65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"11" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1428/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не 'явився,
розглядаючи справу № 916/1428/21
за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк» (вул. С. Петлюри, № 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гулабяна Сергія Альбертовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 50 197,88 грн.
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гулабяна Сергія Альбертовича, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 50 197,88 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) в сумі 45592,47 грн., заборгованості по відсоткам в сумі 4190,15 грн., пені на суму простроченої заборгованості за період з 12.10.2020р. до 11.04.2021р. в розмірі 415,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за заявою-договором №ID7917701 від 12.03.2020р. про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021 прийнято позовну заяву (вх.№1476/21) до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу №916/1428/21 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, порядку ст.ст.247-252 Господарського процесуального кодексу України без виклику сторін. Крім того, даною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору.
09.07.2021 ухвалою суду постановлено розглядати справу № 916/1428/21 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі. Призначено підготовче засідання суду на "17" серпня 2021 о 14:40 год. та викликано учасників справи №916/1428/21 в підготовче судове засідання.
17.08.2021 ухвалою суду відкладено підготовче засідання по справі № 916/1428/21 на 07 вересня 2021 об 11:20 год.
07.09.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу №916/1428/21 до судового розгляду по суті на "09" вересня 2021 о 12:00 год.
09.09.2021 ухвалою суду, у зв'язку з неявкою учасників справи, відкладено судове засідання з розгляду справи №916/1428/21 по суті на 23.09.2021 об 11:20 год.
23.09.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області, у зв'язку з повторною неявкою учасників справи, відкладено судове засідання з розгляду справи №916/1428/21 по суті на 11.10.2021 об 11:20 год.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2021 направлено АТ «Таскомбанк» на юридичну адресу: вул. С. Петлюри, № 30, м. Київ, 01032, та отримано позивачем 01.10.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. № 25400/21 від 05.10.2021).
Крім того, позивач про час та місце судового засідання був проінформований судом належним чином та своєчасно шляхом здійснення телефонограми секретарем судового засідання, яку 24.09.2021 прийняв представник АТ «Таскомбанк» - Лаврів Віталій Павлович.
Попередні ухвали суду про призначення судових засідань із розгляду справи №916/1428/21 по суті також направлялись судом на електронну адресу, зазначену представником позивача адвокатом Лаврів В.П. в позовній заяві.
Крім того, суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.
В судове засідання, призначене на 11.10.2021, учасники справи явку своїх повноважних представників не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин такої неявки чи клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направили.
За змістом пунктів 1, 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в зв'язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, або у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
З огляду на вищенаведені нормативні приписи чинного законодавства, беручи до уваги факт неявки в призначене засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для чергового відкладення судового засідання у зв'язку з неявкою уповноваженого представника АТ «Таскомбанк».
Разом із тим, за умовами частини 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі №910/4372/20, від 10.02.2021 у справі №916/365/17.
Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому, частиною 1 статті 8 зазначеного вище Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України"). Тобто, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 3 даної статті встановлено основні засади господарського судочинства, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Положеннями статті 7 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
В той час, суд акцентує увагу на тому, що позивач є юридичною особою, яка не обмежена колом осіб щодо представництва її інтересів у суді.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (пункт 2 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, нез'явлення позивача у судове засідання без поважних причин та не повідомлення суд про неможливість прийняти участь в судовому засіданні може бути розцінено як недобросовісну та недопустиму поведінку останнього, зловживання процесуальними правами, що тягне за собою залишення позовної заяви без розгляду.
При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов'язковою та викликати його у судове засідання.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.
Проте, із матеріалів справи вбачається, що позивач жодного разу не з'явився у судове засідання (09.09.2021, 23.09.2021, 11.10.2021), про час та місце судового засідання був проінформований судом належним чином та своєчасно, будь-яких пояснень на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання не надав, жодних активних дій щодо підтримання заявлених позовних вимог не вчиняв.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України неявка представника позивача в судове засідання є самостійною підставою для залишення позову без розгляду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з'явитися у судове засідання саме у зв'язку з визнанням судом його явки обов'язковою та викликом до суду.
Суд встановив, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак ні позивач, ні його повноважний представник у судове засідання, призначене на 11.10.2021, втретє не з'явився. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду.
Поряд з цим, 02.04.2020р набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ГПК України.
Варто зауважити, що Законом України від 30.03.2020р. № 540-IX було доповнено ст. 197 ГПК України новою частиною, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Представник позивача був обізнаний про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
Таким чином, Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX передбачено право учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, проте позивач вказаним правом не скористався.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020р. у справі № 910/16978/19 відійшла від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2020р. у справі №904/11194/15 в частині можливості залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України лише у випадку, якщо суд викликав позивача у судове засідання і визнав його явку обов'язковою та зазначила, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи до уваги, що позивач, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судових засідань по суті, у судове засідання, призначене на 11.10.2021 втретє не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не сповістив, матеріали справи не містять клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності, суд вбачає правові підстави для залишення позову без розгляду.
Згідно ч. ч.2, 3, 4 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Положення п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачають, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи те, що підлягає залишенню без розгляду позов Акціонерного товариства «Таскомбанк», з огляду на чергове не прибуття позивача у судове засідання, суд не вбачає правових підстав для повернення позивачу із Державного бюджету України суми судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою.
Керуючись ст. 43, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Фізичної особи-підприємця Гулабяна Сергія Альбертовича про стягнення 50 197,88 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 11.10.2021 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя О.В. Цісельський