61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
30.09.2021 Справа № 905/842/21
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.,
при секретарі судового засідання Бутенко П.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720)
до Комунального підприємства “Покровськтепломережа” (85300, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 4а; код ЄДРПОУ 32213475)
про стягнення заборгованості у розмірі 11 819 184,21 гривень, -
за участю представників сторін:
від позивача: Єфременко О.О. в режимі відеоконференції (довіреність №14-13 від 15.01.2021)
від відповідача: Кіш Ю.А. (самопредставництво)
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 11 819 184,21 гривень, з яких: 10 735 091,22 гривень - основний борг, 754 614,43 гривень - інфляційні втрати; 329 478,56 гривень - 3% річних.
Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір №9038/1920-БО-6 від 27.09.2019 постачання природного газу, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, а відповідач мав оплатити газ на умовах цього договору. Як стверджує позивач, відповідач оплату здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання та зумовив звернення позивача до суду для захисту свого порушеного права.
Ухвалою суду від 17.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/842/21, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.06.2021 та встановлено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів, які необхідні для правильного вирішення спору. На електронну пошту суду 31.05.2021 надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання призначеного на 01.06.2021 на іншу дату та продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 01.06.2021 відкладено підготовче засідання на 23.06.2021, продовжено строк сторонам для подання суду заяв по суті справи, доказів, які мають значення для правильного вирішення спору по суті.
На електронну пошту суду 18.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній не заперечує проти стягнення основної заборгованості за вказаним договором і зазначив, що вона виникла внаслідок тяжкого фінансового стану підприємства, який в свою чергу, виник у зв'язку тим, що встановлені тарифи не покривають усі витрати підприємства.
Щодо стягнення 3% річних, інфляційних відрахувань відповідач заперечує в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до постанови КМУ від 18.06.2014р, №217 щодо розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, проте Відповідач зазначає, що не є користувачем грошових коштів, які надходять від бюджетних організацій для оплати спожитої теплової енергії в повному обсязі, чому як згідно розподілу коштів, які надходять на відповідний розподільчий рахунок банку відсоток підприємства становить в даному випадку всього 16,88%, а відтак 3% річних за користування грошовими коштами з основної суми стягненню не підлягають.
Крім того, відповідач зазначає, що здійснює господарську діяльність у м. Покровськ Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, відповідно розпорядженню Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р.
На думку відповідача нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов'язання суперечить приписам п.2 ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово- комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси.
Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача с постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря,
В пункті 3.1. Статуту зазначено, що метою діяльності комунального підприємства «Покровськтепломережа» є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними га місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо і силова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), щодо забезпечення (постачання) теплової енергії, нари та гарячої води на платній основі підприємствам. установам, організаціям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності і населенню.
Відповідно до ліцензій, які видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, комунальне підприємство «Покровськтепломережа» є виробником теплової енергії, здійснює транспортування та постачання теплової енергії , тобто є виробником/виконавцем житлово-комунальних послуг.
Відповідача зазначає, що комунальне підприємство «Покровськтепломережа» споживало природний газ як Виконавець/виробник - житлово-комунальних послуг. Відповідно п.2 ст.1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2012р. № 705 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу», Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб, м та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, тобто Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є постачальником енергоресурсу.
Відповідач вважає, що газ, отриманий КП «Покровськтепломережа», використовувався не для власних потреб, а виключно для виробництва, транспортування й розподілення теплової енергії бюджетним організаціям міста Покровськ, за тарифами, які ке покривають усі витрати підприємства, а заборгованість перед позивачем виникла у зв'язку з несвоєчасною оплатою споживачами наданих ним послуг. Крім того, Позивач не надав доказів на підтвердження погіршення свого фінансового стану чи завдання йому збитків через несвоєчасну сплату коштів відповідачем.
Ухвалою суду від 23.06.2021 відкладено підготовче засідання на 08.07.2021, продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.
На електронну пошту суду 08.07.2021 надійшло клопотання представника відповідача, зокрема, про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із участю останнього у розширеній нараді з питань роботи теплопостачальних організацій.
Ухвалою суду від 08.07.2021 відкладено підготовче засідання на 10.08.2021, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.
На електронну пошту суду 21.07.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв'язку із знаходженням представника відповідача у відпустці.
Ухвалою суду від 10.08.2021 постановлено закрити підготовче провадження у справі №905/842/21 та призначити розгляд справи по суті на 02.09.2021.
На електронну пошту суду 02.09.2021 надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи, в якому останній просить відкласти розгляд справи у зв'язку з великою завантаженістю працівників Юридичного департаменту НАК "Нафтогаз України", які здійснюють представництво інтересів позивача в судових органів, визнати поважною причини неявки у судове засідання.
Ухвалою суду від 02.09.2021 відкладено розгляд справи на 30.09.2021.
У судове засідання 30.09.2021 сторони з'явились. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача не заперечує проти стягнення основної заборгованості, але не погоджується з позовними вимогами щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -
27 вересня 2019 року між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Постачальник) та Комунальним підприємством «Покровськтепломережа» (далі - Споживач) укладено Договір постачання природного газу № 9038/1920-БО-6 (далі - Договір), за змістом якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 2589,0 тис. кубічних метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2019 - 226,0 тис.куб.м., листопад 2019 - 422,0 тис.куб.м, грудень 2019 - 517,0 тис.куб.м., січень 2020 - 559,0 тис.куб.м., лютий 2020 - 445,0 тис.куб.м., березень 2020 - 361,0 тис.куб.м., квітень 2020 - 59,0 тис.куб.м.
Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ власного видобутку та/або імпортований газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання - передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1 Договору).
За умовами п.3.8 Договору приймання - передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковим періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Споживач в акті приймання - передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем і той період (періоди), коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання - передачі газу.
В акті приймання - передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в Прейскуранті на відповідний період, також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи.
Відповідно до п.3.10 Договору Постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає Споживачу один примірник оригіналу акту приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання Постачальником акту приймання - передачі природного газу Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини такого не підписання акту.
Споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання - передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання Постачальником своїх зобов'язань за цим Договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді (п.3.11 Договору).
Ціна за 1000 куб.м. природного газу визначається Сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту (п.4.2 Договору).
Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування (п.4.4 Договору).
Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.5.1 Договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим Договором (п.7.1 договору).
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).
Додатковою угодою №8 від 30.04.2020 сторонами внесені зміни до пункту 11.1 Договору постачання природного газу, виклавши вказаний пункт в наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 вересня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення».
Додатковою угодою №1 від 30 жовтня 2019 року сторонами внесені зміни до Договору постачання природного газу №9038/1920-БО-6 від 27 вересня 2019 року, згідно яких вилучено з умов Договору п.3.13 Розділу 3 та п.5.7 Розділу 5, підпункт 8 пункту 6.2 та підпункт 4 пункту 6.3 Розділу 6, Пункт3.12 Розділу 3 викладено в новій редакції.
Розділ 4 доповнено підпунктом 4.2.1 пункту 4 у наступній редакції:
« 4.2.1 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 272,7604 гривень, крім того податок на додану вартість - 20% усього разом з ПДВ - 5 127,3125 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 гривень за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 429,9504 гривень за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 315,9405 гривень за 1000куб.м.».
Додатковою угодою №2 від 20 листопада 2019 року пункт 4.2 Розділу 4 Договору про постачання природного газу доповнено підпунктом 4.2.2 у наступній редакції:
« 4.2.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 899,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20% усього разом з ПДВ - 5 878,80гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 гривень за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 листопада 2019 року по 30 листопада 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 056,19 гривень за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 6 067,43 гривень за 1000куб.м.».
Додатковою угодою №3 від 09 грудня 2019 року пункт 4.2 Розділу 4 Договору про постачання природного газу доповнено підпунктом 4.2.3 у наступній редакції:
« 4.2.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) за цим Договором складає 4 276,6958 гривень, крім того податок на додану вартість - 20% усього разом з ПДВ - 5 132,035 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 гривень за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 грудня 2019 року по 31 грудня 2019 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 433,8858 гривень за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 5 320,663 гривень за 1000куб.м.».
Додатковою угодою №4 від 20 грудня 2019 року сторони погодили викласти з 01 січня 2020 року Розділ 4. «Ціна природного газу» Договору про постачання природного газу у новій редакції, зокрема п.4.2:
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу на період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) складає 5 500,00 гривень, крім того податок на додану вартість - 20% усього разом з ПДВ - 6 600,00 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2018р №2001-157,19 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 188,63 гривень за 1000 куб.м. на добу.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 5 657,19 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ - 6 788,63гривень за 1000куб.м.
Зазначена ціна в цьому підпункті вважається незмінною протягом визначеного періоду і не підлягає зміні окрім випадків, передбачених третім абзацом пункту 4.1 цього Розділу».
Додатковою угодою №5 від 28 січня 2020 року сторони погодили викласти з 01 січня 2020 року пункти 4.1, 4.2, 4.3. Розділу 4 «Ціна природного газу» та п.7.2 Розділу 7 «Відповідальність сторін» Договору про постачання газу №9038/1920-БО-6 від 27 вересня 2019р у новій редакції.
Так, пунктом 4.2 було передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу на період з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) за цим Договором складає 4 650,00гривень, крім того податок на додану вартість - 20% усього разом з ПДВ - 5 580,00 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 774,16 гривень за 1000куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 728,99 гривень».
Додатковою угодою №6 від 24 лютого 2020 року з 01 лютого 2020 року викладено пункт 4.2 договору в наступній редакції: « 4.2 ціна за 1000 куб.м. природного газу на період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) складає 3 948,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 4 737,60 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 072,16грн за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 886,59 гривень».
Додатковою угодою №7 від 23 березня 2020 року пункт 4.2 викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) складає 3 396,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 4 075,20 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 березня 2020 року по 31 березня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 520,16 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 4 224,19 гривень».
Додатковою угодою №8 від 30 квітня 2020 року сторони доповнили пункт 2.1 розділу 2 наступним абзацом:
«Постачальник передає Споживачу у травня 2020 - вересні 2020 року замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 56,0 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: травень 2020 - 13,0 тис.куб.м., червень 2020 - 12,0 тис.куб.м, липень 2020 - 7,0 тис.куб.м., серпень 2020 - 12,0 тис.куб.м., вересень 2020 - 12,0 тис.куб.м.».
Крім того, також пункт 4.2 Договору з 01 квітня 2020 року викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) складає 2 897,00 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 3 476,40 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 квітня 2020 року по 30 квітня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 021,16 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 625,39 гривень».
Додатковою угодою №9 від 22 травня 2020 року пункт 4.2 викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року (включно) складає 2 275,72 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 2 730,86 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 399,88 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 879,85 гривень».
Додатковою угодою №10 від 22 червня 2020 року пункт 4.2 викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року (включно) складає 2 142,28 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 2 570,736 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 червня 2020 року по 30 червня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 266,44 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 719,73 гривень».
Додатковою угодою №11 від 22 липня 2020 року пункт 4.2 з 01.07.2020 викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року (включно) складає 2 297,530 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 2 757,036 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 липня 2020 року по 31 липня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 2 421,69 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 906,03 гривень».
Додатковою угодою №13 від 25 серпня 2020 року пункт 4.2 з 01.08.2020 викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року (включно) складає 2 979,160 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 3 574,992 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 3 103,32 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 3 723,98 гривень».
Додатковою угодою №14 від 22 вересня 2020 року пункт 4.2 з 01.09.2020 викладено в наступній редакції.
« 4.2 Ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року (включно) складає 4 318,990 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20% усього разом з ПДВ - 5 182,788 гривень.
До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 №3013 - 124,16 гривень за 1000куб.м на добу без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 148,99 гривень.
Споживач зобов'язується сплатити за використаний у період з 01 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 4 443,15 гривень за 1000 куб.м. без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 5 331,78 гривень».
Договір та додаткові угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.
На підтвердження факту приймання-передачі природного газу позивачем надано акти приймання-передачі природного газу, зокрема за жовтень 2019 року - вересень 2020 року, відповідно до яких:
- за актом від 31.10.2019 передано 82,33700 тис. куб. м. вартістю 437 698,58 гривень;
- за актом від 30.11.2019 передано 343,07000 тис. куб. м. вартістю 2 081 552,52 гривень;
- за актом від 31.12.2019 передано 401,83800 тис. куб. м. вартістю 2 138 044,57 гривень;
- за актом від 31.01.2020 передано 453,54200 тис. куб. м. вартістю 2 598 338,48 гривень;
- за актом від 29.02.2020 передано 420,97300 тис. куб. м. вартістю 2 057 123,29 гривень;
- за актом від 31.03.2020 передано 266,78300 тис. куб. м. вартістю 1 126 942,62 гривень;
- за актом від 30.04.2020 передано 36,54200 тис. куб. м. вартістю 132 479,06 гривень;
- за актом від 31.05.2020 передано 11,99949 тис. куб. м. вартістю 34 556,81 гривень;
- за актом від 30.06.2020 передано 12,00006 тис. куб. м. вартістю 32 636,89 гривень;
- за актом від 31.07.2020 передано 0,55805 тис. куб. м. вартістю 1 621,72 гривень;
- за актом від 31.08.2020 передано 10,53649 тис. куб. м. вартістю 39 237,72 гривень;
- за актом від 30.09.2020 передано 10,28905 тис. куб. м. вартістю 54 858,95 гривень.
Акти приймання - передачі природного газу підписані сторонами Договору без зауважень.
Загальна вартість газу отриманого відповідачем за Договором постачання природного газу складає 10 735 091,21 гривень.
Відповідач оплату отриманого газу у встановлені в Договорі строки не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.
Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 655-697, 712 Цивільного кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 ГК України.
Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов'язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Представник відповідача підтвердив наявність заборгованості за Договором у сумі 10 735 091,22 гривень і проти задоволення вимог в цій частині не заперечував.
З наявних актів приймання-передачі природного газу вбачається, що позивачем відповідачу поставлено природний газ за спірний період на загальну суму 10 735 091,21 гривень, проте позивачем заявлено до стягнення - 10 735 091,22 гривень.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 10 735 091,21 гривень.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача 754 614,43 гривень - інфляційні втрати та 329 478,56 гривень - 3% річних.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за загальний період з 26.11.2019 по 28.02.2021 нараховано 3 % річних в загальному розмірі 329 478,56 гривень, а саме:
- за поставкою жовтня 2019 року за період з 26.11.2019 по 28.02.2021 в сумі 16 548,61 гривень,
- за поставкою листопада 2019 року за період з 27.12.2019 по 28.02.2021 в сумі 73 396,10 гривень,
- за поставкою грудня 2019 року за період з 28.01.2020 по 28.02.2021 в сумі 69 777,65 гривень,
- за поставкою січня 2020 року за період з 26.02.2020 по 28.02.2021 в сумі 78 623,51 гривень,
- за поставкою лютого 2020 року за період з 26.03.2020 по 28.02.2021 в сумі 57 356,92 гривень,
- за поставкою березня 2020 року за період з 28.04.2020 по 28.02.2021 в сумі 28 373,24 гривень,
- за поставкою квітня 2020 року за період з 26.05.2020 по 28.02.2021 в сумі 3 031,40 гривень,
- за поставкою травня 2020 року за період з 26.06.2020 по 28.02.2021 в сумі 702,93 гривень,
- за поставкою червня 2020 року за період з 28.07.2020 по 28.02.2021 в сумі 578,27 гривень,
- за поставкою липня 2020 року за період з 26.08.2020 по 28.02.2021 в сумі 24,87 гривень,
- за поставкою серпня 2020 року за період з 26.09.2020 по 28.02.2021 в сумі 502,25 гривень,
- за поставкою вересня 2020 року за період з 27.10.2020 по 28.02.2021 в сумі 562,81 гривень.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов'язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов'язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов'язання.
Проте, встановлені законом гарантії у вигляді прав на нарахування 3 % річних та індексу інфляції не є штрафними санкціями у розумінні ст.ст. 230, 233 ГК України, що унеможливлює звільнення відповідача від сплати зазначених нарахувань, як і унеможливлює зменшення сум, які підлягають стягненню в межах боргових зобов'язань з урахуванням 3 % річних та інфляційних витрат.
3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 329 478,56 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивачем нараховано інфляційні втрати в сумі 754 614,43 гривень за загальний період з грудня 2019 по лютий 2021 роки а саме:
- за поставкою жовтня 2019 року за період з грудня 2019 року по лютий 2021 року в сумі 31 540,39 гривень,
- за поставкою листопада 2019 року за період з січня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 154 467,89 гривень,
- за поставкою грудня 2019 року за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року в сумі 154 075,81 гривень,
- за поставкою січня 2020 року за період з березня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 195 628,28 гривень,
- за поставкою лютого 2020 року за період з квітня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 137 324,75 гривень,
- за поставкою березня 2020 року за період з травня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 65 688,82 гривень,
- за поставкою квітня 2020 року за період з червня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 7 302,78 гривень,
- за поставкою травня 2020 року за період з липня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 1 832,13 гривень,
- за поставкою червня 2020 року за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 1 937,78 гривень,
- за поставкою липня 2020 року за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 99,73 гривень,
- за поставкою серпня 2020 року за період з жовтня 2020 року по лютий 2021 року в сумі 2 205,80 гривень.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
За приписами частини 2 пункту 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума боргу яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеній у Постанові від 07.08.2019 року у справі №905/1302/18.
Разом з цим, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, господарський суд дійшов висновку, що останній є арифметично та методологічно вірним. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 754 614,43 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо посилання відповідача на Постанову КМУ від 18.06.2014 року №217 суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2018 року у справі №918/1395/18, від 21 лютого 2018 року у справі №910/16072/16, від 27.02.2020 року у справі №921/12/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №903/918/19 зауважив, що порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затверджений постановою КМУ від 18 червня 2014 року №217 визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку з спеціальним режимом використання, і жодним чином не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та ніяк не впливає на них. Відтак, положення Порядку №217 не виключають можливість теплопостачальних організацій впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, тому є можливим застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
З урахуванням зазначеного суд вважає помилковими доводи відповідача щодо безпідставності нарахування інфляційних втрат та 3% річних у зв'язку з неможливість останнього впливати на розрахунки по причині проведення розрахунку згідно порядку, визначеного Постановою КМУ №217.
Крім того, доводи відповідача про неправомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних з посиланням на норми ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операцій та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» є необґрунтованими.
Так, частиною 2 статті 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств - виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» встановлює мораторій на час, визначений у статті 1 цього Закону, на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції.
В правовій позиції Верховного Суду, сформованій за результатами розгляду справ №913/66/18, №905/21/19, зазначено про відсутність підстав для нарахування пені енергопостачальними компаніями.
В той же час, позивач звертаючись до Господарського суду Донецької області не заявляв вимоги про стягнення з відповідача пені по договору №9038/1920-БО-6 від 27.09.2019. Предметом позовних вимог є стягнення суми основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат.
Представник відповідача посилаючись на норми ст. 2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операцій та обмеження відповідальності підприємств виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» вважає інфляційні втрати та 3% річних, нараховані позивачем штрафними санкціями, що нараховані енергопостачальній компанії - КП «Покровськтепломережа».
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку що відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами доводи позивача, викладені у позовній заяві.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Покровськтепломережа» про стягнення заборгованості у розмірі 11 819 184,21 гривень, з яких: 10 735 091,22 гривень - основний борг, 754 614,43 гривень - інфляційні втрати; 329 478,56 гривень - 3% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Покровськтепломережа» (85300, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 4а; код ЄДРПОУ 32213475) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 11 819 184,20 гривень, з яких: 10 735 091,21 гривень - основний борг, 754 614,43 гривень - інфляційні втрати; 329 478,56 гривень - 3% річних.; судовий збір в сумі 177 287,76 гривень.
В частині позовних вимог щодо стягнення суми боргу у розмірі 0,01 гривень - відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 30.09.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2021.
Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; код ЄДРПОУ 20077720)
Відповідач: Комунальне підприємство «Покровськтепломережа» (85300, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 4а; код ЄДРПОУ 32213475)
Суддя С.М. Фурсова