36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.10.2021 Справа № 917/1254/21
Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ”, код ЄДРПОУ 03361661, 36020, м. Полтава, вул. П. Орлика, 40 а
до ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 03338030, 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а
про стягнення 183 184,31 грн.
без виклику представників сторін
КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до ПОЛТАВСЬКОГО ОБЛАСНОГО КОМУНАЛЬНОГО ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА ТЕПЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» про стягнення заборгованості по Договору №109-6 від 02.10.2017 року на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за послуги з водопостачання та водовідведення сумі 183 184, 31 грн.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення умов Договору, Споживачем не в повному обсязі оплачено за спожиті послуги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечив, вказуючи, що позивач жодних доказів на підтвердження позовних вимог не надає: в матеріалах справи відсутні належні докази щодо здійснення надання послуг водопостачання за цей період, наявності/відсутності договірних відносин, об'ємів спожитих послуг, проведення оплати послуг водопостачання за спірний період тощо.
Від позивача надійшла відповідь на відзив з наведенням обгрунтувань вимог з врахуванням наведених у відзиві заперечень.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
Судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Для забезпечення процесуальних прав сторін, прийняття рішення судом відкладалося.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
02.10.2017 року між КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” (далі - Позивач, Виконавець) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Відповідач, Споживач) укладено договір №109-6 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.10.2017 року (далі - Договір).
Згідно п. 2.1. Розділу 2 Договору, Виконавець зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - Послуги), а Споживач зобов'язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених Договором та діючим законодавством.
Відповідно до п. 4.3. Договору, розрахунок по оплаті Послуг за розрахунковий місяць повинен бути проведений Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця до 25 числа розрахункового місяця.
У платіжному дорученні Споживач повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату Договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується Виконавцем як оплата будь-якої заборгованості Споживача перед Виконавцем за Договором.
В платіжному дорученні Споживач повинен в призначенні платежу зазначити розрахунковий місяць, за який проводиться оплата, а також номер та дату Договору. У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, така оплата зараховується Виконавцем як оплата будь-якої заборгованості Споживача перед Виконавцем за Договором.
Відповідно до абзацу 4 п. 9.1. Договору, з моменту набуття чинності Договору будь-які діючі до цього моменту договори, угоди, що укладені Сторонами з правовідносин, що регулюються Договором, втрачають чинність, крім зобов'язань Споживача з оплати.
Як зазначає позивач, в січні 2001 року під час проведення представниками КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» планових обстежень котелень ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» за адресами вул. Соборності (Жовтнева), 7, вул. Пушкіна, 32, пров. Першотравневий, 24, вул. М. Бірюзова, 90а, пров. Рибальський, 10 (Левада-1), вул. Курчатова, 11 м. Полтави виявлені порушення обліку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Позивачем було виконано розрахунок відповідно до пункту 9.6., «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р., діючих на той час.
Відповідно до п.9.6. зазначених Правил, при виявлені представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.
Керуючись даними положеннями, КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» проведено розрахунки, згідно яких загальний обсяг наданих послуг з централізованого водопостачання склав 95287,04 м3 та проведені нарахування на суму 159 129,36 грн.(952587,04 м3*1,67 грн. - тариф на послугу водопостачання, що діяв в обліковому періоді)
Позивач до позовної заяви додав копію листа за вих.№7/145 від 05.03.2001 р. з відміткою про отримання Відповідачем, в якому зазначені обгрунтування та розрахунки проведених нарахувань.
Крім того, позивач вказує, що в порушення умов Договору, Споживачем не в повному обсязі оплачено за спожиті послуги, а саме, Відповідачем недоплачено за серпень 2001 р.- 1907,12 грн., за квітень 2003 р. - 7554,68 грн., за серпень 2005 р. - 14 379,84 грн., за липень 2008 р. - 83,81 грн., за листопад 2011 р.- 129,50 грн.
За твердженням позивача, за вказані періоди утворилась заборгованість на загальну суму 24 054,95 грн.
Загальна сума заборгованості ПОКВПТГ “ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО” за надані послуги, відповідно до умов Договору, за даними позивача, складає 183 184,31 грн.
За твердженням позивача, Відповідачем заборгованість у сумі 183 184,31 грн. не оплачена.
Оскільки будь-які дії із сторони відповідача були відсутні, позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору №109-6 від 02.10.2017 року на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за послуги з водопостачання та водовідведення сумі 183 184, 31 грн.
Відповідач у відзиві вказав на таке:
- За даними позивача сума спірної заборгованості складає 183 184,31 грн., в т. ч. 159 129,36 грн., яка виникла 2001році (лист-розрахунок витрат води); та 24 054,95 грн. недоплата за спожиті послуги за період 2001-2011рр., проте жодних доказів на підтвердження не надає: в матеріалах справи відсутні належні докази щодо здійснення надання послуг водопостачання за цей період, наявності/відсутності договірних відносин, об'ємів спожитих послуг, проведення оплати послуг водопостачання за спірний період тощо.
- лист КП ПОР «Полтававодоканал» за № 7/145 від 05.03.2001 року на підприємстві «Полтаватеплоенерго» відсутній.
- КП ПОР «Полтававодоканал» посилається на укладання з відповідачем Договору №109-6 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.10.2017 року (далі - Договір).
У абзаці 4 пункту 9.1 Договору сторони дійсно передбачили, що з моменту набрання чинності Договору будь-які діючі до цього моменту договори, угоди, що укладені сторонами з правовідносин, що регулюються договором, втрачають чинність, крім зобов'язань споживача з оплати.
Проте, позивачем не надано до матеріалів справи доказів, що відповідач брав на себе зобов'язання по оплаті спірної заборгованості в сумі 183 184,31 грн.
- Позивач надає копію листа за № 847 від 20.08.2019 року, в якому, зокрема, зазначено позивачем: «Згідно акту звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 01.04.2019, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не підтверджено заборгованість за одержані послуги та заборгованість по штрафним санкціям на суму 183 184,31 грн.».
- Відповідач вважає, що трирічний строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення 159 129,36 грн. необхідно обчислювати з 05.03.2001, тобто із дати направлення листа за № 7/145 від 05.03.2001. Щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги (не зрозуміло за яким договором) в сумі 24054,95 грн. необхідно обчислювати з дати виникнення заборгованості.
Разом з тим, позивачем не надано а ні клопотання про поновлення строку позовної давності, а ні зазначено таких підстав, що зумовили неможливість подання позовної заяви в межах строку позовної давності, у зв'язку з причинами, які є поважними.
За даних обставин, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач у відповіді на відзив вказав, що послуга з централізованого водопостачання, надана відповідачу до укладення Договору №109-6 від 02.10.2017 року на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення має бути оплачена у повному обсязі.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: копії Договору №109-6 від 02.10.2017 року на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; Протоколу розбіжностей до Договору №109-6 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.10.2017 року; Протоколу узгодження розбіжностей до Договору №109-6 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.10.2017року; листа за вих. №7/145 від 05.03.2001 р.; листа за вих.№847 від 20.08.2019р.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Позивач стверджує, що надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Відповідач, Споживач) здійснюється КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ “ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ” (далі - Позивач, Виконавець) на умовах Договору №109-6 на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.10.2017 року, умовами якого, зокрема, передбачено, що з моменту набуття чинності Договору будь- які діючі до цього моменту договори, угоди, що укладені Сторонами з правовідносин, що регулюються Договором, втрачають чинність, крім зобов'язань Споживача з оплати (абзац 4 п. 9.1. Договору).
В межах даного позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла в січні 2001 року за результатом виявлених порушень обліку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення під час проведення представниками КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» планових обстежень котелень ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» за адресами вул. Соборності (Жовтнева), 7, вул. Пушкіна, 32, пров. Першотравневий, 24, вул. М. Бірюзова, 90а, пров. Рибальський, 10 (Левада-1), вул. Курчатова, 11 м. Полтави виявлені порушення обліку послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Крім того, позивач заявив до стягнення заборгованість за спожиті послуги, а саме, недоплату за серпень 2001 р.- 1907,12 грн., за квітень 2003 р. - 7554,68 грн., за серпень 2005 р. - 14 379,84 грн., за липень 2008 р. - 83,81 грн., за листопад 2011 р.- 129,50 грн.
Суд зазначає, що відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Звертаючись до господарського суду, позивач вказує у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначає, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.
Суд зазначає, що доказування не може мати абстрактне значення та ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені поданими ними до суду належними доказами.
Проте, тягар доказування у даній справі позивачем не витриманий. Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості позивачем до суду не надано.
За даними позивача сума спірної заборгованості складає 183 184,31 грн., в т. ч. 159 129,36 грн., яка виникла 2001році (лист-розрахунок витрат води); та 24 054,95 грн. недоплата за спожиті послуги за період 2001-2011рр., проте жодних доказів на підтвердження не надає: в матеріалах справи відсутні належні докази щодо здійснення надання послуг водопостачання за цей період, наявності/відсутності договірних відносин, об'ємів спожитих послуг, проведення оплати послуг водопостачання за спірний період тощо.
Так, до позовної заяви позивачем додана копія листа за вих.№7/145 від 05.03.2001 р. з відміткою про отримання Відповідачем, в якому зазначені обгрунтування та розрахунки проведених нарахувань.
Разом з тим, суд констатує, що в листі за вих.№7/145 від 05.03.2001 р. позивач посилається на акти за період з 10.01.2001 по 17.01.2001 (які підтверджують виявлені порушення та які стали підставою для здійснення нарахувань позивачем), проте ці акти відсутні в матеріалах справи.
Щодо посилання позивача на наявність заборгованості внаслідок недоплати за спожиті послуги, саме, за серпень 2001 р.- 1907,12 грн., за квітень 2003 р. - 7554,68 грн., за серпень 2005 р. - 14 379,84 грн., за липень 2008 р. - 83,81 грн., за листопад 2011 р.- 129,50 грн., суд зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів в підтвердження факту надання у зазначених періодах спожитих послуг та здійснених відповідачем оплат, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість з'ясувати наявність заборгованості у заявлених позивачем розмірах за вказані ним періоди.
Більше того, Позивач надає копію листа за № 847 від 20.08.2019 року, в якому, зокрема, зазначено позивачем: «Згідно акту звірки взаємних розрахунків за водопостачання та водовідведення від 01.04.2019, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не підтверджено заборгованість за одержані послуги та заборгованість по штрафним санкціям на суму 183 184,31 грн.».
Тобто, даний письмовий доказ позивача підтверджує, що відповідач не погоджувався із спірною заборгованістю.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено надання послуг водопостачання за заявлений період, наявності/відсутності договірних відносин, об'ємів спожитих послуг, проведення оплати послуг водопостачання за спірний період тощо.
Відповідно цьому правові та фактичні підстави для задоволення позову відсутні, і тому суд відмовляє в його задоволенні в повному обсязі.
Щодо посилання відповідача у відзиві на пропущення позивачем трирічного строку позовної давності до заявлених вимог, суд зазначає, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
За даних обставин, оскільки судом встановлено, що правові та фактичні підстави для задоволення позову відсутні, суд відмовляє в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності, а в позові відмовляє з підстав його необґрунтованості.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.10.2021р.
Суддя Киричук О.А.