29.09.2021
Справа № 469/76/18
2/469/46/21
21 вересня 2021 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретарів судового засідання Потриваєвої М.А., Якубець С.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Дорошенко А.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_2
та третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Вороненко Т.М.,
третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференцзв"язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про усунення від права на спадкування, -
ОСОБА_1 24 січня 2018 року звернулась до суду з позовом про усунення ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (яка у зв"язку з укладенням шлюбу 08.01.2003 року змінила прізвище на ОСОБА_7 ) від права на спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , посилаючись на те, що відповідачі умисно ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, який був їх батьком та з 2013 року через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, хоча мали таку можливість; натомість позивач (сестра спадкодавця) забезпечувала його коштами на лікування та продуктами харчування, сім"я позивача взяла на себе витрати на поховання померлого.
Ухвалою суду від 02 березня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засіцвдання за правилами загального позовного провадження.
19 лютого 2019 року судом постановлено ухвалу про закритя підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.
ОСОБА_1 також пояснила суду, що її брат ОСОБА_8 мав захворювання, інсульт, був лежачий, не вистачало грошей, неодноразово звертався до сина, ОСОБА_2 , за грошима, але відповідач відмовлявся їх надати. Коли ОСОБА_8 помер, відповідач не спитав, за які кошти його поховати, пам"ятник поставила позивач, а на її прохання оплатити послуги ніякої реакції з боку відповідача не було. У похованні ОСОБА_8 його діти та колишня дружина участі не брали.
У відповіді на відзив позивач зазначала, що мала можливість надавати матеріальну допомогу братові, так як, перебуваючи на пенсії, працювала у санаторії, у якому двічі лікувала брата, її сім"я утримує підсобне господарство та має декілька земельних ділянок; коли брат переніс у 2013 році інсульт, його лікувала та матеріально підтримувала вся їх рідня, а діти брата про хворобу навіть не знали, за ним доглядала співмешканка ОСОБА_4 ; брат погано пересувався і потребував постійного догляду до смерті. Вказувала, що відповідач займається підприємницькою діяльністю з виготовлення меблів, вікон та дверей і має від цього хороший заробіток, але ухиляється від сплати податків.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник Вороненко Т.М. , яка діє також в інтересах третьої особи ОСОБА_3 , позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити, посилаючись на його безпідставність та недоведеність викладених позивачем обставин.
У наданому до суду відзиві проти заявлених позивачем вимог відповідач ОСОБА_2 заперечував, посилаючись на свою необізнаність щодо тяжкого захворювання батька, так як родинних зв"язків з ним не підтримував, оскільки з 1995 року ОСОБА_8 проживав у іншій сім"ї; за допомогою батько до нього особисто чи через інших осіб не звертався, при цьому, перебуваючи на пенсії, постійно працював та отримував також заробітну плату, а також разом зі співмешканкою зловживав алкогольними напоями. Зазначав, що батько чи його співмешканка ОСОБА_4 не звертались до органу місцевого самоврядування за наданням матеріальної допомоги, оформленням догляду за хворим чи до суду за стягненням аліментів з відповідача на утримання батька; крім того, відповідач не мав змоги надавати батькові матеріальну допомогу, так як не працює, перебуває на утриманні дружини, на момент смерті батька перебував на стаціонарному лікуванні і не міг пересуватися, проте пропонував ОСОБА_4 компенсувати частково витрати на поховання, від чого вона відмовилась у зв"язку з наданням коштів позивачем, а також відмовилась від пропозиції відповідача встановити батькові пам"ятник. Спадковий будинок у с.Василівка, у якому проживав батько, відповідач мав намір залишити ОСОБА_4 .
Відповідач пояснив, що вони іноді спілкувались з батьком, коли зустрічались на вулиці, у тому числі і після 2013 року; в останній раз бачив батька за декілька днів до смерті, той сидів у себе у дворі; батько отримував пенсію, працював, про хворобу йому не казав, спілкувався нормально. Після смерті батька відповідач запропонував ОСОБА_4 допомогти, на що вона відмовилась, бо вже отримала кошти від позивача. Він просив також не поспішати зі встановленням пам"ятника батькові, бо хотів сам його встановити, але пам"ятник встановили без його відома. Не був на похованні, так як перебував з 15 травня 2017 року на стаціонарному лікуванні через захворювання спини, не міг пересуватися, через це захворювання не міг здійснювати підприємницьку діяльність та не мав доходу.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з"явилась, про час та місце судових засідань повідомлялась належним чином, відзиву на позов не надала, направила до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій просила у позові ОСОБА_1 відмовити.
Третя особа ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона проживала однією сім"єю зі ОСОБА_8 , він захворів на інсульт та лежав у лікарні, потім лежав вдома, не міг говорити, вона доглядала за ним, мила, на лікування позичала гроші і допомагала позивачка, її донька, брат, але не діти, які не з"являлись до батька. Після смерті батька відповідач пропонував їй допомогти коштами, а вона відмовилась, також він казав, що хоче поставити пам"ятник, але позивач поставила пам"ятник сама. ОСОБА_4 просила відповідача дозволити їй залишитися проживати у будинку і він погодився. Після інсульту ОСОБА_8 вона до відповідача не зверталась за допомогою, а представники сільської ради пояснили їй, що матеріальна допомога хворим на інсульт не надається. До відповідачів за допомогою не зверталася.
Третя особа ОСОБА_3 у судові засідання не з"явилась, пояснень по суті справи не надала, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
На підставі ст.223 ЦПК України, враховуючи, що неявка відповідача ОСОБА_5 та третьої особи ОСОБА_3 , повідомлених про час та місце проведення судових засідань, не перешкоджає розгляду справи по суті, судом розглянуто справу без участі вказаних осіб.
З пояснень учасників справи, свідків, письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_8 , який є батьком відповідачів та рідним братом позивача, з 2004 року проживав без реєстрації в АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з ним з 2006 року проживала та була зареєстрована за вказаною адресою його співмешканка ОСОБА_4 .
За місцем постійної реєстрації в АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 фактично не проживав; за вказаною адресою постійно проживає третя особа ОСОБА_3 та зареєстровані відповідачі; родинних зв"язків зі спадкодавцем його колишня дружина ОСОБА_3 та їх діти ОСОБА_2 і ОСОБА_5 не підтримували з 1990-х років, коли сім"я розпалась через постійні сварки і бійки.
Спадкодавець ОСОБА_8 з 1993 року пожиттєво мав третю групу інвалідності та переніс захворювання на гостре порушення мозкового кровообігу, інфаркт міокарда у 2013 році.
До спадкового майна відноситься, зокрема, 1/3 частка житлового будинку по АДРЕСА_2 , а також нерухоме майно, отримане ним у спадщину після смерті батька спадкодавця - ОСОБА_10 , у тому числі житловий будинок АДРЕСА_1 , у якому спадкодавець разом з третьою особою ОСОБА_4 проживав на день смерті.
Після смерті ОСОБА_8 позивач та відповідач ОСОБА_2 звернулись до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини; відповідач ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовилась на користь ОСОБА_2 .
Позивач, яка постійно проживає в с.Крутнів Хмільницького району Вінницької області, надавала спадкодавцеві матеріальну допомогу за життя та надала кошти на здійснення поховання ОСОБА_8 і встановлення пам"ятника на його могилі.
Позивач є пенсіонеркою та має дохід від домашнього господарства (а.с.145-149).
Вказані обставини учасниками справи не оспорюються та підтверджені копіями паспортів громадян України ОСОБА_11 (а.с.6-7), ОСОБА_2 (а.с.76)., ОСОБА_3 , свідоцтвами про народження ОСОБА_12 та ОСОБА_2 (а.с.13, 85), укладення шлюбу (а.с.14, 16), про смерть (а.с.15, 17, 32, 33), копією пенсійного посвідчення (а.с.23), довідками органів місцевого самоврядування (а.с.12, 35, 36), копіями правовстановлюючих документів та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.24-26, 88-89), матеріалами спадкової справи № 22/2017, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , що містить, зокрема, заяви позивача та відповідача ОСОБА_2 про прийняття спадщини, заяву відповідача ОСОБА_5 про відмову від спадщини, роз"яснення нотаріуса про відсутність права позивача на спадкування після смерті ОСОБА_8 як спадкоємця другої черги за законом у зв"язку з наявністю спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину у встановленому порядку, поясненнями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , іншими матеріалами справи.
Відповідно до оглянутих судом медичних документів ОСОБА_8 , він з 03 травня 2013 року по 15 травня 2013 року перебував на лікуванні з приводу гострого порушення мозкового кровообігу, інфаркта міокарда; помер ІНФОРМАЦІЯ_1 о 19.40 год. внаслідок хронічної ішемічної хвороби серця.
Свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтвердили, що ОСОБА_8 тривалий час з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не спілкувався, після перенесеного інсульту мав порушення мови, йому було важко ходити, не виходив за межі двору, тряслись руки, певний час не вставав з ліжка, за ним доглядала співжителька ОСОБА_4 , готувала йому їжу, прала тощо, кошти на ліки та харчування йому передавала його сестра ОСОБА_1 та її сім"я, також вони оплатили поховання ОСОБА_8 та встановлення пам"ятника; дітей померлого на його похороні не було.
Крім того, свідок ОСОБА_13 пояснила, що повідомила відповідача про смерть його батька одразу після констатації смерті; пояснила, що до захворювання ОСОБА_8 зловживав алкогольними напоями і їй відомо, що відповідач ОСОБА_2 займався виготовленням меблів.
Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання інваліда загального захворювання ОСОБА_8 від 10 березня 2017 року, складений комісією Василівської сільської ради (а.с.37), містить відомості про те, що ОСОБА_8 проживає в АДРЕСА_1 , разом зі співмешканкою ОСОБА_4 , обидва отримують пенсію, яка є єдиним джерелом їх доходу; ОСОБА_8 тяжко пересувається, потребуває постійної сторонньої допомоги, більшу частину доходів родина витрачає на придбання ліків, тому виникла складність в оплаті за спожиту електроенергію.
Відповідно до довідки Березанської селищної ради від 05 березня 2018 року, вказаний акт складений з метою уникнення відключення будинку ОСОБА_8 від електроенергії через заборгованість, що підтвердила у судовому засіданні і третя особа ОСОБА_4 .
Тому суд критично ставиться до викладеного у вказаному акті висновку про потребу ОСОБА_8 у постійній сторонній допомозі, з врахуванням мети складення цього акта та відсутності у акті відомостей про підстави такого висновку.
Письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , підписи яких засвідчені нотаріально (а.с.40-42) не можуть бути взяті судом до уваги як недопустимі, оскільки така форма надання пояснень свідків не передбачена ЦПК України.
Крім того, третя особа ОСОБА_4 скористалась правом надати пояснення під час розгляду справи по суті, а свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 допитані судом у судовому засіданні.
Відповідач ОСОБА_2 не працює (а.с.81), відповідно до довідки Березанської селищної ради від 15 березня 2018 року, перебуває на утриманні ОСОБА_17 (а.с.83).
Суд критично ставиться до посилань відповідача про перебування його на утриманні дружини ОСОБА_17 , оскільки ним не надано докази необхідності такого утримання, тобто перебування його у непрацездатному стані і неможливості самостійного отримання доходу.
Разом з тим, суд враховує, що за відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України (а.с.84), відповідач ОСОБА_2 протягом 2013-2017 років доходів не отримував.
Крім того, посилання відповідача ОСОБА_2 про наявність у нього захворювання підтверджені копією медичної книжки з записом про огляд у лікаря невропатолога 15 травня 2017 року та призначене лікування (а.а.90-92).
Відповідно до статей 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування здійснюється за Законом особами, визначеними у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідачі, які діти спадкодавця, за відсутністю заповіту є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_8 на підставі ст.1261 ЦК України.
На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Така відмова відбувається відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України шляхом подання відповідної заяви нотаріусу або або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття (ч.6 ст.1273 ЦК України).
Оскільки відповідач ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 на користь відповідача ОСОБА_2 , що передбачено ч.2 ст.1274 ЦК України, до відповідача ОСОБА_2 на підставі ч.3 ст.1275 ЦК України перейшла частка у спадщині, яку мала право прийняти відповідач ОСОБА_5 ..
Отже, ОСОБА_5 , як спадкоємець, що відмовилася від прийняття спадщини, не є належним відповідачем у справі, а тому заявлені до неї позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Згідно зі ст.203 СК України, дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Тлумачення частини п'ятої статті 1224 ЦК України свідчить, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов: ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності у нього можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, при розгляді такої справи суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.
Позивачем не доведено існування зазначеної сукупності обставин для усунення відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування.
Так, пояснення допитаних за клопотанням позивача свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та третя особа ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8 після інсульту мав порушення мови та йому було важко ходити, певний час не вставав з ліжка не є достатніми та переконливими доказами того, що ОСОБА_8 перебував у безпорадному стані.
Більше того, свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 пояснили, що бачили ОСОБА_8 у травні 2017 року, він не був лежачим та самостійно пересувався і виконував інші дії.
Той факт, що третя особа ОСОБА_4 , проживаючи разом з померлим, надавала йому допомогу, а позивачка передавала братові, ОСОБА_8 , кошти та продукти харчування, не свідчить про факт умисного ухилення відповідача від допомоги батькові.
До того ж, з пояснень третьої особи ОСОБА_4 вбачається, що за допомогою до відповідача ОСОБА_2 вона не зверталася.
Не свідчить про перебування ОСОБА_8 у безпорадному стані і акт обстеження матеріально-побутових умов проживання інваліда загального захворювання ОСОБА_8 від 10 березня 2017 року, складений комісією Василівської сільської ради, метою складення якого, як пояснила третя особа, було вирішення питання про погашення боргу за електроенергію.
Позивачем не викладено у позовній заяві і не доведено жодними доказами того, що ОСОБА_8 потребував утримання з боку саме відповідача ОСОБА_2 , як не доведено також і можливість відповідача ОСОБА_2 надавати таку допомогу і не спростовано надані ним докази щодо відсутності доходів і наявності захворювання.
Надані на підтвердження достатнього матеріального забезпечення відповідача для надання утримання ОСОБА_8 пояснення свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , які вказали на наявність у відповідача ОСОБА_2 меблевого бізнесу, суд не бере до уваги на підставі ч.6 ст.81 ЦПК України, оскільки відповідно до вказаної норми доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Так, вказані свідки не надали пояснень про те, чи займався відповідач ОСОБА_2 виробництвом та продажем меблів протягом 2013-2017 років, за якою адресою, у яких обсягах, який мав дохід, та не назвали джерела викладених ними обставин.
Відсудність відповідача на похованні батька та невстановлення ним пам'ятника не мають правового значення у даній справі, оскільки ці невиконані відповідачем дії не входять до складу обов"язку з утримання особи.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Так як у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до положень частини другої статті 141 ЦПК України підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного тексту рішення 29 вересня 2021 року.
Суддя: