79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.10.2021 справа № 914/1150/21
за позовом: Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача: Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Хмельницький
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик”, м. Львів
про розірвання договору про закупівлю товарів №431 від 23.06.2020 року та повернення коштів у сумі 1 280 125,14грн.
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Побігайленко Ю.Б.-В.
Представники:
Від прокуратури: Панькевич Роман Васильович - прокурор;
Від позивача: Луков Андрій Васильович (в режимі відеоконференції);
Від відповідача: не з'явився
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Хмельницький до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик”, м. Львів про розірвання договору про закупівлю товарів №431 від 23.06.2020 року та повернення коштів у сумі 1 280 125,14грн.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.
13.05.2021 року від позивача на поштову адресу суду надійшла заява за вх.№11147/21 про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 18.05.2021 року господарським судом Львівської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.06.21 о 10:40 год. Участь сторін у підготовчому засіданні визнано обов'язковою.
Хід розгляду справи викладений в ухвалах суду.
Протокольною ухвалою суду від 16.07.2021 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено розгляд справи на 03.08.2021 року на 11год. 00год.; учасникам справи зобов”язано надати письмові пояснення щодо поданого прокурором клопотання про зміну предмета позову; питання щодо проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференцї, розглянути після подання письмового клопотання.
16.07.2021 на електронну адресу суду від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання (вх.№ 16630/21 від 16.07.2021) про проведення судового засідання по справі № 914/1150/21, що призначене на 03.08.2021 року на 11год. 00хв. у режимі відеоконференції, забезпечити проведення якої доручити Господарському суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 20.07.2021 року клопотання Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Хмельницький (вх.№16630/21) про участь у судовому засіданні 03.08.2021 р. о 11:00 год. у справі №914/1150/21 в режимі відеокоференції задоволено. Доручено Господарському суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. 1) забезпечити проведення судового засідання у справі №914/1150/21, призначене на 03.08.2021р. р. о 11:00 год в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник позивача - Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
12.07.2021 року на поштову адресу суду від Хмельницької обласної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову за вх.№2901/21, в якій прокурор просить позовні вимоги викласти в наступній редакції: 1. Розірвати договір про закупівлю товарів від № 431 від 23.06.2020, укладений між Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316784) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНДОР ЛОГІСТИК” (ЄДРПОУ 39046990) на суму 1 619 806,80 гривень. 2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “КОНДОР ЛОГІСТИК” (ЄДРПОУ 39046990) повернути Центрально-Західному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316784) отримані кошти за договором № 431 від 23.06.2020, у зв'язку із непоставкою бензину А-95 в кількості 67 540 літрів та дизпаливо в кількості 3 793 літрів, на загальну суму 1 280 125,14 грн. (один мільйон двісті вісімдесят тисяч сто двадцять п'ять гривень 14 коп.) на розрахункові рахунки: 115 920 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ; 745 837,80 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ; 418 367,34 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ; відкриті в ДКС України м. Київ ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 820172, ЄДРПОУ 43316784. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” (ЄДРПОУ 39046990) штрафні санкції у сумі 31 038,64 гривень, у зв'язку із несвоєчасним виконанням умов договору про закупівлю товарів від №431 від 23.06.2020, укладеного між Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316784) та Товариством з обмеженою відповідальністю “КОНДОР ЛОГІСТИК” (ЄДРПОУ 39046990). 4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” (ЄДРПОУ 39046990) судовий збір, сплачений за подання до суду позовної заяви у сумі 23 741,9 гривень на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р НОМЕР_4 ).
Ухвалою суду від 03.08.2021 року, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову оскільки позивачем фактично заявлено нову вимогу з її правовим обгрунтуванням. Поряд з тим, це не позбавляє позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення штрафних санкцій в порядку встановленому ГПК України.
16.07.2021 року на електронну адресу суду та на поштову адресу суду від відповідача надійшли клопотання про поновлення строку на подання відзиву за вх.№16603/21 та відзив на позовну заяву за вх.№16605/21, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Судом долучено до матеріалів відзив на позовну заяву.
Ухвалою від 03.08.2021 року продовжено строк підготовчого провадженні у справі №914/1150/21 на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 13.09.2021 р. о 10:00 год., доручено Господарському суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. 1) забезпечити проведення судового засідання у справі №914/1150/21, призначене на 13.09.2021р. р. о 10:00 год в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник позивача - Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та прокурор Хмельницької обласної прокуратури.
13.08.2021 на поштову адресу суду від першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі за вх.№18917/21 з документами згідно вказаного додатку.
16.08.2021 року на поштову адресу суду від Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Хмельницький надійшли пояснення що мають значення по справі за вх.№19044/21 з документами згідно вказаного додатку.
Ухвалою суду від 13.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 01.10.2021 р. о 11:00 год. Доручено Господарському суду Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, буд. 1) забезпечити проведення судового засідання у справі №914/1150/21, призначене на 01.10.2021р. р. о 11:00 год в режимі відеоконференції, в якому братиме участь представник позивача - Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та прокурор Хмельницької обласної прокуратури.
В судове засідання 01.10.2021 року прокурор з”явився, підтримав позовні вимоги та просить позов задоволити повністю.
В судове засідання 01.10.2021 року (яке проводиться в режимі відеоконференції з представником позивача) позивач, явку уповноваженого представника забезпечив та підтримав позовні вимоги.
В судове засідання 01.10.2021 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 15.09.2021 року. Одночасно, слід зазначити, що відповідачу відомо про розгляд справи, оскільки його уповноваженим представником подавалось клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Ухвали суду надіслані учасникам справи за адресами, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, яка вказана позивачем у позовній заяві.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір. Зважаючи на зазначене, учасники справи належним чином були повідомлені про судовий процес.
Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення.
З урахуванням того, що розгляд справи відбувається за правилами загального позовного провадження, відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, в суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, які передбачені статтями 202, 216 ГПК України.
Суд дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Щодо представництва у даній справі прокурора в інтересах держави суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 3, 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 закону України “Про прокуратуру”).
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци 1 -3 частини 4 зазначеної статті).
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 вказала, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону “Про прокуратуру” дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Отже прокурор, вважаючи, що внаслідок невиконання умов договору порушуються інтереси держави, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених статтею 16 ЦК України.
У вказаному випадку вбачається порушення інтересів держави в особі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у невиконанні умов договору, укладеного за бюджетні кошти, ТОВ “Кондор Логістик” щодо поставки пального.
Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Інтереси держави полягають також у захисті прав і свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.
Невиконання ТОВ “Кондор Логістик” умов оспорюваного договору про закупівлю товарів “Нафти і дистиляти” за державні кошти від 23.06.2020 року №431, всупереч норм Цивільного та Господарського кодексів України, є прямим порушенням законності, а також порушує інтереси Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, як державного органу, який в межах здійснення покладених на нього функцій зобов'язаний забезпечувати ефективне, результативне і цільове їх використання, оскільки закупівлі здійснюються за державні кошти.
Хмельницькою обласною прокуратурою надіслано лист на адресу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо наявності підстав до розірвання договору №4314 від 23.06.2020 року, укладеного між ним та ТзОВ «Кондор Логістик» та повернення коштів, у зв'язку з передачею покупцеві значно меншої кількості товару, ніж це встановлено договором. Проте, Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, заходів щодо відновлення порушених інтересів у судовому порядку не вжито, що підтверджується листом від 07.04.2021 року №1631-2021/12-13/9/1527-2021.
Таким чином, Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, як стороною договору не забезпечено захист інтересів щодо своєчасного розірвання договору та повернення (стягнення) коштів до державного бюджету, що свідчить про наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Верховним Судом зроблено численні правові висновки щодо загальних підстав для представництва інтересів держави в судах органами прокуратури.
Забезпечення єдності судової практики покладено насамперед на Велику Палату Верховного Суду. У визначених законом випадках з метою забезпечення однакового застосування судами норм права Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку, аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 45 Закону України “Про судоустрій і статус суддів). Суди першої та апеляційної інстанцій зобов'язані враховувати висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах.
У справі № 903/129/18 (постанова від 15.10.2019) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що уповноважений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Подібні висновки також наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 26.02.2020 у справі №522/3777/17, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 09.04.2020 у справі № 822/589/17, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 тощо.
Вирішуючи питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави , має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням, зокрема, таких чинників: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджають такому зверненню, тощо.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Враховуючи, що Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, як державним виконавчим органом, який здійснює закупівлі за державні бюджетні кошти, який здійснює управління ними у межах встановлених йому повноважень, як стороною у спірному договорі, не вжито відповідних заходів до поновлення порушених інтересів держави, відтак дану позовну заяву подано саме Першим заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Хмельницький.
Аргументи прокурора та позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем - Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик”, 23.06.2020 року укладено договір про закупівлю товарів №431, на виконання умов якого Відповідачем було передано, а Позивачем прийнято згідно з Акту приймання-передачі паливних карток (талонів) від 24 червня 2020 року згідно видаткової накладної № 240620/2 від 24.06.2020 талони на 38 300 літрів бензину А - 95-Євро5-Е5 на суму 689 400,00грн. та дизельне паливо MUSTANG на 5 660 літрів на суму 96 106,80грн. та Акту приймання-передачі паливних карток (талонів) від 31 липня 2020 року згідно видаткової накладної № 310720/5 від 31.07.2020 талони на 46 350 літрів бензину А - 95-Євро5-Е5 на суму 834 300,00грн. Позивач оплатив отримані талони на загальну суму 1 619 806,80грн. повністю згідно із платіжними дорученнями від 01.07.2020 року №5377, 5378, 5379,та від 06.08.2020 року № 6886, 6885, 6887, які знаходяться в матеріалах справи.
Станом на 31.12.2020 року покупцем отоварено за допомогою талонів «Інтер Кард» лише 15 210 літрів бензину А-95 та 1 610 літрів дизельного палива.
За результатами розгляду претензійного листа, продавцем повідомлено позивача про те, що з технічних причин призупинено відпуск пального по талонах бренду Інтер Кард. Відповідно до залишків нереалізованих (не використаних) талонів позивача в кількості, у зв'язку з чим, відповідно до актів приймання-передачі паливних карток, на заміну паливних карток бренду Інтер Кард від 21.12.2020 року та від 29.12.2020 року покупцеві передано 198 паливних карток бренду «WOG».
За допомогою паливних карток бренду «WOG» позивачем - Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції отоварено бензину А-95 - 1 900 літрів та дизельного палива - 257 літрів, що підтверджується картками на отримання пального, які знаходяться в матеріалах справи. В подальшому АЗС «WOG» припинили отоварювати пальне за наявними картками через відсутність залишку, про що свідчать фіскальні чеки, які знаходяться в матеріалах справи. Листом від 05.02.2021 року №1033, відповідачем повідомлено позивача, що причиною відмови в отоварюванні пального є технічний збій, однак з якого часу буде відновлено отоварювання пального не повідомлено. За укладеним договором між позивачем та відповідачем, продавцем (відповідачем) фактично передано 17 110 літрів бензину А-95 та 1 867 літрів дизельного палива, відтак продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” фактично не передано 67 540 літрів бензину А-95 вартістю 1 215 720грн. та 3 793 літри дизельного палива вартістю 64 405,14грн.
Таким чином, відповідач поставку товару в кількості 67 540 літрів бензину А-95 вартістю 1 215 720грн. та 3 793 літри дизельного палива вартістю 64 405,14грн. - на загальну суму 1 280 125,14грн. не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 1 280 125,14 грн. не повернув. Відтак, позивач у судовому засіданні просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти за невикористані талони у розмірі 1 280 125,14 грн. та судові витрати.
Також позивач просить розірвати договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти, укладений між позивачем та відповідачем), оскільки спірний договір належним чином продавцем (відповідачем у справі) не виконується, чим порушено вимоги ст. 193 ГК України, тому позивач зазначає, що є правові підстави для розірвання вищезазначеного договору та просить розірвати договір про закупівлю товарів №431 від 23.06.2020 року.
Аргументи відповідача.
У поданому відзиві на позовну заяву, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” зазначає, що позивачем не подано жодного достовірного доказу, який би безпосередньо вказував на відмову в реалізації талонів на АЗС «WOG», на приналежність талонів ТзОВ «Кондор Логістик» чи будь-яких інших фактичних обставин, за допомогою яких можна було б встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги позивача та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Також позивач зазначає, що надані позивачем копії чеків про відмову, не містять інформації, яка б мала можливість ідентифікувати дані документи, як таких які були видані за наслідком використання паливних карток ТзОВ «Кондор Логістик».
Відтак, відповідач стверджує, що долучені докази позивачем не можуть підтверджувати наявність заявлених позивачем обставин, оскільки в розрахункових документах не міститься номеру паливної картки, найменування відповідача чи будь-якого іншого ідентифікуючого елемента, на підстав якого можна зробити висновок, що товар не було отримано за довірчими документами наданими ТзОВ «Кондор Логістик» позивачу.
Також, відповідач звертає увагу суду, що позивач звернувся з позовом від 20.04.2021 року, тобто вже після закінчення терміну дії договору. Термін дії даного договору вже закінчився 31.12.2020 згідно п. 10.2 даного договору. Жодних додаткових угод про продовження терміну його дії сторонами підписано не було. Розірвання договору можливе лишень у тому випадку, термін його дії ще не закінчився.
Відповідач просить у задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовити повністю.
Фактичні обставини справи.
Предметом доказування є обставини з яким пов'язує факт укладення договору про закупівлю товарів, його неналежне виконання в частині непоставки товару (неповернення коштів за непоставлений товар), його розірвання у спосіб визначеним законодавством.
У травні 2020 року Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (надалі - Покупець) на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за № UA-2020-05-18-001259-c про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:09130000-9 - (нафта, дистиляти) та відомості про укладення 23.06.2020 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик (надалі - Продавець), договору № 431 про закупівлю товарів за бюджетні кошти.
Відповідно до умов договору № 431 від 23.06.2020 Продавець зобов'язується з дати укладення договору, протягом 2020 року, постачати Покупцеві товар за кодом ДК 021:2015:09130000-9 - (нафта, дистиляти): бензин А-95 - 84 650 літрів та дизельне паливо - 5660 літрів, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару на умовах договору (відповідно до п.п. 1.1., 1.2. розділу І договору).
Ціна договору становить 1 619 806,80 гривень (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору передбачено, що розрахунок за договором проводиться на протязі 7 банківських днів шляхом оплати Покупцем вартості Товару, після пред'явлення Продавцем рахунку на оплату Товару та підписання Сторонами товарної накладної, в розмірі, зазначеному в рахунку та накладній.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. договору передбачено, що продаж талонів на Товар здійснюється згідно попередніх заявок Покупця, строк поставки талонів на Товар становить 5 робочих днів з дня отримання заявки.
Встановлено, що на виконання пунктів 3.1 та 4.1 Договору Покупцем (Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції), перераховано з розрахункових рахунків ( НОМЕР_1 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_3 ) на рахунок Продавця (ТзОВ «Кондор Логістик) 1 619 806,80 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.07.2020 року №5377, 5378, 5379,та від 06.08.2020 року № 6886, 6885, 6887, які знаходяться в матеріалах справи.
В свою чергу, Продавцем на виконання пунктів 5.1 та 5.2 Договору, відповідно до акту приймання-передачі паливних карток (талонів) від 24.06.2020, видаткової накладнї № 240620/2 від 24.06.2020 року та акту приймання-передачі паливних карток (талонів) від 31.07.2020, видаткової накладної № 310720/2 від 31.07.2020 передано Покупцеві талони Інтер Кард, номіналом 10 та 20 літрів на загальну кількість бензину А-95 - 84 650 літрів та на загальну кількість дизпалива - 5 660 літрів, термін дії яких один рік.
Відповідно до пункту 1.4 договору передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами/скретч картками/паливними картками відповідно до п. 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що поставка товару (заправка автомобілів Покупця) проводиться оператором АЗС Продавця або АЗС партнерів через паливоздавальні колонки.
Згідно доданих Продавцем до тендерної пропозиції довідки від 11.01.2020 № 434 та гарантійних листів від 27.05.2020 № 336, від 01.06.2020 №6430, № 6416 та № 6437 заправка автомобілів Покупця за талонами/скретч картками/паливними картками здійснюється по всій мережі партнерських АЗС «WOG» на всій території України цілодобово.
Відповідно до інформації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яка надана у листі № 1631-2021/12-13-9/1527-2021 від 07.04.2021, з моменту отримання талонів до вересня 2020 року взяті на себе договірні зобов'язання, в частині отоварювання талонів на АЗС «WOG» Продавцем виконувались на належному рівні (частково). Починаючи з вересня 2020 року по грудень 202.0 року, умови Договору в частині отоварювання талонів Продавцем не виконувались, що відображалось у відмові АЗС «WOG» та АЗС: «SUNOIL», «МОТТО», «SHELL», «GLUSCO», «STELS», які відповідно до гарантійних листів Продавця від 03.09.2020 року № 9352 та від 24.11.2020 року №11320 також зобов'язані були здійснювати заправку автомобілів Покупця, за талонами Інтер Кард., що підтверджується відповідними актами (копії яких знаходяться в матеріалів справи).
Станом на 31.12.2020 рік покупцем отоварено за допомогою талонів Інтер кард лише: 15 210 літрів бензину А-95 та 1 610 літрів дизельного палива.
У зв'язку із неналежним виконанням Продавцем договірних умов, Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції на адресу Продавця направлено претензійний лист № 1 від 17.12.2020 року за вихідним № 09.2-07/20/5467.
За результатами розгляду претензійного листа, Продавцем повідомлено Міжрегіональне управління про те, що з технічних причин, призупинено відпуск пального по талонах бренду Інтер кард та запропоновано здійснити заміну талонів на паливні картки бренду «WOG» та в подальшому отримувати пальне на АЗС «WOG» (лист-відповідь № 12234 від 20.12.2020 в матеріалах справи).
У зв'язку із чим, відповідно до актів приймання-передачі паливних карток, на заміну паливних карток бренду Інтер Кард від 21.12.2020 року та від 29.12.2020 року Покупцеві передано 198 паливних карток бренду «WOG».
За допомогою паливних карток бренду «WOG» Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції отоварено бензину А-95 - 1 900 літрів та дизпалива - 257 літрів, що підтверджується картками на отримання пального №№ НОМЕР_6 , 7825 9900 0330 2890, 7825 9900 0330 2916, 7825 9900 0330 2908, 7825 9900 0330 2924, 7825 9900 0330 2932, 7825 9900 0330 2940, 7825 9900 0330 2957, 7825 9900 0330 2973, 7825 9900 0330 3005, 7825 9900 0330 3013, 7825 9900 0330 2965, 7825 9900 0330 2981, 7825 9900 0316 5602, 7825 9900 0316 5024, 7825 9900 0316 6873, 7825 9900 0330 3054, 7825 9900 0330 3062, 7825 9900 0316 6436, 7825 9900 0316 6428, 7825 9900 0316 6444, 7825 9900 0316 4233, 7825 9900 0323 4473, 7825 9900 0316 4209, 7825 9900 0323 1628, 7825 9900 0316 6410.
АЗС «WOG» припинили отоварювати пальне за наявними картками через відсутність залишку, про що свідчать фіскальні чеки, які знаходяться в матеріалах справи із причиною відмови в яких зазначено: «залишки відсутні» із зазначенням номеру картки по якій пішла відмова в отоваренні.
Центрально-Західним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на адресу Продавця 22.01.2021 за вихідним № 09.2-07/20/251 направлено претензійний лист № 2. За результатами якого Продавцем, листом за № 1033 від 05.02.2021 Повідомлено позивача, що причиною відмови в отоварюванні пального є технічний збій. Однак, дати з якого часу буде ліквідовано, технічний збій та з якого часу буде відновлено отоварювання пального не зазначено.
Окрім того, відповідно до відповіді на претензію (вих.№1605 від 25.03.2021 року) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик» звернувся до позивача про продовження виконання договірних зобов'язань щодо відпуску пального та повідомляє, що не відмовляється від виконання договірних зобов'язань за договором №431 від 23.06.2020 року та даною претензією гарантує виконання умов договору в повному обсязі та відпуск палива на АЗС.
Таким чином, за договором № 431 від 23.06.2020 укладеним між Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та ТзОВ «Кондор Логістик» Продавцем фактично передано 17 110 літрів бензину А-95 (84 650 літрів - відповідно до умов основного договору) та 1 867 літрів дизпалива (5 660 літрів - відповідно до умов основного договору).
За укладеним договором між позивачем та відповідачем, продавцем (відповідачем) фактично передано 17 110 літрів бензину А-95 та 1 867 літрів дизельного палива, відтак продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” фактично не передано 67 540 літрів бензину А-95 вартістю 1 215 720грн. та 3 793 літри дизельного палива вартістю 64 405,14грн.
Відтак, відповідач поставку товару в кількості 67 540 літрів бензину А-95 вартістю 1 215 720грн. та 3 793 літри дизельного палива вартістю 64 405,14грн. - на загальну суму 1 280 125,14грн. не здійснив, сплачену позивачем суму коштів у розмірі 1 280 125,14 грн. не повернув.
Норми права та висновки суду.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як встановлено судом, умовами договору (п. 5.4) визначено, що право власності на товар та усі ризики пошкодження чи втрати товару переходять від продавця до покупця у момент підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної.
Таким чином, факт підписання сторонами акту приймання-передачі паливних карток (талонів) від 24.06.2020, видаткової накладної № 240620/2 від 24.06.2020 року та акту приймання-передачі паливних карток (талонів) від 31.07.2020, видаткової накладної № 310720/2 від 31.07.2020 на загальну суму 1 619 806,80 не свідчив про факт передачі товару позивачу, а лише підтверджував факт передачі скретч-карток/талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Водночас, як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами справи, не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар в кількості 67 540 літрів бензину А-95 вартістю 1 215 720грн. та 3 793 літри дизельного палива вартістю 64 405,14грн. - на загальну суму 1 280 125,14грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 1 280 125,14грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.
Щодо розірвання договору, суд зазначає таке.
Позивач просить розірвати договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти, укладений між позивачем та відповідачем), оскільки спірний договір належним чином продавцем (відповідачем у справі) не виконується, чим порушено вимоги ст. 193 ГК України, тому позивач зазначає, що є правові підстави для розірвання вищезазначеного договору та просить розірвати договір про закупівлю товарів №431 від 23.06.2020 року.
Згідно зі ст. ст. 179, 180 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 2 ст. 202 Г'К України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
У частинах 1 і 4 статті 631 цього Кодексу передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31.12.2020 року, а у частині взятих сторонами на себе зобов'язань - до повного їх виконання.
Окрім того, відповідно до відповіді на претензію (вих.№1605 від 25.03.2021 року) відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик» звернувся до позивача про продовження виконання договірних зобов'язань щодо відпуску пального та повідомляє, що не відмовляється від виконання договірних зобов'язань за договором №431 від 23.06.2020 року та даною претензією гарантує виконання умов договору в повному обсязі та відпуск палива на АЗС.
Приписами ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ст. 665 ЦК України).
Оскільки спірний договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти, укладений між Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та ТзОВ «Кондор Логістик» № 431 від 23.06.2020, належним чином Продавцем не виконується, що встановлено судом, тому наявні правові підстави для розірвання договору про закупівлю товарів №431 від 23.06.2020 року.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягають: кошти за невикористані талони у розмірі 1 280 125,14грн. .
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду Хмельницькою обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 21 471,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №629 від 12 квітня 2021 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає судовий збір в сумі 21 471,90грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” (79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84, кв. 1Б, ідентифікаційний код 39046990) на користь Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 91, код ЄДРПОУ 43316784) 1 280 125,14 грн. коштів за невикористані талони на наступні розрахункові рахунки:
- 115 920грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ;
- 745 837,80грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 ;
- 418 367,34грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ; відкриті в ДКС України м. Київ ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 820172, ЄДРПОУ 43316784.
3. Розірвати договір про закупівлю товарів від 23.06.2020 року №431, укладений між Центрально-Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик”.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кондор Логістик” (79044, м. Львів, вул. Єфремова, буд. 84, кв. 1Б, ідентифікаційний код 39046990) на користь Хмельницької обласної прокуратури (Хмельницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA 188201720343120002000002814) 21 471,90грн. судового збору.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021р.
Суддя С.М. Коссак