Іменем України
11 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/836/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Ніжинської міської ради Чернігівської області, площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, e-mail: nemrada_post@cg.gov.ua
до: Фізичної особи-підприємця Нестеренко Ірини Володимирівни, АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 167070,94 грн.
без виклику сторін
встановив:
До Господарського суду Чернігівської області звернувся позивач - Ніжинська міська рада Чернігівської області, з позовом до фізичної особи-підприємця Нестеренко Ірини Володимирівни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 167070,94 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідач у період з 02.10.2017 по 30.09.2020 не набула належних прав власності або користування земельною ділянкою загальною площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та земельною ділянкою загальною площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075, а тому у зазначений період часу використовувала зазначені земельні ділянки без достатніх правових підстав і не сплачувала орендну плату за їх використання за відсутності укладеного договору, чим фактично збільшила свої доходи за рахунок позивача, а позивач втратив належне йому майно - кошти від орендної плати.
У позовній заяві позивач просить суд визнати причини пропуску Ніжинською міською радою строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк; розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.08.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/836/21 без повідомлення сторін у справі; встановлено відповідачу строк (до 14.09.2021) для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем ухвалу суду від 16.08.2021 отримано за вказаною у позовній заяві адресою 19.08.2021, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1400052362247 від 17.08.2021.
25.08.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв'язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвалу суду від 16.08.2021, надіслану судом відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".
27.09.2021 від відповідачки на адресу суду надійшла заява від 24.09.2021, у якій відповідачка вказує про те, що про відкриття провадження у даній справі № 927/836/21 вона дізналась 24.09.2021 із сайту судової влади та вважає за необхідне заявити клопотання про застосування до позовних вимог позовної давності, адже строк, який вказаний в заяві в частині стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 167070,94 грн., виходить за межі трирічного строку позовної давності звернення позивача до суду, що передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України. Враховуючи, що правовідносини, на які посилається позивач, починаються з 02.10.2017, а позовна заява подана 09.08.2021, строк позовної давності сплинув, в зв'язку з чим даний позов не може бути задоволено починаючи з 02.10.2017, а лише в межах строку позовної давності. Позиція відповідачки стосовно суті позовних вимог у зазначеній заяві не викладена.
З'ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Ухвала суду від 16.08.2021, яка направлялась на адресу відповідачки - фізичної особи-підприємця Нестеренко Ірини Володимирівни: АДРЕСА_1 повернулась із відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".
Заяв про зміну місцезнаходження відповідачки відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, не надходило.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
З матеріалів справи також слідує, що 27.09.2021 відповідачка звернулася до суду із заявою від 24.09.2021 про застосування строку позовної давності, у якій зазначила про те, що про відкриття провадження у даній справі № 927/836/21 вона дізналась 24.09.2021 із сайту судової влади, тобто відповідачка ознайомилась з ухвалою суду від 16.08.2021 про відкриття провадження у даній справі. На конверті, у якому направлялась дана заява до суду зазначено зворотню адресу відправника: Нестеренко І.В. , АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідачки про відкриття провадження у справі №927/836/21 за адресою: АДРЕСА_1 та її обізнаність про розгляд справи №927/836/21 Господарським судом Чернігівської області.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов (крім заяви про застосування позовної давності) не наданий.
Відповідачка у справі не повідомляла суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Позивач у позовній заяві вказує про те, що Нестеренко Ірина Володимирівна на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2017, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та Нестеренко Іриною Володимирівною (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Зеленським В.В. та зареєстрованим у реєстрі за №1198, набула права власності на 37/100 частки нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , що мають такі характеристики: на земельних ділянках площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074, цільове призначення - для житлової забудови і комерційного використання та площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, цільове призначення - для промисловості, розташовані нежитлові будівлі, до яких відносяться: нежитлова будівля «склад», з цегли та заліза, загальною площею 335,4 кв.м. - «А», нежитлова будівля «магазин» з піноблоків, обл.цеглою, загальною площею 97,6 кв.м. - «Д», цегляний ганок - «д», цегляний ганок - «д1», бетонний ганок «д2», навіс з азбофанери - «Г». Розмір загальної площі нежитлових будівель становить 433,0 кв.м. До 37/100 часток нежитлової будівлі відноситься: нежитлова будівля «складу» літ. «А», загальною площею 335,4 кв.м. (а.с.20-21).
02.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2017 №1198 зареєстровано право приватної спільної часткової власності Нестеренко Ірини Володимирівни на 37/100 нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (запис про право власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно №22611881) (а.с.19).
Як зазначає позивач, решта 63/100 частки нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_2 - нежитлова будівля «магазин» літ. «Д» загальною площею 97,6 м2, належить на праві приватної власності фізичній особі ОСОБА_3 , а саме: 63/200 на підставі протоколу зборів учасників ТОВ ВКФ «Укрбудматеріали» від 20.02.2017, акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.02.2017 (номер запису про право власності: 19104734); 63/200 на підставі договору дарування частки нежитлової будівлі, посвідченого 20.06.2019 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.М., реєстровий №525 (номер запису про право власності: 32109809) (а.с.22-23,25,26).
Як вбачається з договору дарування частки нежитлової будівлі від 20.06.2019, укладеного між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_3 (обдаровуваний), посвідченого 20.06.2019 приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т.М., реєстровий №525, 63/200 частки в праві власності на нежитлову будівлю «магазин», яка зазначена в плані літ. «Д», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташована на земельній ділянці площею 0,026 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0004 та перебуває у приватній власності ОСОБА_3 (а.с.22-23, 24).
Позивач у позовній заяві зазначає, що Нестеренко І.В. з 02.10.2017 є єдиним користувачем земельної ділянки площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та земельної ділянки площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075, що належать Ніжинській міській раді, на яких розташована нежитлова будівля Нестеренко І.В. - «склад» літ. «А» загальною площею 335,4 м2.
Державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,07 га, з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074, з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, здійснено 29.04.2013, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відділом у м. Ніжині Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.28).
Державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1205 га, з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075, з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення здійснено 29.04.2013, на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, Відділом у м. Ніжині Міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.31).
З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що земельна ділянка площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та земельна ділянка площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075 належать на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області, підстава для державної реєстрації: Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування Земель державної та комунальної власності» (а.с.34,35).
Позивач, посилаючись на приписи ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та ст. 83 Земельного кодексу України зазначає, що усі землі в межах міста Ніжина, крім земельних ділянок приватної та державної власності, належать до комунальної форми власності. Відповідно у період часу з 02.10.2017 року до 15.04.2020 року власником земельних ділянок площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075, була територіальна громада в особі Ніжинської міської ради, не дивлячись на відсутність відповідного запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
31.10.2018 рішенням Ніжинської міської ради №17-44/2018 «Про присвоєння адрес», присвоєно адресу нежитловій будівлі складу літ. «А» загальною площею 335,4 м2 власника Нестеренко Ірини Володимирівни - АДРЕСА_2 , замість АДРЕСА_2 (а.с.36).
10.02.2020 Нестеренко Ірина Володимирівна через представника за довіреністю Кубрака Ю.І. звернулася до Ніжинської міської ради із заявами (реєстраційні номери 428, 429) із завами про укладення договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 7410400000:04:024:0074, площею 0,07 га за адресою: АДРЕСА_2 без зміни цільового призначення на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 02.10.2017, терміном на 10 років, НМ 466878 та кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_2 без зміни цільового призначення на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2017, терміном на 10 років, НМ 466878 (а.с.37-40).
Пунктами 2,3 рішення Ніжинської міської ради 68 сесії VII скликання від 26.02.2020 №43-68/2020 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання, затвердження проектів землеустрою, надання земельних ділянок суб'єктам господарювання фізичним особам» вирішено (а.с.41-42):
- надати у користування на умовах оренди терміном на 10 (десять) років громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні земельну ділянку площею 0,0700 га за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410400000:04:024:0074, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (нежитлові будівлі), що належать їй на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу 37/100 частки нежитлових будівель №1198 від 02.10.2017; згідно з пунктами 2.1.-2.3.: встановити орендну плату за земельну ділянку площею 0,0700 га за адресою: АДРЕСА_2 на рівні дев'яти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік; громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні заключити договір оренди земельної ділянки площею 0,0700 га за адресою: АДРЕСА_2 ; громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні у трьохмісячний термін зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0700 га за адресою: АДРЕСА_2 . При невиконанні підпунктів 2.2. та 2.3. пункт 2 з відповідними підпунктами втрачають чинність.
- надати у користування на умовах оренди терміном на 10 (десять) років громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні земельну ділянку площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (нежитлові будівлі), що належать їй на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу 37/100 частки нежитлових будівель №1198 від 02.10.2017; згідно з пунктами 3.1.-3.2.: встановити орендну плату за земельну ділянку площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_2 на рівні трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік; громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні заключити договір оренди земельної ділянки площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_2 ; громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні у трьохмісячний термін зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_2 . При невиконанні підпунктів 3.2. та 3.3. пункт 2 з відповідними підпунктами втрачають чинність.
За доводами позивача станом на 30.09.2020 договори оренди землі між Нестеренко Іриною Володимирівною та Ніжинською міською радою не були укладені, речове право користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 та земельною ділянкою площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075 не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позивач стверджує, що Нестеренко Ірина Володимирівна у період з 02.10.2017 до 30.09.2020 не набула належних прав власності або користування земельною ділянкою загальною площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та земельною ділянкою загальною площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075, а тому у зазначений період часу використовувала зазначені земельні ділянки без достатніх правових підстав (за відсутності укладеного договору) і не сплачувала орендну плату за користування ними, чим фактично збільшила свої доходи за рахунок позивача, а позивач втратив належне йому майно - кошти від орендної плати.
За інформацією Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області фізична особа Нестеренко Ірина Володимирівна (РНОКПП: НОМЕР_1 ) протягом періоду 2017-2020 років земельний податок або оренду плату не нараховувала та не сплачувала за жодну земельну ділянку по м. Ніжину (а.с.43, 45).
З матеріалів справи випливає, що рішенням Ніжинської міської ради 69 сесії 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 «Про затвердження місцевих податків» затверджено Положення про плату за землю (а.с.46-50).
Рішенням Ніжинської міської ради 21 сесії VII скликання від 28.02.2017 №5-21/2017 внесено зміни до Положення про плату за землю (додаток 4 до рішенням 69 сесії Ніжинської міської ради 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 «Про затвердження місцевих податків» (а.с.51-53).
Позивачем до матеріалів позовної заяви додано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 7410400000:04:024:0074 (загальною площею 0,07 га) та 7410400000:04:024:0075 (загальною площею 0,1205 га), місце розташування: АДРЕСА_2 , станом на 01.01.2017 та 2018 рік, 01.01.2019 та 2020 рік (а.с.54-57).
Ніжинською міською радою здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0700 га кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі №01.1-15/879 від 13.04.2020 та земельної ділянки комунальної власності площею 0,1205 га кадастровий номер 7410400000:04:024:0075 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості №01.1-15/880 від 13.04.2020. Розрахунки рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення направлені Нестеренко Ірині Володимирівні та отримані нею 17.04.2020 (а.с.58-67).
У позовній заяві позивач зазначив, що частина позовних вимог, викладених у цій позовній заяві, стосується стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками за період, що виходить за межі строку позовної давності. За доводами позивача причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов'язані з обставинами, що залежать не тільки і не стільки від позивача, а й з обставинами, які знаходяться поза межами його контролю, зокрема,, пов'язані з фактом прийняття Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області від Ніжинської міської ради позовних заяв з ідентичними позовними вимогами до Нестеренко І.В. та їх розгляду впродовж тривалого строку до закриття провадження у справі, а саме: Ніжинська міська рада, з дотриманням строків позовної давності, подала до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області дві позовні заяви, а саме: позовну заяву від 06.10.2020 №01.145/1908 про стягнення з фізичної особи Нестеренко І.В. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 130992,00 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер якої 7410400000:04:024:0074 у період з 02.10.2017 до 30.09.2020 та позовну заяву від 06.10.2020 №01.1-15/1909 про стягнення з фізичної особи Нестеренко І.В. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 36078,94 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер якої 7410400000:04:024:0075 у період з 02.10.2017 до 30.09.2017. У матеріалах цих позовів зазначено, що Нестеренко І.В. є фізичною особою-підприємцем, але позивачем було обґрунтовано цивільну юрисдикцію цих справ тим, що Ніжинська міська рада не мала доказів, що Нестеренко І.В. використовує земельні ділянки у підприємницькій діяльності. Крім того, факт використання земельної ділянки не у підприємницькій діяльності підтверджувався заявою Нестеренко І.В. від 10.02.2020 №428, прийнятим на її підставі 26.02.2020 Ніжинською міською радою рішенням №43-68/2020, у яких вона значиться як фізична особа-громадянка. 30.10.2020 Ніжинським міськрайонним судом відкрито провадження у справах №740/4282/20 та №740/4283/20. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 01.12.2020 цивільні справи №740/4282/20 та №740/4283/20 об'єднані в одне провадження з присвоєнням №740/4282/20. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 17.06.2021 провадження у справі №740/4282/20 закрито у зв'язку з порушеннями правил юрисдикції, позивачу роз'яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Позивач вважає, що є не правильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах, а тому посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19 та постанові Великої Палати Верховного суду від 29.06.2021 у справі 904/3405/19 (де касаційний суд визнав поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності), виходячи з фактичних обставин справи, просить поновити строк позовної давності.
Відповідачкою відзив на позов не надано.
Натомість відповідачкою подано заяву від 24.09.2021 про застосування позовної давності до вимог про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 167070,94 грн., оскільки строк який вказаний в позовній заяві виходить за межі строку позовної давності звернення позивача до суду, що передбачено ст. 257 Цивільного кодексу України. За доводами відповідачки правовідносини, на які посилається позивач, починаються з 02.10.2017, а позовна заява подана 09.08.2021, а тому строк позовної давності сплинув.
Позиція відповідачки стосовно суті позовних вимог у зазначеній заяві не викладена.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до ч.1,2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частинами 1,2 ст. 2 Земельного кодексу України (чинних на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
За приписами ч.1,2 ст. 83 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам України (ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України (чинна на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст.4,5 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом; орендарями, зокрема - громадяни і юридичні особи України.
Право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. З огляду на приписи ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України (чинній на час виникнення спірних правовідносин) не вважається правопорушенням відсутність у власника, зокрема, будівлі зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, на якій розташоване це нерухоме майно.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач у період з 02.10.2017 по 30.09.2020 не набула належних прав власності або користування на земельну ділянку загальною площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та на земельну ділянку загальною площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075, і у зазначений період часу використовувала зазначені земельні ділянки без достатніх правових підстав (за відсутності укладеного договору) та не сплачувала орендної плати за їх користування, чим фактично збільшила свої доходи за рахунок позивача, а тому відповідно до положень ст.1212,1214 Цивільного кодексу України повинна відшкодувати позивачу всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.
Судом встановлено, що Нестеренко Ірина Володимирівна як фізична особа на підставі договору купівлі-продажу від 02.10.2017, укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та Нестеренко Іриною Володимирівною (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Зеленським В.В. та зареєстрованим у реєстрі за №1198, є власником 37/100 частки нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , що мають наступні характеристики: на земельних ділянках площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074, цільове призначення - для житлової забудови і комерційного використання та площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, цільове призначення - для промисловості, розташовані нежитлові будівлі, до яких відносяться: нежитлова будівля «склад», з цегли та заліза, загальною площею 335,4 кв.м. - «А», нежитлова будівля «магазин» з піноблоків, обл.цеглою, загальною площею 97,6 кв.м. - «Д», цегляний ганок - «д», цегляний ганок - «д1», бетонний ганок «д2», навіс з азбофанери - «Г». Розмір загальної площі нежитлових будівель становить 433,0 кв.м. До 37/100 часток нежитлової будівлі відноситься: нежитлова будівля «складу» літ. «А», загальною площею 335,4 кв.м., у зв'язку з чим 02.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право приватної спільної часткової власності Нестеренко Ірини Володимирівни на 37/100 нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (запис про право власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно №22611881).
Державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,07 га, з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 здійснено 29.04.2013, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, у якому зазначено цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель - землі житлової та громадської забудови.
Державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075 здійснено 29.04.2013, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, у якому зазначено цільове призначення: 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельна ділянка площею 0,07 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 та земельна ділянка площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075 належать на праві комунальної власності територіальній громаді в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області.
Суд встановив, що рішенням Ніжинської міської ради 68 сесії VII скликання від 26.02.2020 №43-68/2020 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок, надання, затвердження проектів землеустрою, надання земельних ділянок суб'єктам господарювання фізичним особам», на підставі заяв від 10.02.2020 представника Нестеренко Ірини Володимирівни за довіреністю Кубрака Ю.І. , надано у користування на умовах оренди громадянці Нестеренко Ірині Володимирівні земельну ділянку площею 0,0700 га за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410400000:04:024:0074, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (нежитлові будівлі) та земельну ділянку площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (нежитлові будівлі) та зазначено про необхідність заключити договори оренди зазначених земельних ділянок та зареєструвати їх.
Матеріали справи не містять належного оформлення права користування Нестеренко Іриною Володимирівною земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 площею 0,0700 га та кадастровий номер 7410400000:04:024:0075 площею 0,1205 га, зокрема, укладення відповідних договорів оренди земельних ділянок з Ніжинськю міською радою Чернігівської області та державної реєстрації такого права.
Відповідачка не надала доказів того, що вона не користувалась спірними земельними ділянками кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 площею 0,0700 га та кадастровий номер 7410400000:04:024:0075 площею 0,1205 га, тобто наявний факт користування зазначеними спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави, а отже позивач має право на одержання коштів у розмірі орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 зазначила, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна (ч.1 ст. 1214 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачка, звертаючись до Ніжинської міської ради Чернігівської області із заявами мала наміри укласти договори оренди земельних ділянок площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 та площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, не відмовилась від користування спірними земельними ділянками та не повідомила про таку відмову чи намір подальшого укладення договорів оренди земельних ділянок, суд доходить висновку, що неукладення договорів оренди земельних ділянок не позбавляє позивача вимагати від відповідачки, як фактичного користувача земельними ділянками, орендної плати, яку б позивач отримав у разі укладення договорів оренди спірних земельних ділянок.
Оскільки для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, до спірних відносин підлягають застосуванню приписи ст.1212-1214 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи слідує, що позивач звертався до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовними вимогами до Нестеренко Ірини Володимирівни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а саме 130992,00 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 та 36078,94 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, але ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.06.2021 у справі №740/4282/20 провадження закрито, роз'яснено позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд до Господарського суду Чернігівської області відмовлено. Прийнята ухвала з посиланням на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2019 у справі № 686/19389/17 та від 09.10.2019 у справі № 209/1721/14-ц, мотивована зокрема, тим, що згідно з відомостями з Державного земельного кадастру земельна ділянка площею 0,07га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0074 має цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання житлова забудова і комерційне використання; земельна ділянка площею 0,1205 га з кадастровим номером 7410400000:04:024:0075 має цільове призначення та вид використання для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Нестеренко І.В. з 11.02.2016 зареєстрована як ФОП; основний вид економічної діяльності вантажний автомобільний транспорт. За твердженням представника відповідачки, на час придбання нежитлової будівлі відповідачка була ФОП, і складське приміщення купувалося з метою здійснення підприємницької діяльності. Відповідачка і на цей час користується земельними ділянками в комерційних цілях, це землі промисловості, і на них зберігається вантажний автомобільний транспорт, адже відповідачка як ФОП надає послуги з перевезення.
Земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.
Разом з тим в ухвалі Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.06.2021 у справі №740/4282/20, яка набрала законної сили, зазначено таке: «Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Нестеренко І.В. з 11.02.2016 року зареєстрована як ФОП; основний вид економічної діяльності вантажний автомобільний транспорт. За твердженням представника відповідачки, на час придбання нежитлової будівлі відповідачка була ФОП, і складське приміщення купувалося з метою здійснення підприємницької діяльності. Відповідачка і на цей час користується земельними ділянками в комерційних цілях, це землі промисловості, і на них зберігається вантажний автомобільний транспорт, адже відповідачка як ФОП надає послуги з перевезення».
Вказані обставини відповідачкою не спростовуються.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приймаючи до уваги, що у справі Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області №740/4282/20 та у даній справі №927/836/21 беруть участь ті самі особи, стосовно яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.06.2021 у справі №740/4282/20 входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.
Враховуючи викладені обставини суд доходить висновку, що в межах цивільної справи №740/4282/20 відповідачка Нестеренко Ірина Володимирівна не заперечувала факту її реєстрації з 11.02.2016 як фізичної особи-підприємця, основний вид економічної діяльності - вантажний автомобільний транспорт, факту того, що на час придбання нежитлової будівлі відповідачка була фізична особа-підприємець і складське приміщення купувалося з метою здійснення підприємницької діяльності, а також факту користування спірними земельними ділянками в комерційних цілях (землі промисловості, на них зберігається вантажний автомобільний транспорт, з огляду на надання відповідачкою, як фізичною особою-підприємцем, послуг з перевезення).
Таким чином, фізична особа-підприємець Нестеренко Ірина Володимирівна є належним відповідачем у даній справі.
Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 167070,94 грн. за період з 02.10.2017 по 30.09.2020 з огляду на те, що у зазначений період часу відповідачка використовувала спірні земельні ділянки без достатніх правових підстав і не сплачувала орендної плати за їх користування.
У позовній заяві позивач просить суд визнати причини пропуску Ніжинською міською радою строку позовної давності для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк, посилаючись на те, що частина позовних вимог стосуються стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками за період, що виходить за межі строку позовної давності. Причини пропуску строку позовної давності в даному випадку пов'язані з фактом прийняття Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області від Ніжинської міської ради позовних заяв з ідентичними позовними вимогами до Нестеренко І.В. та їх розгляду впродовж тривалого строку до закриття провадження у справі у зв'язку з порушеннями правил юрисдикції.
Відповідачка звернулась до суду із заявою про застосування до позовних вимог позовної давності.
Щодо клопотання позивача про визнання причин пропуску строку для звернення суду поважними та поновлення даного строку суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Як вбачається з матеріалів справи, в межах строків позовної давності Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулося до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовними заявами від 06.10.2020 №01.145/1908 про стягнення з фізичної особи Нестеренко І.В. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 130992,00 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер якої 7410400000:04:024:0074 у період з 02.10.2017 до 30.09.2020 та від 06.10.2020 №01.1-15/1909 про стягнення з фізичної особи Нестеренко І.В. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 36 078,94 грн. за користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер якої 7410400000:04:024:0075 у період з 02.10.2017 до 30.09.2017.
30.10.2020 Ніжинським міськрайонним судом відкрито провадження у справах №740/4282/20 та №740/4283/20 та призначено судові засідання у справах. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 01.12.2020 цивільні справи №740/4282/20 та №740/4283/20 об'єднані в одне провадження з присвоєнням №740/4282/20. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 17.06.2021 провадження у справі №740/4282/20 закрито у зв'язку з порушеннями правил юрисдикції, позивачу роз'яснено, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
06.08.2021 Ніжинська міська рада Чернігівської області звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи-підприємця Нестеренко І.В. з ідентичними позовними вимогами.
Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Пред'явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов'язується початок процесу у справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.
Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову) не перериває перебігу позовної давності.
За змістом ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб'єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов'язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу.
Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
При цьому, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій на думку добросовісного розсудливого спостерігача виключає необхідність вчинення процесуальних дій спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі заяв про закриття провадження у справі, подачі позовів в порядку іншого судочинства тощо. За таких обставин є неправильним та несправедливим покладення виключно на позивача відповідальності за помилку у визначенні підвідомчості відповідної справи і позбавлення його права на захист у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду від 150.5.2020 у справі №922/1467/19.
Враховуючи викладене, надавши оцінку наявним у справі доказам, з огляду на факт відкриття проваджень Ніжинським міськрайонним судом у справах №740/4282/20 та №740/4283/20, об?єднання їх в одне провадження з присвоєнням №740/4282/20 та тривалий час розгляду справи, як наслідок - наявність підстав для позивача вважати, що його права будуть відновлені та захищені в судовому порядку, а також приймаючи до уваги факт звернення позивача до Господарського суду Чернігівської області з даною позовною заявою в межах розумного строку, суд доходить висновку, що строк для звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).
Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи, що позивач почав реалізовувати право звернення до суду за захистом порушеного права в межах позовної давності, з метою недопущення порушення права позивача на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принципи верховенства права, справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд доходить висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та поновлення позивачу строку позовної давності для звернення до суду.
З огляду на викладене заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.
Щодо правомірності розміру безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 14 Податкового кодексу України (чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Платниками податку на землю, є зокрема, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Базою для розрахунку податку на землю є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
Позивач зазначає, що розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати позивачем здійснено відповідно до Положення про плату за землю, затвердженим рішенням Ніжинської міської ради 69 сесії 6 скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 «Про затвердження місцевих податків», з урахуванням змін внесених рішенням Ніжинської міської ради 21 сесії VII скликання від 28.02.2017 №5-21/2017.
Розрахунок розміру доходу фізичної особи Нестеренко І.В. здійснено за формулою: (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) х (% від нормативної грошової цінки) : (кількість днів у році) х (кількість днів фактичного використання земельної ділянки у році).
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: станом на 01.01.2017 та 2018 рік - 534570,52 грн.; станом на 01.01.2019 рік та 2020 рік - 450 419, 95 грн.
Підпунктом г) пункту 5.4.3. розділу V «Ставки плати за землю» Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-66/2015 (зі змінами), розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем за землі: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на рівні 9 відсотків нормативної грошової оцінки.
За період користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 з 02.10.2017 по 30.09.2020 відповідачу нараховано: з 02.10.2017 по 31.12.2017 - 11994,88 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 48111,35 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 40537,80 грн.; з 01.01.2020 по 30.09.2020 - 30347,97 грн. Всього на загальну суму 130992,00 грн.
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: станом на 01.01.2017 та 2018 рік - 441707,98 грн.; станом на 01.01.2019 рік та 2020 рік - 372175,57 грн.
Підпунктом г) пункту 5.4.10. розділу V «Ставки плати за землю» Положення про плату за землю, затвердженого рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 №6-66/2015 (зі змінами), розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем за землі: промисловості на рівні 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
За період користування земельною ділянкою площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075, з 02.10.2017 по 30.09.2020 відповідачу нараховано: з 02.10.2017 по 31.12.2017 - 3303,73 грн.; з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 13251,24 грн.; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 11165,27 грн.; з 01.01.2020 по 30.09.2020 - 8358,70 грн. Всього на загальну суму 36078,94 грн.
Заперечень щодо нарахованих коштів, як орендної плати, за користування спірними земельними ділянками, а також контррозрахунку зазначених сум відповідач не надав.
Перевіривши надані позивачем розрахунки суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 130992,00 грн. орендної плати за період користування земельною ділянкою площею 0,07 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0074 з 02.10.2017 по 30.09.2020 та 36078,94 грн. за період користування земельною ділянкою площею 0,1205 га, кадастровий номер 7410400000:04:024:0075 з 02.10.2017 по 30.09.2020. Всього на загальну суму 167070,94 грн.
За приписами ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
З урахуванням викладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 167070,94 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що посилання позивача у позовній заяві на ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» є безпідставним, оскільки з 01.01.2013 Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» втратив чинність.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідачку.
Керуючись ст. 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нестеренко Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на рахунок: р/р UА508999980314050611000025707, ГУК у Чернігівській області /ТГ м. Ніжин/ 24062200, код ЄДРПОУ 37972475 Казначейство (ел. адм. подат.) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 167070,94 грн.
Cтягувач: Ніжинська міська рада Чернігівської області, площа імені Івана Франка, 1, м. Ніжин, 16600, ідентифікаційний код 34644701.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нестеренко Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь виконавчого комітету Ніжинської міської ради (р/р UА 298201720344220014000029658, код 04061783, Банк Держказначейська служба України, м. Київ) 2506,05 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021.
Суддя М.О. Демидова