Рішення від 11.10.2021 по справі 927/862/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 жовтня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/862/21

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Белова С.В., за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

бульвар Шевченка, 18, м. Київ, 01601

в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

пр. Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000

ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації

пр. Миру, 116 а, м. Чернігів, 14005

ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення 30 156,39 грн

без виклику (повідомлення) сторін

13.08.2021, надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації про стягнення 30 156, 39 грн заборгованості по компенсації пільг відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають у Козелецькому районі за період з 01.08.2020 по 31.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як оператором телекомунікацій, надаються телекомунікаційні послуги споживачам, яким за Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нациських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" встановлено пільги з оплати їх вартості. Відповідно до чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок здійснювати заходи з виконання державних програм соціального захисту населення, в тому числі, здійснювати розрахунки з постачальниками послуг пільговим категоріям громадян. Разом з тим, у порушення вимог чинного законодавства, кошти на відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих позивачем пільговим категоріям громадян, які проживають у Козелецькому районі за період з 01.08.2020 по 31.05.2021 на рахунок позивача від відповідача не надійшли, в зв'язку з чим виник заявлений до стягнення борг.

Ухвалою від 17.08.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в справі №927/862/21; ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, в порядку статей 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з доказами його направлення позивачу.

Відповідач, в установлений строк, подав до суду відзив на позов №01/5561, яким проти задоволення позовних вимог заперечив. Вважає, що є неналежним відповідачем у справі. Звертав увагу, що зобов'язання щодо компенсації наданих пільг за послуги зв'язку в Козелецькому районі з 01.01.2020 покладені на об'єднані територіальні громади (та/або сільські та селищні ради), які мають свої затверджені бюджети на відповідний рік, в їх структурі сформовані фінансові відділи та відділи з питань соціального захисту. Як зазначає відповідач, Управління неодноразово повідомляло позивача про необхідність йому звернутися до органів місцевого самоврядування з питань виділення коштів на компенсаційні виплати щодо надання пільг з послуг зв'язку. Також вважає, що є неналежним боржником за відповідними рахунками, а отже є неналежним відповідачем по справі та, що для сплати заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних із наданням пільг з послуг зв'язку за період з 01.08.2020 по 31.12.2020, в нього відсутні будь-які правові підстави. Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117) Управління здійснює облік пільгових категорій громадян, організовує збирання, систематизацію і зберігання інформації про них та забезпечує її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплат, але дане Положення не містить жодного посилання, яке б зобов'язувало його здійснювати будь-які компенсації за надання пільг. Наголошував, що Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту за рахунок субвенцій з державного бюджету (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256), який передбачав виділення коштів з державного бюджету на компенсаційні виплати щодо надання пільг з послуг зв'язку, втратив чинність з 01.01.2020 року.

Позивач, у межах установлених строків, у порядку статей 166, 184 ГПК України, подав до суду мотивовану відповідь на відзив. Заперечуючи проти доводів відповідача звертав увагу, що відповідно до Положення Управління соціального захисту населення Козелецької , до основних завдань відповідача, зокрема належить забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення (підпункт 1 пункту 4 Положення); внесення пропозицій до проєкту відповідного районного бюджету (підпункт 4 пункту 5 Положення); забезпечення ефективного та цільового використання відповідних бюджетних коштів (підпункт 5 пункту 5 Положення); Управління організовує в межах компетенції роботу щодо надання населенню… інших пільг, передбачених законодавством; подає районній державній адміністрації, органу місцевого самоврядування під час формування проєкту відповідного місцевого бюджету пропозиції щодо передбачення в складі видатків коштів на фінансування місцевих програм соціального захисту та соціального забезпечення (підпункт 25 пункту 5 Положення); забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (підпункт 30 пункту 5 Положення). При цьому, наявність в особи певного права, а в держави відповідного фінансового зобов'язання, ґрунтується на нормативно-правовому акті, що регулює відносини між особою та державою в певній сфері суспільних відносин, а не на законі про Державний бюджет чи похідних від нього актів (бюджетного розпису, кошторису тощо), а відтак заперечення відповідача щодо відсутності бюджетних коштів на відшкодування наданих пільговим категоріям громадян послуг зв'язку не звільняє останнього від виконання встановленого чинним законодавством зобов'язання з відшкодування їх вартості. Вважає, що відповідач, у порушення вимог частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України), зобов'язання щодо пільг за послуги зв'язку, що надані в спірному періоді, не реєстрував в органах казначейства.

Відповідач, в установлений судом строк, у порядку статей 167, 184 ГПК України, подав письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримав свою правову позицію наведену в відзиві.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України, суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлено клопотань щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз'яснено при відкритті провадження в справі в ухвалі від 17.08.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-ІІІ.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Акціонерне товариство "Укртелеком" (попереднє найменування юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", пункти 1.1., 1.4. Статуту Товариства в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів від 22.04.2021, оформленого протоколом №20), в особі Чернігівської філії, являється оператором, провайдером телекомунікацій, який в тому числі надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Чернігівського району Чернігівської області, які підпадають під дію п.19 частини 1 статті 12, п.10 частини 1 статті 13, п.18 частини 1 статті 14, п.20 частини 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII); п.18 частини 1 статті 6-1, п.10 частини 1 статті 6-2, п.17 частини 1 статті 6-3, п.19 частини 1 статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 №1584-ІІІ, п. 11 частини 1, частини 3 статті 20, п. 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII); п.6 частини 1 статті 6, частини 3 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі Закон №203/98-ВР); частини 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), п.4 частини 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 за № 2402-ІІІ (далі - Закон № 2402-ІІІ), п.7 частини 1 статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.1993 №3721-ХІІ, частини 2 статті 35 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ.

За п.19 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII учасникам бойових дій (статті 5 та 6) надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до п.10 частини 1 статті 13 Закону України № 3551-XII, для осіб з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги: позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється в розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів.

Пунктом 18 частини 1 статті 14 Закону України № 3551-XII передбачено надання учасникам війни (статті 8 та 9) таких пільг: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата в розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

За п.20 частини 1 статті 15 Закону України № 3551-XII особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Порядок користування послугами зв'язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Згідно з п.18 частини 1 статті 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" №1584-ІІІ, колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються такі пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Відповідно до п.10 частини 1 статті 6-2 Закону №1584-ІІІ, колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, надаються такі пільги, зокрема, позачергове безоплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

За п.17 частини 1 статті 6-3 Закону №1584-ІІІ, колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, надаються такі пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

У силу п.19 частини 1 статті 6-4 Закону №1584-ІІІ, дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, надаються такі пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків від тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів.

Порядок користування послугами зв'язку та оплати встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

За п.11 частини 1 статті 20 та п.1 частини 1 статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII, особам, віднесеним до категорії 1 (п.1 статті 14) та категорії 2 (п.2 статті 14), надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема: 50-процентна знижка плати за користування телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені в цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом.

Статтею 63 Закону №796-ХІІ встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

За приписами п.6 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 №203/98-ВР, ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними; а також вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членам їх сімей, надаються пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном.

Статтею 9 Закону №203/98-ВР передбачено, що витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з абз.2 частини 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном.

Статтею 23 Закону №2011-ХІІ встановлено, що фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Відповідно до п.4 частини 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" №2402-ІІІ багатодітним сім'ям надаються пільги, зокрема, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється в розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування, надаються пільги, передбачені частиною третьою, з урахуванням умов, визначених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 7 частини 1 статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" №3721-ХІІ передбачено, що особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, надаються такі пільги, зокрема, звільнення від плати за користування домашнім телефоном. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави.

Частиною 2 статті 35 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" №875-ХІІ встановлено, що особи з інвалідністю першої та другої груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів. Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.

За приписами частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 №1280-IV та п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Указані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У силу статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров'я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.

За змістом статті 81 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Відповідно до статей 82-85 БК України видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини 1 статті 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.

Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

За пунктом 20-4 частини 1 статті 91 БК України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів віднесено видатки на пільги з послуг зв'язку. При цьому, незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв'язку, розрахунки за надані позивачем телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян повинні проводитись саме відповідачем, виходячи з наступного.

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації від 15.01.2021 №12 (далі - Положення), пункту 1, Управління утворюється головою цієї адміністрації, входить до її складу та в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на неї завдань.

Основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державної політики з питань соціального захисту населення; призначення та виплату соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством України, надання та виплата житлових субсидій, пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (п.4.1., п.4.2. Положення).

У межах своєї компетенції, Управління організовує роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу, інших пільг, передбачених законодавством.

Управління вносить пропозиції до проєкту відповідного районного бюджету; забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів; подає районній державній адміністрації, органу місцевого самоврядування під час формування відповідного місцевого бюджету пропозиції щодо передбачення в складі видатків на фінансування місцевих програм соціального захисту та соціального забезпечення, на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги.

Управління забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; підтримує єдине інформаційне і телекомунікаційне середовище у складі інформаційної інфраструктури Мінсоцполітики та власний сегмент локальної мережі (п.5.4., п.5.5., п.5.25, п.5.30. Положення).

За п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 установлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (відповідач у справі):організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

З урахуванням наведених положень, суд дійшов висновку, що саме до компетенції відповідача (уповноважений державою орган) належить забезпечення реалізації державної політики в сфері соціального захисту населення на території Чернігівського району Чернігівської області, відтак, саме відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги в спірному періоді.

При цьому, відсутність або недоліки щодо чітко виписаного механізму врегулювання державою правовідносин, що склались між сторонами в справі щодо процедури відшкодування відповідачем вартісних обсягів пільг громадянам за наданими суб'єктом господарювання послуг зв'язку, передбачених низкою законодавчих актів, не є перешкодою для вирішення судового спору з огляду на принципи верховенства права закріплені в статті 129 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, у період з серпня грудень 2020 року, щомісяця надсилав на адресу відповідача разом із супровідними листами: від 07.09.2020 №82і250/58-1001, від 05.10.2020 №82і250/58-1188, від 06.10.2020 №82і250/58-1321, від 05.12.2020 №82і250/58-1369, від 06.01.2021 №82і250/58-80 розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв'язку та акти звіряння розрахунків, форма 3-пільга.

Відповідач будь-яких заперечень чи зауважень щодо переліку осіб, яким у спірному періоді, оператором, провайдером телекомунікацій, на пільговій основі надано послуги зв'язку, в належній формі не висловив. На момент ухвалення рішення в даній справі щодо обсягу та вартості наданих послуг не заперечив.

Держава, як специфічний суб'єкт правовідносин, здійснює свої обов'язки в відносинах з особою в певній сфері суспільних відносин через свої органи. Враховуючи, що в спірних правовідносинах державу представляють органи, які уповноважені на реалізацію державної політики в сфері соціального захисту населення, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави. Отже, в справах щодо виплати компенсації вартості телекомунікаційних послуг, предметом спору є акти (діяльність, бездіяльність) суто тих суб'єктів, які були відповідальні за здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

З огляду на вказані норми законодавства в АТ "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, унаслідок надання послуг зв'язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава в цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє в цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).

Відсутність бюджетних коштів у видатках місцевого бюджетів не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженого державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язань.

За змістом Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні по справі "Кечко проти України" (08.11.2005) зазначив, що: "Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань".

Європейський суд з прав людини в рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) указав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини в справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).

Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

До того ж, у силу частини 6 статті 48 БК України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із чинним законодавством мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 БК України.

Тобто, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство визначає, що фінансові зобов'язання держави мають первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №911/1924/18.

За таких обставин, Управління соціального захисту Чернігівської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми підтверджується наявними в справі доказами, за відсутності мотивованих заперечень відповідача відносно обсягу та вартості послуг, що підлягають відшкодуванню, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 30 156,39 грн боргу по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих позивачем пільговим категоріям споживачів у період з 01.08.2020 по 31.12.2020.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 2270 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 165 - 167, 233, 236, 238, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Чернігівської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, 76, код ВП ЄДРПОУ 01189425) до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (14037, м. Чернігів, проспект Миру, 116-А, код ЄДРПОУ 03196179) про стягнення 30 156,39 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (14037, м. Чернігів, проспект Миру, 116-А, код ЄДРПОУ 03196179) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) 30 156,39 грн боргу та 2270 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Попередній документ
100240163
Наступний документ
100240165
Інформація про рішення:
№ рішення: 100240164
№ справи: 927/862/21
Дата рішення: 11.10.2021
Дата публікації: 13.10.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.10.2021)
Дата надходження: 28.10.2021
Предмет позову: стягнення 30 156,39 грн.