просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
11 жовтня 2021 року м.Харків Справа №913/698/21
Провадження №19/913/698/21
Суддя Косенко Т.В., розглянувши матеріали
за позовом керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області (вул. 8 Березня, б.2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Луганській області (вул. Гагаріна, б.93, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)
до Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Норка” Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Норка” (вул. Звіроводчеська, м. Кремінна, Луганська область, 92900)
про стягнення 81 998 грн 02 коп.
Керівник Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Луганській області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Дочірнього сільськогосподарського підприємства “Норка” Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Норка” про стягнення 81 998 грн 02 коп.
Позовні вимоги заявника обґрунтовані тим, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Луганській області №2/1-28-247 від 03.07.2020 здійснено позапланову перевірку діяльності відповідача, за результатами якої складено акт №261 від 17.07.2020, відповідно до якого встановлено факт забруднення земель хімічними речовинами на території ферми відповідача (вул. Звіроводчеська, м. Кремінна, Луганська область, 92900), де утримуються хутрові тварини (норки), а саме перевищення вмісту забруднюючих речовин у пробах ґрунту відібраних згідно Акту відбору проб №01-Г-20 від 09.07.2020 відносно фонової проби, що підтверджується Протоколом вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів №01-Г-20 від 17.07.2020, що є порушенням п. «б» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України та абз.11 ст.35 Закону України «Про охорону земель», п. «б» ч.1 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Так, під час обстеження території ферми підприємства виявлено 5 земельних ділянок з візуальними ознаками забруднення та з різким запахом. Проведено вимірювання площі візуально забрудненої земельної ділянки рулеткою металевою Р-50УЗК зав. № 405 (свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №158 чинного до 24.04.2021 року). Державною екологічною інспекцією за результатами перевірки складено припис №261 від 23.07.2020 щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, які встановлені в ході перевірки та зафіксовані у акті №261 від 17.07.2020. Крім того, Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Луганській області за результатами перевірки 17.07.2020 винесено стосовно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення №000607 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 КУпАП. У подальшому, Державною екологічною інспекцією у Луганській області на підставі наказу №2/1-28-462 від 11.11.2020 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища відповідача та складено акт №410 від 18.11.2020, яким встановлено, що п.4 припису не виконано, що є порушенням абз.3 ст.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державною екологічною інспекцією у Луганській області, відповідно до акту №261 від 17.07.2020, на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997, у зв'язку з забрудненням п'яти земельних ділянок на території ферми відповідача, обчислено розмір шкоди, заподіяної державі, яка складає 81 998 грн 02 коп.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд приходить до висновку, що позовна заява та додатки до неї відповідають вимогам ст.ст.162-164 Господарського процесуального кодексу України; підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Відтак подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Законом України “Про прокуратуру” від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.3 та абз.1 ч.4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.
Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший “виключний випадок” передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Підставою для представництва прокурором є порушення інтересів держави внаслідок заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, яка була виявлена в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до п.1 «Положення про Державну екологічну інспекцію України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.04.2017, державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Відповідно до п.п. «ґ», «й» ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить право пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
Пунктом 1 розділу 1 положення «Про Державну екологічну інспекцію у Луганській області», затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №50 від 02.02.2021 визначено, що Державна екологічна інспекція у Луганській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Луганської області.
Пунктом 2 розділу 2 зазначеного Положення передбачено, що Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.
Проте, незважаючи на надані законом вищевказані повноваження Державною екологічною інспекцією у Луганській області не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих Дочірнім сільськогосподарським підприємством “Норка” Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства “Норка”, шляхом звернення до суду з відповідним позовом, у зв'язку з чим, грошові кошти до бюджету не стягнуто.
Державною екологічною інспекцією у Луганській області 18.01.2021 на адресу відповідача спрямовано претензію щодо відшкодування шкоди, яка завдана забрудненням земельних ділянок. Однак збитки, завдані відповідачем, залишаються невідшкодованими.
Так, Державною екологічною інспекцією у Луганській області на запит № 52/1-783вих-21 від 12.08.2021 Сєвєродонецької окружної прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» спрямовано лист № 2/2-15-325вих. від 27.08.2021, в якому зазначено що Інспекція не зверталась та не планує звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства Підприємством, з причин неналежного фінансування коштів на сплату судового збору.
На виконання абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Сєвєродонецькою окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, листом №52/1-933вих-21 від 21.09.2021 повідомлено Державну екологічну інспекцію у Луганській області про вжиття заходів представницького характеру.
Відсутність позовної роботи з відповідачем у справі, на думку прокурора, свідчить про неналежне здійснення захисту законних інтересів уповноваженим органом державної влади, покладеного на нього законом обов'язку щодо захисту державних інтересів.
У зв'язку з цим, прокурором вбачаються виключні підстави для представництва інтересів держави в суді.
За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора про наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом встановлено, що Керівником Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області заявлена ціна позову 81 998 грн 02 коп., що відповідно до п.1 ч.5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України визначається, як малозначна справа та відповідно до ч.1 ст.247 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Суд вважає доцільним розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 12, 120, 165, 166, 167, 176, 178, 234, 235, 247, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Підтвердити підстави представництва керівником Сєвєродонецької окружної прокуратури Луганської області в інтересах держави - Державної екологічної інспекції у Луганській області за позовною заявою №52/1-1002вих-21 від 29.09.2021.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
3. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Повідомити учасників справи про призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 09 листопада 2021 року о 10 год 20 хв.
5. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Науки, 5, в залі судових засідань №204.
6. Відповідачу встановити строк для подачі відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст.165, 251 ГПК України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.2 ст.178 ГПК України).
7. Прокурору та позивачу встановити строк для подачі відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.ст.166, 251 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відзиву на позов.
8. Відповідачу встановити строк для подачі заперечень із урахуванням вимог ст.ст.167, 251 ГПК України - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Довести до відома учасників справи, що відповідно до п.10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
10. Звернути увагу учасників справи, що у випадку неможливості забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання, сторони та третя особа мають право на звернення до суду з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду за допомогою системи EasyCon відповідно до ст.197 ГПК України та п.п.45-50 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
11. Довести до відома учасників судового процесу, що явка уповноважених осіб не є обов'язковою, і неявка їх у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.
Ухвала набрала законної сили 11.10.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тетяна КОСЕНКО