11 жовтня 2021 року Справа № 160/15270/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) до Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (51206, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Шевченко, 39), головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ( 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд.7, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 вересня 2021 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : від 25 лютого 2021 року за №1235-397/1235-21 Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області; від 09 лютого 2021 року за №Д-36/6/1201-21/1201.4.1/1178-21 головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області.
- зобов'язати Новомосковський районний відділ головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
В обґрунтування позову зазначено, що 05 лютого 2021 року позивач разом з неповнолітнім сином звернулись до Новомосковського районного сектору головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області і до головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо видачі вперше паспорта громадянина України у вигляді книжечки, зразка затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ без надання дозволу на обробку своїх персональних даних. Листом від 25 лютого 2021 року за №1235-397/1235-21 та від 09 лютого 2021 року за №Д-36/6/1201-21/1201.4.1/1178-21 повідомлено позивача, що відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456, паспорт громадянина України оформляється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка 1994 року. Згідно вказаного Порядку для оформлення паспорта громадянина України особа подає, зокрема, рішення суду. Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року на адресу суду від головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області 17 вересня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву.
В наданому до суду відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування правової позиції зазначено, що позивачем при зверненні до Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області та головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області були надані заяви довільного зразка, які не являються заявою про надання адміністративної послуги, а відповідно листи-відповіді не є рішеннями про відмову у наданні адміністративної послуги. Фактично вказаним листом відповідач роз'яснив загальний порядок оформлення паспорта України зразака 1994 року, з огляду на той факт, що у рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначитися підстави для відмови. Крім того, на час звернення неповнолітнього, ОСОБА_2 , разом з позивачем, у лютому 2021 року, із заявами до територіального підрозділу та головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 не досяг 16-років, а тому заяви, які були подані є передчасними.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.12.2005 року.
Батьком ОСОБА_2 та законним представником є ОСОБА_1 .
05 лютого 2021 року ОСОБА_2 разом зі своїм батьком, законним представником ОСОБА_1 звернулися до Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області та до головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області із заявою про видачу паспорта громадянина України відповідного зразка 1994 року у вигляді книжечки.
Листами від 09.02.2021 року №Д-36/6/1201-21/1201.4.1/1178-21 головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області та від 25.02.2021 року №1235-397/1235-21 Новомосковського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області надано відповідь, у якій зазначено, що Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 визначено порядок подання документів, їх розгляд і прийняття рішення щодо оформлення паспорта громадянина України зразака 1994 року особі, стосовно якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку. З метою документування ОСОБА_2 . Паспортом громадянина України зразка 1994 року необхідно надати рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку та документи, перелік яких визначено розділом ІІІ Тимчасового порядку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відтак, спірні правовідносини, які виникли у зв'язку з відмовою територіального підрозділу ДМС, до якого звернувся позивач, видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (у вигляді паспортної книжечки), є предметом даного спору.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
За приписами частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Частиною першою статті 2 КАС Українипередбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»(далі Закону №5492-VI)документи, оформлення яких передбачається цимЗакономіз застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Згідно з частиною 1-5 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання.
Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Як визначено частиною першою статті 21 Закону №5492 паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
На підставі частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
На підставі пунктів 3, 5, 6, 8 Положення №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Водночас, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25 березня 2015 року №302(даліПостанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
На підставі пункту 2 постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цієюпостановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженогоПостановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;
- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цієюпостановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цієюпостановою.
Пунктом 131 Постанови №302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Згідно з вимогами частини першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частин першої, другої статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмеженезакономлише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
За змістом частини четвертої цієї ж статті, ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
На підставі частини сьомої статті 16 Закону №5492-VI уповноважений суб'єкт має право відмовити заявникові у видачі документа у разі, якщо:
1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа;
2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у ч.7 цієї статті);
3)заявник не надав усіх документів та інформації, необхідних для оформлення і видачі документа;
4)дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
Пунктами 2,3 Положення №2503-XII визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06 червня 2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі Тимчасовий порядок №456), який визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Пунктом 1 розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку №456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далізаявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Як свідчать відповіді відповідачів від 09.02.2021 року №Д-36/6/1201-21/1201.4.1/1178-21 та від 25.02.2021 року №1235-397/1235-21, позивачу відмовлено у видачі паспорту у вигляді книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, оскільки ним не надано рішення суду, яке набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, а також ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку.
Інших підстав відмови у видачі паспорта зразка 1994 року відповіді не містять.
Проте, інформація вказана у вищезазначених листах стосується тих випадків, коли оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку.
Матеріали справи свідчать про бажання позивача отримати паспорт у формі книжечки обумовлене власними переконаннями та запереченнями обставин здійснення обліку персональних даних у Єдиному державному демографічному реєстрі та запереченням щодо використання імплантованого безконтактного електронного носія у бланку документу.
Зважаючи на суб'єктний склад спірних правовідносин, підстави позову, зміст позовних вимог у зіставленні з наведеним нормативним регулюванням правовідносин, з яких виник цей спір, є достатні підстави вважати, що ця справа відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17, у якій Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах такої категорії (постанова від 19 вересня 2018 року, провадження №Пз/9901/2/18).
Зокрема, вирішуючи спір (у справі №806/3265/17) по суті, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19 вересня 2018 року констатувала, що нормиЗакону №5492-VI, на відміну від норм Положення про паспорт (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, імені та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що це є безумовним порушенням вимог ст. 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Такий підхід не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом»), не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі Конвенція).
Як підсумувала Велика Палата Верховного Суду, законодавець, прийнявши Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими та виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України, та не допускати жодної дискримінації залежно від часу виникнення правовідносин з отримання паспорта громадянина України.
Будь-яке обмеження прав і свобод особи, за змістом згаданої постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено.
З урахуванням наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду у підсумку розгляду справи (№806/3265/17) вирішила визнати протиправною відмову територіального підрозділу ДМС у видачі заявнику паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт, відтак зобов'язала видати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт.
Відповідно до частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Судом з'ясовано, що 05 лютого 2021 року ОСОБА_2 разом зі своїм батьком, законним представником ОСОБА_1 звернулись до відповідачаз заявою про оформлення та видачу паспорту громадянина України у формі книжечки. Остання була складена в довільній формі та подавалась на підставі приписів Закону України «Про звернення громадян».
Водночас, реалізація волевиявлення особи на отримання паспорта, незалежно від його форми, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу разом із об'єктивно необхідними для цього документами, зокрема, для паспорта зразка 1994 року - двома фотокартками і свідоцтвом про народження.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суд від 21 листопада 2018 року у справі №821/1974/17, від 26 червня 2019 року у справі №0840/3992/18, від 19 липня 2019 року у справі №2340/2876/18, від 25 липня 2019 року у справі №807/85/18, від 07 серпня 2019 року у справі №520/11053/18, від 29 листопада 2019 року у справі № 260/1414/18.
Такі вимоги були виконані позивачем, а заява довільної форми містить всю необхідну інформацію, визначену Порядком №320.
Оскільки заява позивача про отримання паспорту зразка 1994 року подавалась у встановленій законом формі та містила усі дані про особу та документи, необхідні для реалізації відповідного права, тому суду дійшов висновку про наявність правових підстав, в межах спірних правовідносин, для визнання протиправними відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : від 25 лютого 2021 року за №1235-397/1235-21 Новомосковського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області; від 09 лютого 2021 року за №Д-36/6/1201-21/1201.4.1/1178-21 Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача щодо правомірності відмови у видачі паспорту громадянина України у формі книжечки сину позивача, з підстав не досягнення ним 16-річного віку на момент звернення із заявою про оформлення паспорта з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 Положення №2503-XII паспорт громадянина України (далі-паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органомвиконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Разом з тим, частиною другою статті 21 Закону №5492-VI передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Отже, положеннями Тимчасового порядку №456 та Законом №5492-VI і Порядком №302 встановлено різний віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України, тому з урахуванням положень ч.3ст. 7 КАС України, які передбачають, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, у даному випадку слід застосовувати положення Закону №5492-VI, яким передбачено віковий ценз на оформлення та видачу паспорта громадянина України з 14-річного віку.
Положення статті 21 Закону №5492-VI мають імперативний характер щодо зобов'язання кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Вищевикладене свідчить про необхідність зобов'язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п.7 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розглялду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Згідно з п.8 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід 3 групи та має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області.
Керуючись ст. ст. 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) до Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (51206, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Шевченко, 39), головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області ( 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд.7, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправними відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : від 25 лютого 2021 року за №1235-397/1235-21 Новомосковського районного відділу головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області; від 09 лютого 2021 року за №Д-36/6/1201-21/1201.4.1/1178-21 головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області.
Зобов'язати Новомосковський районний відділ головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук