ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.10.2021Справа № 910/11712/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля-видобуток"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 80 015,58 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення вартості недостачі вантажу в розмірі 80 015,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення вантажу за залізничними накладними №№ 48172563, 48245500, 48243281, 48243299, 48226112, 48301873, 48332100, 48301899, 48334056, 48332068, 48366827, 48364152, 48364160, 48011621, 48472377, 48472369, 48495873, у зв'язку з чим вагони з вантажем (вугілля кам'яне), прибули з недостачею на загальну суму 80 015,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
06.08.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
20.08.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що позивачем не надано належним чином засвідчених документів в підтвердження розміру дійсної вартості втраченого вантажу.
Також, 01.09.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності обставин та підстав для задоволення позовних вимог, зокрема доказів оплати товару, що перевозився відповідачем та надійшов неповністю, у зв'язку з чим, позивачем не доведено факту завдання йому збитків.
07.09.2021 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач зазначає, що покупцем прийнято вугільну продукцію в кількості, відображеній у відповідних актах звіряння по кількості та якості та актах приймання-передачі вугільної продукції, тобто без врахування недостачі у спірних вагонах, а отже позивачем не одержано дохід за втрачене з вини відповідача вугілля.
Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Державне підприємство "Добропіллявугілля-видобуток" (далі - позивач) відповідно до залізничних накладних №№ 48172563, 48245500, 48243281, 48243299, 48226112, 48301873, 48332100, 48301899, 48334056, 48332068, 48366827, 48364152, 48364160, 48011621, 48472377, 48472369, 48495873 здійснило відправлення вугілля зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Світлодарське Донецької залізниці одержувачу - ПАТ «Центренерго» (Вуглегірська ТЕС).
По прибуттю вагонів №№ 67908640, 66448085, 63470868, 63683254, 63027973, 67866061, 63717623, 63007017, 60664554, 60037405, 61827804, 68131358, 67895003, 68052802, 68700467, 66937301, 67674960, 53650669, 61517710, 63679344, 65523623, 68822576, 67901512, 67907246, 60697562, 65880973, 63835250, 60443983, 67862938, 63027114, 65886905, 60498524, на станції Світлодарське Донецької залізниці було складено комерційні акти:
- № 494209/144 від 30.04.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67908640 складає 1810 кг., у вагоні № 66448085 - 1400 кг.;
- № 494209/147 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 63470868 складає 2230 кг.;
- № 494209/148 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 633683254 складає 1860 кг., у вагоні № 63027973 - 2400 кг.;
- № 494209/149 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67866061 складає 2620кг., у вагоні № 63717623 - 2030 кг., у вагоні № 63007017 - 1190 кг.;
- № 494209/151 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60664554 складає 1080 кг., у вагоні № 60037405 - 4150 кг., у вагоні № 61827804 - 3100 кг.;
- № 494209/157 від 07.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 68131358 складає 2640 кг.;
- № 494209/159 від 07.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67895003 складає 970 кг.;
- № 494209/160 від 08.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 68052802 складає 3800 кг., у вагоні № 68700467 - 2050 кг.;
- № 494209/161 від 09.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 66937301 складає 1360 кг.;
- № 494209170 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67674960 складає 1220 кг.;
- № 494209/171 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53650669 складає 1780 кг;
- № 494209/172 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61517710 складає 2330 кг., у вагоні № 63679344 - 710 кг.;
- № 494209/173 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 65523623 складає 1760 кг., у вагоні № 65880973 - 2820 кг.; у вагоні № 68822576 - 1820 кг.; вагоні № 67901512 - 2000 кг.;
- № 494209/175 від 13.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67907246 складає 1560 кг.;
- № 494209/178 від 17.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60697562 складає 1540 кг., у вагоні № 63835250 - 1530 кг.;
- № 494209/180 від 17.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60443983 складає 1520 кг., у вагоні № 67862938 - 1560 кг.;
- № 494209/181 від 19.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 63027114 складає 1130 кг., у вагоні № 65886905 - 3540 кг., у вагоні № 60498524 - 1340 кг.
Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв'язку з чим зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 80 015,58 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничних накладних №№ 48172563, 48245500, 48243281, 48243299, 48226112, 48301873, 48332100, 48301899, 48334056, 48332068, 48366827, 48364152, 48364160, 48011621, 48472377, 48472369, 48495873.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
З аналізу ст. 130 та 133 Статуту залізниць України вбачається, що у разі недостачі вантажу, право на пред'явлення позовів набуває саме одержувач, а отже і передача такого права можливе лише вантажоодержувачем вантажовідправнику, оскільки у вантажовідправника, за приписами ст. 130 Статут залізниць України такого права, без його передачі вантажоодержувачем, не виникає.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Центренерго» видано Довіреності № 34/22 від 04.02.2021 та № 35/22 від 04.02.2021, якими уповноважено директора теплової електростанції відокремленого підрозділу Вуглерігська ТЕС ПАТ «Центренерго» Тарутіна С.Г. та головного бухгалтера теплової електростанції відокремленого підрозділу Вуглерігська ТЕС ПАТ «Центренерго» Абраімову О.В., передавати вантажовідправникам право на пред'явлення претензій та позовів до Акціонерного товариства «Українська залізниця».
Із залізничних накладних №№ 48172563, 48245500, 48243281, 48243299, 48226112, 48301873, 48332100, 48301899, 48334056, 48332068, 48366827, 48364152, 48364160, 48011621, 48472377, 48472369, 48495873, вбачається, що директором теплової електростанції відокремленого підрозділу Вуглерігська ТЕС ПАТ «Центренерго» Тарутіним С.Г. та головним бухгалтером теплової електростанції відокремленого підрозділу Вуглерігська ТЕС ПАТ «Центренерго» Абраімовою О.В. здійснено переуступні написи, відповідно до яких право на пред'явлення, зокрема позовів у зв'язку з нестачею вантажу у передано ДП «Добропілля-видобуток».
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами № 494209/144 від 30.04.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67908640 складає 1810 кг., у вагоні № 66448085 - 1400 кг.; № 494209/147 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 63470868 складає 2230 кг.; № 494209/148 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 633683254 складає 1860 кг., у вагоні № 63027973 - 2400 кг.; № 494209/149 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67866061 складає 2620кг., у вагоні № 63717623 - 2030 кг., у вагоні № 63007017 - 1190 кг.; № 494209/151 від 04.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60664554 складає 1080 кг., у вагоні № 60037405 - 4150 кг., у вагоні № 61827804 - 3100 кг.; № 494209/157 від 07.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 68131358 складає 2640 кг.; № 494209/159 від 07.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67895003 складає 970 кг.; № 494209/160 від 08.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 68052802 складає 3800 кг., у вагоні № 68700467 - 2050 кг.; № 494209/161 від 09.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 66937301 складає 1360 кг.; № 494209170 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67674960 складає 1220 кг.; № 494209/171 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 53650669 складає 1780 кг; № 494209/172 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 61517710 складає 2330 кг., у вагоні № 63679344 - 710 кг.; № 494209/173 від 11.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 65523623 складає 1760 кг., у вагоні № 65880973 - 2820 кг.; у вагоні № 68822576 - 1820 кг.; вагоні № 67901512 - 2000 кг.; № 494209/175 від 13.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 67907246 складає 1560 кг.; № 494209/178 від 17.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60697562 складає 1540 кг., у вагоні № 63835250 - 1530 кг.; № 494209/180 від 17.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 60443983 складає 1520 кг., у вагоні № 67862938 - 1560 кг.; № 494209/181 від 19.05.2021, відповідно до якого, недостача вугілля у вагоні № 63027114 складає 1130 кг., у вагоні № 65886905 - 3540 кг., у вагоні № 60498524 - 1340 кг.
Приписами статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду довідку б/н б/д підписану, директором ВП «Управління навантаження, збуту та контролю якості вугілля» ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Третьяковою А.В. та головним бухгалтером ДП «Добропіллявугілля-видобуток» Радченко Л.В., відповідно до якої, вартість вугілля у вагонах № 67908640, № 66448085 становить 1 973,47 грн., у вагоні 63470868 - 2 045,34 грн., у вагонах № 63683254, № 63027973 - 2 000,00 грн., у вагонах № 67866061, № 63717623, № 63007017 становить 1 973,27 грн., у вагонах № 60664554, № 60037405, № 61827804 становить 2 064,74 грн., у вагоні 67895003 становить 1 989,50 грн., у вагонах № 68052802, № 68700467 - 1 953,86 грн., у вагоні 66937301 становить 2 048,11 грн., у вагоні № 67674960 становить 1 989,50 грн., у вагоні № 68131358 - 1 789,32 грн., у вагоні № 53650669 становить 2 035,84 грн., у вагонах № 61517710, № 63679344 становить 2 079,00 грн., у вагонах № 65523623, № 68822576, № 65880973, № 67901512 становить 1 901,98 грн., у вагоні № 67907246 становить 2 081,58 грн., у вагонах № 60697562, № 63835250, № 60443983, № 67862938 становить 2 055,24 грн., у вагонах № 63027114, № 65886905, № 60498524 - 1 839,22 грн.
Також, позивачем надано Акти приймання-передачі партії вугільної продукції № 40-ДВ від 22.04.2021, № 50-ДВ від 07.05.2021, № 53-ДВ від 11.05.2021, № 56-ДВ від 14.05.2021, № 57-ДВ від 18.05.2021, № 58-ДВ від 18.05.2021, № 59-ДВ від 19.05.2021, № 60-ДВ від 25.05.2021.
У пункті 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 зазначено, що згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).
Таким чином, оскільки покупцем прийнято вугільну продукцію у фактичній кількості, без урахуванням прийнятої відповідачем до перевезення вугільної кількості, факт недостачі якої, в подальшому зафіксовано комерційними актами, суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у матеріалах справи доказів оплати вартості втраченого вантажу, в зв'язку з чим, приймає як належні докази в підтвердження вартості втраченого вантажу надані позивачем довідки.
Враховуючи викладене, суд вказує на безпідставність доводів відповідача, викладених у відзивах на позовну заяву, стосовно того, що позивачем не надано доказів оплати вантажу та як наслідок не доведено наявність шкоди.
Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:
- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;
- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
З урахуванням вищевикладеного, фактична нестача вантажу у вагонах № 67908640 - 1,1005 т., № 66448085 - 0,71, № 63470868 - 1,5315 т., № 63683254 - 1,17 т., № 63027973 - 1,705 т., № 67866061 - 1,934 т., № 63717623 - 1,3305 т., № 63007017 - 0,4905 т., № 60664554 - 0,391 т., № 60037405 - 1,691 т., № 61827804 - 2,396 т., № 68131358 - 1,931 т., № 67895003 - 0,2615 т., № 68052802 3,101 т., № 68700467 - 1,3405 т., № 66937301 - 0,661 т., № 67674960 - 0,531 т., № 53650669 - 1,094 т., № 61517710 - 1,6345 т., № 63679344 - 0,0055 т., № 65523623 - 1,072 т., № 65880973 - 2,113 т., № 68822576 - 1,111 т., № 67901512 - 1,31 т., № 67907246 - 0,855 т., № 60697562 - 0,851 т., № 63835250 - 0,8315 т., № 60443983 - 0,822 т., № 67862938 - 0,871 т., № 63027114 - 0,4305 т., № 65886905 - 2,833 т., № 60498524 - 0,65 т.
Таким чином, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини втрати частини вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 80 015,58 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, в свою чергу, заперечення відповідача наведені у відзивах, повністю спростовуються встановленими фактичними обставинами справи.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (85001, Донецька обл., місто Добропілля, проспект Шевченка, будинок 2; ідентифікаційний код: 43895975) збитки в розмірі 80 015 (вісімдесят тисяч п'ятнадцять) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 11.10.2021.
Суддя О.А. Грєхова