ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 жовтня 2021 року м. Київ № 640/25980/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому, з урахуванням збільшення та уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.04.2020 № 9085170127, 10.09.2020 №0002580402 та від 30.09.2020 року №0021210402
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» у розмірі 11326945,00 грн. (5,349140,00 грн. + 2429020,00 грн. + 3548785,00 грн.) , у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Самер Плюс» з переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020 року прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено підготовче засідання у адміністративній справі. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю спірних податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що спірна сума бюджетного відшкодування сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України та позивачем сплачені всі необхідні податки для бюджетного відшкодування.
Відповідач підтримав висновки актів перевірки та вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства, зазначивши про відсутність правових підстав для повернення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
Відповідно до протоколу судового засідання від 13.04.2021 року на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» заявлено на поточний рахунок платника податку бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 326 945,00 грн.
Спірна сума бюджетного відшкодування сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України.
Зокрема, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» (за контрактом - покупець) та Компанією «OMEGA DN sp. z о.о.» (за контрактом - продавець) укладений контракт від 20.01.2020 № OMEGA-2020, відповідно до умов якого продавець продає та здійснює поставку господарських товарів (за контрактом - товар) в асортименті у відповідності до інвойсу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Самер Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, якою встановлено порушення ТОВ «Самер Плюс» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 5 розділу V Порядку № 21 в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, у зв'язку з чим ТОВ «Самер Плюс» не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 326 945,00 грн.
За результатами перевірки складено акти від 15.06.2020 № 339/10-36-04-02/42221461, від 14.08.2020 року №378/10-36-04-02/42221461, від 07.09.2020 року №414/10-36-04-02/42221461 та винесені податкові повідомлення-рішення від від 21.04.2020 № 9085170127, 10.09.2020 №0002580402 та від 30.09.2020 року №0021210402, яким зазначено про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування у загальному розмірі 11 326 945,00 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
У відповідності до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Згідно із підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Згідно пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;
- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно із пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають, що його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, здійснюється саме контролюючими органами.
Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно із пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
Як встановлено судом , спірна сума бюджетного відшкодування сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України.
Матеріали справи свідчать, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» (за контрактом - покупець) та Компанією «OMEGA DN sp. z о.о.» (за контрактом - продавець) укладений контракт від 20.01.2020 № OMEGA-2020, відповідно до умов якого продавець продає та здійснює поставку господарських товарів (за контрактом - товар) в асортименті у відповідності до інвойсу, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Відомості щодо поставлених товарів містяться у митних деклараціях та інвойсах, що підтверджується матеріалами справи.
Суд зазначає, що у відповідності до пункту 185.1 статті 185 ПК України операції з ввезення товарів на митну територію України є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Сплата податку на додану вартість має наслідком виникнення у платника податків права на віднесення сплачених сум до податкового кредиту (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
В даному випадку, сплата позивачем податку на додану вартість, нарахованого на поставки товару, на загальну суму 11 326 945,00 грн., підтверджується виписками та платіжними дорученнями.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит є сумою, визначеною згідно з розділом У цього Кодексу, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Документом, що посвідчує таке право, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПК України).
Аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що головними умовами, виконання яких дає платнику право на формування податкового кредиту у зв'язку зі здійсненням імпортних операцій є наступні: по-перше, сплата податку на додану вартість при ввезенні товару на митну територію України; по-друге, оформлення митної декларації відповідно до вимог законодавства.
Зазначений підхід відповідає законодавчим вимогам Європейського Союзу. Зокрема, статтею 167 Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему податку на додану вартість передбачено, що право на податковий кредит повинно виникати на момент нарахування відповідного податкового зобов'язання. Жодних інших умов не передбачено.
Таким чином, умовою для виникнення в імпортера права на податковий кредит за митною декларацією є сплата ним до бюджету податку на додану вартість.
Оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено обставин щодо несплати позивачем податку на додану вартість при поданні митних декларацій, то підставою для включення суми податку, сплаченої при митному оформленні, до податкового кредиту, є саме така декларація.
Відтак, прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області податкові повідомлення- рішення від 21.04.2020 № 9085170127, 10.09.2020 №0002580402 та від 30.09.2020 року №0021210402 є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Наведене свідчить, що задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області не дозволить ефективно захистити порушені права позивача, у зв'язку із чим вбачається за необхідне зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» у розмірі 11 326 945,00 грн. (5 349 140,00 грн. + 2 429 020,00 грн. + 3 548 785,00 грн.) , у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Самер Плюс» з переліку ризикових суб'єктів господарювання, суд зазначає наступне.
Встановлено, що рішеннями від 06.07.2020 року №16584, від 07.04.2020 року №1115 та від 13.11.2020 року №27880 ТОВ «Самер Плюс» було внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних системах контролюючого органу, та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.
Розглянувши наявні в матеріалах адміністративної справи документи, що стосуються даної позовної вимоги, суд вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, відтак розглянувши позовну вимогу в частині виключення ТОВ «Самер Плюс» з переліку ризикових суб'єктів господарювання, суд позбавлений можливості розглянути дану позовну вимогу та наданні юридичній оцінці законності включення до такого переліку без оскарження позивачем рішень від 06.07.2020 року №16584, від 07.04.2020 року №1115 та від 13.11.2020 року №27880 щодо включення ТОВ «Самер Плюс» до переліку ризикових суб'єктів господарювання відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності та пояснення сторін, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність своїх рішень, у зв'язку із чим адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САМЕР ПЛЮС» (07400, м. Бровари, б-р. Незалежності, 53/12, ЄДРПОУ 42221461) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5А, ЄДРПОУ 43141377 ), про визнання протиправними податкові повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.04.2020 № 9085170127, від 10.09.2020 № 0002580402 та від 30.09.2020 № 0021210402.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «САМЕР ПЛЮС» у розмірі 11 326 945,00 грн. (5 349 140,00 грн. + 2 429 020,00 грн. + 3 548 785,00 грн.), у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САМЕР ПЛЮС» (07400, м. Бровари, б-р. Незалежності, 53/12, ЄДРПОУ 42221461) понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5А, ЄДРПОУ 43141377 ) у розмірі 21020,00 грн. (Двадцять одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур