Іменем України
11 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/761/21
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О. матеріали справи
Позивач: Державна установа "Житомирська виправна колонія (№4)",
код ЄДРПОУ 08563323, пр-т Незалежності, 172, м. Житомир, 10001
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс",
код ЄДРПОУ 14219908, вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, 16600
Предмет спору: про зобов'язання повернути майно
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН: не з'явились
Державна установа "Житомирська виправна колонія (№4)" звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс", у якому позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути Державній установі "Житомирська виправна колонія (№4)" ємнісні сповіщувачі (СЄ-2) у кількості 11 штук.
Ухвалою суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Відповідно до поштового повідомлення про вручення ухвалу суду від 26.07.2021 відповідач отримав 03.08.2021.
Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 18.08.2021.
Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Сторони у підготовче засідання 11.08.2021 не з'явились.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, проте про причини неявки суду не повідомив.
06.09.2021 року на електронну адресу суду без накладення ЕЦП надійшла заява позивача про розгляд справи, призначеної на 07.09.2021, без участі представника.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Оскільки надіслана електронною поштою заява не містить ЕЦП позивача, отже не належать до офіційних документів. За таких обставин, суд не приймає дану заяву до розгляду.
Разом з тим, суд вважає, що подання такої заяви свідчить про обізнаність позивача про дату, час та місце проведення підготовчого засідання 07.09.2021.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, підготовче засідання 07.09.2021 проводилось за відсутності сторін (їх представників).
У підготовчому засіданні 07.09.2021 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.10.2021 о 09:30.
У зв'язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, копії ухвали суду від 07.09.2021 були направлені позивачу та відповідачу на їх електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно.
Судом вжито всіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 11.10.2021 року. До того ж, інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Ухвала суду від 07.09.2021 у справі №927/761/21 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Сторони у судове засідання 11.10.2021 не з'явились. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
11.10.2021 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд ВСТАНОВИВ:
05.11.2020 року між Державною установою "Житомирська виправна колонія (№ 4)" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс" (далі - Постачальник) укладено договір №20/048/208-Г про закупівлю товарів за державні кошти (далі - Договір №20/048/208-Г).
Відповідно до п. 1.1 Договору №224-Г Постачальник зобов'язався у 2020 році поставити Замовнику товари, зазначені в специфікації (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такий товар: Системи та пристрої нагляду та охорони ДК 021:2015 35120000-1 (Сповіщувач ємнісний СЄ-2).
Загальна сума цього Договору становить 184800,00 грн, у тому числі ПДВ 30800,00 грн (п. 3.1 Договору №20/048/208-Г).
Згідно з п. 4.1, 5.1 Договору №224-Г Замовник здійснює оплату вартості товару, що постачається, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі видаткової накладної за наявності бюджетного фінансування протягом 10 банківських днів з дня поставки товару. Строк поставки товару Постачальником - протягом 20 робочих днів з дня підписання договору.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2020 року, а в частині платіжних зобов'язань - до їх повного виконання (п. 10.1 Договору №20/048/208-Г).
Відповідно до Специфікації (додаток № 1 до Договору № 20/048/208-Г) предметом поставки є Системи та пристрої нагляду та охорони ДК 021:2015 35120000-1 (Сповіщувач ємнісний СЄ-2) у кількості 11 шт. вартістю 184800,00 грн.
На підставі видаткової накладної № ІЦ-0000025 від 05.11.2020 відповідач поставив позивачу зазначений у Специфікації товар на суму 184800,00 грн.
Платіжним дорученням №683 від 17.11.2020 позивач перерахував відповідачу кошти за товар згідно з Договором №20/048/208-Г у розмірі 184800,00 грн.
18.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс" (далі - Зберігач) та Державною установою "Житомирська виправна колонія (№ 4)" (далі - Поклажодавець) укладено договір №20/075/10-А відповідального зберігання (далі - Договір №20/075/10-А).
За умовами п. 1.1, 1.2 Договору № 13-А Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне безоплатне зберігання згідно Акту приймання-передачі товарів (Додаток до договору), який є невід'ємною частиною договору, наступне майно: ДК 021:2015 35120000-1 - Системи та пристрої нагляду та охорони (Сповіщувач ємнісний СЄ-2 ТУ У 31.6-14119908-009:2011) у кількості 11 шт. вартістю 184800,00 грн.
Місце зберігання: м. Ніжин Чернігівської області, вул. Незалежності, 42.
Відповідно до п. 2.1, 3.2 Договору №20/075/10-А Зберігач зобов'язався, зокрема, прийняти всі необхідні міри для забезпечення зберігання майна в належності стані в період дії цього договору; повернути майно Поклажодавцю за першою вимогою. Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.
Цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 28.02.2021 (п. 7.1 Договору №20/075/10-А).
18.11.2020 сторонами підписано акт приймання-передачі товару на відповідальне зберігання (додаток до Договору №20/075/10-А), згідно з яким Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання товар - Системи та пристрої нагляду та охорони ДК 021:2015 35120000-1 (Сповіщувач ємнісний СЄ-2) у кількості 11 шт. вартістю 184800,00 грн.
22.03.2021 позивач на адресу відповідача направив Претензію №5/4/4-914 від 19.03.2021, у якій просив протягом 3-х днів з дати отримання цього листа повернути з відповідального зберігання майно, передане відповідно до Договору №20/075/10-А.
Вказана вимога отримана відповідачем 25.03.2021, на підтвердження чого надано трекінг Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення №1003002382566.
29.04.2021 позивач на адресу відповідача повторно направив Претензію №5/4/4-1643 від 28.04.2021, у якій повідомляв про необхідність звернення до суду за захистом порушеного права.
Позивач надав суду лист відповідача №166 від 28.04.2021, наданий у відповідь на його претензію №5/4/4-914 від 19.03.2021, у якому зазначено, що згідно з ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 28.01.2021 та від 15.02.2021 Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань в межах проведення кримінального провадження № 62021000000000033 від 18.01.2021 проведено вилучення всього обладнання, поставка якого передбачена Державним установам кримінально-виконавчої системи за результатами процедур закупівель у 2020 році; обладнання буде повернуто в найкоротші строки після повернення його ТОВ "Інженерний центр "Імпульс". У зв'язку з вищевикладеним, відповідач запропонував продовжити строк виконання договору відповідального зберігання від 18.11.2020 №20/075/10-А до 31.12.2021.
Доказів повернення спірного майна відповідач суду не надав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (частина 1); річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 ЦК України).
За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як встановив суд, позивач передав відповідачу на відповідальне зберігання Системи та пристрої нагляду та охорони ДК 021:2015 35120000-1 (Сповіщувач ємнісний СЄ-2) у кількості 11 шт. вартістю 184800,00 грн., які останній зобов'язався повернути за першою вимогою позивача.
Позивач до закінчення строку Договору №20/075/10-А направив відповідачу Претензію про повернення з відповідального зберігання майна, яку він не виконав.
Оскільки відповідач не повернув позивачу спірне майно за його вимогою, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 2772,00 грн.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 221, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс" (код ЄДРПОУ 14219908, вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, 16600) повернути Державній установі "Житомирська виправна колонія (№4)" (код ЄДРПОУ 08563323, проспект Незалежності, 172, м. Житомир, 10001) ємнісні повіщувачі (СЄ-2) у кількості 11 шт.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний центр "Імпульс" (код ЄДРПОУ 14219908, вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, 16600) на користь Державної установи "Житомирська виправна колонія (№4)" (код ЄДРПОУ 08563323, проспект Незалежності, 172, м. Житомир, 10001) 2772,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021.
Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/