61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
30.09.2021 Справа № 905/846/21
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Бутенко П.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720)
до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради “Маріупольтепломережа” (87534, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Гризодубової, будинок 1; код ЄДРПОУ 33760279)
про стягнення заборгованості у розмірі 415 409 338,70 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача: Єфременко О.О. в режимі відеоконференції (довіреність №14-13 від 15.01.2021)
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 415 409 338,70 гривень.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №3417/18-ТЕ-6 від 03.10.2018 постачання природного газу, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води, а відповідач мав оплатити газ на умовах цього договору. Як стверджує позивач, відповідач оплату здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання та зумовив звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.
Ухвалою суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/846/21, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.06.2021 та встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів, які необхідні для правильного вирішення спору.
На електронну пошту суду 02.06.2021 надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання призначеного на 03.06.2021 на іншу дату та продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03.06.2021 відкладено підготовче засідання на 22.06.2021, продовжено строк сторонам для подання суду заяв по суті справи, доказів, які мають значення для правильного вирішення спору по суті.
На адресу суду 14.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач підтверджує, що станом на 10.06.2021 за даними бухгалтерського обліку підприємства сума основного боргу за договором №3417/18-ТЕ-6 від 03.10.2019 складає 314 787 388,70 гривень. Зазначив, що 31.03.2021 на рахунок позивача відповідачем було перераховано 100 622 000,00 гривень, в докази чого надав відповідні платіжні доручення. Вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 100 622 000,00 гривень підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України. Також просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 22.06.2021 у зв'язку із зверненням до позивача із пропозицією щодо укладання мирової угоди, а також перебування представника відповідача у щорічній відпустці.
Ухвалою суду від 22.06.2021 відкладено підготовче засідання на 08.07.2021, продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.
Через канцелярію суду 08.07.2021 представник відповідача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з тим, що наразі позивачем розглядається пропозиція щодо укладання мирової угоди по справі.
Ухвалою суду від 08.07.2021 відкладено підготовче засідання на 10.08.2021, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.
На електронну пошту суду 09.08.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв'язку із неотриманням від позивача відповіді щодо укладання мирової угоди.
Ухвалою суду від 10.08.2021 постановлено закрити підготовче провадження у справі №905/846/21 та призначити розгляд справи по суті на 02.09.2021.
На електронну пошту суду 02.09.2021 надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, в якому останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з великою завантаженістю працівників Юридичного департаменту НАК «Нафтогаз України», які здійснюють представництво інтересів позивача в судових органів, визнати поважною причини неявки у судове засідання.
Ухвалою суду від 02.09.2021 відкладено розгляд справи на 30.09.2021.
У судовому засіданні (в режимі відеоконференції) представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
03 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Постачальник) та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (далі - Споживач) укладено Договір постачання природного газу №3417/18-ТЕ-6 (далі - Договір), за змістом п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві у 2018 році природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору.
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на час звернення позивача до суду останній змінив найменування на Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 по 17 жовтня 2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 554,2 тис.куб.метрів.
Додатковою угодою №1 від 24.10.2018 до договору сторони виклали пункт 2.1. в наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 по 26 жовтня 2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 847,6 тис.куб.метрів».
Додатковою угодою №2 від 31.10.2018 до договору сторони виклали пункт 2.1. в наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 по 31 жовтня 2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 1010,6тис.куб.метрів».
Додатковою угодою №3 від 05.11.2018 до договору сторони виклали пункт 2.1. в наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу з 01 листопада 2018 по 30 листопада 2018 (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 20026,4тис.куб.метрів».
Додатковою угодою №4 від 03.12.2018 до договору сторони виклали пункт 2.1. в наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 по 30 квітня 2019 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 133 550,297тис.куб.метрів», в тому числі по місяцях: жовтень 2018 - 2185,797 тис.куб.м., листопад 2018 - 20026,4 тис.куб.м, грудень 2018 - 24748,1 тис.куб.м., січень 2019 - 28090,0 тис.куб.м., лютий 2019 - 26240,0 тис.куб.м., березень 2019 - 21620,0 тис.куб.м., квітень 2019 - 10640,0 тис.куб.м.
Додатковою угодою №6 від 20.03.2019 до договору сторони виклали пункт 2.1. в наступній редакції: «Постачальник передає Споживачу з 01 жовтня 2018 по 30 квітня 2019 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 99 292,707 тис.куб.метрів», в тому числі по місяцях: жовтень 2018 - 2185,797 тис.куб.м., листопад 2018 - 16 713,290 тис.куб.м, грудень 2018 - 20 333,433 тис.куб.м., січень 2019 - 21 93,365 тис.куб.м., лютий 2019 - 17 514,313 тис.куб.м., березень 2019 - 15 605,0 тис.куб.м., квітень 2019 - 5009,509 тис.куб.м.
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання - передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1 Договору).
Як передбачено п. 2.6 договору розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснюється оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи), а саме: ПАТ "Маріупольгаз", з яким споживач уклав відповідний договір (договори).
Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п.3.7 договору).
Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін (п.5.1 договору).
Ціна за 1000 куб.м на дату укладання договору становить 4942,00 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ)-20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40 гривень (п.5.2 договору).
Додатковою угодою №3 від 05 листопада 2018 року та Додатковою угодою №4 від 03.12.2018 визначено ціну за 1000 куб.м. природного газу: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2018 року становить 6 235,51 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 482,61 гривень».
Як передбачено п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Розділом 7 договору визначені права та обов'язки сторін, де в п. 7.1. вказано, що споживач має право, зокрема, отримувати природний газ відповідно до умов цього договору.
В свою чергу, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п. 7.2.).
Згідно із п. 7.4. договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.
У п. 8.1. договору вказано, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв'язуються у судовому порядку (п.10.3 договору).
Як передбачено п. 10.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2018 року до 17 жовтня 2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1. договору).
Додатковими угодами №2 від 31.10.2018, №3 від 05.11.2018, №4 від 03.12.2018, №5 від 20.03.2019 до договору постачання природного газу №3417/18-ТЕ-6 від 03.10.2018 продовжували строк дії договору.
Договір та додаткові угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.
На підтвердження факту приймання-передачі природного газу позивачем надано акти приймання-передачі природного газу, зокрема за жовтень 2018 року - квітень 2019 року, відповідно до яких:
- за актом від 31.10.2018 передано 2 185,797 тис. куб. м. вартістю 12 962 650,52 гривень;
- за актом від 30.11.2018 передано 16 713,290 тис. куб. м. вартістю 125 059 064,32 гривень;
- за актом від 31.12.2018 передано 20 333,433 тис. куб. м. вартістю 152 147 189,77 гривень;
- за актом від 31.01.2019 передано 21 931,365 тис. куб. м. вартістю 164 103 894,92 гривень;
- за актом від 28.02.2019 передано 17 514,313 тис. куб. м. вартістю 131 052 808,62 гривень;
- за актом від 31.03.2019 передано 14 889,650 тис. куб. м. вартістю 111 413 473,76 гривень;
- за актом від 30.04.2019 передано 4 382,904 тис. куб. м. вартістю 32 795 570,06 гривень.
Акти приймання - передачі природного газу підписані сторонами Договору без зауважень.
Загальна вартість газу отриманого відповідачем за Договором постачання природного газу складає 729 534 651,97 гривень.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем вартість поставлено позивачем у жовтні 2018 року - квітні 2019 року природного газу сплачена частково в сумі 314 125 313,27 гривень по акту приймання - передачі природного газу за жовтень - грудень 2018 року у повному обсязі, за січень 2019 року частково. На підтвердження чого позивачем до матеріалів позовної заяви додані, зокрема, сальдова відомість, довідка по операціям за договором, за період з 01.01.2018 - 31.01.2021, банківські виписки.
Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого у жовтні 2018 - квітень 2019 року природного газу, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 415 409 338,70 гривень.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору №3417/18-ТЕ-6 від 03.10.2018.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
З матеріалів справи вбачається, що 03.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальником) та Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (споживачем) укладено договір постачання природного газу №3417/18-ТЕ-6.
За приписами частин 1, 2 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов'язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов'язань відповідно до ст. 692 ЦК України.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно зі ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст.525, 526, 599 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що на виконання умов договору Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальником) передано, а відповідачем прийнято природний газ: за актом від 31.10.2018 передано 2 185,797 тис. куб. м. вартістю 12 962 650,52 гривень; за актом від 30.11.2018 передано 16 713,290 тис. куб. м. вартістю 125 059 064,32 гривень; за актом від 31.12.2018 передано 20 333,433 тис. куб. м. вартістю 152 147 189,77 гривень; за актом від 31.01.2019 передано 21 931,365 тис. куб. м. вартістю 164 103 894,92 гривень; за актом від 28.02.2019 передано 17 514,313 тис. куб. м. вартістю 131 052 808,62 гривень; за актом від 31.03.2019 передано 14 889,650 тис. куб. м. вартістю 111 413 473,76 гривень; за актом від 30.04.2019 передано 4 382,904 тис. куб. м. вартістю 32 795 570,06 гривень. Всього на суму 729 534 651,97 гривень.
Як передбачено п. 6.1. договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Натомість, відповідач порушив умови договору та не здійснив своєчасну оплату вартості отриманого природного газу, допустивши порушення строків розрахунків, що й зумовило звернення позивача до господарського суду з цим позовом.
В матеріалах справи міститься сальдова відомість, довідка по операціям за договором №3417/18-ТЕ-6 (за період з 01.01.2018-31.01.2021) на суму 314 125 313,27 гривень, що підтверджують часткову оплату за природний газ за договором. Вказані обставини враховані позивачем у розрахунку позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 31.03.2021 на рахунок позивача відповідачем було перераховано 100 622 000,00 гривень, в докази чого надав платіжні доручення №6 від 31.03.2021 на суму 10 000 000,00 гривень, №7 від 31.03.2021 на суму 1 841 000,00 гривень, №709 від 31.03.2021 на суму 38 781 000,00 гривень, №708 від 31.03.2021 на суму 50 000 000,00 гривень Вважає, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 100 622 000,00 гривень підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті п. 4.4.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 ГПК /в редакції, чинній до 2017 року/, яка кореспондується у п. 2 ч.1 ст. 231 діючого ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Враховуючи те, що провадження у справі №905/846/21 було відкрито відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 17.05.2021, а 100 622 000,00 гривень боргу сплачені відповідачем 31.03.2021, тобто до відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відмовляє в їх задоволенні.
Відповідач у відзиві підтверджує, що станом на 10.06.2021 за даними бухгалтерського обліку підприємства сума основного боргу за договором №3417/18-ТЕ-6 від 03.10.2018 з урахуванням часткових оплат складає 314 787 388,70 гривень.
На підставі викладеного, заборгованість ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» за використаний природний газ за вказаним договором, на час звернення позивача до суду, становила 314 787 338,70 гривень, оскільки відповідачем 31.03.2021 було сплачено 100 622 000,00 гривень, що не заперечується позивачем. Відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення боргу у розмірі 314 787 338,70 гривень та про його задоволення.
Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву про необхідність повернення позивачу на підставі статті 130 ГПК України 50% судового збору у зв'язку із визнанням відповідачем позову в частині суми основного боргу, суд зазначає, що частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у разі визнання відповідачем до початку розгляду справи по суті позову повністю, тоді як відповідачем позов визнано частково у сумі основного боргу, про що зазначено у відзиві.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, відмови щодо стягнення основного боргу в розмірі 100 622 000,00 гривень та задоволення позовних вимог в іншій частині (стягнення частини основного боргу у сумі 314 787 338,70 гривень), судовий збір в сумі 602 053,25 гривень покладається на відповідача, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, а судовий збір в сумі 192 446,75 гривень - на позивача (в частині вимог, у задоволенні яких судом відмовлено).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 415 409 338,70 гривень - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87534, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Гризодубової, будинок 1; код ЄДРПОУ 33760279) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 314 787 338,70 гривень; судовий збір в сумі 602 053,25 гривень.
В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у розмірі 100 622 000,00 гривень - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 30.09.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021.
Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720)
Відповідач: Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87534, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Гризодубової, будинок 1; код ЄДРПОУ 33760279).
Суддя С.М. Фурсова