно до положень частини 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як вбачається з вищезазначеної накладної, вона підписана кладовщиком підприємства Мазуром Д.Г. Доказів стосовно того, що дана особа не перебувала на момент підписання накладної в трудових відносинах з підприємством відповідача, суду не подано, а тому вищевказані заперечення судом до уваги не приймаються, як такі, що не підтверджені певними засобами доказування.
Однак, суд приймає до уваги заперечення відповідача щодо того, що ним було повернуто товар на загальну суму 147070,20 грн. та сплачено грошові кошти в розмірі 2165,00 грн., оскільки даний факт підтверджується видатковою накладною № 248 від 17.03.2010р. та платіжним дорученням № 151 від 16.03.2010р.
За таких обставин, суд вважає, що оскільки на момент розгляду справи, позивачем заява в порядку ст.. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог не подавалась, вимога позивача про стягнення з ПП «Софт Транс»439 331, 01 грн. основного боргу підлягає частковому задоволенню з врахуванням повернутого товару та часткової проплати, в розмірі 290095,81 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 32749,83 грн. пені.
У відповідності до п. 9.3 договору у випадку прострочення оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої до сплати суми за кожен день прострочення від суми несплаченої продукції.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Оскільки позов було подано до суду 15.03.2010р., а часткова проплата за договором та повернення частини товару була здійснена 16.03.2010р. та 17.03.2010р. відповідно, позивач вірно нарахував штрафні санкції на суму заборгованості, яка існувала до моменту подачі позову.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, встановив, що заявлена до стягнення пеня в розмірі 32749,83 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 26336,20 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 121725,90 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 4792,65 грн.
Розрахунок позивача трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 4792,65 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявлених інфляційних втрат в розмірі 121 725, 90 грн., то за розрахунком суду, дана вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі 117 738, 57 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 290095, 81 грн. основного боргу, 26336,20 грн. пені, 4792,65 грн. 3% річних, 117738, 57 грн. інфляційних втрат.
Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Софт Транс»(07452, Київська обл., Броварський р-н, с. Гоголів, вул.. Київська, 243, код ЄДРПОУ 23709793) на користь Підприємства "Оміс" Всеукраїнської громадської організації "Фонд соціально-трудової реабілітації інвалідів" (61140, м. Харків, пр.-т Гагаріна, 50, кв. 33, код ЄДРПОУ 34332418) 290095 (двісті дев'яносто тисяч дев'яносто п'ять) грн.. 81 коп. основного боргу, 26336 (двадцять шість тисяч триста тридцять шість) грн.. 20 коп. пені, 4792 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 65 коп. 3% річних, 117 738 (сто сімнадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн.. 57 коп. інфляційних втрат, 4389 (чотири тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн.. 63 коп. державного мита та 173 (сто сімдесят три) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні стягнення 149235,20 грн. основного боргу, 6413, 63 грн. пені та 3987,33 грн. інфляційних втрат.
4.. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 02.06.2010р.