08.10.2021 року м.Дніпро Справа № 904/6998/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Березкіної О.В. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г. Дарміна М.О.
розглянувши розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", м.Дніпро
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 року у справі № 904/6998/20
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма ", м.Краматорськ Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод ", м.Дніпро
про стягнення 419 029,46 грн.
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод ", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма ", м. Краматорськ Донецька область
про стягнення 715 500,00 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма " звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод " із позовом про стягнення 419 029,46 грн, з яких: 335000,00 грн. основного боргу, 48857,18 грн. пені за неналежне виконання умов договору, 23365,00 грн. інфляційних втрат, 11807,28 грн. 3% річних
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод " звернувся із зустрічною позовною заявою у справі № 904/6998/20, у якій просив зменшити розмір вартості робіт за Договором № 690/1208 від 19.08.2019 року пропорційно вартості робіт, що необхідно вчинити для усунення дефектів верстату, що є наслідком неналежного ремонту.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 року у справі №904/6998/20 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз (04212, Україна, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7), та на вирішення якої поставлено наступні запитання:
- Що є причиною невідповідності у роботі верстату колісотокарного мод. 1836 Б, зафіксованих в акті №б/н встановлення прихованих дефектів при огляді технічного стану колесо токарного верстату мод. 1836 (КЗТС) та акті огляду верстату колесотокарного мод.1836, зав. №62, 1982р. від 01.07.22020 (а.с. 133-134, 140 Т.1);
- Чи підтверджується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод ", що причиною невідповідностей в роботі зазначеного верстату є неналежна якість ремонтних робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма " за договором №690/1208 від 19.08.2019;
- Чи підтверджується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма " про те, що причиною цих невідповідностей є неналежна експлуатація Товариством з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод " та недодержання ним вимог керівництва з експлуатації верстату;
- Якщо обидві причини мають місце, визначити процентне співвідношення зазначених факторів.
Зупинено провадження у справі № 904/6998/20 на час проведення експертизи.
Не погодившись з ухвалою суду про зупинення провадження, ТОВ " Харківський вагонобудівний завод " звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області "Про зупинення провадження у справі" від 30.06.2021 р. по справі №904/6998/20 та направити матеріали справи до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду справи в тому числі, для повторного розгляду питання про доцільність і можливість проведення експертизи за обставин, що містяться в даній справі, або ж, скасувати Ухвалу в резолютивній її частині і ухвалити нову резолютивну частину цієї Ухвали, включивши до неї зазначені в Скарзі докази (матеріали), які підлягають дослідженню та обставини, які підлягають встановленню, та питання Позивача за зустрічним позовом .
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом не встановлено перелік матеріалів та інших даних, які необхідні дослідити, не враховані питання сторін; питання, поставлені судом, не відповідають вимогам ч. 6 ст. 99 ГПК України, оскільки виходять за межі знань експерта; взагалі відсутня необхідність у зупиненні провадження у справі та призначенні експертизи, оскільки обставини справи судом першої інстанції не досліджені, а отже, рішення про необхідність проведення судової експертизи необгрунтоване та завчасне; обставини справи можуть бути встановлені без спеціальних знань експерта, оскільки, за відсутності належних доказів порушення Керівництва з експлуатації Замовником, безпідставність відмови Виконавця від проведення гарантійних ремонтних робіт протягом гарантійного строку очевидна.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду, направлення матеріалів справи до господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду справи в тому числі, для повторного розгляду питання про доцільність і можливість проведення експертизи за обставин, що містяться в даній справі, або ж, скасувати ухвалу в резолютивній її частині і ухвалити нову резолютивну частину цієї ухвали, включивши до неї зазначені в скарзі докази (матеріали), які підлягають дослідженню та обставини, які підлягають встановленню, та питання позивача за зустрічним позовом.
Частинами 1,2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.08.2021 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено колегією суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) - Березкіна О.В., судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду із клопотанням про призначення по справі судової експертизи, позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма " посилався на те, що він заперечує проти тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод " щодо неналежної якості проведеного ремонту, та вважає, що вказані дефекти у роботі верстату сталися через його неналежну експлуатацію, а тому, для встановлення того, чи могли збої у роботі верстату виникнути через недодержання вимог Керівництва з експлуатації, або є результатом неякісно проведеного ремонту верстату, необхідно призначити експертизу.
Зупиняючи провадження у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі.
Задовольняючи клопотання позивача за первісним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма " та призначаючи у справі судову експертизу, господарський суд першої інстанції виходив з необхідності призначення по справі судової експертизи, оскільки для встановлення причин невідповідностей (збоїв ) в роботі верстату колісотокарного після зробленого Позивачем за первісним позовом ремонту, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право. Отже, для встановлення якості виконаних ТОВ " Зовнішньоторговельна фірма " робіт, наявності або відсутності прихованих дефектів виконаного ремонту та встановлення причини збоїв в роботі відремонтованого Позивачем за первісним позовом верстату необхідні спеціальні знання.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Верховний Суд у своїх постановах, зокрема у справах № 910/5425/18, від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18 неодноразово зазначав, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього. Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18.
Колегія суддів зазначає, що порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
За змістом частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави для проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 100 цього Кодексу).
Відповідно до статей 86, 99, 104 ГПК України призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. При цьому неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти призначення експертизи, відповідач за первісним позовом надав суду копію запиту до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз ( а.с. 136 т. 3) щодо можливості проведення експертизи та вирішення спірних питань.
Згідно листа Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.06.2021 року, на який послався позивач за первісним позовом, їх повідомлено про неможливість проведення експертизи верстату, оскільки відсутнє необхідне обладнання для часткового розбирання верстату. Також в даному листі зазначено, що з моменту проведення ремонту верстату минуло 1,5 року, що унеможливлює встановлення умов експлуатації обладнання в цей час ( а.с. 220 т.3).
Згідно листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз на даний момент відсутні науково обґрунтовані методики з визначення якості наданих послуг по ремонту великогабаритного обладнання, а також визначення зміни якості обладнання внаслідок неналежної його експлуатації.
Крім того, в розпорядженні експертів немає об'єктивних даних щодо умов, в яких експлуатувалося відповідне обладнання ( а.с. 219 т.3).
Тобто, на момент постановлення судом першої інстанції ухвали про зупинення провадження на час проведення експертизи, яка доручена Незалежному інституту судових експертиз, дві експертні установи ( Львівський НДІ та Донецький НДІ) зазначили про відсутність Методики для проведення таких експертиз та з огляду на минулий час після проведення ремонту верстату неможливість встановити умови експлуатації обладнання в цей час.
При цьому, суд першої інстанції не з'ясував питання щодо наявності у Незалежного інституту судових експертиз відповідних Методик, бази, спеціалістів та інших можливостей для проведення експертизи, вид якої також не визначено судом.
При призначенні експертизи суд повинен максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності, в той час як у даній справі питання, які поставлені на вирішення експертизи, а саме: чи підтверджується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківський вагонобудівний завод ", що причиною невідповідностей в роботі зазначеного верстату є неналежна якість ремонтних робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю " Зовнішньоторговельна фірма " за договором №690/1208 від 19.08.2019; чи підтверджується твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма" про те, що причиною цих невідповідностей є неналежна експлуатація Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" та недодержання ним вимог керівництва з експлуатації верстату, не відповідають вимогам ч. 6 ст. 99 ГПК України.
Колегія суддів вважає, що таке формулювання питань, не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмету доказування, оскільки підтвердження тверджень сторони не є компетенцією експерта.
У постанові у справі № 916/1709/19 Верховний Суд зазначив, що призначення експертизи у справі має ухвалюватися судом лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про призначення експертизи, і як наслідок, існування підстав для зупинення провадження у справі.
Відповідно до статті 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Згідно з приписами ч.3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції.
Виходячи з приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування ухвали господарського суду і передачі справи на розгляд суду першої інстанції розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи по суті, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 271,275 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", м.Дніпро - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2021 року у справі № 904/6998/20 - скасувати і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена у повному обсязі 11.10.2021року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г.Іванов
Суддя М.О.Дармін