Справа № 712/8315/21
Номер провадження 2-а/712/102/21
11 жовтня 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Марцішевської О.М.,
за участі секретаря судового засідання Вдовенко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
29.07.2021 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області (м. Рівне, вул. Степана Бандери, 12 (14А), Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста,3) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування вимоги вказує про те, що постановою серії ЕАО № 45004034 від 18.07.2021р. інспектора УПП в Рівненській області Ковальчук В.П. позивача незаконно було притягнуто до адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною з наступних підстав. Як вбачається з вказаної постанови, 18.07.20201р. о 11 год. 34 хв. на автомобільній дорозі М06 Київ-Чоп водій керував ТЗ та перевищив встановлене обмеження швидкості більш ніж на 50 км/год в населеному пункті с.Горбаків, позначеною дорожніми знаками р 5.45, 5.46 рухався зі швидкістю 104 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ приладом TruCam ІТІ20/20 ТС0088354, чим порушив п.12.4 ПДР. Позивач вказує, що фактично рухався зі швидкістю до 100 км/год поза межами населеного пункту. За будь-яким обставин за керування ТЗ зі швидкістю до 100 км/год передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП з накладанням штрафу в сумі 340 грн. Поліцейським здійснювалось вимірювання швидкості приладом, який не був стаціонарно вмонтованим приладом, утримувався в руці, в зв'язку з чим виникла вібрація цього приладу , що призвела до незначної похибки, встановленої для даного технічного засобу та перевищення граничної швидкості в 104 км/год лише на 1 км/год , за яке настає адміністративна відповідальність за ч.4 ст.122 КУпАП. Також вимірювання швидкості руху здійснювалось не в зоні дії знаків 5.45, 5.46 та поза межами населеного пункту. Також вимірювання швидкості могло здійснюватись у місцях, які облаштовані знаком про здійснення відеофіксації 5.70, однак спірна постанова не містить даних про це. Також на фото та відео не зафіксовано особу водія, яким знаходився за кермом та не зафіксовано будь-які обмежувальні та попереджувальні знаки 5.45, 5.46, 5.70. Просить суд скасувати постанову ЕАО № 45004034 від 18.07.2021р.
03 серпня 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси позовну заяву залишено без руху.
09 серпня 2021 року позивач скерував до суду заяву про усунення недоліків з уточненою позовною заявою.
11 серпня 2021 року ухвалою відкрито провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача упродовж встановленого судом строку відзиву до суду подано не було.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 8 Конституції задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕАО № 4504034 від 18.07.2021 р. 18.07.20201р. о 11 год. 34 хв. на автомобільній дорозі М06 Київ-Чоп водій керував ТЗ та перевищив встановлене обмеження швидкості більш ніж на 50 км/год в населеному пункті с.Горбаків, позначеною дорожніми знаками р 5.45, 5.46 рухався зі швидкістю 104 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ приладом TruCam ІТІ20/20 ТС0088354, чим порушив п.12.4 ПДР. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 1700 грн.
Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 4 статті 122 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 12.4) Правил дорожнього руху України, швидкість руху - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд виходить з того, що при вирішенні даного спору врахуванню підлягають приписи Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Так, на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Позивач в позовній заяві вказав, що інспектором не доведено правомірності своїх дій та не надано відповідних доказів щодо вчинення правопорушення, зазначеного в постанові.
У той же час, відповідачем до суду не надано доказів того, що під час складання постанови про адміністративне правопорушення було достеменно встановлено, що позивач перевищив швидкість руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення швидкості руху, зокрема не підтверджено проведення вимірювання швидкості руху в зоні дії дорожніх знаків «5.45», «5.46», що є підставою для задоволення позову.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов'язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, відповідачем суду не доведено, що під час винесення оспорюваної постанови, інспектором поліції не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та дотримання процесуального порядку розгляду адміністративної справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підляє до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Постанову серії ЕАО № 4504034 від 18 липня 2021 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, яка винесена інспектором УПП в Рівненській області лейтенантом поліції Ковальчук В.А. 1 батальйону 2 роти про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн., на ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 122 КпАП України - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Дата виготовлення повного тексту рішення 11 жовтня 2021 року.
Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Департамент Патрульної поліції (м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646)