ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19427/21
провадження № 1-кс/753/3828/21
"24" вересня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Магадан, Російської Федерації, громадянина України, росіянина, не одруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України,
Слідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 , визначивши незаконне зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини як головне джерело для здобуття коштів і матеріальних благ для свого існування, з корисливих мотивів, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо порядку обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, вчинив протиправні дії за допомогою мобільного додатку «Телеграм». У переписці із невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім'ям « ОСОБА_7 » щодо незаконного придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он) з метою подальшого збуту на систематичній основі ОСОБА_5 21 вересня 2021 року у невстановлений час домовився за допомогою мобільного додатку «Телеграм» у переписці із невстановленою досудовим розслідуванням особою на ім'я « ОСОБА_7 » про отримання чергової партії особливо небезпечної психотропної речовини - PVP з метою подальшого збуту. 21 вересня 2021 року у невстановлений досудовим слідством час та спосіб у заздалегідь зазначеному місці придбав невстановлену досудовим розслідуванням кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он) з метою подальшого збуту, шляхом здійснення «закладок», тобто схованок. 21 вересня 2021 року о 18 год 47 хв за адресою: м. Київ, пр.-т. Бажана, неподалік озера «Вирлиця», під час здійснення «закладок» затримано ОСОБА_5 , у якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено один згорток, обмотаний клейкою стрічкою зеленого кольору, в якому знаходився поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, що в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1-феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,826 г, яку ОСОБА_5 умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори», Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ від 3 червня 2009 року № 589, придбав та зберігав, з метою подальшого збуту
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Магадан (Російська Федерація), не одружений, з середньою освітою, який не працює, зареєстрований та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (зі слів), раніше несудимий в силу ст. 89 КК України (зі слів), підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, та існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України:
переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України йому загрожує покарання, пов'язане з позбавленням волі на строк до 10 років;
вчинити інший злочин, оскільки підозрюваний не має постійного джерела доходів, не працює, єдиним встановленим джерелом його доходів є зайняття протиправною діяльністю, у вчиненні якого він підозрюється.
При цьому, більш м'які запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема:
запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим, оскільки підозрюваний не працює, не має постійного джерела доходів та вчинив умисний злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, який відповідно до статті 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років;
запобіжний захід у вигляді особистої поруки неможливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до частини першої статті 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями, відсутні;
запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим, оскільки така міра обмеження особистої свободи буде не дієвою, оскільки ОСОБА_5 може використовувати місце мешкання для подальшого зберігання та збуту наркотичних засобів.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу від 23 вересня 2021 року вказане клопотання передано слідчому судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив про неправильність кваліфікації кримінального порушення за частиною другою статті 307 КК України, після слів підозрюваного про визнання вини зазначив, що ОСОБА_5 раніше такою діяльністю не займався.
ОСОБА_5 підтримав позицію захисника, зазначив, що тільки почав займатися такою діяльністю, проживає з матір'ю, за якою доглядає.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши долучені до клопотання копії матеріалів кримінального провадження № 12021100020002756, слідчий суддя виходить з такого.
СВ Дарницького УП ГУНП в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 21 вересня 2021 року № 12021100020002756 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
Відповідно до частини другої статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
21 вересня 2021 року о 18 год 47 хв ОСОБА_5 затримано в порядку статті 208 КПК України.
22 вересня 2021 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
З долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження № 12021100020002756 вбачається, що наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 передбаченого частиною другою статті 307 КК України кримінального правопорушення підтверджується протоколом затримання ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події, згідно з яким вилучено 4 згортки клейкої стрічки з кристалоподібною речовиною білого кольору, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , згідно з яким встановлено наявність в телефоні фотографій місць закладок та надіслання відповідних повідомлень невстановленій особі, протоколом допиту свідків
Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України. Причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
Ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що відсутність міцних соціальних зв'язків (відсутність постійного місця роботи, сімейних зв'язків) може бути перепоною для його перебування у територіальній близькості від місця розташування органу досудового розслідування та явки на виклик органу досудового розслідування чи суду. Крім того, наявність цього ризику підтверджується словами ОСОБА_5 щодо визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення та тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі встановлення вини.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення існує, оскільки, крім обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке могло приносити прибуток ОСОБА_5 , слідчим зазначено, а стороною захисту не спростовано, про відсутність офіційного законного джерела доходу, яке б давало йому можливість підтримувати достатній рівень життя.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до десяти років.
Враховуючи зміст статті 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 185 КК України, є тяжким злочином.
Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі незаконно впливати на потерпілого та свідків; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).
Крім наявності вказаних ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).
Визначивши такі критерії застосування слідчим суддею до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законодавець дотримав міжнародних стандартів щодо тримання під вартою, збалансував необхідність у забезпеченні ефективного здійснення кримінального провадження та права особи, щодо якої воно відкрито, на свободу та особисту недоторканність і передбачив тримання такої особи під вартою виключно на підставі вмотивованого судового рішення.
При цьому, у пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнійчук проти України» наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов'язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.
Обираючи вид запобіжного заходу ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, передбачених пунктами 1, 5 статті 177 КПК України ризиків, оцінює в сукупності наведені у частині першій статті 178 КПК України обставини: вагомість доказів причетності ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, відсутність постійного місця роботи та вважає, що доводи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованими.
Встановлені обставини вказують на існування суспільної потреби у застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з ізоляцією ОСОБА_5 від суспільства, тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, з огляду на відсутність міцних соціальних зв'язків, не буде дієвим і не зможе запобігти існуючим ризикам.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вид кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , встановлені досудовим розслідуванням обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 слід визначити заставу за передбаченою КПК України нижньою межею, що має на меті достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не має бути завідомо непомірним для нього - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 45 400 грн.
Керуючись ст. 110, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд,
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 год. 47 хв. 19 листопада 2021 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн.
У разі внесення застави на спеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві та надання слідчому документа, що це підтверджує, ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
З моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави ОСОБА_5 зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування і суду та виконувати такі обов'язки: не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, покладених судом, застава звертається в дохід держави, а до підозрюваного (обвинуваченого) може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Драницької окружної прокуратури м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1