29.09.2021 Справа № 904/2107/21
м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),
суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Загреба В.С.
за участю представників:
від позивача: - Міхно М.В., ордер серії АЕ №1077763 від 29.09.2021, адвокат;
- Биструшкін О.С., ордер серії АЕ№1086811 від 16.08.2021, адвокат
від відповідача: Галагур З.А., довіреність №б/н від 23.06.2021, адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №904/2107/21 (суддя Бєлік В.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ", м.Дніпро
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 653079,48 грн. за договором №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 року
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у розмірі 653079,48 грн. за договором №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг з охорони.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №904/2107/21 позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" суму боргу у розмірі 653079,48 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 9796,19 грн. та на професійну правову допомогу у розмірі 20200,00 грн.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 в частині оплати вартості наданих позивачем послуг з охорони за період листопад-грудень 2020 року.
Господарський суд зазначив, що посилання відповідача на п. 3.6. договору, як на підставу односторонньої відмови від договору є безпідставними, оскільки зміст цього пункту договору не передбачає права замовника (відповідача) відмовитися від послуг в односторонньому порядку.
Також господарським суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано згоди на дострокове розірвання договору, а відповідачем не надано доказів розірвання договору в судовому порядку, у зв'язку з чим договір №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 не було розірвано та він діяв до 31.12.2020 включно.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20200,00 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що їх вартість є розумною та відповідає необхідним витратам часу на захист інтересів клієнта, а заперечення відповідача проти переліку робіт виконаних адвокатом на користь клієнта суд відхилив.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач (АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця") звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №904/2107/21 та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не дано оцінку доводам відповідача про те, що листом від 04.11.2020 №НЗБ/НЗЕ-5-3/300 відповідач повторно повідомив про припинення послуг з охорони території та приміщень з 18.11.2020 у зв'язку з подальшою недоцільністю та про те, що з 18.11.2020 особовий склад позивача не буде допускатись до об'єктів залізниці, внаслідок чого АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" листом від №НЗБ/НЗЕ-5-3/300 від 04.11.2020 був вчинений правочин про одностороннє розірвання договору в порядку, передбаченому ст. 907 Цивільного кодексу України, тобто відмова позивача від дострокового розірвання договору, висловлена листом №160 від 08.10.2020, правового значення не має.
За доводами апелянта господарський суд прийняв власне тлумачення п. 3.6 договору, що суперечить ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України, оскільки суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін, а враховуючи те, що такої вимоги не заявлялося, відповідно суд вийшов за межі позовних вимог, що є порушенням принципу диспозитивності господарського судочинства, встановленого ст. 14 ГПК України.
Апелянт вважає безпідставними твердження позивача про те, що п. 3.6. договору передбачає можливості припинення надання послуги лише за рішенням позивача, оскільки враховуючи п. 3.7 договору, у замовника є право заявити вимоги про припинення надання послуг, однак господарським судом не було надано оцінку зазначеним доводам відповідача.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначає, що в порушення ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" у договорі про надання правової допомоги не зазначено порядок обчислення гонорару адвокату (фіксований розмір або погодинна оплата), однак в п. 5 вказаного договору зазначено, що порядок оплати надання правової допомоги по даному договору обумовлюється сторонами в окремому додатку до даного договору, між тим додаток до договору не наданий, а надана додаткова угода №2 від 19.02.2021 до договору не є додатком, а є окремим правочином та не встановлює порядок обчисленні гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата).
Крім того, як зазначає апелянт, у наданому позивачем акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 11.05.2021 не зазначено час, витрачений на виконання зазначених в акті послуг, що унеможливлює дотримання вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" щодо встановлення розміру гонорару в залежності від витраченого ними часу.
Також, апелянт посилається і на те, що у вказаному акті зазначені дії, які не є правовими послугами та не є правовою допомогою (відправка позовної заяви відповідачу цінним листом з описом вкладення, відправка копії відповіді на відзив відповідачу цінним листом з описом вкладення, відправка копії клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат відповідача цінним листом з описом вкладення), а складений адвокатський запит є необов'язковим і на момент подання позивачем клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат відповіді на нього на отримано.
Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу
Позивач - ТОВ "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача, вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, просить залишити рішення суду без змін.
Позивач посилається на те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування обставин, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не було дотримано процедуру, визначену частинами 7 та 8 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати спірний договір достроково розірваним.
За доводами позивача пункти 3.6 та 3.7 договору не передбачають право відповідача розірвати достроково договір в односторонньому порядку або хоча б зупинити надання послуг по договору, оскільки право визначити недоцільність надання послуг визначається саме тією особою, яка ці послуги надає, тобто позивачем.
Позивач вважає, що оскільки диспозиція п. 3.7 договору відсилає до тих випадків, коли надання послуг за даним договором припиняється за вимогою відповідача (замовника), однак сам п. 3.7 договору не містить переліку таких випадків, відповідно вказаний пункт договору не може вважатись нормою, яка надає відповідачу право розірвати договір в односторонньому порядку.
Позивач вважає безпідставним доводи скаржника про невизначеність порядку обчислення гонорару адвоката, оскільки відповідно до договору №9/21 та додаткової угоди до нього, позивач та адвокатське бюро визначили, що гонорар за надання правової допомоги по веденню даної судової справи в суді першої інстанції, є фіксованим. Крім того, позивач зазначає, що з матеріалів справи не вбачається підстав вважати, що сторони договору №9/21 при визначенні гонорару не врахували час, витрачений адвокатом на ведення даної справи в суді першої інстанції.
Доводи відповідача про те, що послуги щодо направлення матеріалів стороні по справі не є юридичними послугами, не потребують спеціальних професійних навичок, на думку позивача не повинні прийматись до уваги, оскільки під час розгляду заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції відповідачем не наданого власного розрахунку на спростування обґрунтованості цих витрат.
Стосовно доводів апелянта про необов'язковість складання і подання адвокатського запиту, позивач зазначає, що невиконання відповідачем процесуального обов'язку, передбаченого частинами 2-3 статті 90 ГПК України, стало причиною звернення адвоката позивача із адвокатським запитом.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №904/2107/21; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 29.09.2021 о 11:30 год.
В судовому засіданні 29.09.2021 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а представники позивача заперечували на задоволенні апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції і судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" (виконавець) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (замовник) укладено договір №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язується за плату надати послуги з охорони території та приміщень спеціальними організаціями у структурному підрозділі "Синельниківське локомотивне депо" регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця".
Пунктом 3.1. договору встановлено, що за результатами надання послуг виконавець не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику акт прийому-передачі наданих послуг.
Згідно з пунктом 3.2. договору надання послуг здійснюється тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг.
Пунктом 3.5. договору передбачено, що замовник протягом п'яти робочих днів з дня одержання акту прийому-передачі наданих послуг зобов'язаний його підписати і направити виконавцю, або представити мотивовану відмову в прийманні послуг. У випадку мотивованої відмови замовником складається акт із переліком недоліків і термінів їх усунення.
Відповідно до пункту 4.1.1. договору, вартість однієї людино-години роботи працівника виконавця розраховується виконавцем і підтверджується "Калькуляцією витрат за одну чол/год. " (додаток №2 до договору).
Згідно з п. 4.1.2. договору замовник перераховує виконавцю кошти за надані послуги протягом 30 банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг та після виставлення рахунку-фактури але не раніше реєстрації податкової накладної.
Даний договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2020 (п. 9.1. договору).
Додатком №1 до договору є розрахунок вартості охоронних послуг, відповідно до якого сторони погодили, що загальна вартість послуг з охорони території та приміщень спеціальними організаціями складає 2152350,00 грн. (разом з ПДВ).
Вказаний додаток підписано повноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками.
На виконання вимог пункту 3.2. договору, замовник надав письмову рознарядку (додаток 2), яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до приймання послуг.
На зазначених підставах позивач розпочав надавати відповідачу послуги охорони.
03.10.2020 позивач отримав від відповідача лист №НЗБ/НВЕ-5-3/266 від 01.10.2020, в якому відповідач просив у строк, передбачений п. 3.6 договору, надати відповідь та згоду на укладання додаткової угоди на припинення договору, та зазначив, що у разі відсутності письмової відповіді у встановлені умовами договору термінами, відповідач буде вважати це як погодження з боку товариства на припинення договору.
08.10.2020 позивач направив відповідачу лист №160, в якому позивач висловив незгоду з достроковим розірванням договору. Цей лист отриманий відповідачем 05.11.2020, трек №4908901059280.
Листом від 04.11.2020 №НЗБ/НЗЕ-5-3/300 відповідач повторно повідомив позивача про припинення послуг з охорони території та приміщень з 18.11.2020 у зв'язку з подальшою недоцільністю та про те, що з 18.11.2020 особовий склад позивача не буде допускатись до об'єктів залізниці.
Зі своєї сторони позивач продовжив надання відповідачу послуг охорони відповідно до умов договору.
На виконання п. 3.1. договору виконавець надсилав на адресу замовника наступні акти надання послуг:
- акт надання послуг № 118 від 30.11.2020 на адресу Синельниківського локомотивного депо Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (52500, Дніпропетровська обл., м.Синельникове, вул. Гоголя, 27) та на адресу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр-т Д. Яворницького, буд. 108) 03.12.2020;
- акт надання послуг № 122 від 21.12.2020 на адресу: 49038, м.Дніпро, пр-т Д.Яворницького, буд. 108 - 24.12.2020.
Вищезазначені акти було отримано Регіональною філією "Придніпровська залізниця" та її структурними підрозділами відповідно:
- акт №118 отримано відповідальною особою відповідача 08.12.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (додаток 6), та відповідальною особою структурного підрозділу "Синельниківське локомотивне депо" 24.12.2020;
- акт №122 отримано відповідальною особою відповідача 02.01.2021.
Листом від 20.01.2021 за вих. №008 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою виконати свої зобов'язання за договорами в повному обсязі та при цьому направив відповідачу відповідні акти наданих послуг по низці об'єктів, де надавались послуги охорони, у тому числі акт №118 від 30.11.2020 та акт №122 від 21.2020, та відповідні податкові накладні.
Також позивач направив на адресу відповідача вимоги №018 від 08.02.2021 та №024 від 08.02.2021, які залишились без відповіді та задоволення з боку відповідача.
Посилаючись на несплату відповідачем вартості отриманих від позивача послуг охорони за договором №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 у період листопад - грудень 2020 року, ТОВ "ОХОРОНА "РЕСПЕКТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у розмірі 653079,48 грн., вимоги за яким є предметом спору у цій справі.
Спірні правовідносини сторін виникли під час виконання господарського договору про надання послуг охорони.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 978 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Стаття 599 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.
Відповідно до приписів статті 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг встановлюються домовленістю сторін або законом.
Задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги охорони, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано згоди на дострокове розірвання договору, а відповідачем не надано доказів розірвання договору в судовому порядку, відтак договір не розірвано та діяв до 31.12.2020 включно. Суд також врахував, що надання позивачем послуг охорони у спірний період та існування у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати цих послуг підтверджено належними доказами.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який правильно встановив, що за змістом пункту 3.6. договору право визначати недоцільність надання послуг та обов'язок призупинити їх надання належать Виконавцю, тобто позивачу у справі.
Такі умови договору щодо прав та обов'язків виконавця є чіткими та зрозумілими, а тому не потребують будь-якого тлумачення.
Колегія суддів також вважає, що умови пункту 3.6. договору не містять положень, які б надавали Замовнику право відмовитися від послуг Виконавця, або зупиняти надання послуг охорони в односторонньому порядку, зокрема з підстав їх недоцільності.
Цим спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги відповідача, що суд першої інстанції в порушення порядку встановленого статтею 213 Цивільного кодексу України вдався до невірного тлумачення умов укладеного між сторонами договору.
При цьому колегія суддів встановила, що умови укладеного між сторонами договору не передбачають випадків, за яких Замовник може в односторонньому порядку розірвати договір або відмовитися від отримання послуг, за виключенням випадків, які встановлені в пункті 8.5. цього договору та стосуються забезпечення виконання Договору про закупівлю.
Відтак вказаний договір міг бути розірваний відповідачем (Замовником), у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, лише в порядку та на підставах, встановлених Цивільним кодексом України, іншим законом або за домовленістю сторін.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 03.10.2020 позивач отримав від відповідача лист №НЗБ/НВЕ-5-3/266 від 01.10.2020, в якому Замовник просив у строк, передбачений п. 3.6 договору, надати відповідь та згоду на укладання додаткової угоди на припинення договору, та зазначив, що у разі відсутності письмової відповіді у встановлені умовами договору термінами, відповідач буде вважати це як погодження з боку товариства на припинення договору. На цю пропозицію 08.10.2020 позивач направив відповідачу лист №160, в якому висловив незгоду з достроковим розірванням договору.
Щодо листа відповідача від 04.11.2020 №НЗБ/НЗЕ-5-3/300, в якому Замовник повторно повідомив про припинення послуг з охорони території та приміщень з 18.11.2020 у зв'язку з подальшою недоцільністю та про те, що з 18.11.2020 особовий склад позивача не буде допускатись до об'єктів залізниці, то колегія суддів вважає, що ці дії відповідача не можуть мати такого правового наслідку, як припинення дії договору №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 шляхом односторонньої відмови від цього договору зі сторони Замовника, оскільки право на вчинення таких дій не передбачено умовами цього договору чи положеннями цивільного законодавства, тобто такі діє відповідача є неправомірними.
До того ж, як убачається зі встановлених судом обставин, позивач (Виконавець) такої згоди на дострокове розірвання договору відповідачу (Замовнику) не надав.
Отже, у даному випадку дострокове розірвання укладеного між сторонами договору №ПР/Т-20386/НЮ від 29.05.2020 за ініціативи відповідача могло відбутися тільки в судовому порядку, відповідно до наведених вище положень статей 651-654 Цивільного кодексу України.
Тому, як правильно зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на п.3.6. договору як на підставу односторонньої відмови від договору є безпідставними, оскільки у вказаному пункті не передбачено право замовника (відповідача) відмови від послуг в односторонньому порядку.
Враховуючи, що позивач листом №160 від 08.10.2020 повідомив відповідач про свою незгоду з достроковим розірванням договору, а відповідачем не надано доказів розірвання договору в судовому порядку, відповідно спірний договір не розірвано та є таким, що враховуючи п.9.1 договору діяв 31.12.2020 включно.
Як зазначено вище, акти надання послуг №118 від 30.11.2020 та №122 від 21.12.2020 направлені відповідачу листом з описом вкладення 03.12.2020 та 24.12.2020 відповідно, що підтверджено наявними у матеріалах справи описами вкладень у цінний лист та накладними на пересилання, отримані останнім 08.12.2020 та 02.01.2021, що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення та роздруківкою з сайта "Укрпошти".
Між тим, відповідачем не надано доказів мотивованої відмови від підписання актів прийняття послуг.
При цьому, господарським судом правильно зазначено, що акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, а у зв'язку з відсутністю зауважень щодо надання послуг виконавець вважає своє зобов'язання щодо надання послуг по договору за період листопад-грудень 2020 року виконаним належним чином.
Колегія суддів погоджується також з судом першої інстанції, що наданий до матеріалів справи відповідачем табель обліку робочого часу за спірний період, в якому відображено вихід на роботу сторожів, не спростовує надання послуг з охорони об'єкту позивачем, оскільки ані діючим законодавством, ані договором не заборонено за наявності власних робітників залучати додатково інших спеціалістів.
Зі своєї сторони позивач надав в матеріали справи журнал приймання-передачі змін ТОВ "Охорона-Респект" на об'єкті Локомотивне депо м. Синельникове, в якому містяться рапорти про несення особовим складом Виконавця служби на цьому об'єкті у період з 31.10.2020 по 21.12.2000, та розшифровки до актів за листопад та грудень 2020 року із зазначенням кількості годин охорони.
Таким чином, позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань Виконавця про надання послуг охорони, що в свою чергу, є підставою для виконання зобов'язання Замовника по оплаті належним чином.
Як правильно встановив суд першої інстанції, на виконання п. 4.1.2. виконавець разом з актами направляв на адресу замовника відповідні рахунки-фактури, що підтверджується описом вкладення у цінні листи, внаслідок чого грошові зобов'язання з оплати за надані послуги відповідно до пункту 4.1.2. договору повинні були виконані відповідачем у наступні строки:
- за актом №118 - до 05.02.2021 (вартість наданих послуг в листопаді 2020 року становить 393 722,56 грн.);
- за актом №122 - до 13.02.2021 року (вартість наданих послуг в грудні 2020 року становить 259356,92 грн.).
Доказів сплати наданих послуг матеріали справи не містять.
За встановлених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивачем щодо стягнення заборгованості з оплати вартості за надані послуги у сумі 653079,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини перша - четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає види адвокатської діяльності, до яких, зокрема, віднесено:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як убачається з матеріалів справи, 19.02.2021 між адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (клієнт) укладено договір №9/21 (а.с.133-134 т.1), відповідно до п. 1 якого клієнт доручає, а адвокат зобов'язується від імені та за рахунок клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у господарських справах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Відповідно до п.2 договору адвокат за цим договором приймає на себе зобов'язання:
- забезпечувати захист прав та законних інтересів клієнта в господарських справах;
- надавати правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, відзивів, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав і законних інтересів клієнта в господарському судочинстві;
- для захисту прав і законних інтересів клієнта в господарських справах особисто здійснювати представництво клієнта в господарських судах першої інстанції, господарських судах апеляційної та касаційної інстанції, з усіма правами, якими наділений клієнт. Під час виконання цього договору адвокат зобов'язується реалізувати всі професійні права, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Порядок оплати надання правової допомоги по даному договору обумовлюється сторонами в окремому додатку до даного договору. Фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання умов цього договору, відшкодовуються клієнтом в повному обсязі (п.5 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.05.2022 року включно (п. 6 договору).
19.02.2021 між адвокатом та клієнтом було укладено додаткову угоду №3 до договору №9/21 від 19.02.2021 (а.с.6 т.2), відповідно до п.1 якої, дана додаткова угода визнає порядок надання професійної правничої допомоги, а також порядок оплати клієнтом гонорару адвокату за надання професійної правничої допомоги за ведення судової справи №904/2107/21, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області за позовом "Охорона "Респект" до АТ "Українська залізниця" в особі РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" про стягнення заборгованості за договором №ПР/Т 20386/НЮ від 29.05.2020. Адвокат зобов'язується надавати клієнту професійну правничу допомогу по веденню судової справи, а клієнт зобов'язується надавати йому правову допомогу.
Пунктом 2 додаткової угоди №3 до договору передбачено, що за надання професійної правової допомоги по веденню судової справи(№904/2107/21) в суді першої інстанції позивач сплачує адвокату винагороду за представництво інтересів позивача в суді першої інстанції - 13400,00 грн. - до 25.02.2021 включно.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди до договору, у випадку постановлення судом рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, клієнт протягом п'яти робочих днів з моменту постановлення такого рішення суду сплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 6800,00 грн.
Згідно з п.4 додаткової угоди до договору професійна правнича допомога, яка надаватиметься в рамках ведення судової справи в господарському суді першої інстанції включатиме в себе: правовий аналіз ситуації, підготовку та подачу до господарського суду відзиву на позовну заяву, підготовку та подачу до господарського суду заперечення та всіх інших необхідних документів, пов'язаних з розглядом справи, представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в господарському суді першої інстанції та всі інші дії, необхідні для ведення судової справи в господарському суді першої інстанції.
Статус адвоката Биструшкіна О.С. підтверджується копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1235 від 10.02.2004 та ордером на надання правової допомоги серія АЕ №1058326 від 24.02.2021 (а.с.132-135 т.1).
11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона "Респект" (клієнт) та адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" (адвокат) підписано акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правової допомоги (а.с.8-9 т.2), відповідно до п.1 якого підписанням даного акту сторони підтверджують, що адвокат надав клієнт на належному якісному рівні в повному обсязі професійну правничу допомогу по веденню в інтересах клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області судової справи №904/2107/21 відповідно до умов договору №9/21 від 19.02.2021, в тому числі відповідно до додаткової угоди №3 до договору. А саме надана професійна правнича допомога по вказаній судовій справі включає в себе:
1.1. правовий аналіз ситуації, кваліфікація правовідносин сторін;
1.2. вивчення матеріалів судової практики у подібних справах;
1.3. складання позовної заяви;
1.4. відправка копії позовної заяви відповідачу цінним листом з описом вкладення;
1.5 подача до суду позовної заяви;
1.6 представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 30.03.2021;
1.7. детальне вивчення правової позиції відповідача по справі;
1.8. складання відповіді на відзив;
1.9. відправка копії відповіді на відзив відповідачу цінним листом з описом вкладення;
1.10. подання до суду відповіді на відзив;
1.11. представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 05.05.2020;
1.12. складання адвокатського запиту від 14.04.2021;
1.13. поштова відправка адвокатського запиту від 14.04.2021;
1.14. представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 05.05.2020;
1.15. складання та подача до суду клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат;
1.16. відправка копії клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат відповідачу цінним листом з описом вкладення;
1.17. усні та письмові консультації з питань захисту прав і законних інтересів клієнта у справі №904/2107/21.
Сторони підтверджують, що частина вартості наданої професійної правничої допомоги відповідно до цього акту в розмірі 13400,00 грн. сплачена клієнтом на користь адвоката відповідно до умов договору до підписання цього акту шляхом безготівкового розрахунку на банківський рахунок адвоката (п.6 акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правової допомоги від 11.05.2021).
Відповідно до платіжного доручення №155 від 23.02.2021 ТОВ "Охорона "Респект" перерахувало адвокатському бюро "Олександра Биструшкіна" 13400,00 грн., в призначенні платежу значиться: "Гонорар згідно з дод.угодою №3 по дог. №9/21 від 19.02.21р за надання правової допомоги по веденню судової справи, без ПДВ" (а.с.7 т.2).
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається зі змісту договору, гонорар адвоката за представництво інтересів ТОВ "Охорона Респект" є фіксованим у розмірі 13400,00 грн. за ведення справи у Господарському суді Дніпропетровської області та 6800,00 грн. - це гонорар успіху.
Наведеним в акті переліком робіт наданих послуг з професійної правничої допомоги підтверджується надання адвокатом Биструшкіним Олександром Сергійовичем ТОВ "Охорона "Респект" послуг з професійної правничої допомоги у даній справі.
Щодо доводів скаржника про те, що в акті приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 19.02.2021 зазначені дії, які не є правовими послугами та не є правовою допомогою (відправка позовної заяви відповідачу цінним листом з описом вкладення, відправка копії відповіді на відзив відповідачу цінним листом з описом вкладення, відправка копії клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат відповідача цінним листом з описом вкладення), складений адвокатський запит є необов'язковим, а також стосовно незгоди скаржника з гонораром успіху колегія суддів зазначає наступне.
Доводи відповідача, що частина послуг, наданих адвокатом Биструшкіним О.С., не віднесена до видів адвокатських послуг, відхиляються колегією суддів з урахуванням того, що складання процесуальних документів та надання їх суду (відправлення) у даному випадку є взаємопов'язаними діями, оскільки результати цих дій адвоката можуть виникнути для сторони судового процесу лише після отримання таких документів судом.
Колегія суддів вважає також безпідставними доводи скаржника про те, що в договорі про надання правової допомоги не зазначено порядок обчислення гонорару адвокату (фіксований розмір або погодинна оплата), однак в п.5 вказаного договору зазначено, що порядок оплати надання правової допомоги по даному договору обумовлюється сторонами в окремому додатку до даного договору, між тим додаток до договору не наданий, а надана додаткова угода №2 від 19.02.2021 до договору не є додатком, а є окремим правочином та не встановлює порядок обчисленні гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата).
Так, укладення між ТОВ "Охорона "Респект" та адвокатським бюро "Олександра Биструшкіна" додаткової угоди №3 від 19.02.2021 до договору не суперечить п.5 договору про надання правової допомоги №9/21 від 19.02.2021 та вказана додаткова угода визначає порядок обчислення гонорару, а саме його фіксований розмір - 13400,00 грн. та 6800, грн. - це гонорар успіху.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху".
Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", Європейський суд з прав людини керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат.
Таким чином, при визначенні сум відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції виходив з критеріїв реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності того, що такі витрати були фактичними, а їхній розмір відповідає цим критеріям, що узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №5015/7368/11.
Враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду та враховуючи рішення Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв, з яких слід виходи при визначенні витрат на правову допомогу, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вартість послуг адвоката, заявлена позивачем до стягнення, є розумною та відповідає необхідним витратам часу на захист інтересів клієнта, у зв'язку з чим, надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, їх розмір, відповідно колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20200,00 грн.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
За приписами частини першої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно й об'єктивно розглянув всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог.
Тому підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування або зміни оскарженого у цій справі рішення суду першої інстанції відсутні.
Розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 14694,29грн. на оплату судового збору, понесені апелянтом у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника (апелянта) у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2021 у справі №904/2107/21 - залишити без змін.
Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 11.10.2021.
Головуючий суддя І.М. Подобєд
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв