11 жовтня 2021 року
м. Київ
cправа № 902/1264/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючий), Малашенкової Т. М. та Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Україна" (далі - Господарство) ,
на рішення господарського суду Вінницької області від 25.03.2021,
додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 05.04.2021 та
постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021
за позовом Господарства
до товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна"
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенко Юрій Дмитрович,
Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2021 вперше подану касаційну скаргу Господарства було повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що останній не усунув недоліків поданої ним касаційної скарги, зокрема, щодо зазначення передбачених частиною другою статті 287 цього Кодексу підстав касаційного оскарження судових рішень.
Господарство 17.09.2021 (згідно з відміткою на конверті) повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Вінницької області від 25.03.2021, додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 05.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 зі справи № 902/1264/20. Водночас до скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 07.06.2021 (повний текст підписаний 09.06.2021), а тому строк на її оскарження закінчився 29.06.2021.
Касаційну скаргу ж було подано скаржником до Верховного Суду 17.09.2021, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надсилалася на адресу Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 07.06.2021.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, Господарство посилається на те, що вперше з касаційною скаргою скаржник звернувся в межах встановлених процесуальним законом строків на касаційне оскарження, проте ухвалою Верховного Суду від 15.07.2021 касаційну скаргу Господарства було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору та зазначення передбачених частиною другою статті 287 ГПК України. Однак, направляючи на адресу Суду лист від 04.08.2021 №315, до якого додано платіжне доручення від 03.08.2021 №3041 про сплату судового збору у розмірі 4 204,00 грн, керівником Господарства внаслідок некомпетентності залишено поза увагою вимогу ухвали суду щодо зазначення підстав касаційного оскарження, у зв'язку з тим, що в той період єдиний належний представник Господарства, адвокат Долиняний С.В., який і подавав касаційну скаргу, перебував на реабілітації в санаторно-курортному закладі, про що свідчить копія доданої до заяви довідки, внаслідок чого Верховний Суд ухвалою від 27.08.2021 і повернув касаційну скаргу Господарству. А тому, враховуючи незначний проміжок часу, що минув, та сплату судового збору, Господарство вважає, що строк для подання касаційної скарги підлягає поновленню.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з наведеними процесуальними нормами суд касаційної інстанції у кожному випадку Суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку. Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
З огляду на викладене суд зауважує, що повернення вперше поданої скарги Господарства у зв'язку з неусуненням останнім недоліків поданої ним касаційної скарги внаслідок необачної поведінки самого ж скаржника, а також перебуванням адвоката в санаторно-курортному закладі не може бути поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки така причина стосується обставин щодо виконання представником скаржника професійних обов'язків (який оформив касаційну скаргу з недотриманням вимог процесуального закону) та зводиться до внутрішньої організації роботи підприємства, оскільки Господарство не позбавлене було можливості залучити іншого представника, тобто така причина має суб'єктивний характер і не свідчить про об'єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.
Отже, обставини, на які посилається скаржник у клопотанні про поновлення строку, залежали лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства. Доказів на підтвердження протилежного скаржником не подано.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що підстави, наведені Господарством у клопотанні, є неповажними, оскільки ним не надано доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Господарству необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: навести Суду інші підстави, за їх наявності, та надати докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу фермерського господарства "Україна" на рішення господарського суду Вінницької області від 25.03.2021, додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 05.04.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 зі справи № 902/1264/20 залишити без руху.
2. Надати фермерському господарству "Україна" строк для усунення недоліків касаційної скарги до 01 листопада 2021 року. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити фермерському господарству "Україна", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко