18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
06 вересня 2021 року, м.Черкаси справа № 925/367/20(925/106/21)
Вх.суду №1501/21 від 01.02.2021
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Безверхою І.М.,
за участю у судовому засіданні: Бонтлаба В.В. (від позивача, адвокат, за довіреністю) Семенова Д.С. (від позивача-1, ліквідатор банкрута, за посадою), Фетісова Д.В. (від відповідача-2, адвокат, за ордером),
у судове засідання не з'явились: представники від третіх осіб, ТОВ ВКФ "ВІД", АТ "Альфа-Банк"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду позовну заяву від 29.01.2021 №29-1/01,
позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро"
до відповідачів, 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс",
за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВІД", 2) Акціонерного товариства "Альфа-Банк",
про визнання недійсним договору поруки від 01.03.2020
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер",
про банкрутство юридичної особи
1. Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" подано до суду позовну заяву від 29.01.2021 №29-1/01 з вимогою: визнати недійсним з моменту укладення договір поруки від 03.01.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" (ідентифікаційний код 23103085) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" (ідентифікаційний код 40371994).
Ухвалами суду: від 14.06.2021 - відкрито провадження у справі та призначено її для розгляду у підготовчому провадженні; задоволено клопотання ТОВ "Спектр-Агро" та зобов'язано ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" надати суду оригінал договору поруки від 03.01.2020; від 29.07.2021 - розгляд справи відкладено; від 12.08.2021 - продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та розгляд справи відкладено; від 26.08.2021 - закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті у відкрите судове засідання 06.09.2021.
2. Позивач у позовній заяві від 29.01.2021 №29-1/01 (а.с.1-27) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили,
що 21.12.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Від" укладено генеральний договір кредитування №215/26-501-202, а 21.12.2007 та 20.03.2008 - додаткові угоди №1 та №2 (відповідно) до нього;
що згідно рішенням Національного банку України від 24.10.2019 №799-рш відкликано банківську ліцензію та виключено АТ "Укрсоцбанк" з Державного реєстру банків; правонаступником активів та зобов'язань АТ "Укрсоцбанк" з 15.10.2019 стало АТ "Альфа-Банк";
що 25.11.2019 між АТ "Альфа-банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" укладено договір факторингу, за яким право вимоги за генеральним договором кредитування від 21.12.2007 №215/26-501-202 та додатковими угодами до нього перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс";
що 03.01.2020 між ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" та ТОВ "Остер" в забезпечення виконання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Від" зобов'язань за генеральним договором кредитування від 21.12.2007 №215/26-501-202 та додаткових угод до нього укладено договір поруки від 03.01.2020, згідно з яким поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно у повному обсязі відповідати за виконання ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Від" зобов'язань на загальну суму 5 400 422,98 грн.;
що відповідно до п.1 ч.2 ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
що договір поруки від 03.01.2020 є фраудаторним (спрямованим на виникнення "штучної" заборгованості ТОВ "Остер" перед ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" для включення його до реєстру вимог кредиторів), а відтак підлягає визнанню недійсним;
що укладення договору поруки відбулось: за незначний проміжок часу (п'ять місяців) до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Остер"; за наявності у ТОВ "Остер" власних значних грошових зобов'язань (кредиторська заборгованість в розмірі понад 41 мільйон гривень) перед іншими особами; всупереч принципів розумності та справедливості (договір не переслідує розумної економічної мети, є невигідним для боржника, є одним із факторів, що призвели до неплатоспроможності підприємства, порушує права кредиторів на отримання належних їм сум кредиторської заборгованості через необхідність їх передачі ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс"); за зобов'язаннями ТОВ "ВКФ "Від", яке згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 27.02.2014 перебуває в стані припинення, не могло і не зможе погасити вимоги поручителя;
що викладене свідчить про усвідомлення посадовими особами при укладенні спірного договору його економічної невигідності для підприємства, неможливості настання будь-яких майнових дій зі сторони інших осіб на користь ТОВ "Остер".
3.Відповідач-1 (у особі ліквідатора банкрута ТОВ "Остер") у відзиві від 12.07.2021 (т.14 а.с.56-59) та його представник у судових засіданнях вимоги визнав і пояснив,
що спірний договір підпадає під спеціальні підстави, передбачені ст.42 Кодексу для визнання правочинів боржника недійсними;
що його вчинено у встановлений вказаною нормою Кодексу особливий ("підозрілий") період - "протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство";
що відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, однак ТОВ "Остер" за спірним договором взяло на себе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань ТОВ "ВКФ "Від" перед ТОВ "ФК "Централ Фінанс" у розмірі 5 400 422,98 грн. без вчинення на користь ТОВ "Остер" будь-яких майнових дій та без виникнення жодних зустрічних зобов'язань у ТОВ "ВКФ "Від", предметом яких було б отримання економічної вигоди.
4. Відповідач-2 у відзиві від 05.08.2021 (т.14 а.с.78-79) та його представник у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив і пояснив,
що відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;
що укладаючи спірний договір відповідач-1 скористався наданим йому законом правом вільного волевиявлення на укладення договору, узгодив при цьому його істотні умови та перевірив на відповідність вимогам закону, проте позивач, маючи претензії майнового характеру до ТОВ "Остер", скористався можливістю на судовий захист своїх інтересів відповідно до положень Кодексу;
що позивачем не наведено аргументів та не додано достатніх доказів на підтвердження того, що спірний договір є фраудаторним (укладеним з метою введення в оману третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників, укладеним із свідомим наміром невиконання зобов'язань за договором, укладеним з метою приховування справжніх намірів учасників правочину), так само, як і не доведено наявності обставин, передбачених ч.2 ст.42 КУзПБ (зокрема: здійснення боржником безоплатного відчуження майна або взяття на себе зобов'язань без відповідних майнових дій іншої сторони - оскільки виконання зобов'язань за договором поруки передбачає право регресу; відмови від власних майнових вимог - оскільки спірний договір не є договором дарування та його укладено із незацікавленою особою);
що позовна заява всупереч вимогам ст.74 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на припущеннях та здогадках, без доведення обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.
що колишній керівник ТОВ "Остер", ОСОБА_1 , у заяві свідка пояснила,
що арешт розрахункових рахунків ТОВ "Остер" повністю паралізував господарську діяльність підприємства, призвів до звільнення працівників, унеможливив розрахунки підприємства за борговими зобов'язаннями (в тому числі і перед ТОВ "Спектр Агро"), відкрив можливість для рейдерського захоплення майна ТОВ "Остер" та в кінцевому результаті призвів до банкрутства підприємства всупереч наявності у останнього активів, достатніх для погашення заборгованості не тільки перед ТОВ "Спектр-Агро", а й перед іншими кредиторами;
що в ситуації, яка склалася, укладення договорів поруки з ТОВ "ФК "Централ Фінанс" для ТОВ "Остер" було єдиною можливістю покращити фінансову ситуацію за рахунок реалізації нерухомого майна ТОВ "Остер";
що договір фінансової поруки з ТОВ "ВКФ "Від" укладено з метою реалізації зобов'язань керівництва останнього з розширення ринків збуту ЗЗР на території Донецької області та відкриття спільного з ТОВ "Остер" представництва з надання юридичних консультацій, продажу нерухомості житлового і комерційного призначення, реалізації проектів з викупу лотів заставного майна КБ "Надра Банк", АТ "Райффайзен банк Аваль" та інших банківських установ;
що визначені ст.42 КУзПБ підстави для визнання договору недійсним не можуть бути застосовані до спірних правовідносин;
5.Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, які не прибули у судове засідання (треті особи - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Від", АТ "Альфа-Банк") були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Зокрема, у справі наявні повідомлення про вручення ухвал суду третій особі, АТ "Альфа-Банк", (а.с.50, 117).
Ухвали суду, направлені третій особі, ТОВ "ВКФ "Від" за адресою місцезнаходження, зареєстрованою у встановленому законом порядку (оскільки ця особа не повідомила суду іншої адреси), повернуті поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.51, 102).
Оголошення про виклик ТОВ "ВКФ "Від" у судове засідання було розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України 15.06.2021 (а.с.44).
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом 5-ти денного строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.
Отже треті особи ТОВ "ВКФ "Від" та АТ "Альфа-Банк" були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.
Явка учасників справи обов'язковою не визнавалась.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв'язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з'явились.
6.При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7.Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
12.09.2013 у справі №805/12498/13-а Постановою Донецького окружного адміністративного суду задоволено позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВІД" та постановлено припинити юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "ВІД" (ідентифікаційний код - 13484382, місцезнаходження: 83005, м. Донецьк, вул. Купріна, буд. 34) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/33423058). Судом установлено, що остання звітність надана позивачем до податкового органу: 19.05.2011 з податку на додану вартість за квітень 2011 року, 09.08.2011 з податку на прибуток за півріччя 2011 року, що станом на 19.03.2013 року звітності від платника не надходило, що заборгованість по платежах у державний та місцевий бюджети у відповідача відсутня у зв'язку з чим прийшов до висновку, що відповідачем більш ніж протягом року (з 09.08.2011 року) не надавалася податкова звітність до податкового органу, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позову.
27.02.2014 за 12661130008013145 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про постанову Донецького окружного адміністративного суду 12.09.2013 у справі №805/12498/13-а і про дату набрання ним чинності: 28.09.2013.
06.09.2018 ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі №902/332/18 про затвердження мирової угоди (а.с.17 т.1) між позивачем (ТОВ "Спектр-Агро") та відповідачем (ТОВ "Остер"), згідно з умовами якої: п.1 - Відповідач (Боржник) визнає, що заборгованість Відповідача (Боржника) перед Позивачем (Стягувачем) за поставлені Товари (основний борг) в момент укладання цієї Мирової угоди становить 4 140 000,00 грн., а також визнає правильність нарахування Позивачем (Стягувачем) 1 846 616,49 грн. пені; 2 255 952,01 грн. 36% річних; 609 404,23 грн. індексу інфляції та 1 589 864,03 грн. штрафу (загальна сума 10 441 836.76 грн.); п.2 - Відповідач (Боржник) зобов'язується здійснити повну оплату 4140000,00 грн. основного боргу; 1397947,04 грн. 36% річних та відшкодувати судовий збір в розмірі 78313,78 грн. (загальна сума до сплати складає 5616260,82 грн.) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача (Стягувача) за наступним графіком погашення заборгованості: до 30.08.2018 - 78313,78 грн. судового збору; до 30.08.2018 - 111995,03 36% річних; до 30.08.2018 - 25952,01 грн. основного боргу; до 30.09.2018 - 400000,00 грн. основного боргу; до 30.10.2018 - 1000000,00 грн. основного боргу; до 30.11.2018 - 2000000,00 грн. основного боргу; до 20.12.2018 - 714047,99 грн. основного боргу; до 20.12.2018 - 1285952,01 36% річних, всього 5616620,82 грн.; п.4 - Сторони погоджуються, що у разі несплати та/або несвоєчасної сплати Боржником чергового платежу в повному обсязі в терміни, передбачені п.2 цієї Мирової угоди, Стягувач набуде право на примусове стягнення з Боржника 10441836,76 грн., а саме: 4140000,00 грн. основного боргу; 1846616,49 грн. пені; 2255952,01 грн. 36% річних; 609404,23 грн. індексу інфляції та 1589864,03 грн. штрафу, а також судового збору в сумі 156627,55 грн. у встановленому законодавством порядку.
До 30.08.2018 боржником кошти сплачені не були.
24.09.2018 на примусове виконання зазначеного судового рішення постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Паламарчука В.В. відкрито виконавче провадження №57277306 (а.с.19 т.1). Згідно з даними АСВП станом на 18.03.2020 та станом на 03.04.2020 у цьому виконавчому провадженні накладено арешт на майно та кошти боржника (ТОВ "Остер"), вчинено дії по розшуку рухомого майна боржника, реалізовано два належних останньому автомобіля (а.с.29 т.1).
Згідно з наданими ТОВ "Спектр Агро" платіжними дорученнями боржником перераховано йому кошти на суму 267 619,62 грн., зокрема, платіжними дорученнями: від 26.09.2018 №599 на суму 50000,00 грн. (призначення платежу: "За ззр згідно договора №74/17-ЦО від 20.03.17 р. в т.ч. ПДВ 20% 8333,33 грн."), від 16.10.2018 №2833 на суму 33239,30 грн. (призначення платежу: "Перерах.боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", ухвала №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 від 16.10.2018"); від 17.10.2018 №2885 на суму 2663,13 грн. (призначення платежу: "Перерах.боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", ухвала №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 від 17.10.2018"); від 31.10.2018 №3186 на суму 38053,68 грн. (призначення платежу: "Перерах.боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", в/л №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 від 31.10.2018); від 27.12.2018 №3828 на суму 21928,60 грн. (призначення платежу: "Перерах. боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", в/л №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 від 27.12.2018"), від 02.01.2019 №1 на суму 24209,42 (призначення платежу: "Перерах. боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", в/л №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 віфд 28.12.2018"), від 21.05.2019 №1291 на суму 77827,95 грн. (призначення платежу: "Перерах.боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", ухвала №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 від 21.05.2019"); від 14.02.2020 №288 на суму 19697,64 грн. (призначення платежу: "Перерах.боргу стягнутого з ТОВ "Остер" на користь ТОВ "Спектр-Агро", ухвала №902/332/18 від 06.09.18, розп.№57277306 від 13.02.2020" (а.с.21-28 т.1).
03.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" укладено договір поруки згідно з яким:
поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Від" (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 13484382), надалі за текстом - позичальник, у повному обсязі зобов'язань за: генеральним договором кредитування від 21.12.2007 №215/26-501-202, що укладений 21 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк") та позичальником, надалі за текстом - Договір кредиту, право вимоги за яким набуто Стороною-1 на підставі договору факторингу, що укладений 25 листопада 2019 року між кредитором та Акціонерним товариством "Альфа-Банк"; додатковою угодою №1 до договору кредиту, що укладена 21 грудня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-банк") та позичальником, надалі за текстом - додаткова угода №1, право вимоги за якою набуто стороною-1 на підставі договору факторингу, що укладений 25 листопада 2019 року між кредитором та Акціонерним товариством "Альфа-Банк"; додатковою угодою №2 до договору кредиту, що укладена 20 березня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Альфа-Банк") та позичальником, надалі за текстом - додаткова угода №2, право вимоги за якою набуто стороною-1 на підставі договору факторингу, що укладений 25 листопада 2019 року між кредитором та Акціонерним товариством "Альфа-бак", а саме повернення заборгованості за: кредитом, що слідує з додаткової угоди №1 до договору кредиту у розмірі - 1145759,75 грн.; процентами за додатковою угодою №1 до договору кредиту у розмірі - 1689958,98 грн.; комісіями за додатковою угодою №1 до договору кредиту у розмірі - 527192,31 грн.; пенею за додатковою угодою №1 до договору кредиту у розмірі - 937839,28 грн.; кредитом, що слідує з додаткової угоди №2 до договору кредиту у розмірі 307804,80 грн.; процентами за додатковою угодою №2 до договору кредиту у розмірі - 450134,01 грн.; комісіями за додатковою угодою №2 до договору кредиту у розмірі - 139397,00 грн.; пенею за додатковою угодою №2 до договору кредиту у розмірі - 202536,85 грн. Загальна сума заборгованості за договором поруки від 03.01.2020 складає 5 400 422,98 грн. (п.1.1);
поручитель зобов'язаний у випадку невиконання позичальником зобов'язань за договором кредиту на першу вимогу кредитора - виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора, згідно повідомлення останнього (п.2.1.1);
поручитель має право: достроково виконати зобов'язання, забезпечене порукою в повній чи частковій сумі (п.2.2.1); зворотної вимог до позичальника, при цьому, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язані, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (п.2.2.2):
кредитор має право у разі невиконання позичальником та/або поручителем забезпеченого порукою зобов'язання задовольнити свої вимоги в порядку визначеному договором кредиту та правочинами, що його забезпечують (п.2.4.1);
всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути між сторонами у зв'язку з укладенням та виконанням положень цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників (п.4.1);
у разі, якщо сторони не дійдуть згоди зі спірних питань шляхом переговорів, то такий спір підлягає передачі на розгляд суду згідно з чинним законодавством України (п.4.2);
цей договір набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до 01 червня 2021 року, якщо інше не встановлено Законом (п.5.1);
з усіх питань, які не врегульовані цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п.5.3);
недійсність окремих положень цього договору не тягне за собою недійсність договору в цілому, оскільки можна припустити, що цей договір міг би бути укладений без включення до нього таких положень (п.5.5);
цей договір відображає повне розуміння сторонами предмета цього договору та інших питань, зазначених у даному договорі. Всі попередні заяви, домовленості чи угоди між сторонам з предмета цього договору анулюються з моменту набрання чинності цим договором (п.5.6).
16.04.2020 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Остер"; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
10.11.2020 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Остер", в тому числі визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" у сумі 5 404 826,98 грн., з яких: 4204,00 грн. - судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; 4260246,85 грн. - основного боргу кредиту, відсоткам, комісії, які підлягають погашенню у четверту чергу; 1140376,13 грн. - пені, які підлягають погашенню у шосту чергу. Крім того, цією ухвалою визнано вимоги:
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-агро" на суми 67 731,00 грн. (судовий збір та авансована винагорода арбітражному керуючому); 9 725 221,54 грн. (вимоги не забезпечені заставою); 5 589 847,61 грн. (неустойка /штрафні санкції/).
1.2.Акціонерне товариство "ОТП Банк" на суми: 2 041 554,50 грн. (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 4 204,00 грн. (судовий збір).
1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 6 150 000,00 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
1.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на суми: 4204,00 грн. (судовий збір); 20 348 242,35 грн. (вимоги не забезпечені заставою); 2 315 878,09 грн. (пеня).
1.5.Приватне підприємство "Егіда К" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 243 734,16 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
1.6.Фізична особа-підприємець Кабанова Лілія Михайлівна на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 1 247 939,18 грн. (вимоги не забезпечені заставою).
1.7.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ фінанс" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 4 260 246,85 грн. (вимоги не забезпечені заставою); 1 140 376,13 грн. (неустойка /штрафні санкції/). Приймаючи ухвалу суду від 10.11.2020 суд виходив з того, що "Оскільки єдиною умовою закону щодо укладення договорів поруки є забезпечення таким договором реального зобов'язання (яку в даному випадку дотримано), то договір поруки є укладеним. Оскільки норми закону, які визначають його нікчемність, відсутні, то даний правочин є правомірним. При цьому суд також керується положеннями ч.1 ст.14 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках та нормами ч.3 ст.184 і ч.3 ст.237 ГПК України.
1.8.Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр поводження з відходами" на суми: 4 204,00 грн. (судовий збір); 2 868 632,40 грн. (вимоги не забезпечені заставою);
1.9. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" на суми: 8 658 423,82 грн. (які забезпечені заставою майна боржника і підлягають погашенню за рахунок заставного майна); 4 204,00 грн. (судовий збір).
Відмовлено у визнанні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер А" на суму 106 939 809,93 грн., однак останні визнані постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2021.
09.12.2020 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Семенова Д.С.
29.01.2021 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", звернувся до суду з позовом, що є предметом судового розгляду.
7. Відповідно до ч.6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з Кодексом України з процедур банкрутства:
ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України;
ч.1 і 2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею; господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує (...) спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України; господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (…);
ч.2 ст.42. Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування;
ч.4 ст.42. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу;
ч.1 ст.62. Усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.
Згідно з Цивільним кодексом України:
п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;
ч.5 ст.11. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду;
ч.1 ст.627. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;
ч.1 ст.15. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;
п.2 ч.2 ст.16. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним;
ч. 1 і 5 ст.203. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
ч.1 і 3 ст.215. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
8. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
8.1. Укладаючи договір сторони, повинні мати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення. Оскільки договір поруки є безоплатним, тобто не має очевидної економічної мети (за винятком випадку, коли поручитель бере плату за свої послуги з боржника відповідно до статті 555 ЦК України), то суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з'ясовувати дійсні мотиви, через які особа поручається за боржника перед кредитором і чи є такі мотиви легітимними.
Відповідно до стандартної ділової практики боржнику відома особа поручителя і презюмується наявність певних відносин між боржником та поручителем (родинних, особистих, ділових, корпоративних, відносин пов'язаності, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Саме ці відносини з боржником, як правило, спонукають поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов'язань боржника.
Укладення поручителем договору з кредитором без відома боржника і без наявності будь-яких відносин з боржником є нетиповою діловою практикою, яка може свідчити про те, що договір поруки укладається з іншою метою, аніж забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.
Зокрема, цей факт може свідчити про недобросовісність таких дій, їх спрямування на зміну територіальної підсудності спорів, що випливають з основного зобов'язання, чи обхід заборони на відступлення кредитором прав за основним зобов'язанням.
Вирішуючи спір про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, суд встановлює, яким чином наслідки такого правочину вплинули або можуть вплинути на права та інтереси цієї особи, оскільки звернення заінтересованої особи до суду із позовом про визнання недійсним договору спрямоване на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних із вчиненням такого правочину.
Також необхідним є надання оцінки діям сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, спрямованими на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав. Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, які передбачають, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спорямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, вчиненого боржником на шкоду кредиторам).
Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені статтею 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК України, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншої особи (кредитора); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів (боржник не отримує еквівалентних зустрічних майнових дій, кредитор втрачає забезпечення).
За наявності у спірного договору ознак фраудаторного правочину, вчиненого боржником на шкоду майновим інтересам кредитора, що є зловживанням правом щодо позивача, останній має легітимний інтерес у визнанні цього правочину недійсним.
Такі правові позиції висловив Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 у справі № 908/1152/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066793)
Статетю 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Поручитель, який став солідарним боржником у зв'язку з невиконанням позичальником свого обов'язку у кредитному зобов'язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1820/17).
Боржник, який вчиняє дії, пов'язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов'язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.
Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019, №910/8357/18 від 28.11.2019).
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 922/1903/18.
8.2. Як вбачається з установлених обставин та матеріалів справи про банкрутство спірний договір поруки укладено 03.01.2020, в той час як справу про банкрутство відкрито 16.04.2021. Тобто договір укладено за три місяці до її відкриття.
На момент укладення спірного договору поруки від 03.01.2020:
а) борг боржника перед позивачем складав більше 10 млн.грн. Так, станом на 06.09.2018 - 10 441 836.76 грн., який згідно з мировою угодою погашений не був, у зв'язку з чим 24.09.2018 позивачем було подано заяву до відділу ДВС та відкрито виконавче провадження, у ході якого боржник спромігся погасити суму лише 267 619,62 грн. ;
б) борг боржника перед іншими кредиторами згідно з ухвалою суду від 10.11.2020 (без урахування вимог ТОВ "Фінансова компанія "Централ фінанс") складав 59 189 473,65 грн. (9725221,54 +5589847,61 +2041554,50 +6150000,00 +20348242,35 +2315878,09 +243734,16 +1247939,18 +2868632,40 +8658423,82);
в) на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Остер" та на момент укладення спірного договору поруки від 03.01.2020 майно ТОВ "Остер" (в тому числі й кошти на рахунках) було арештоване у виконавчому провадженні;
г) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ВІД" більше восьми років (з 2011 року) ніякої діяльності не здійснювало.
Отже будь-яке "розумне" пояснення мети укладення спірного договору поруки (тобто, що він був спрямований саме на реальне його виконання шляхом погашення боржником вимог за ТОВ "ВКФ "ВІД") відсутнє і будь-якими доказами не підтверджується.
Очевидним є те, що боржник, який не може виконати свої зобов'язання перед кредиторами на суму більше 59 млн.грн. ні в силу власної неплатоспроможності, ні в силу існуючих арештів на майно, не може виконати зобов'язання іншої особи на суму понад 5 млн.грн. Ці обставини є нетиповою діловою практикою, яка свідчить про те, що договір поруки було укладено з іншою метою, аніж реальне забезпечення виконання ТОВ "Остер" основного зобов'язання ТОВ "ВКФ "ВІД".
Очевидним є й те, що будь-яке пояснення узяття на себе зобов'язання передати більше 5 млн.грн. для відновлення роботи ТОВ "ВКФ "ВІД", яке вже більше 8 років не працює і перебуває у стані ліквідації, також відсутнє, як і відсутні докази цьому. Боржнику не відома особа ТОВ "ВКФ "ВІД" і відсутні будь-які відносин між боржником-поручителем та ТОВ "ВКФ "ВІД" (родинні, особисті, ділові, корпоративні, відносин пов'язаності, економічної залежності чи підпорядкування тощо). Докази саме таких відносин з боржником (яких не надано) могли б розглядатися як спонукання поручителя взяти на себе додатковий економічний тягар і на безоплатних підставах укласти договір щодо забезпечення зобов'язань ТОВ "ВКФ "ВІД".
Отже дійсним мотивом, через який ТОВ "Остер" поручилося за ТОВ "ВКФ "ВІД" перед ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс", є створення правової підстави для визнання вимог ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на цю суму до боржника у межах справи про банкрутство ТОВ "Остер" та отримання прав кредитора чи й члена комітету кредиторів, що власне і було досянуто.
Досліджуючи, яким чином наслідки спірного правочину вплинули на права Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", суд приходить до висновку, що визнання ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" кредитором у цій справі про банкрутство зменшує розмір задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро внаслідок необхідності пропорційного розподілу отриманих від реалізації активів боржника коштів між усіма кредиторами однієї черги.
Тому дії ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" і ТОВ "Остер" щодо укладення спірного договору поруки від 03.01.2021 є недобросовісними і несправедливими по відношенню до інших кредиторів, є зловживанням правом на укладення договору поруки, спрямовані на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
8.4. Отже ТОВ "Остер", перебуваючи у стані неплатоспроможності та у стані неможливості виконати зобов'язання перед кредиторами через накладені арешти, тобто перебуваючи у стані повного паралічу господарської діяльності, уклало з ТОВ "Фінансова компанія "Централ Фінанс" спірний договір поруки від 03.01.2020, за яким взяло на себе зобов'язання (у розмірі 5 400 422,98 грн.) без відповідних майнових дій іншої сторони (ТОВ "ВКФ "ВІД"), предметом яких було б отримання економічної вигоди для ТОВ "Остер".
16.04.2020 Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі №925/3674/20 про банкрутство ТОВ "Остер", а постановою від 09.12.2020 останнє визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, отже спірний договір поруки укладено ТОВ "Остер" у "підозрілий" в розумінні ст.42 КУзПБ період протягом трьох місяців, що передували відкриттю провадження у справі про його банкрутство;
Вказані обставини відповідно до ч.2 ст.42 КУзПБ є правовою підставою для визнання недійсним спірного договору поруки від 03.01.2020.
За вказаних обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" від 29.01.2021 №29-1/01 про визнання недійсним з моменту укладення договору поруки від 03.01.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс", підлягає задоволенню.
9. Судовий збір у сумі 4540,00 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви про визнання недійсним правочину, покладається на відповідачів 1 і 2 порівну та
підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" на користь ТОВ "Спектр-Агро" у сумі 2270,00 грн.;
визнанню кредиторською вимогою на суму 2270,00 грн. у межах справи про банкрутство ТОВ "Остер", яка підлягає погашенню у першу чергу.
10. Суд відхиляє як доказ заяву свідка ОСОБА_1 від 25.08.2021 (т.14 а.с.120), оскільки її звинувачення на адресу ТОВ "Спектр-Агро" у невиконанні останнім усних і не підтверджених доказами домовленостей суд вважає нікчемними у порівнянні з невиконанням дійсних і установлених судами зобов'язань сторін; оскільки пояснення про можливість розширення ринків збуту ЗЗР через ТОВ "ВКФ "ВІД", яка вже вісім років неспроможна навіть припинити свою діяльність, як і не може її відновити через не скасоване судове рішення, ніякими доказами не підтверджені; оскільки у даному випадку презумпція правомірності правочину від 03.01.2021 діяла до моменту винесення судом цього рішення, яким цей правочин визнається недійсним - презумпція правомірності правочину не є забороною суду визнавати договір недійсним.
Решту доводів і поданих учасниками справи доказів, які судом не прийнято або відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.238, 241 ГПК України, суд
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" від 29.01.2021 №29-1/01 задовольнити повністю.
Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки від 03.01.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул.Піонтковського,10, оф.212, м.Умань, 20301, ідентифікаційний код 23103085) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" (вул.Пушиної Федори, 30/32, м.Київ, 03115, ідентифікаційний код 40371994).
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Централ Фінанс" (вул.Пушиної Федори, 30/32, м.Київ, 03115, ідентифікаційний код 40371994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул.Промислова, 20, м.Обухів, ідентифікаційний код 36348550) 2270 грн. сплаченого судового збору.
Наказ видати.
3. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектр-агро" (08702, Київська область, м.Обухів, вул.Промислова, 20, ідентифікаційний код 36348550) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" (вул.Піонтковського, 10, оф.212, м.Умань, 20301, ідентифікаційний код 23103085) на суму 2270,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу.
Рішення набирає законної сили законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 11.10.2021.
Направити це судове рішення сторонам (3), третім особам (2).
С у д д я Хабазня Ю.А.
С-6