61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
05.10.2021 Справа № 905/1434/21 Суддя Господарського суду Донецької області Огороднік Д.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, матеріали
за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» (вул. Симона Петлюри, 30, Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443)
до Фізичної особи-підприємця Сєріка Юрія Миколайовича
( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів у розмірі 12554,38 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Предмет та підстави спору
На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Фізичної особи-підприємця Сєріка Юрія Миколайовича про стягнення коштів у розмірі 12554,38 грн,. у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 9748,43 грн; заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) у розмірі 2041,50 грн; пеня на прострочену заборгованість за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 у розмірі 715,71 грн; заборгованість по комісії у розмірі 48,74 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем не виконані грошові зобов'язання за кредитним заявою-договором №ID7988645 від 01.04.2020 у зв'язку із чим утворилась заборгованість.
Заперечення учасників процесу
Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не наданий. Заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та будь-яких заяв (клопотань) щодо продовження або поновлення процесуальних строків, в тому числі на подання відзиву, до суду не надходило.
Згідно з позовною заявою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою Фізичної особи - підприємця Сєріка Юрія Миколайовича є: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну адресу вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу зазначену у заяві-договорі. Однак поштове відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі), надіслана на юридичну адресу та адресу зазначену у заяві-договорі, було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також, суд зазначає, що відповідачем не внесено змін щодо своїх відомостей про реєстрацію (місцезнаходження).
Водночас, законодавство України, в тому числі Господарського процесуального кодексу України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним зареєстрованим місцезнаходженням) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх копій до суду з відповідними відмітками є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.
Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил частини 9 статті 165, статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, викладене суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.
Хід розгляду справи та процесуальні дії
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд
Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та перевірка їх доказами
01.04.2020, між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Фізичною особою-підприємцем Сєрік Юрієм Миколайовичем , за допомогою електронних цифрових підписів, підписано заяву-договір № ІD7988645 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахуноку») (далі - договір) відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого, за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору. Кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Таскомбанк» з цільовим використання на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій в бізнес.
Розмір кредиту складає 10000,00 грн; валюта кредиту гривня; розмір процентної ставки за користування кредитом складає 23% річних; розмір комісійної винагороди складає 0,5 від суми максимального дебітового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць; період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця; період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.3.2 договору).
Відповідно до п.2.8 договору строк кредиту: 12 місяців з дати укладення договору.
Позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п.2.8 цього договору (п.п.3.1, 3.2 договору).
У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.3. договору).
Згідно з п.4.2 договору цей договір, Правила обслуговування корпоративних клієнтів та цінові параметри продукту є Кредитним договором; є договором приєднання у визначенні статті 634 Цивільного кодексу України, в зв'язку з чим умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.
Згідно з пунктом 18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт - кредитний ліміт на поточний рахунок) - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт банк/ інтернет клієнт-банк "ТАС24/Бізнес", або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через веріфікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Відповідач скористався своїм правом та, на підставі Закону України "Про електронний цифровий підпис", вчинив правочин, підписавши заяву-договір №ID7988645 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") електронно-цифровим підписом.
Відповідно до пункту 18.1.14 Правил, при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредиту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку, або на будь-які платіжні картки (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки Банку), а також на погашення будь-яких інших кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок Кредиту перерахувань стягується комісійна винагорода від суми перерахувань згідно діючих Тарифних пакетів на розрахунково - касове обслуговування в Банку. Клієнт доручає Банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплати Банку, зі свого поточного рахунку.
Згідно з пунктами 18.1.15, 18.1.15.1 Правил Банк зобов'язується: Обслуговує Кредит Клієнта в порядку, передбаченому цим розділом Правил.
Згідно з пунктами 18.1.16, 18.1.16.1 Правил Клієнт зобов'язується: Використовувати Кредит на цілі, зазначені у п.18.1.2. цього розділу Правил.
Пунктом 18.1.16.2 Правил передбачено, сплатити проценти та інші види винагороди Банку за весь час фактичного користування Кредитом згідно з п.18.1.20.
Пунктом 18.1.20 визначено, що за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, встановленому Ціновими параметрами, зазначеними на Сайті Банку. Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня на фактичну заборгованість за кредитом, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Списання нарахованих процентів виконується з 1-го по 10-те число кожного місяця, за попередній місяць.
Відповідно до пункту 18.2.1.5 Правил, у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 18.2.1.2., клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
За твердженнями позивача Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 10 000,00грн., що підтверджується відповідною випискою.
Проте, як вказує позивач, умови кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті,.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача, станом на 26.05.2021, склала 12604,83 грн з якої: заборгованості по тілу кредиту (в тому числі прострочена) у розмірі 9748,43 грн; заборгованості по відсотках (в тому числі прострочені) у розмірі 2041,50грн; заборгованості по комісії (в тому числі простроченій) у розмірі 48,74 грн; суми пені, яка нарахована на суму простроченої заборгованості у розмірі 715,71 грн.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання зобов'зань по договору.
Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду
Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою містить елементи кредитного договору, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Зважаючи на специфіку укладення договору приєднання, заява-договір ІD7988645 від 01.04.2020 відповідача в якій вказано про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, свідчить про укладення між сторонами в письмовій формі кредитного договору.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Як встановлено судом, відповідно до п.18.2.23.8. Правил банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов'язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
Тобто наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов договору має наслідком виникнення у банку права вимагати дострокового повернення суми кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України.
Доказів погашення кредиту матеріали справи не містять, а отже звернення позивача до суду з достроковим стягненням заборгованості за кредитом є обґрунтованим.
Факт видачі кредиту підтверджується матеріалами справи (банківські виписки по рахункам відповідача від 26.05.2021) та не заперечується позичальником.
Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 т. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи умови заяви-договору ІD7988645 від 01.04.2020, строк повернення кредитних коштів є таким, що настав 30.03.2021.
Сторони в заяві-договорі ІD7988645 від 01.04.2020 погодили розмір процентів за користування кредитом та графік погашення на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.
Позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що прийняті на себе зобов'язання, передбачені умовами заяви-договору ІD7988645 від 01.04.2020, в тому числі стосовно повернення кредиту, відсотків за користування кредитом позичальником не виконані, зокрема неповернутими залишились: заборгованість за кредитом у розмірі 9748,43 грн; комісії у розмірі 48,74грн.
Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано, за таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам (в тому числі прострочені) у розмірі 2041,50 грн, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково на суму 2173,12 грн виходячи з наступного.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування статті 1048 ЦК України, які наведені у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12: "Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання".
За таких обставин, проценти за користування кредитом за період з 01.04.2021 по 25.05.2021 не підлягають нарахуванню по ст. 1048 Цивільного кодексу України, оскільки Великою Палатою Верховного Суду а неодноразово системно, послідовно і однозначно висловлювлені правові позиції, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, а статті 1048 Цивільного кодексу України і статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені нарахованої на суму простроченої заборгованості за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 у загальному розмірі 715,71 грн, суд зазначає наступне.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони в п.3.3 договору погодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, викладена у постановах від 28.11.2018 у справі №903/962/17 та 09.03.2021 у справі №924/441/20).
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені на суму заборгованості по відсоткам у розмірі 86,33 грн, на суму заборгованості по тілу кредиту у розмірі 626,25 грн, на суму простроченої заборгованості по комісії у розмірі 3,13 грн за період з 25.11.2020 по 25.05.2021. Як встановлено судом та зазначено вище за умовами пункту 2.7 кредитного договору термін повернення кредиту 31.03.2021. Таким чином перебіг строку нарахування пені по тілу кредиту починається з 01.04.2021, тобто з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.
Отже нарахування пені за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 здійснено позивачем без дотриманням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України оскільки позивач змінив початок перебігу строку нарахування пені, що є недопустимим.
Крім того, положеннями пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України з 12.03.2020 по 22.05.2020 встановлено карантин.
Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 карантин продовжено до 31.08.2021.
Отже у період дії карантину відповідач був звільнений від обов'язків сплачувати пеню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Банку у частині стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підставі викладеного, позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову частково покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сєріка Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на корить Акціонерного товариства «Таскомбанк» (вул. Симона Петлюри, 30, Київ 32, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) суму заборгованість за кредитом у розмірі 9748 (дев'ять тисяч сімсот сорок вісім) грн 43 коп; заборгованість по процентам у розмірі 2173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн 12 коп; комісії у розмірі 48 (сорок вісім) грн 74 коп та судовий збір у розмірі 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн 39 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
6. Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 05.10.2021.
Суддя Д.М. Огороднік