ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2021Справа № 910/9457/21
За позовом Приватного підприємства "Транс Логістик"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про відшкодування 224609,40 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "Транс Логістик" до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 224609,40 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем як страховиком зобов'язань з виплати позивачу страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019.
Відповідач заперечив проти вимог позову повністю, у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати керуючись п.16.1.11 укладеного сторонами договору з огляду на відсутність засвідченого підписом представника відповідача та печаткою товариства акту огляду, що підтверджує факт проведення огляду транспортного засобу. Зазначив, що надання йому як страховику транспортного засобу для огляду при укладенні договору страхування має істотне значення для здійснення індивідуальної оцінки страхового ризику, оскільки саме під час такого огляду страховик у акті огляду фіксує технічний стан транспортного засобу, у тому числі несправності та пошкодження, яке ТЗ вже має внаслідок попередньої експлуатації. Однак, при укладенні договору страхування позивач транспортний засіб MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 відповідачу для огляду не надав.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що підписавши договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 від 16.07.2019 і додаток №24 від 23.12.2019 до нього відповідач здійснив усі необхідні заходи, спрямовані на встановлення страхової суми автомобіля, що підтверджує той факт, що відповідач оглянув вказаний автомобіль і погодився на вказану страхову суму.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.07.2019 між ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (страховик) та ПП "Транс Логістик" (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №078999/920/190001043 (далі - договір).
Згідно з умовами вищевказаного договору були застраховані майнові інтереси страхувальника (ПП "Транс Логістик"), пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що вищевказаний автомобіль MAN TGS 19. 350, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ПП "Транс Логістик" згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна у матеріалах справи.
Строк дії цього договору з 18.07.2019 по 17.07.2020.
У п. 3 частини І договору зазначено, що вигодонабувач сторонами договору не визначений.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про страхування" страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки за погодженням сторін не визначено іншого вигодонабувача, страхове відшкодування за страховим договором № 078999/920/190001043 від 16.07.2019 належить до виплати на користь ПП "Транс Логістик", як власника застрахованого транспортного засобу, який може понести збитки внаслідок його пошкодження.
У розділі 7 частини І договору та п. 4.1 частини ІІ договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) встановлено, що застрахованим може бути, зокрема, ризик пошкодження та/або знищення чи втрата визначеного транспортного засобу (ТЗ) внаслідок ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи 16.12.2020 о 21-й годині 35 хв. в смт Слобожанське, Дніпровського району, Дніпропетроської області на території комплексу «Будівель та споруд №8» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Kogel» д.н.з. НОМЕР_2 , який був припаркований під рампою №69 та транспортного засобу MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Дніпропетроського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2021 у справі №175/4595/20 водія ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні ПДР України.
Як вбачається з матеріалів справи 18.12.2020 представник ПП "Транс Логістик" звернувся з письмовою заявою до ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" про настання страхового випадку з приводу пошкодження автомобіля MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 16.12.2020.
Відповідно до наданого позивачем рахунку №DNZ_TEF-2004648 від 21.12.2020, що був наданий офіційним сервіс-партнером MAN в України ТОВ "ТЕХНОФОРУМ", що є офіційним дилером автомобільної марки MAN, визначена вартість ремонту автомобіля після ДТП у розмірі 224609,40 грн.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не надав жодних зауважень щодо визначеної в рахунку вартості ремонту автомобіля MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , не склав страхового акта та не сплатив страхового відшкодування в сумі 224609,40 грн.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що ним прийнято рішення про відмову у виплаті позивачу страхового відшкодування на підставі підпункту 16.1.11 пункту 16.1 договору, в зв'язку з відсутністю акта огляду транспортного засобу MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 при укладенні договору.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) (стаття 4 Закону України "Про страхування").
Відповідно до абзацу 1 статті 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
За умовами частини 3 статті 16 Закону України "Про страхування" договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (частина 1 статті 17 Закону України "Про страхування").
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За приписами частин 16 та 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 Цивільного кодексу України).
За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені частиною 1 статті 991 Цивільного кодексу України та абзацом 1 статті 26 Закону України "Про страхування".
Водночас, частиною 2 статті 991 Цивільного кодексу України та абзацом 2 статті 26 Закону України "Про страхування" встановлено, що договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.
За змістом частини 3 та 4 статті 26 Закону України "Про страхування" рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більше передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником в судовому порядку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, відповідачем розроблені та зареєстровані в установленому законом порядку Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), розміщені на офіційному сайті відповідача.
Цей договір згідно з п. 1.1 частини ІІ укладено відповідно до чинного законодавства України та умов Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)", затверджених Головою правління АТ "УПСК" 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним № 0690302 (далі - Правила страхування).
Відповідно до пункту 5.1 частини ІІ договору страховий випадок - передбачена договором подія (ризик, визначений страхувальником в частині І договору), що відбулася в період дії договору, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику/вигодонабувачу на умовах договору.
Згідно з підпунктом 11.1.1 частини ІІ договору страхувальник має право отримати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених договором.
Положеннями п. 11.2.1 частини ІІ договору на страхувальника покладено обов'язок при укладення цього договору надати достовірну інформацію страховику про всі відомі йому обставини, які мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну умов експлуатації, зберігання тощо, що може вплинути на ступінь страхового ризику щодо ТЗ, не пізніше 3 робочих днів після виникнення таких факторів.
Відповідно до п. 8.3 Правил страхування при страхуванні ТЗ, перед укладанням, оновленням чи зміною умов договору страхування страхувальник зобов'язаний надати страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.
За змістом п. 9.2.18 Правил страхування страхувальник зобов'язаний надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування.
Разом з цим, за умовами договору страховику надано право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, зазначених в розділі 16 цього договору та Правилах страхування (п. 11.3.7 частини ІІ договору).
Пунктом 16.1.11 частини ІІ договору (в редакції протоколу розбіжностей до нього) передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування ТЗ.
Вказуючи на необхідність складення акту огляду транспортного засобу на момент укладення договору страхування, відповідач зазначив, що обов'язок надання транспортного засобу для огляду прямо передбачений Правилами страхування та мав бути реалізований при страхуванні транспортного засобу, а відсутність такого акту огляду в силу п. 16.1.11 договору має наслідком відмову у виплаті страхового відшкодування, про що позивач був обізнаний при укладенні договору, в т.ч. з протоколом розбіжностей.
Разом з цим, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про визначення відповідачем, як страховиком, страхової суми для транспортного засобу MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 800000 грн та погодження такого розміру страхової суми страхувальником, що підтверджується додатком №24 від 23.12.2019 до договору страхування, підписаним представниками обох сторін та засвідченим їх печатками.
Тобто, незважаючи на твердження про невиконання страхувальником обов'язку надати автомобіль MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 для огляду та складення відповідного акту під час укладення договору страхування, відповідач попри все визначив страхову суму для згаданого автомобіля.
При цьому, за встановлених судом обставин, визначення сторонами у договорі страхової суми за транспортним засобом MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , тлумачення відповідачем п. 16.1.11 частини ІІ договору щодо відсутності засвідченого підписом представника страховика та печаткою товариства акту огляду на підтвердження факту проведення огляду транспортного засобу як підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, суперечить принципам добросовісності та справедливості, оскільки фактично призводить до того, що договір в частині страхування транспортного засобу MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , заздалегідь не передбачав його виконання страховиком у разі настання страхового випадку.
Посилання у вищезгаданому пункті договору на необхідність засвідчення акту огляду транспортного засобу підписом та печаткою представника страховика розуміється судом як покладення саме на страховика обов'язку із складення відповідного акту, відтак положеннями п. 9.2.18 Правил визначено його право вимоги до страхувальника надати транспортний засіб на огляд.
Проте відповідачем не надано суду доказів ініціювання до або після укладення договору процедури огляду автомобіля MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , а також доказів відмови або ігнорування такої вимоги позивачем.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування на користь позивача на підставі п. 16.1.11 договору за відсутності акту огляду транспортного MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 .
За приписами ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Як зазначалося вище, на підтвердження завданих внаслідок ДТП автомобілю MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , збитків позивачем долучено до позовної заяви рахунок-фактуру №DNZ_TEF-2004648 від 21.12.2020 на суму 224609,40 грн., виставлений ТОВ "ТЕХНОФОРУМ".
В свою чергу, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження факту необґрунтованості заявленого позивачем до стягнення розміру страхового відшкодування (в тому числі, не надано свого контррозрахунку суми страхового відшкодування), як і не реалізовано свого права на доведення обставин нездійснення СТО ремонту автомобіля, хоча відповідно до п. 11.4.6 частини ІІ договору саме на страховика покладений обов'язок протягом 5 робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку здійснити огляд пошкодженого ТЗ та/або вжити заходів для проведення незалежної експертизи.
Отже, відсутність доказів проведення відповідачем огляду автомобіля MAN TGS 19.350, д.н.з. НОМЕР_1 , після його пошкодження у ДТП 16.12.2020, не може бути підставою для невиконання обов'язку виплатити страхове відшкодування ПП "Транс Логістик" як власнику цього застрахованого транспортного засобу.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного підприємства "Транс Логістик" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, вул. Теплична, буд. 27-С, ідентифікаційний код 34307753) 224609 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот дев'ять) грн 40 коп. страхового відшкодування та 3369 (три тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. витрати по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Р.Б. Сташків