Господарський суд
Житомирської області
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48-16-20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua, код згідно ЄДРПОУ 03499916
"07" жовтня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/757/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
- від позивача: Реус Д.С. - ордер серії ЖТ № 088023 від 12.05.2021; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ №001109 від 25.09.2019
- від відповідача: Карпович М.В., дов. №1 від 04.01.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (Житомирська область, Коростенський район, с. Бондарівка)
про стягнення 544702,66 грн.
У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.
ТОВ "Юнігран-Сервіс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Гулянецький щебзавод" про стягнення 594702,66 грн., з яких 540000,00 грн. боргу, 15467,66 грн. пені, 6835,00 грн. 3 % річних, 32400,00 грн. інфляційних втрат, а також 8920,55 грн. судового збору та 20000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати за проведені буровибухові роботи за договором підряду № 56.19-БВР на проведення буровибухових робіт від 04.02.2019.
Ухвалою від 08.07.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання суду (а. с. 86).
22.07.2021 на електронну пошту, а 27.07.2021 - поштовим зв'язком до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями щодо стягнення 20000,00 грн. на правничу допомогу (а. с. 88 - 90).
Ухвалою від 04.08.2021 господарський суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні за клопотанням відповідача на 02.09.2021 о 10:00.
Ухвалою від 02.09.2021 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження по 06.10.2021; призначив підготовче засідання на 29.09.2021 о 12:00.
Ухвалами від 29.09.2021 господарський суд: прийняв до розгляду заяву ТОВ "Юнігран - Сервіс" від 28.09.2021 про зменшення розміру позовних вимог, закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 50000,00 грн за відсутністю предмету спору; постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з ТОВ "Гулянецький щебзавод" 544702,66 грн, з яких, 490000,00 грн основного боргу, 15467,66 грн пені, 6835,00 грн 3% річних, 32400,00 грн інфляційних втрат (а. с. 109); постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.10.2021 о 14:00 год. (а. с. 111).
07.10.2021 до суду від відповідача надійшов лист вих. № 566/1, від 29.09.2021 з повідомленням про визнання боргу та повернення позивачеві 50 % судового збору з державного бюджету на підставі п. 1 ст. 130 ГПК України (а. с. 113).
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав; зменшив витрати на професійну правничу допомогу до 15000,00 грн.
Представник відповідача позов визнав.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
04.02.2019 між ТОВ "Гулянецький щебзавод" (замовник/відповідач) та ТОВ "Юнігран - Сервіс" (підрядчик/позивач) укладено договір підряду № 56.19-БВР на проведення буровибухових робіт (далі - договір) (а. с.11-14), за п. 1.1 якого замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець - виконати буровибухові роботи на кар'єрі ТОВ "Гулянецький щебзавод", який розташований в с. Бондарівка Коростенського району Житомирської області.
Згідно з до п. 5.2. договору виконані виконавцем роботи за місяць оформлюються актом форми № 2, який є підставою для розрахунку. Акт прийняття робіт по ф. № 2 оформлюється та підписується впродовж 3 діб після виконання робіт.
Відповідно до п. 5.4 договору замовник за 10 діб до проведення бурових робіт проводить попередню оплату підрядчику у розмірі 45% від вартості робіт згідно з виставленими рахунками, 45 % за 5 діб перед проведенням вибухових робіт, та 10% - остаточний розрахунок за фактично виконані роботи впродовж 30 календарних днів після проведення робіт.
Позивач у період 2019 - 2020 року провів буровибухові роботи на загальну суму 7428096,94 грн, при цьому відповідач сплатив лише 6888096,94 грн, у зв'язку з чим на час звернення до суду з цим позовом заборгованість за договором становила 540000,00 грн (7428096,94 - 6888096,94).
Разом з цим, між позивачем та відповідачем було складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 22.04.2021 відповідно до якого ТОВ "Гулянецький щебзавод" визнав заборгованість в сумі 600000 грн (а. с. 25).
Ухвалою від 29.09.2021 господарський суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "Юнігран - Сервіс" від 28.09.2021 про зменшення розміру позовних вимог, закрив провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 50000,00 грн за відсутністю предмету спору; постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з ТОВ "Гулянецький щебзавод" 544702,66 грн, з яких, 490000,00 грн основного боргу, 15467,66 грн пені, 6835,00 грн 3% річних, 32400,00 грн інфляційних втрат.
Як вбачається з листа вих. № 566/1, від 29.09.2021 відповідач не заперечує проти заборгованості (а. с. 113).
2. Норми права, які застосував господарський суд.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 6, 627 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Частиною 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За п.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
3. Щодо обгрунтованості позову в частині 490000,00 грн. основного боргу.
В матеріалах справи є відповідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки (а. с. 54 - 56).
Як зазначалось вище замовник за 10 діб до проведення бурових робіт проводить попередню оплату виконавцю у розмірі 45% від вартості робіт, 45 % за 5 діб перед проведенням вибухових робіт, та 10% - остаточний розрахунок за фактично виконані роботи впродовж 30 календарних днів після проведення робіт (п. 5.4 договору).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Під час виконання умов договору позивачем проведено буровибухові роботи, що підтверджується такими актами виконаних робіт (надання послуг) (а. с. 15 - 24):
- № 33 від 06.06.2019 на суму 1097374,39 грн; № 72 від 11.09.2019 на суму 1016237,38 грн; № 92 від 26.10.2019 року на суму 1114471,66 грн; № 27 від 12.05.2020 на суму 494820,82 грн; № 57 від 27.07.2020 на суму 606048,48 грн; № 75 від 31.08.2020 на суму 846517,72грн; №88 від 17.09.2020 на суму 534642,77грн; № 101 від 12.10.2020 на суму 1075586,04грн; №112 від 06.11.2020 на суму 391031,28 грн; № 131 від 18.12.2020 на суму 251366,40 грн. Вказані акти виконаних робіт (надання послуг) підписані сторонами та скріплені печатками.
Зважаючи на п. 5.4 договору та останній акт виконаних робіт (надання послуг) № 131 від 18.12.2020, кінцевим строком його оплати визначено 18.01.2021, 19.01.2021 - строк початку нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
За проведені буровибухові роботи відповідач оплатив частково згідно з такими платіжними дорученнями: №313 від 31.05.2019 на суму 270000,00грн; №327 від 04.06.2019 на суму 140000,00грн; №329 від 05.06.2019 на суму 100000,00грн; №340 від 06.06.2019 на суму 249000,00грн; №341 від 06.06.2019 на суму 11000,00грн; №596 від 29.08.2019 на суму 327374,39грн; №329 від 05.06.2019 на суму 100000,00грн; № 597 від 29.08.2019 на суму 323000,00грн; №660 від 13.09.2019 на суму 390000,00 грн; №828 від 18.10.2019 на суму 303237,38грн; № 848 від 23.10.2019 на суму 194008,93грн; №871 від 24.10.2019 на суму 640000,00грн; №1302 від 16.06.2020 на суму 175283,55грн; №1399 від 16.07.2020 на суму 500000,00грн; № 15 від 22.07.2020 на суму 300000,00грн; №148 від 25.08.2020 на суму 406048,48грн; № 156 від 28.08.2020 на суму 400000,00грн; №231 від 15.09.2020 на суму 446517,72грн; №247 від 16.09.2020 на суму 250000,00грн; №373 від 09.10.2020 на суму 268000,00 грн; №377 від 12.10.2020 на суму 500000,00грн; №500 від 03.11.2020 на суму 300000,00грн; №521 від 05.11.2020 на суму 300000,00грн; №27 від 30.12.2020 на суму 34626,49 грн; №413 від 04.06.2021 на суму 20000,00грн; №491 від 10.06.2021 на суму 20000,00грн; №523 від 15.06.2021 на суму 20000,00грн.; №1239 від 24.09.2021 на суму 40000,00грн.; №1213 від 21.09.2021 на суму 10000,00 грн., а всього на суму 6938096,94 грн. (а. с. 28 - 53;104, 104 на зв.)
Між позивачем та відповідачем складено акт звірки взаємних розрахунків станом на 22.04.2021 за яким відповідач визнав заборгованість в сумі 600000 грн (а. с. 25).
Відповідач не заперечив проти суми основного боргу у розмірі 490000,00 грн., про що свідчить лист вих. № 566/1, від 29.09.2021 (а. с. 113).
Тому суд вважає вимогу щодо стягнення 490000,00 грн боргу обґрунтованою.
4. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 15467,66 грн. пені.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15467,66 грн. пені за період з 19.01.2021 до 22.06.2021 згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві.
За п. 6.1 договору сторони приймають на себе виконання обов'язків і несуть майнову відповідальність за їх виконання, згідного з чинним законодавства України.
У випадку прострочення терміну оплати платежів замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.3 договору).
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь їх одержувача за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд вважає позовні вимоги про стягнення пені підставними за період прострочення з 19.01.2021 до 19.06.2021 (6 місяців від дня виконання зобов'язання), оскільки за ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, внаслідок чого встановлено, що розмір пені є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Таким чином, до задоволення підлягає пеня в сумі 15467,66 грн., в межах заявлених ним позовних вимог.
5. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 32400,00 грн інфляційних з січня 2021 року до травня 2021 року включно та 6835,00 грн 3% річних з 19.01.2021 до 22.06.2021 згідно з розрахунками позивача, наведеними у позовній заяві.
5.1. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, внаслідок чого встановлено, що розмір 3% річних є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих 3% річних, до задоволення підлягають 3% річних в сумі 6835,00 грн, тобто в межах заявлених ним позовних вимог.
5.2. Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, виконаного позивачем, судом встановлено таке.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держстатслужбою, за період прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). За ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що позивачем проведено нарахування інфляційних втрат з січня місяця 2021, тоді як нарахування повинно бути проведено з лютого місяця 2021.
За розрахунком суду слід стягнути з відповідача 25815,71 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2021 до 31.05.2021.
6. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі. Відповідач визнав суму боргу.
За викладених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 538118,37 грн, з яких 490000,00 грн основного боргу, 15467,66 грн пені, 6835,00 грн. 3% річних, 25815,71 грн інфляційних втрат. В задоволенні позову в частині стягнення 6584,29 грн інфляційних втрат слід відмовити за безпідставністю нарахування.
8. Щодо розподілу між сторонами судових витрат.
8.1. Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України унормовано, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За ч. 1 ст. 130 ГПК України, яка кореспондуються з ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд, серед іншого, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
У матеріалах справи є оригінал платіжного доручення № 1276 від 30.06.2021 про сплату позивачем судового збору на загальну суму 8920,55 грн (а. с. 10).
Враховуючи визнання позову відповідачем, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору у сумі 5160,89 грн., за заявою позивача, про що буде постановлено відповідну ухвалу господарського суду.
За розрахунком суду слід стягнути з відповідача на користь позивача 3660,89 грн судового збору.
8.2. Щодо витрат по сплаті на правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).
За ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвокати, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із, зокрема, складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок сплати, умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.
При подачі позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача 20000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Як свідчать матеріали справи, 20.12.2019 між позивачем (клієнт) та адвокатом Реус Д.С. укладено договір про надання юридичної (правової) допомоги (далі - договір від 20.12.2019) (а. с. 78, 79).
Відповідно до п. 1.1 договору від 20.12.2019 клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу визначену у цьому договорі.
Згідно з п. 4.2 договору від 20.12.2019 оплатні послуги передаються за актом приймання-передачі наданих послуг, в якому вказується загальна сума вартості наданих послуг, який повинен бути підписаний не пізніше 2 (двох) робочих днів після його надання; вартість послуг за кожен календарний місяць визначається сторонами відповідно до часу витраченого на надання послуг адвокатом, що зазначений у акті приймання-передачі наданих послуг за ставками за годину.
Клієнт зобов'язаний здійснити оплату протягом 5 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п. 4.3 договору від 20.12.2019).
Відповідно до п. 4.4 договору від 20.12.2019 клієнт вправі здійснювати оплату послуг авансом згідно виставленого рахунку на суму яка була узгоджена сторонами.
Право на заняття адвокатською діяльністю Реус Д.С. підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЖТ № 001109 від 25.09.2019 (а. с. 82); в матеріалах справи є ордер серії ЖТ № 088023 на надання правничої (правової) допомоги (а. с. 80) та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (а. с. 81).
07.10.2021 представником позивача надано суду заяву про визначення розміру судових витрат від 06.10.2021 (а. с. 114), якою заявлено до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн.
До вказаної заяви додано такі акти надання послуг (а. с. 115-121): № 16 від 30.06.2021 на суму 6000,00 грн.; № 21 від 04.08.2021 на суму 3000,00 грн; № 23 від 02.09.2021; № 26 від 29.09.2021 на суму 3000,00 грн.
Позивачем сплачено 15000,00 грн за надання професійної правової допомоги, про що свідчать такі платіжні доручення: № 1274 від 30.06.2021 на суму 6000,00 грн (а. с. 83; 116); № 2095 від 01.10.2021 на суму 3000,00 грн; № 1598 від 06.08.2021 на суму 3000,00 грн; № 1835 від 03.09.2021 на суму 3000,00 грн (а. с. 120, 121 на зв.).
Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд має виходити з критеріїв їхньої реальності (дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.
З огляду на обсяг підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, враховуючи принцип розумності судових витрат та їх співмірності із складністю справи, суд вважає обгрунтованою суму судових витрат у розмірі 15000,00 грн.
Керуючись ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гулянецький щебзавод" (11562, Житомирська область, Коростенський район, с. Бондарівка, код ЄДРПОУ 33201062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран-Сервіс" (11634, Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 34082463):
- 490000,00 грн. основного боргу;
- 15467,66 грн. пені;
- 6835,00 грн. 3% річних;
- 25815,71 грн. інфляційних втрат;
- 3660,89 грн. судового збору;
- 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 6584,29 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 11.10.21
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам (реком.)