Справа № 426/2788/21
іменем України
08 жовтня 2021 року м.Сватове
Сватівський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Половинки В.О.,
за участю секретаря судового засідання Волкової К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Калініченка Сергія Миколайовича, Синельниківське районне управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Калініченка Сергія Миколайовича, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття провадження по справі.
Ухвалою суду від 20 вересня 2021 року залучено до розгляду справи в якості співвідповідача Синельниківське районне управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 07 вересня 2021 року інспектором ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Калініченко С.М. була винесена постанова серії БАВ №510424 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові вказав, що позивач керував транспортним засобом MAN TGX НОМЕР_1 на якому пошкоджена резина на лівому передньому колесі, чим порушив вимоги технічного стану. Позивач вважає постанову незаконною, вона винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального законодавства, тому підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що шини були в хорошому та робочому стані, не мали місцевих пошкоджень, що оголяють корд, мали залишкову висоту протектора приблизно 70%, що складає 9-11 мм, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу та фотознімками.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений був належним чином про час, дату та місце слухання справи, звернувся до суду з заявою, про розгляд справи без його участі.
Відповідач інспектор ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Калініченко С.М. в судове засідання не з'явилися, був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник другого відповідача Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області до суду не прибув, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за відсутності представника до суду не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши їх у сукупності, приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних обґрунтувань.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ №510424 07 07 вересня 2021 року о 23 годині 50 хвилин на 237 аш М-30 ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TGX НОМЕР_1 на якому пошкоджена резина на лівому передньому колесі, чим порушив вимоги технічного стану, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
Стороною відповідача, як посадовою особою, суб'єкта владних повноважень рішення якого оскаржуються, будь-яких доказів, які б підтвердили правомірність його дій, та що позивач вчинив адміністративне правопорушення не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до п. 4 розділу І "Загальні положення" Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтею 132-1, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху (в тому числі визначені ч. 1 ст. 121 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд зазначає, що відповідачі по справі до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подали.
Тому суд розглядає тільки наяву в матеріалах справи копію постанови, яка є предметом оскарження, з якої вбачається, що на позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого, ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень (а.с. 4).
Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.
При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом вчинення порушення.
Суд констатує, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відповідачами суду не надано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року та є обов'язковою.
У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України", в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що постанова серії БАВ №510424 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. підлягає скасуванню в зв'язку з недоведеністю вини особи у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.121 КУпАП, а провадження у справі слід закрити.
Позивач сплатив судовий збір відповідно до вимог Закону України від 08.07.2011 N 3674-VI "Про судовий збір", в сумі 454,00 гривні, в матеріалах справи є докази на підтвердження понесення позивачем судових витрат, в зв'язку задоволенням позовних вимог позивача, є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат понесених позивачем та компенсації їх за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Керуючись ст. ст. 9, 90, 86, 139, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Інспектора ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Калініченка Сергія Миколайовича, Синельниківське районне управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №510424 від 07 вересня 2021 року, винесену інспектором ВП №3 Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Калініченком С.М. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 340,00 гривень, та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Стягнути на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер картки платника НОМЕР_2 , понесені ним судові витрати у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань юридичної особи Головного управління національної поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Сватівський районний суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття и апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сватівського
районного суду В.О. Половинка