вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про залишення позовної заяви без руху
11.10.2021 Справа № 917/1554/21
Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши матеріали позовної заяви
Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провул. Шевченка, б. 12, м. Київ, 01001
про стягнення безпідставно збережених коштів
Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 240207,84 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.
У позовній заяві Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.
В обґрунтування клопотання Кременчуцька міська рада Полтавської області посилається на те, що у казначейській службі міста Кременчука Полтавської області на розгляд реєстрів бюджетних та фінансових зобов'язань надається 3 дні, а фінансування відбувається у строк 7-10 днів, тому профінансувати платіж можливо через 14 днів. З огляду на викладене Кременчуцька міська рада не може додати до позовної заяви документ про сплату судового збору.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Суд зазначає, що обов'язок по доведенню наявності обставин для відстрочення сплати судового збору покладається на заявника.
Так, положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" наділяють суд правом на відстрочення сплати судового збору лише за наявності виняткових обставин, а саме з урахуванням того, що в майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, позивач матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору.
Однак Кременчуцькою міською радою Полтавської області не долучено до матеріалів позовної заяви доказів на підтвердження можливості позивача у майбутньому, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у даній справі, сплатити судовий збір у встановленому законодавством розмірі.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається Кременчуцька міська рада Полтавської області в якості обґрунтування клопотання, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вказаного клопотання, у зв'язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на наступне.
Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до Господарського суду з вимогою про стягнення 240207,84 грн.
Отже, до матеріалів позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі, який становить 3603,12 грн.
Крім того, згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму.
Тобто, найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.
Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.
Отже, організаційно-правова форма сторін повинна вказуватись повністю, так як є складовою частиною найменування юридичної особи.
У позовній заяві в якості відповідача зазначено ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", тобто вказано скорочену організаційно-правову форму відповідача.
Отже, у позовній заяві не зазначено повного найменування позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
Залишити позовну заяву без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом надання суду:
- доказів сплати судового збору в сумі 3603,12 грн;
- зазначення в позовній заяві повного найменування відповідача.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Попередити про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо даної справи міститься в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://pl.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Д. М. Сірош