ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2021Справа № 910/12714/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/12714/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (код 31681672, вул.Фізкультури,30, Київ ,03150; адреса для листування: 01054, м. Київ, вул.. Леонтовича, 9, корп.1, оф.301; e-mail: office@persha.ua)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» (код 19411125; 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; e-mail: alliance@eia.com.ua)
про відшкодування шкоди в розмірі 11 919,88 грн.
без виклику представників сторін
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» (далі - Відповідач) про відшкодування шкоди в розмірі 11 919,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем потерпілій особі страхового відшкодування, згідно з умовами Договору №АР/4218679 добровільного комплексного страхування наземного транспорту від 23.03.2020, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пригода мала місце 02.04.2020 у м.Львові по вул. Вільде, 8, за участі автомобілів марки «BMW X3» д.н.з. НОМЕР_1 , та «FORD TRANSIT» д.н.з. НОМЕР_2 (поліс №АO/004805274).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/12714/21; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
02.09.2021 від відповідача засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву, в якому учасник справи вказав, що не погоджується з розміром заявленого до стягнення відшкодування з огляду на безпідставність включення до суми страхового відшкодування 1 757,94 грн. ПДВ за відсутності доказів того, що пошкоджений автомобіль страхувальника позивача відремонтовано на СТО, що є платником ПДВ, належним вважає розмір 8 789,73 грн. відшкодування. Також, вказує на невірність у зв'язку із зазначеним вище розрахунку 3% річних та інфляційної складової боргу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
23 березня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЕРША» (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) був укладений договір) добровільного комплексного страхування автовласника № АР/4218679. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані із володінням та користуванням автомобілем «BMW ХЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
02 квітня 2020 року із застрахованим майном відбулася страхова подія, а саме у м. Львові по вул. Вільде 8, сталася дорожньо - транспортна пригода, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «FORD TRANSIT» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «BMW ХЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . В результаті ДТП автомобіль «BMW ХЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження.
Учасники дорожньо-транспортної пригоди оформили її результати у вигляді повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), згідно якої водій автомобіля «FORD TRANSIT» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 , визнав свою вину у скоєнні даної ДТП.
02 квітня 2020 року Страхувальник за договором добровільного комплексного страхування автовласника № АР/4218679 звернувся до ПРАТ «СК «ПЕРША» із повідомленням про настання страхової події та заявою про сплату суми страхового відшкодування.
Вказана заява була розглянута Позивачем та визнана страховим випадком, у зв'язку з чим на підставі висновку № 59/20 експертного дослідження від 03 квітня 2020 року, страхового акту № ТР-14-6925 від 03.04.2020 року, розрахунку суми страхового відшкодування до акту № ТР-14-6925, згідно платіжного доручення № 1626 від 09 квітня 2020 року, ПРАТ «СК «ПЕРША» сплатило на користь ОСОБА_1 , страхове відшкодування в розмірі 10547,67 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), вбачається, що водій автомобіля «FORD TRANSIT» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_2 , визнав свою вину у скоєнні даної ДТП.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «FORD TRANSIT» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , - ОСОБА_2 , встановлена у визначеному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «FORD TRANSIT» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/004805274.
Згідно вищевказаного полісу №АО/004805274 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, франшиза - 0 грн. та ліміт відповідальності за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.
24.04.2020 року ПРАТ «СК «ПЕРША» направило на адресу ПрАТ «Європейський страховий альянс» заяву про виплату страхового відшкодування в пор. суброгації № ТР-14 - 6925 вих. № 435 від 24.04.2020 року.
Станом на день подання позовної заяви, страхове відшкодування не виплачено.
У п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Щодо доводів відповідача про здійснення виплати страхового відшкодування з ПДВ та необхідність вирахування суми 1 757,94 грн. ПДВ та визначення розміру відшкодування у сумі 8 789,73 грн., обов'язок з оплати яких він визнає, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 196.1.3 ст. 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - "ПДВ"). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/171/17 та від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17.
Фізична особа власник транспортного засобу, на чию користь виплачено суму страхового відшкодування, не є платником податку на додану вартість. Доказів того, що транспортний засіб було відремонтовано у платника ПДВ суду не надано.
Жодних доказів на спростування вказаних обставин позивачем не надано.
Відтак, керуючись п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд дійшов висновку про безпідставність включення до виплаченого страхувальнику за договором страхового відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 1 757,94 грн.
Таким чином, у відповідача наявний обов'язок із відшкодування позивачу витрат в розмірі 8 789,73 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню частково.
Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 1 067,36 грн. - інфляційних втрат та 304,79 грн. - 3% річних, нарахованих за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань у період з 28.07.2020 по 14.07.2021.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений законодавством строк свого обов'язку по виплаті страхового відшкодування не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням вимог закону і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) та від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) сформулювала правовий висновок про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов'язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 Цивільного кодексу України).
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Тотожна правової позиції щодо правомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення зобов'язання з виплати страхового відшкодування дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.02.2020 у справі №758/16044/16-ц та від 20.07.2020 у справі №910/14293/19.
Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційної складової з урахуванням встановленої судом суми страхового відшкодування, яка підлягає до стягнення (8789,73 грн.), прийшов до висновку про часткове задоволення вимог Позивача у цій частині, а саме, 889,45 грн. - інфляційних втрат та 253,97 грн. - 3% річних.
За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди в розмірі 11 919,88 грн. підлягають задоволенню частково.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» про відшкодування шкоди в розмірі 11 919,88 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Європейський страховий альянс» (код 19411125; 03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А; e-mail: alliance@eia.com.ua) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (код 31681672, вул.Фізкультури,30, Київ ,03150; адреса для листування: 01054, м. Київ, вул.. Леонтовича, 9, корп.1, оф.301; e-mail: office@persha.ua) 8 789,73 (вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. - суми страхового відшкодування; 889,45 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. - інфляційних втрат, 253,97 (двісті п'ятдесят три) грн. - 3% річних та 1 891,65 (одну тисячу вісімсот дев'яносто одну) грн. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.10.2021.
Суддя І.Д. Курдельчук