18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 вересня 2021 року, м. Черкаси справа № 925/367/20(925/167/21)
Вх.суду № 2614/21 від 16.02.2021
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Андрушка І.П. (від ТОВ "Статус Дрім", адвокат, особисто), Кошліченка В.С. (від ВАТ"Український концерн хмелярства "Укрхміль", адвокат, особисто),
у судове засідання не з'явились: представники від ТОВ "Остер",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 11.02.2021 №ух/3,
позивача, Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль"
до відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер",
до відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім",
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер",
про банкрутство юридичної особи
1. Відкритим акціонерним товариством "Український концерн хмелярства "Укрхміль" подано позовну заяву від 11.02.2021 №ух/3 з вимогою визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 26.11.2020 №26/11/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім".
2. Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.
3. Позивач у позовній заяві від 11.02.2021 №ух/3 (а.с.1 т.16) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили, що 26.11.2020 між ТОВ "Остер" та ТОВ "Статус Дрім" був укладений договір про відступлення права вимоги №26/11/1 (з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою від 27.11.2020 №1), згідно з яким Первісний кредитор (ТОВ "Остер") відступив Новому кредитору (ТОВ "Статус Дрім") право вимоги до ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" за договорами купівлі-продажу, укладеними у спрощений спосіб на загальну суму 742 542,14 грн. (п.1.1. договору) (далі - Договір від 11.02.2021); що відповідно до п.2.1.1. Договору від 11.02.2021 Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги у сумі 7 400,00 грн., отже реалізацію активу номінальною вартістю 742542,14 грн. було здійснено за ціною у 100 разів меншою, ніж номінальна; що ця операція позбавлена ознак економічної вигоди для боржника (ТОВ "Остер") та суперечить інтересам його кредиторів; що натомість керівник ТОВ "Остер" здійснив відчуження істотного активу за ціною, визначеною самим боржником, без отримання погодження комітету кредиторів та з грубим порушенням процедури та порядку продажу майна банкрута, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - Кодекс); що окрім порушення прав та інтересів ТОВ "Остер" та його кредиторів, також були порушені права та інтереси ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль", право вимоги до якого було відчужено, оскільки ч.1 ст.76 Кодексу передбачено повідомлення боржника як про продаж на аукціоні права вимоги до нього, так і про проведення самого аукціону; що зазначене повідомлення фактично забезпечує дотримання прав та інтересів банкрута на самостійне погашення своєї заборгованості та перешкоджає настанню несприятливих наслідків для нього; що відчуження права вимоги на аукціоні відповідає процедурі та порядку продажу майна (майнових прав) банкрута і забезпечує продаж відповідних активів банкрута за максимально вигідною ціною; що спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі до ст.203, 215, 227 ЦК України та ч.1 ст.42, ст.44, 48 Кодексу.
4. Відповідач-2 у відзиві від 14.03.2021 (а.с.45 т.16) та його представник у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечили повністю і пояснили, що на момент укладення спірного договору (26.11.2020) ТОВ "Остер" перебувало у процедурі розпорядження майном, однак жодна із статей Кодексу не передбачає обов'язку проведення аукціону у випадку продажу права вимоги у процедурі розпорядження майном (як це передбачено для ліквідаційної процедури), отже право позивача в контексті ст.76 Кодексу порушено не було; що позивачем не наведено обґрунтованих фактів порушення його майнових прав та інтересів, оскільки позивачем не було зазначено яке конкретне його право було порушене, та що саме стало підставою для подання позову; що згідно з умовами Договору від 11.02.2021 зобов'язання позивача, які існували у нього перед Первісним кредитором станом на 26.11.2020, не змінилися; що будь-яких негативних наслідків для позивача у результаті передачі права вимоги за спірним договором не настало, оскільки відбулася лише заміна кредитора у зобов'язанні; що згідно із абз.3 ч.1 ст.42 Кодексу, якою обґрунтовано позовну заяву, правочин має бути збитковим для боржника або його кредиторів, однак позивачем не надано доказів завдання збитків ні боржнику, ні кредиторам; що право звернення до суду із заявою про визнання недійсним правочину у порядку ч.1 ст.42 Кодексу у межах провадження у справі про банкрутство мають право лише арбітражний керуючий або кредитор, у той час як позивач не є у цій справі кредитором; що згідно з п.5 ч.8 ст.48 Кодексу до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута, однак потреби отримання дозволу та погодження у процедурі розпорядження майном вказана норма не передбачає; що позивачем не надано жодного доказу про належність права вимоги за спірним договором до "істотного активу боржника", або про використання майна у виробничій діяльності боржника; що законодавство України, у тому числі Кодекс, не визначаають, який актив боржника є істотним; що згідно з ліквідаційним балансом (фінансовим звітом) станом на 25.03.2019 у ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" вже було відсутнє майно, за рахунок якого могла бути погашена його заборгованість перед ТОВ "Остер", що підтверджується даними рядку 1095 балансу позивача; що після задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майна позивача-банкрута не задоволеними залишились вимоги на суму 3 512 673,38 грн., що підтверджується даними рядку 1695 балансу, отже він за будь-яких умов не міг викупити право вимоги; що станом на 26.11.2020 заборгованість ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" перед ТОВ "Остер" фактично була безнадійна, тому у результаті відступлення права вимоги ТОВ "Остер" фактично отримав хоч якийсь прибуток від продажу зобов'язань ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" перед ТОВ "Остер", а не збиток, як на тому наголошує позивач; що нормами Кодексу не передбачено права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією чи ліквідатора) передавати (делегувати) свої повноваження, у тому числі щодо подання заяв або клопотань, участі у судових засіданнях з виконанням обов'язків розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора), іншим особам на підставі договору доручення чи довіреності, або на підставі договору про надання правової допомоги, отже ліквідатор ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" не може делегувати свої повноваження адвокату В.С. Кошліченко на підставі довіреності на підписання та подання позовної заяви у цій справі та подальше представництво у ній.
5. Відповідач-1 письмового відзиву не надав, його представник у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечив повністю і підтримав доводи відповідача-2.
6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд
установив наступні обставини.
28.12.2010 Господарським судом Житомирської області у справі № 9/188-НМ за позовом ТОВ "Остер" (м.Вінниця) до ВАТ "Укрхміль" (м.Житомир) про спонукання до виконання мирової угоди відповідачем, ухвалено рішення: спонукати ВАТ "Укрхміль" до виконання мирової угоди від 14.08.2009, укладеної між сторонами та затвердженої ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.06.2010 у справі №9/139, і стягнути з ВАТ "Укрхміль" на користь ТОВ "Остер" 750 085,65 грн. боргу, 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
26.12.2011 ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі № 4/5007/33-Б/11 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ Український концерн хмелярства "Укрхміль".
04.07.2012 ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі № 4/5007/33-Б/11 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ Український концерн хмелярства "Укрхміль", зокрема, визнано вимоги ТОВ "Остер" (м.Вінниця) на суму: 750406,65 грн. основного боргу (четверта черга), 1073,00 грн. судового збору (перша черга).
14.09.2012 постановою Господарського суду Житомирської області у справі № 4/5007/33-Б/11 ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
16.04.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Остер", ввведено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
10.11.2020 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Остер".
26.11.2020 між ТОВ "Остер" (далі - Первісний кредитор або боржник) та ТОВ "Статус Дрім" (далі - Новий кредитор або позивач) укладено договір відступлення права вимоги №26/11/1 (далі - Договір №26/11/1, а.с.10 т.16), згідно з умовами якого:
п.1.1. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.12.2010 у справі №9/188-НМ, яким ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" спонукали до виконання мирової угоди від 14.08.2009, укладеної між сторонами за затвердженої ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.06.2010 у справі №9/139, та стягнули з ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" на користь ТОВ "Остер" 750 085,65 грн. боргу, 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (далі - Рішення суду у справі №9/188-НМ);
п.1.3. За цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: повернення боргу в сумі 750 085,65 грн.; сплати державного мита в сумі 85,00 грн.; повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.; інших обов'язків, встановлених Рішенням суду;
п.1.4. До Нового кредитора переходять всі без винятку права та обов'язки Первісного кредитора за Рішенням суду у справі №9/188-НМ;
підп.2.1.1. п.2.1. Новий кредитор зобов'язаний перерахувати Первісному кредитору на рахунок (…) ТОВ "Остер" відшкодування за відступлення права вимоги за Рішенням суду у справі №9/188-НМ в сумі 7400,00 грн. протягом 5-ти банківських днів після підписання цього Договору;
підп.2.2.2. п.2.2. Після переходу прав вимоги за Рішенням суду у справі №9/188-НМ після надходження всієї суми відшкодування за відступлення права вимоги, відповідно до умов п.2.1.1. цього Договору, повідомити Боржника про здійснене відступлення права вимоги та надати Новому кредитору докази відправлення повідомлення;
п.4.3. Передбачене цим Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з Рішення суду у справі №9/188-НМ, переходить до Нового кредитора виключно після виконання ним в повному обсязі зобов'язань перед Первісним кредитором, визначених в п.2.1. цього Договору;
п.5.3. (…) Після часткового погашення заборгованості Боржника четвертої черги в розмірі 10 138,82 грн. шляхом проведення реалізації ЦМК ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" в ході ліквідаційної процедури, та погашення судового збору в розмірі 1 073,00 грн., залишок вимог Первісного кредитора четвертої черги склав 740 267,83 грн..
26.11.2020 Сторонами Договору №26/11/1 складено та підписано акт прийому-передачі права вимоги та акт прийому-передачі документів (а.с.12,13 т.16).
27.11.2020 між ТОВ "Остер" та ТОВ "Статус Дрім" укладено Додаткову угоду №1 до Договору №26/11/1 (далі - Додаткова угода, а.с.14 т.16), згідно з якою у новій редакції викладено, зокрема:
п.1.1. Договору, згідно з яким в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Первісний кредитор" відступає "Новому кредитору" належне "Первісному кредитору" право вимоги за: договорами купівлі-продажу, що були укладені у спрощений спосіб, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" та Відкритим акціонерним товариством "Український концерн хмелярства "Укрхміль", ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 05418460, місцезнаходження: 10029, Житомирська обл.., місто Житомир, вул.Хлібна, будинок 27, (далі іменується "Боржник" у відповідних відмінках) на загальну суму 742542,14 грн., що підтверджується: видатковими накладними №РН-0000209 від 29.05.2008, №РН-00232/2 від 06.06.2008, №РН-00232/3 від 06.06.2008, №РН-0000240 від 12.06.2008, №РН-0000241 від 12.06.2008, №РН-0000242 від 12.06.2008, №РН-0000320 від 16.07.2008, №РН-0000339 від 30.07.2008, №РН-0000351 від 30.07.2008, №РН-00351/2 від 30.07.2008, №РН-00351/3 від 30.07.2008 та довіреностями серія ЯПД №165618 від 30.07.2008,ЯПД №165602 від 15.07.2008, ЯПД №165562 від 04.06.2008, ЯПД №165571 від 06.06.2008, ЯОК №458250 від 23.05.2008 (надалі іменується "Договори купівлі-продажу" у відповідних відмінках). Безспірність права вимоги за "Договорами купівлі-продажу" підтверджується: рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №9/139 від 26.03.2009, яким з Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" було стягнуто 742 542,14 грн. боргу, 7 425,42 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.12.2010 у справі №9/188-НМ, яким Відкрите акціонерне товариство "Український концерн хмелярства "Укрхміль" спонукали до виконання мирової угоди від 14.08.2009, укладеної між сторонами та затвердженої ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.06.2010 у справі №9/139 та було стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль" (10029, м.Житомир, вул.Хлібна,27, ідентифікаційний код 05418460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (21001, м.Вінниця, вул.Артема,7, ідентифікаційний код 23103085) 750 085,65 грн. боргу, 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
Крім того, згідно з Додатковою угодою, по тексту Договору №26/11/1 слова "Рішення суду" у відповідних відмінках було замінено на слова "Договори купівлі-продажу" у відповідних відмінках та зазначено, що всі інші умови вказаного Договору, Акт прийому-передачі права вимоги від 26.11.2020 та Акт прийому-передачі документів від 26.11.2020 залишаються незмінними.
09.12.2020 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
16.02.2021 ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" звернувся до суду з позовом, що розглядається.
01.07.2021 ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі про банкрутство ВАТ "Український концерн хмелярства "Укрхміль" №4/5007/33-Б/11 здійснено заміну первісного кредитора боржника, ТОВ "Остер", його правонаступником, ТОВ "Статус Дрім" (а.с.101 т.16).
8. Ухвалою суду від 29.07.2021: залишено без розгляду відзив відповідача-1, ТОВ "Остер від 28.07.2021 (вх.суду №12147/21 від 28.07.2021) на підставі ч.2 ст.118 ГПК України; задоволено клопотання відповідача-2, ТОВ "Статус Дрім", від 25.07.2021 (вх.суду №12191/21 від 29.07.2021) про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2, ТОВ "Статус Дрім", від 25.07.2021 (вх.суду №12057/21 від 27.07.2021) про залишення позову без розгляду; відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2, ТОВ "Статус Дрім", від 25.07.2021 (вх.суду №12192/21 від 29.07.2021) про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів.
9. Згідно з Господарським процесуальним кодексом України:
ч.1 ст.3. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
ст.4. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням;
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
ч.1, 3 і 4 ст.13. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
ч.1 ст.14. Суд роглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.1, 3 і 4 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів;
Згідно з п.4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:
ст.1. (...) значні правочини - правочини щодо майна (робіт, послуг), ринкова вартість яких на день вчинення правочину становить 10 і більше відсотків вартості активів боржника за даними останньої річної фінансової звітності. Якщо замість кількох правочинів боржник міг вчинити один значний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним;
ч.1 і 2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує (...) спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України; господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (…);
п.1 і 2 ч.2, ч.3 ст.12. Арбітражний керуючий зобов'язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено);
ст.42. Правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог; (…) за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
ч.3, 4, 7-11 ст.44. Розпорядник майна зобов'язаний: (…) вживати заходів для захисту майна боржника; (…) скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; (…) надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі (…); розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону; (…) у процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом; у процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника; розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом (…); розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом; призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника;
п.3 і 5 ч.8 ст.48. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута;
ч.1 ст.61. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; (…) аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості (…); подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; (…) продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом (…);
ч.1 ст.62. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси;
ч.1 ст.63. Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні (…);
ч.3 ст.82. Умови договору купівлі-продажу права вимоги боржника повинні передбачати, що перехід права вимоги здійснюється лише після його повної оплати;
ч.1 ст.87. Придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.
Згідно з Цивільним кодексом України:
п.2 ч.2 ст.16. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним;
ч.1 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
ч.1 і 3 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
ч.1 ст.513. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові;
ст.516. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням;
ст.518. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора; якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання;
10. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
10.1. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Позивач, вважаючи порушеними свої права, звернувся з позовом у цій справі про визнання недійсним Договору №26/11/1, стороною якого він не є. Проте позивач є боржником-банкрутом перед кредитором-відповідачем-1 (ТОВ "Остер") на підставі судового рішення у справі про банкрутство позивача. Хоча закон і визначає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, однак заінтересованість позивача полягає саме у особі кредитора, тобто у цій справі позов про визнання недійсним правочину подала заінтересована особа.
10.2. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Статті 3, 15 і 16 Цивільного кодексу України передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права, зокрема, суд має встановити не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Суд вважає, що позивачем не доведено факту порушення укладенням Договору №26/11/1 його прав і законних інтересів позивача, які підлягали б захисту у судовому порядку, а також те, які саме права позивача порушено та в який спосіб відбувається таке порушення.
Зокрема, доводи про здійснення відчуження істотного активу та про вчинення значного правочину без отримання погодження комітету кредиторів -- не підтвердженні будь-якими доказами. Доводи про здійснення відчуження активу з грубим порушенням встановлених Кодексом процедури та порядку продажу майна банкрута (зокрема, ч.1 ст.76 Кодексу, якою передбачено повідомлення боржника як про продаж на аукціоні права вимоги до нього, так і про проведення самого аукціону) - спростовуються обставинами вчиненн правочину у процедурі розпорядження майном, а не в ліквідаційній процедурі;
10.3. Позивач не має права на подання позову з підстав, передбачених ст.42 Кодексу, оскільки він не є ні арбітражним керуючим, ні кредитором відповідача-1 у цій справі про банкрутство. Навпаки, відповідач-1 є кредитором позивача у справі про банкрутство позивача. Тому доводи про те, що операція позбавлена ознак економічної вигоди для ТОВ "Остер" і суперечить інтересам його кредиторів, що здійснено відчуження активу за ціною нижчою від його фактичної вартості, суд відхиляє, як відхиляє і решту доводів щодо наявності передбачених ст.42 Кодексу підстав для визнання правочину недійсним.
Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовної заяви Відкритого акціонерного товариства "Український концерн хмелярства "Укрхміль" від 11.02.2021 №ух/3 повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 11.10.2021.
Направити це судове рішення сторонам.
С у д д я Хабазня Ю.А.
Я-3