ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
29.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/409/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі"
до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради
про стягнення 2605017,51 грн,
за участю:
представника позивача Кузь А.П.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 11.01.2021 №110121/01 в сумі 2605017,51, з яких: 2578437,20 грн. - основний борг; 6720,26 грн - 3% річних, 19860,05 грн - інфляційні втрати.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Суд прийняв позовну заяву ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 02.06.2021, встановив сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення (ухвала про відкриття провадження від 07.05.2021).
Протокольною ухвалою від 02.06.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 17.08.2021.
Протокольною ухвалою від 17.08.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.09.2021.
Протокольною ухвалою від 07.09.2021 суд відклав розгляд справи по суті на 29.09.2021.
Про дату та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином відповідними ухвалами. Докази вручення таких ухвал сторонам містяться в матеріалах справи.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
29.09.21 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача.
Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2578437,20 грн. за період січень - березень 2021 року.
З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно укладеного між сторонами договору, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6720,26 грн. та 19860,05 грн. інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
11.01.2021 ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (постачальник) та НКП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради (споживач) уклали договір № 110121/01 на постачання теплової енергії, відповідно до пунктів 1.1 та 1.5 якого постачальник зобов'язується у 2021 році відпускати теплову енергію у водяній парі та гарячій воді, а споживач прийняти і оплатити поставлену теплову енергію. Кількість теплової енергії, яка подається постачальником споживачу, визначається згідно з даними приладів обліку теплової енергії. З метою виконання рішення Коломийської районної ради від 22.12.2020 № 38-1/20 "Про вихід районної ради зі складу засновників комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради та безоплатну передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ району у комунальну власність Коломийської міської ради територіальної громади", керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", міська рада, згідно рішення Коломийської міської ради (5 сесія) 8 демократичного скликання від 05.01.2021 № 203-5/2021-5 "Про прийняття у власність Коломийської територіальної громади цілісного майнового комплексу КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради", вирішила прийняти зі спільної власності громад сіл, селищ Коломийського району у комунальну власність Коломийської територіальної громади цілісний майновий комплекс КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради та права його засновника: майнові, немайнові права та обов'язки; майно, основні засоби та матеріально-технічну базу.
Згідно з пунктами 2.1 і 2.2 Договору, вартість послуг визначається сторонами в актах наданих послуг та становить 1400011,14 грн , ціна однієї Гкал 1928,39 грн.
Як визначено в розділі 3 Договору, облік теплової енергії, що відпускається споживачу, проводиться приладами обліку постачальника. Акти по приладах обліку про використану споживачем теплову енергію постачальник зобов'язаний надавати споживачу до 23 числа поточного місяця. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника через 30 календарних днів з дня подачі акту наданих послуг за фактично спожиту теплову енергію.
Згідно з п. 4.1 цього Договору, строк (термін) надання послуг з постачання водяної пари і гарячої води за цим договором надаються з дати його підписання до 31 грудня 2021 р.
За змістом п. 6.2 Договору, споживач зобов'язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 8.1 Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31 грудня 2021 р.
Позивач належним чином виконував умови договору в частині постачання Відповідачу теплової енергії. Зокрема за період січень - березень 2021 року постачальник надав споживачу обумовлені договором послуги на загальну суму 2578437,20 грн, про що складені відповідні акти.
Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, вартість поставленої теплової енергії не оплатив.
Даний факт також підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами та скріпленим печатками, актом звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2021-24.03.21(а.с. 21).
З метою досудового врегулювання спору, позивачем надано відповідачу досудову вимогу від 22.04.2020, яка отримана КНП "Коломийська ЦРЛ" Коломийської міської ради за вх.№ 494/01-07/12 (а.с. 22). Проте, вимога щодо невідкладної сплати заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 2578437,20 грн. залишена без відповіді та задоволення.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо оплати поставленого газу.
У зв'язку з прострочкою виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач згідно приписів ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував до стягнення з останнього 3% річних в сумі 6720,26 грн, інфляційні втрати в сумі 19860,05 грн. та звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування. Висновок суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Відповідно до наведеного договір на постачання теплової енергії від 11.01.2021 № 110121/01 є договором поставки.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України). Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов'язання щодо постачання теплової енергії відповідачу.
Проте Відповідач не здійснив оплату поставленої позивачем теплової енергії на суму 2578437,20 грн., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже вимога про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради заборгованості за поставлену теплову енергію в січні-березні 2021 року в сумі 2578437,20 грн. обгрунтована та підлягає задоволенню.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов'язання за договором на постачання теплової енергії підтверджується матеріалами справи, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат є правомірним.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд перевірив правильність нарахування позивачем 3% річних і зазначає що наведений позивачем розрахунок є арифметично та методологічно правильними.
Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат за період з 23.02.2021 по 31.03.2021 суд зазначає наступне.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
За методологічно вірним розрахунком суду, здійсненим за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", з відповідача на користь позивача слід стягнути інфляційні втрати в сумі 14115,98 грн., а саме, на заборгованість в сумі 830351,66 грн. без урахування 6 днів - з 23.02.2021 по 28.02.2021.
За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі".
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в сумі 38989,10 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись статтями 13, 73, 74, 86, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення 2605017,51 грн, з яких: 2578437, 20 грн - основний борг, 6720,26 грн - 3% річних, 19860,05 грн - сума інфляційних втрат - задоволити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради, вул. І. Мазепи, буд. 134, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 25596594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі", вул. Євгена Коновальця, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 39271287) основний борг в сумі 2578437 (два мільйони п'ятсот сімдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн 20 коп., 3% річних в сумі 6720 (шість тисяч сімсот двадцять) грн 26 коп., 14115 (чотирнадцять тисяч сто п'ятнадцять) грн 98 коп. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 38989 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 10 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 5744 (п'ять тисяч сімсот сорок чотири) грн 07 коп. інфляційних втрат - відмовити.
Судовий збір в сумі 86 (вісімдесят шість) грн 17 коп. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.10.2021.
Суддя Л.М. Неверовська