ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2021Справа № 910/8848/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44, офіс 104)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5)
про стягнення 1 426 375,22 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Комаровський Д.В.
від відповідача: Нікогосян О.С.
У судовому засіданні 06.10.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 426 375,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № KKPOSKD.39810.016 від 14.11.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання для розгляду справи призначено на 15.07.2020.
13.07.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
28.07.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 15.07.2020 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовити, продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити перерву до 31.08.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 суд повідомив сторін про те, що підготовче засідання 31.08.2020 не відбудеться у зв'язку з відпусткою судді Трофименко Т.Ю., наступне підготовче засідання призначено на 02.09.2020.
У підготовчому засіданні 02.09.2020 представником відповідача заявлено клопотання про поновлення відповідачу строку для надання відзиву у даній справі.
Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив поновити відповідачу строк на подання відзиву на позов.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 зупинено провадження у справі № 910/8848/20 до набрання законної сили рішення у справі №910/6752/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "Корум" до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" про визнання недійсним договору №18 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 30.10.2019.
25.09.2020 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.03.2021 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 поновлено провадження у справі № 910/8848/20, підготовче засідання у справі призначено на 21.04.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 426 375,22 грн залишено без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2021 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 та повернуто матеріали справи №910/8848/20 до Господарського суду міста Києва для розгляду.
За результатами проведення автоматизованого розподілу справи №910/8848/20, остання була передана на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 прийнято справу №910/8848/20 до свого провадження, підготовче засідання у справі призначено на 11.08.2021.
Протокольною ухвалою від 11.08.2021 підготовче засідання відкладено на 15.09.2021 у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання.
У судовому засідання 15.09.2021 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті у судовому засіданні 06.10.2021.
У судовому засіданні 06.10.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
14 листопада 2013 між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» (надалі - Банк) та Державним підприємством «Одеська залізниця» (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №KKPOSKD.39810.016 (надалі - кредитний договір), а також додаткові угоди №1 від 21.11.2013, № 1 від 30.12.2013, № 2 27.02.2014, № 2 від 05.05.2014, № 3 від 05.6.214 та № 4 від 07.07.29014.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпечення та цільового характеру використання грошові кошти (далі - кредит) на умовах визначених цим договором. Банк відкриває позичальнику поновлювальну кредитну лінію у сумі, яка не може перевищувати 6 957 838,11 дол. США (п.п. 1.1.1.). Термін користування кредитом до 13 листопада 2016 року (п.п. 1.1.3.). Процентна ставка за користування кредитом: 10,3 % річних (п.п. 1.14.).
Кредит надається позичальнику на наступні цілі: капітальні інвестиції, поповнення обігових коштів, рефінансування запозичень (п.1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2013).
У відповідності до п.2.5 кредитного договору, позичальник користується кредитними коштами за наступним графіком зменшення ліміту кредитної лінії: дата початку строку дії ліміту 14.11.2013р., дата закінчення строку дії ліміту: 13.11.2016р., діючий ліміт кредитної лінії (дол. США) 6 957 838,11 дол. США.
Згідно п. 4.2.1 договору, позичальник зобов'язується здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.10.2019 за кредитною угодою №KKPOSKD.39810.016 від 14.11.2013 клієнт: Одеська залізниця загальна сум заборгованості позичальника перед кредитором складає 56 749,46 дол. США, що еквівалентно 1 426 375,22 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом у сумі - 1 444 546,85 грн та прострочена заборгованість за процентами по кредиту у сумі 281 828,37 грн.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України № 914 від 21.12.2015 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 234 від 22.12.2015 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" з 23.12.2015 до 22.12.2017 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "ВБР", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52(1), 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Міхну Сергію Семеновичу на два роки з 23.12.2015 до 22.12.2017 включно.
Вказана інформація є загальновідомою і міститься на сайті Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку".
02.08.2019 на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення про проведення відкритих торгів (голандського аукціону) з продажу таких активів, що обліковуються на балансі AT "Дельта Банк", AT "Банк "Фінанси та Кредит", ПАТ "ВБР", ПАТ "Інтеграл-банк", ПАТ Енергобанк", ПАТ "КБ "Надра", ПАТ "Кредитпромбанк", AT "Імексбанк", ПАТ "Банк Михайлівський", ПАТ "Діамантбанк", ПАТ "ПтБ", ПАТ "Профін Банк", ПАТ "Радикал Банк", ПАТ "Укрбізнесбанк", ПУАТ "Фідобанк", ПАТ "Банк "Київська Русь" та AT "Родовід Банк".
Рішенням № 1907 від 29.07.2019 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджено умови продажу таких активів: "Пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та фізичними особами, а також дебіторської заборгованості та нерухомості, а саме: активів ПАТ "ВБР", що складаються з прав вимоги за кредитними договорами.
Організатором аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьост Файненшіал Нетворк Юкрейн".
12.09.2019 відбулися відкриті торги (аукціон) з продажу лоту № UKR-2019-04, переможцем яких, за результатами закритих цінових пропозицій, визнано ТОВ "ФК Горизонт" з ціновою пропозицією 171 000 001,00 грн.
30.10.2019 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (надалі - новий кредитор, позивач) укладено договір № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (надалі - договір відступлення).
Відповідно до п. 2.1 договору відступлення за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, Банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців боржника, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника, або за які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору (далі - основні договори, права вимоги). Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно з п. 2.2. договору відступлення за цим договром новий кредитор вдень укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючи право вимагати належного виконання боржником зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах вказаних у Додатку № 1 до цього договору. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку № 1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням прав на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно з додатком № 1 новим кредитором придбано, зокрема: усі грошові вимоги банку за кредитним договром №KKPOSKD.39810.016 від 14.11.2013, за яким позичальником є Державним підприємством «Одеська залізниця», із загальним залишком заборгованості на дату укладення договору 30.10.2019 - 1 426 375,22 грн.
Згідно п. 4.1 договору відступлення сторони домовились, що за відступлення права вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 14 269878,36 грн (без ПДВ) (далі - ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором відповідно до п. 6.5 цього договору, на підставі протоколу електронних торгів № UKR-2019-04 від 12.09.2019, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
Також матеріалами справи підтверджується, що 31.10.2019 між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" укладено договір про внесення змін до договору № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 30.10.2019, згідно з умовами пункту 1 якого сторони дійшли згоди викласти пункт 6.5. договору у такій редакції: "6.5. Цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін".
За доводами позивача, ТОВ "Фінансова компанія Горизонт" як новий кредитор, придбавши право вимоги до боржника Державного підприємства «Одеська залізниця» звернулося до ДП «Одеська залізниця» з претензією від 26.11.219 № 01-10/01-10/261119-1 щодо погашення заборгованості. У відповідь на вказану претензію ДП «Одеська залізниця» повідомлено що правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Одеська залізниця» є Акціонерне товариство «Українська залізниця». У подальшому, позивач звернувся до АТ «Українська залізниця» з претензіями № 01-10/01-10/170220-1 від 17.02.2020 та № № 01-10/01-10/300420-1 від 30.04.2020 до яких було долучено передбачені законодавством документи, що підтверджують перехід права вимоги по кредитним зобов'язанням. Відповідач листом від 21.05.2020 № Ц-7-80/1357-20 в задоволені вимог позивача відмовив, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення грошових коштів у судовому порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/4206/15 від 09.03.2016, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.2016, за позовом Публічного акціонерне товариство Всеукраїнський банк розвитку до Державного підприємства Одеська залізниця, Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 7 383 603,51 доларів США частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський банк розвитку та стягнуто з Державного підприємства Одеська залізниця поточну станом на 15.09.2015 заборгованість по процентам у сумі 27 488 дол. США 23 центи, що на день прийняття рішення становить 728 438,10 грн, та прострочену станом на 15.09.2015р заборгованість по процентам у сумі 398 277 дол. США 17 центів, що на день прийняття рішення становить 10 554 345 грн., а також пеню у сумі 500 000 грн.
Вказаним рішенням, зокрема, встановлено, що « 14.11.2013р. між Публічним акціонерним товариством Всеукраїнський банк розвитку (Банк) та Державним підприємством Одеська залізниця (Позичальник) було укладено кредитний договір №ККРОSКD.39810.016…, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, видавши відповідачу в межах ліміту кредитної лінії кредитні кошти у розмірі 6 957 838,11 доларів США, про що свідчить наявний в матеріалах справи меморіальний ордер.»
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Станом на мент вирішення даного спору по суті відповідачем не надано доказів щодо повернення кредитних коштів за кредитним договром у повному обсязі.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено судом вище, 30.10.2019 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (надалі - новий кредитор, позивач) укладено договір № 148 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги відповідно до умов якого новий кредитор набув усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами (зокрема: за кредитним договром №KKPOSKD.39810.016 від 14.11.2013, за яким позичальником є Державним підприємством «Одеська залізниця», із загальним залишком заборгованості на дату укладення договору 30.10.2019 - 1 426 375,22 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином позивач, як новий кредитор, внаслідок укладення договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимог № 148 від 30.10.2019 та згідно зі ст.ст. 512, 513 ЦК України, отримав право вимагати від відповідача сплати грошових коштів за кредитним договором №KKPOSKD.39810.016 від 14.11.2013 у розмірі 1 426 375,22 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.10.2019 за кредитною угодою №KKPOSKD.39810.016 від 14.11.2013 клієнт: Одеська залізниця загальна сум заборгованості позичальника перед кредитором складає 56 749,46 дол. США, що еквівалентно 1 426 375,22 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом у сумі 45 574, 41 дол. США, що еквівалентно - 1 444 546,85 грн та прострочена заборгованість за процентами по кредиту у сумі 11 222,05 дол. США, що еквівалентно 281 828,37 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, за відповідачем як правонаступником позичальника ДП «Одеська залізниця» наявна заборгованість за кредитом у розмірі 56 749,46 дол. США, що еквівалентно 1 426 375,22 грн., при цьому матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, не можуть братися до уваги, як такі що спростовані рішеннями Господарського суду міста Києва у справах № 910/1251/20 від 27.05.2020, № 910/6752/20 від 10.11.2020, які залишені без змін постановами апеляційної інстанції.
Також не може братися до уваги контрозрахунок заборгованості відповідача, як такий що не підтверджений належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Горизонт" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 44, офіс 104; ідентифікаційний код 39013897) заборгованість за кредитним договором у розмірі 56 796, 46 доларів США, що еквівалентно - 1 426 375 грн 22 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 395 грн 64 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.10.2021.
Суддя Л. Г. Пукшин