ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.09.2021Справа № 910/8552/21
За позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Преміум Газ»
про стягнення 1.127.983,12 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Кимлик Ю.В.
за участі представників сторін
від позивача Поздняков А.Ю., адвокат за довіреністю № 72 від 15.06.2021
від відповідача Марків Н.В., ордер серії АА № 1114864 від 30.06.2021
28.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Преміум Газ» про стягнення 1.127.983,12 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору овердрафту № 44.8.0519.ЮО_К від 16.05.2019 з додатковими угодами № 1 від 15.05.2020 та № 2 від 15.06.2020 до нього, позивачем було надано відповідачу у платне строкове користування короткостроковий відновлювальний відкритий кредит, при цьому встановлено ліміти, а саме: 1.000.000,00 грн на період з 16.05.2019 по 14.05.2020 та 956.613,03 грн на період з 15.05.2020 по 14.05.2021. Умовами договору встановлено, що відповідач зобов'язаний повернути банку кредит не пізніше 14.05.2021 та передбачено розмір процентів за користування відповідним кредитом, а саме щомісячно, за максимальним дебетовим залишком на поточному рахунку протягом кожного дня із розрахунку 22% річних. Враховуючи систематичне порушення відповідачем строків оплати та розміру платежу, у останнього виникла заборгованість у розмірі 1.127.983,12 грн, з яких 940.013,03 грн становить заборгованість по поверненню кредиту, 130.996,45 грн заборгованість за нарахованими процентами, а також за неналежне виконання грошового зобов'язання нараховано пеню у розмірі 56.973,64 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/8552/21; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.07.2021.
Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 03.06.2021 було 04.06.2021 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105477590205 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, 2, кв. 17, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.
Проте, конверт разом з ухвалою від 03.06.2021 (номер відправлення 0105477590205) було повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 06.07.2021 з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».
01.07.2021 відповідачем в підготовчому засіданні заявлено усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати відзив на позов.
В підготовчому засіданні 01.07.2021, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 06.07.2021.
01.07.2021 відповідачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 02.07.2021 ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
06.07.2021 відповідачем до суду подано заяву про надання додаткового часу для укладення сторонами мирової угоди та про продовження строку на подання відзиву на позов до 17.07.2021 включно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8552/21 від 06.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8552/21 на 30 днів; встановлено відповідачу строк на надання відзиву на позов до 17.07.2020 включно; в підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.08.2021.
19.08.2021 відповідачем до суду подано пояснення, в яких відповідач повідомляє про часткове виконання зобов'язань за спірним договором 06.07.2021 в сумі 19.700,00 грн та 12.07.2021 в сумі 35.269,34 грн.
В підготовчому засіданні 19.08.2021, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 26.08.2021.
26.08.2021 відповідачем до суду подано заяву про залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавс».
В підготовчому засіданні 26.08.2021, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 02.09.2021.
02.09.2021 позивачем до суду подано заперечення на заяву відповідача про залучення третіх осіб.
02.09.2018 позивачем до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1.229.154,69 грн, з яких 940.013,03 грн становить заборгованість по поверненню кредиту, 171.082,46 грн заборгованість за нарахованими процентами, а також 118.059,20 грн пені за порушення строків оплати за кредитом та процентами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8552/21 від 02.09.2021 судом вирішено не приймати до розгляду заяву Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про збільшення розміру позовних вимог та повернути заяву Акціонерного товариства «Юнекс Банк» про збільшення розміру позовних вимог заявнику.
В підготовчому засіданні 02.09.2021 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача з огляду на наступне
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Суд дійшов висновку, що прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавс'щодо відповідача, тому вважає відсутні підстави для залучення останніх до участі у справі третіми особами, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
В підготовчому засіданні 02.09.2021 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.09.2021.
Позивач в судовому засіданні 21.09.2021 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 21.09.2021 проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 21.09.2021 представником позивача підтверджено, що відповідачем за договором сплачено 35.269,34 грн, які зараховано як сплату по відсоткам.
В судовому засіданні 21.09.2021 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу країни оголошено перерву до 28.09.2021.
В судовому засіданні 28.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
16.05.2019 між Акціонерним товариством «Юнекс Банк» (Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер Преміум Газ» (позичальник, відповідач) було укладено договір № 44.8.6519.ЮО_К про надання овердрафту (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Банк надає позичальнику у платне строкове користування короткостроковий відновлювальний відкличний кредит у вигляді овердрафту (далі - кредит) для проведення його платежів, оплати розрахункових документів, у тому числі для погашення процентів та комісій за цим договором, крім обов'язкових до оплати позичальником платіжних документів про примусове списання/стягнення, відповідно до чинного законодавства України та вимог нормативно-правових актів НБУ про порядок проведення розрахунків, у сумах понад фактичний залишок коштів на поточному рахунку позичальника № НОМЕР_1 у гривні в АТ «Юнекс Банк» з виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним рахунком.
15.05.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони погодили внести зміни та доповнення до договору, а саме:
- викласти п. 1.2 договору в наступній редакції:
«п. 1.2 Ліміт овердрафту являє собою максимально припустиму суму коштів дебетового сальдо (сума Кредиту) на поточному рахунку, які можуть використовуватись позичальником понад фактичний залишок коштів на поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої банком методики на підставі аналізу даних про рух коштів на поточному рахунку, кредитної історії позичальника, фінансових показників діяльності позичальника та інших показників відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України та внутрішньобанківських нормативних документів.
У період дії цього договору розрахунок та перегляд ліміту проводиться банком щомісяця, не пізніше 5 (п'ятого) робочого (банківського) дня кожного місяця.
В період з 16.05.2019 по 14.05.2020 ліміт складає 1.000.000,00 грн. В період з 15.05.2020 по 14.05.2021 ліміт складає 956.613,03 грн».
- викласти п. 1.3. договору в наступній редакції:
«п.1.3. Строк користування кредитом за цим договором - з 16.05.2019 по 14.05.2021».
- доповнити пункт 1.5. договору підпунктом 1.5.3. наступного змісту:
«пп.1.5.3. Встановити комісію за внесення змін в договір про надання овердрафту - одноразова, в розмірі 1,0% від початкового ліміту овердрафту, що складає 10.000,00 грн, яка має бути сплачена не пізніше 15.05.2020;
- доповнити пункт 3.2. договору підпунктом 3.2.17., а також доповнити пункт 4.1 підпунктами 4.1.2., 4.1.3. та 4.1.4.
15.06.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору, згідно з якою пункт 1.4. договору доповнено підпунктом 1.4.1. в наступній редакції:
«пп.1.4.1. Встановити строк безперервного користування кредитом до 30.06.2020 року за період з 15.05.2020 по 13.06.2020. Наступні зобов'язання після 30.06.2020 щодо строку безперервного користування кредитом (не більше 30 (тридцяти) календарних днів) виконувати відповідно до умов п. 1.4 договору.
Підпунктом 1.5.1 пункту 1.5 договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує, зокрема, проценти - щомісячно, за максимальним дебетовим (від'ємним) залишком на поточному рахунку протягом кожного дня із розрахунку 22% (двадцять два) проценти річних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість, а саме 940.013,03 грн становить заборгованість по поверненню кредиту, 130.996,45 грн заборгованість за нарахованими процентами, а також за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано пеню у розмірі 56.973,64 грн.
Відповідач у свою чергу заперечуючи проти позовних вимог зазначив про часткове виконання зобов'язань за договором.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Матеріали справи свідчать, що позивач взяті на себе зобов'язання за спірним договором виконав належним чином, надавши позичальнику кредит у сумі 956.613,03 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку по особовому рахунку відповідача за період з 16.05.2019 по 21.04.2021, в той час як останнім допущено порушення виконання зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту в порушення встановленого п. 1.3 договору строку користування кредитом по 14.05.2021 та сплати процентів за користування кредитом.
Натомість позичальник повернув лише частину кредитних коштів в розмірі 16.600,00 грн.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань у визначений строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення з позовом до суду становила 940.013,03 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів, 130.996,45 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами.
Проте відповідачем подано платіжне доручення № 2 від 12.07.2021, яке свідчить, що відповідач перерахував позивачу кошти в розмірі 35.269,34 грн. В призначені платежу даного платіжного доручення вказано: «оплата % згідно кредитного договору №44.8.6519.ЮО_К».
В судовому засіданні представник позивача в усних поясненнях підтвердив сплату відповідачем коштів у сумі 35.269,34 грн, які зараховано як сплату по відмоткам.
Твердження відповідача про те, що ним відповідно до платіжного доручення сплачено проценти за договором в розмірі 19.700,00 грн не приймаються судом до уваги, оскільки подане платіжне доручення № 1 від 06.07.2021 свідчить, що оплату здійснено за іншим кредитним договором (№ 44.10.0120.ЮО_К від 16.01.2020), що не є предметом розгляду у даній справі.
Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Надані докази свідчать про відсутність предмету спору, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 35.269,34 грн заборгованості за нарахованими процентами.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті кредиту та процентів не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 940.013,03 грн заборгованості по поверненню кредитних коштів, 95.727,11 грн заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки суму кредиту не повернув та не сплатив нараховані проценти, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення 56.973,64 грн пені.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами, та/або комісіями позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати кредиту та процентів.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту та процентів не виконав, він повинен сплатити позивачу пеню, розмір якої за обґрунтованими розрахунками позивача становить 56.973,64 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 56.973,64 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Юнекс Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При розподілі судового збору судом враховано ту обставину, що відповідачем здійснено часткову сплату боргу після відкриття провадженя у даній справі.
Керуючись ст.ст. 129, 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі в частині стягнення 35.269,34 грн заборгованості за нарахованими процентами закрити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Преміум Газ» (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, 2, кв. 17, код ЄДРПОУ 40832472) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38, код ЄДРПОУ 20023569) 940.013 (дев'ятсот сорок тисяч тринадцять) грн 03 коп. заборгованості по поверненню кредиту, 95.727 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн 11 коп. заборгованості за нарахованими процентами, 56.973 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн 64 коп. пені та 16.919 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн 75 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 11.10.2021.
Суддя В.В.Сівакова