Іменем України
11 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/905/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Державна екологічна інспекція у Тернопільській області
код ЄДРПОУ 37977693, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008
Відповідач: Державна установа “Державний центр олімпійської підготовки з біатлону”
код ЄДРПОУ 38510318, вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502
Предмет спору: про стягнення 62 540,00 грн,
не викликались,
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до суду з позовом до Державної установи “Державний центр олімпійської підготовки з біатлону”, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 62 540,00 грн шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 30.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Також ухвалою від 30.08.2021 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Відповідачем 01.09.2021 отримано копію ухвали суду від 30.08.2021, що підтверджується підписом директора установи відповідача Деркачем В.В. на примірнику ухвали, яка знаходиться в матеріалах справи.
Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 16.09.2021.
У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на позов з доданими документами.
Позивачем у встановлений судом строк подано до суду відповідь на відзив.
У встановлений судом строк відповідачем подано до суду заперечення.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом незаконної порізки дерев працівником відповідача під час виконання ним своїх службових обов'язків на земельній ділянці з кадастровим номером 6125282800:01:012:0001, розташованій в межах населеного пункту, на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району, що спричинило шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідно до вимог чинного законодавства у розмірі 62 540,00 грн.
Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву просить в позові відмовити, посилаючись на те, що порубка дерев здійснена начальником спортивної бази ОСОБА_1 09.05.2020 за власною ініціативою, не погодженою з керівництвом установи. Порубка дерев здійснена вказаною особою 09.05.2020, а наказ № 01-0533 видано лише 14.05.2021, не містить жодних вказівок щодо порубки дерев та кущів. На громадянина ОСОБА_1 державною екологічною інспекцією накладено адміністративне стягнення. Відповідач за отриманням дозволу на порубку дерев не звертався. Вважає, що оскільки вказана особа вчинила порубку дерев, яка не входить до його службових обов'язків, тому відповідати за заподіяну шкоду повинен саме гр. Щур, а не відповідач.
Позивач у відповіді на відзив повідомив, що начальник спортивної бази ОСОБА_2 у наданих письмових поясненнях від 04.06.2020 зазначив про виконання ним з 14 по 22 травня 2020 року свої безпосередніх обов'язків згідно посадової інструкції. В процесі підготовки стрільбища виникла необхідність у видаленні дерев. Вказана особа визнана винною у вчиненні адмінправопорушення та на неї накладено штраф, який останнім сплачено добровільно. Керівництво відповідача уповноважило Щура В.М. на проведення робіт з підготовки стрільбища, внаслідок чого була здійснена порубка дерев, що призвело до порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Отже відповідачем повинна бути відшкодована шкода, завдана його працівником під час виконання службових обов'язків.
Відповідач у запереченнях зазначив, що позивачем невірно вказано про проведення порубки дерев у період з 14 по 22 травня 2020 року, оскільки дана подія відбулась 09.05.2020, що зафіксовано у матеріалах кримінального провадження. Вважає, що ОСОБА_2 вирубуючи дерева 09.05.2020, діяв не на виконання посадової інструкції.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Відповідно до інформації Підгороднянської сільської ради земельна ділянка з кадастровим номером 6125282800:01:012:0001 державної власності для будівництва і обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту знаходиться в межах населеного пункту с. Підгороднє. Будь-яких рішень щодо порізки дерев на вищевказаній земельній ділянці не приймалося, дозвільні документи не видавалися. (а.с. 7).
Міськрайонним управлінням у Тернопільському районі та м. Тернопіль Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повідомлено, що згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка за кадастровим номером 6125282800:01:012:0001 розташована в межах населеного пункту, на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району (а.с. 6).
Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Дудою В.І прийнято участь в огляді місця події в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120120210180000217 від 10.05.2020. Оглядом території стрільбища спортивної бази в АДРЕСА_1 , по периметру з правої та лівої сторін виявлено 56 дерев пошкоджених до ступеня припинення росту та 2 дерева пошкоджені до ступеня неприпинення росту. Розрахована сума шкоди, заподіяна зеленим насадженням внаслідок порубки дерев, становить 62 540,00 грн. Згідно інформації Підгороднянської сільської ради дозвільні документи на видалення вищевказаних дерев радою не видавались, про що зазначено листі № 1/1-1-05-2257 від 19.06.2021 (а.с. 16).
Державним інспектором з ОНПС у Тернопільській області Дудою В.Г. проведено заміри діаметрів пнів зрізаних дерев рулеткою вимірювальною Р-30 (дата повірки 23.03.2020 (а.с. 5), та складено польову перелікову відомість від 04.06.2020 (а.с. 4). Згідно польової перелікової відомості зазначено перелік пнів дерев пошкоджених до ступеня припинення росту з діаметрами: 1 дерево - 10 см, 1 дерево - 11 см, 2 дерева - 13 см, 1 дерево - 14 см, 4 дерева - 17 см, 4 дерева - 19 см, 2 дерева - 23 см, 1 дерево - 24 см, 2 дерева - 25 см, 3 дерева - 26 см, 2 дерева - 27 см, 4 дерева - 28 см, 6 дерев - 29 см, 3 дерева - 31 см, 3 дерева - 33 см, 2 дерева - 34 см, 4 дерева - 36 см, 1 дерево - 37 см, 1 дерево - 38 см, 2 дерева - 39 см, 1 дерево - 40 см, 1 дерево - 42 см, 1 дерево - 43 см, 1 дерево - 56 см, 1 дерево - 57 см, всього 56 дерев та пнів дерев пошкоджених до ступеня неприпинення росту з діаметрами: 1 дерево - 22 см, 1 дерево - 32 см, всього 2 дерева.
Начальником учбово-спортивної бази центру олімпійської підготовки з біатлону ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 04.06.2020 повідомлено, що згідно посадової інструкції від 07.08.2019 він виконував свої безпосередні обов'язки та наказу № 01-0533, а саме забезпечував проведення підготовки стрільбища до початку учбово-тренувального процесу, в зв'язку з чим виникла необхідність у видаленні дерев і кущів, які знаходяться на внутрішніх полях стрільбища, які створюють небезпеку спортсменам при веденні стрільби (а.с. 12).
18.06.2020 державним інспектором з ОНПС у Тернопільській області Дудою В.Г. відносно начальника спортивної бази центру олімпійської підготовки з біатлону ОСОБА_2 складено протокол № 004279 про адміністративне правопорушення, за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП, а саме за незаконну, (без наявності на те дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень) порубку 56 дерев та пошкодження до ступеня неприпинення росту 2 дерев по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 6125282800:01:012:001 за адресою вул. Бережанська, 64Б, в межах с. Підгороднє, Тернопільського району, що є порушенням п. 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників (а.с. 13). Як зазначено в постанові порубка дерев здійснена 19-22 травня 2020 року.
Постановою державного інспектора з ОНПС у Тернопільській області Дудою В.Г. про закриття справи про адміністративне правопорушення № 73 від 18.06.2020 справу про адміністративне правопорушення за ст. 153 КУпАп стосовно громадянина ОСОБА_2 закрито, з передачею матеріалів справи до слідчого відділення Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області для долучення до матеріалів кримінального провадження, внесеного в ЄРДР № 6125282800:01:012:0001 від 10.05.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 15).
31.12.2020 слідчим СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області Куликовським А.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120120210180000217 від 10.05.2020, у в зв'язку з встановленням відсутності в діянні кримінального правопорушення (а.с. 18-22). В даній постанові зазначено про те, що роботи на стрільбищі по очистці від самосійних дерев гр. ОСОБА_2 проводилися 09.05.2021, що було виявлено гр. ОСОБА_3 та повідомлено до Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області.
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 12 від 25.01.2021 державним інспектором з ОНПС у Тернопільській області Дудою В.Г. визнано гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510,00 грн (а.с. 25).
Вказана постанова правопорушником не оскаржена, сума штрафу сплачена добровільно (а.с. 26).
Державною екологічною інспекцією у Тернопільській було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням, внаслідок незаконного їх знищення та пошкодження до ступеня неприпинення росту на земельній ділянці з кадастровим номером 6125282800:01:012:0001 в межах АДРЕСА_1 , відповідно до якого розмір шкоди становить 62 540 грн. Розрахунок виконано по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 (зі змінами), додаток № 1 (а.с. 14).
Позивачем направлено відповідачу претензію № 1-1-21-2682 від 05.07.2021 з проханням сплатити суму завданої шкоди в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 62 540,00 грн. В разі несплати, позивач буде змушений звернутися до суду з позовною заявою.
Шкода, завдана навколишньому природному середовищу незаконною вирубкою дерев в межах населеного пункту в розмірі 62 540,00 грн, відповідачем у добровільному порядку не сплачена.
Оцінка суду.
Щодо правової оцінки відносин, що склались між сторонами.
Земельна ділянка з кадастровим номером 6125282800:01:012:0001 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту знаходиться в межах населеного пункту с. Підгороднє, на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району.
За приписами ст. 13 Конституції України, зокрема, земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про рослинний світ» охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання. Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (в тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, Державна екологічна Інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно пункту 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633 (надалі Положення) Державна екологічна Інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
На підставі пункту 2 розділу 2 Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності І господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
У відповідності до абзацу 2 частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Отже, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області є органом, якому законом надано право на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, діє від імені та в інтересах держави та є належним позивачем у справі.
Відповідно до положень ст.28 Закону України «Про благоустрій в населених пунктах» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст.16 Закону України «Про благоустрій в населених пунктах» на об'єктах благоустрою забороняється самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій в населених пунктах» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування; прибудинкові території; території будівель та споруд інженерного захисту територій; території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України №1045 від 01.08.2006 затверджено «Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» (далі -Порядок). Порядок визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території населеного пункту.
Згідно із п. 3 Порядку (в редакції станом на дату порушення), зокрема, передбачено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених п.7-10 цього Порядку).
За змістом пункту 4 Порядку підставою для прийняття рішення компетентним органом є заява про видалення зелених насаджень, подана юридичною чи фізичною особою.
Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості (далі - комісія), до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень.
Під час формування складу комісії компетентний орган протягом двох днів після надходження заяви надсилає запити до територіального органу Держекоінспекції, власника земельної ділянки (користувача), балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень, щодо можливості їх участі в роботі комісії.
Територіальний орган Держекоінспекції та заінтересовані організації у п'ятиденний строк після надходження запиту надсилають компетентному органу в письмовій формі повідомлення про включення свого представника до складу комісії.
Після надходження повідомлень компетентний орган протягом трьох днів затверджує склад комісії. У разі надходження повідомлень про відмову від участі представників територіального органу Держекоінспекції та заінтересованих організацій склад комісії затверджується без таких представників.
Комісія у п'ятиденний строк після її затвердження визначає стан зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню (далі - акт), за формою, затвердженою Мінрегіоном.
Відновна вартість зелених насаджень визначається згідно з методикою, затвердженою Мінрегіоном.
У разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев комісія з'ясовує причину набуття деревами такого стану, про яку зазначається в складеному комісією акті.
Голова комісії готує в п'ятиденний строк проект рішення компетентного органу про видалення зелених насаджень, в якому зазначається інформація про кількість зелених насаджень, що підлягають видаленню і залишаються на земельній ділянці.
Компетентний орган у місячний строк після надходження зазначеного проекту рішення про видалення зелених насаджень приймає відповідне рішення і видає наступного дня заявнику його копію для оплати відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.
Відповідно до пункту 5 Порядку ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню. Методику визначення відновної вартості зелених насаджень і зразок ордера затверджує Мінрегіон.
Сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів (п. 6 Порядку).
Отже, вищезазначеними приписами чинного законодавства передбачена певна процедура оформлення дозвільних документів на видалення зелених насаджень. Дана процедура передбачає чітко встановлене коло обов'язків суб'єкта господарювання та функцій компетентного органу щодо її здійснення.
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, зокрема, винні у: порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу. Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).
Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Враховуються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.
У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
При цьому, за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника.
Відповідно до наказу (розпорядження) № 02-04/14 від 07.08.2019 Державною установою «Державний центр олімпійської підготовки з біатлону» прийнято на роботу Щура В.М. начальником спортивної бази адміністративно-господарського відділу.
Згідно з посадовою інструкцією начальника спортивної бази, затвердженої директором Державної установи «Державний центр олімпійської підготовки з біатлону» 07.08.2019, до посадових обов'язків начальника спортивної бази, зокрема входить організація роботи з підготовки спортивної бази для проведення навчально-тренувальних занять, спортивно-масових та оздоровчих заходів.
Згідно п. 1.5 посадової інструкції начальник спортивної бази підпорядковується безпосередньо начальнику адміністративно-господарського відділу.
Відповідно до п. 2.4 посадової інструкції начальник спортивної бази організовує роботи з підготовки спортивної бази для проведення навчально-тренувальних занять, спортивно-масових та оздоровчих заходів.
Начальник спортивної бази несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством (п. 4.5 посадової інструкції).
Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_2 09 травня 2020 року здійснено незаконну, (без наявності на те дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень) порубку 56 дерев та пошкодження до ступеня неприпинення росту 2 дерев по периметру земельної ділянки з кадастровим номером 6125282800:01:012:001 за адресою вул. Бережанська, 64Б, в межах с. Підгороднє, Тернопільського району.
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 12 від 25.01.2021 державним інспектором з ОНПС у Тернопільській області Дудою В.Г. визнано гр. ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 510,00 грн.
Зокрема, з пояснювальної записки начальника спортивної бази ОСОБА_2 від 25.05.2020, наданої директору ДП “Державний центр олімпійської підготовки з біатлону” слідує, що 09.05.2020 він, виконуючи роботи на стрільбищі, здійснив порубку дерев, які знаходяться на внутрішніх полях стрільбища, тому що вони можуть створити небезпеку спортсменам при веденні стрільби. Перелік та кількість дерев не відповідає дійсності. Зазначив, що директором не було надано вказівок ані в письмовій, ані в усній формі щодо вирубки самосійних дерев. Дозволу на проведення таких робіт отримано не було.
Як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні докази щодо дотримання відповідачем встановленої процедури видалення дерев в межах населеного пункту, зокрема, відсутні докази звернення до уповноваженого органу та отримання ордеру на видалення зелених насаджень.
Доводи відповідача про вчинення начальником спортивної бази ОСОБА_2 вирубки самосійних дерев без доручення керівництва установи, за власною ініціативою, судом до уваги не приймаються, з огляду на те, що під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Крім того, нормами Цивільного кодексу України передбачено, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду така особа заподіяла у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків,
Начальником спортивної бази ОСОБА_2 вирубка самосійних дерев була здійснена під час виконання останнім трудових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, а саме організації роботи з підготовки спортивної бази для проведення навчально-тренувальних занять, хоча і з порушенням при цьому норм законодавства, що регламентує порядок видалення зелених насаджень.
Отже, саме на відповідача, як на роботодавця, покладається обов'язок відшкодування завданої його працівником шкоди, незалежно від того, отримував чи не отримував такий працівник відповідної вказівки від керівництва на проведення таких дій, чи на свій розсуд вчинив правопорушення.
Таким чином, наведені обставини у їх сукупності суд вважає належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незаконній вирубці дерев в межах населеного пункту без отримання ордеру на видалення земельних насаджень та завданням шкоди навколишньому природному середовищу.
Позивачем в позовній заяві та доказах, доданих до неї, зазначено, що порізка дерев відбувалась 19-22 травня 2020 року. Однак начальником учбово-спортивної бази центру олімпійської підготовки з біатлону ОСОБА_2 в пояснюючій записці від 25.05.2020 повідомлено про здійснення порізки дерев на стрільбищі спортивної бази 09.05.2020.
В наданих позивачем доказах міститься інформація про реєстрацію 10.05.2020 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 6125282800:01:012:0001 відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, по факту порубки дерев на території стрільбища, що спростовує здійснення порубки дерев саме 19-22 травня 2020 року, як викладено в матеріалах справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що здійснена начальником учбово-спортивної бази центру олімпійської підготовки з біатлону ОСОБА_2 порубка дерев на території спортивної бази Державної установи «Державний центр олімпійської підготовки з біатлону» проводилась 09.05.2020, що підтверджується поясненнями останнього, постановою слідчого СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області від 31.12.2020 та фактом реєстрації відомостей про правопорушення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань саме 10.05.2020.
Разом з тим, суд вважає, що невірно зазначена в матеріалах адміністративного провадження дата порубки дерев не спростовує факту порубки та не знівельовує її протиправність.
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Завдану шкоду від незаконної порубки підтверджено:
- польової переліковою відомістю, в якій зазначено перелік пнів дерев, пошкоджених до ступеня припинення росту з визначеними діаметрами та пнів дерев пошкоджених до ступеня неприпинення росту з діаметрами в загальній кількості 58 дерев;
- матеріалами про адміністративне правопорушення та розрахунком розміру шкоди, розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням, внаслідок незаконного їх знищення виконаного по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 (зі змінами), додаток № 1.
Зазначений розрахунок проведено Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, як контролюючим органом, у відповідності до приписів ст. 202 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” на підставі Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 та акту огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.
Отже, розрахунок шкоди, завданий державі внаслідок самовільної рубки дерев, здійснено позивачем правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних, у відповідності до вимог чинного законодавства.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відповідач, допустивши протиправну діяльність у вигляді незаконного видалення зелених насаджень без наявності на те дозволу (ордера на видалення зелених насаджень), завдав шкоди рослинному світу та навколишньому природному середовищу.
Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Зважаючи на усвідомлення відповідачем ризику здійснення незаконної вирубки дерев, суд вважає, що відповідач передбачав можливість настання шкідливих наслідків, але легковажно розраховував на їх відвернення.
Загальна необхідність підготовки спортивної бази для проведення навчально-тренувальних занять, у тому числі заходів із розчищення її території, не може знівельовувати вимоги Закону щодо порядку видалення земельних насаджень. Доказів крайньої необхідності та терміновості таких заходів відповідачем суду не надано.
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Нормами чинного законодавства покладено обов'язок на підприємства, установи, організації і громадян обов'язок щодо збереження умов місцезростання об'єктів рослинного світу, до якого відносяться і дерева.
Вина відповідача полягає у видаленні зелених насаджень без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством, що призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню.
Порушення вимог щодо охорони рослинного світу є підставою для покладення на винну особу цивільно-правової відповідальності.
Юридична відповідальність є важливим елементом правового регулювання суспільних відносин, суть якого полягає в цілеспрямованому впливі на поведінку індивідів за допомогою юридичних засобів з метою впорядкування суспільних відносин, надання їм системності і стабільності, уникнення різких загострень соціальних конфліктів, втілення принципів соціальної справедливості тощо. Саме існування права як регулятора суспільних відносин обумовлене необхідністю підтримувати соціальний порядок у неоднорідному суспільстві, попереджаючи будь-які відхилення від встановлених правил поведінки.
За допомогою юридичної відповідальності встановлюються дієві механізми охорони і захисту суспільних відносин від неправомірних посягань шляхом покарання діянь, які порушують умови нормального розвитку суспільства, суперечать інтересам держави, суспільства в цілому. Розгляд юридичної відповідальності саме в цьому контексті дозволяє з'ясувати її роль і значення в системі забезпечення і гарантування прав і свобод особи, їх охорони і захисту від незаконних порушень.
Юридична відповідальність є важливим засобом забезпечення законності та правопорядку, належної реалізації чинного законодавства. З іншого боку, вона стимулює правомірну поведінку суб'єктів суспільних відносин, сприяє формуванню в населення поваги до права та закону, а отже, виступає істотним фактором побудови правової держави в Україні.
Відповідальною особою за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на земельній ділянці, на якій видалені зелені насадження, є саме відповідач.
Позивачем доведено, що порушення законодавства про охорону навколишнього середовища сталося з вини відповідача, відповідачем не спростовано наведених обставин та не надано доказів дотримання законодавчо встановленого порядку видалення зелених насаджень.
Вирішуючи питання розподілу стягуваної шкоди суд керується наступним.
За змістом ч.1, 2, 4 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), зокрема, є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином, стягнення шкоди має здійснюватись у відповідності до вищевказаних норм Бюджетного кодексу України та бути зарахована у такому порядку: 30% до спеціального фонду Державного бюджету України; 70% шкоди до спеціального фонду сільської ради та 20 % до спеціального фонду обласного бюджету.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінивши усі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження викладених ним обставин є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наявних обставин у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи “Державний центр олімпійської підготовки з біатлону” (код ЄДРПОУ 38510318, вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502) шкоду у сумі 62 540,00 грн, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з подальшим розподілом до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду Тернопільського обласного бюджету та фонду охорони навколишнього природного середовища Підгороднянської сільської ради (отримувач ГУК у Тернопільській області, Підгороднянська ТГ, код отримувача 37977599, банк отримувача - Казначейство України, р/р UA68899998033315933, код класифікації доходів бюджету - 24062100, найменування коду класифікації доходів бюджету - грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, наявність відомчої ознаки - « 00» без деталізації за відомчою ознакою).
3. Стягнути з Державної установи “Державний центр олімпійської підготовки з біатлону” (код ЄДРПОУ 38510318, вул. Шевченка, 59, с. Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15502) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 37977693, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008, UA738201720343140003000080912, ДКСУ м. Київ) 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун