вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" жовтня 2021 р. Справа№ 910/7615/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021
у справі № 910/7615/21 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про стягнення 57 650,84 грн,-
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У травні 2021 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПАТ «СК «АРКС») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - ПАТ «СК «Еталон») про стягнення 57650,84 грн боргу в порядку суброгації.
В обґрунтування заяалених вимог ПАТ «СК «АРКС» посилається ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України; вважає, що після здійснення виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат отримало право зворотної вимоги до ПАТ «СК «Еталон» як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків (оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована ПАТ «СК «Еталон» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі права позивача порушені, а строк виплати страхового відшкодування є таким, що настав; позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі у розмірі 57 650,84 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, ПАТ «СК «Еталон» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з нього на користь ПАТ «СК «АРКС» страхового відшкодування у сумі 57 650,84 грн та судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «СК «Еталон» вказує, що не отримувало від ПАТ «СК «АРКС» жодної заяви про регресні вимоги, в той час як набуття права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів взятих на себе зобов'язань можливе виключно за умови подання такому страховику у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування). Подання такої заяви, на думку скаржника, є підставою для реалізації права на отримання страхового відшкодування та є складовим елементом юридичного складу, за наявності якого у відповідача (страховика за полісом) настає обов'язок з виплати страхового відшкодування. Оскільки ПАТ «СК «АРКС» не зверталось до ПАТ «СК «Еталон» із заявою про виплату страхового відшкодування, то на момент звернення з позовом до суду відповідачем не були порушені права позивача, а строк виконання зобов'язання не настав. За таких підстав ПАТ «СК «Еталон» вважає, що з його боку не порушено жодних прав ПАТ «СК «АРКС».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «СК «Еталон» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/7615/21. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Позиції учасників справи.
Від ПАТ «СК «АРКС» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
27.02.2020 ПАТ «СК «АРКС» (як страховик) та Польфарма ЮА ТОВ (як страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 244а0к2, предметом якого, згідно з розділом 4 цього договору, є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземними транспортними засобами (далі - ТЗ) та іншим майном, які вказані в розділі 5 цього договору.
Інформація про застраховані ТЗ, додаткове обладнання та/або комплектуючі елементи ТЗ, надана страхувальником: згідно з додатком № 2 до договору (розділ 5 договору).
У додатку № 2 до договору визначено перелік ТЗ, які приймаються на страхування, в т.ч. «Kia Ceed», д.р.н. НОМЕР_1 .
29.01.2021 в м. Київ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Kia Ceed» (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить Польфарма ЮА ТОВ, та транспортного засобу «Mercedes-Benz C180» (д.р.н. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ).
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №752/4382/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Mercedes-Benz C180» (д.р.н. НОМЕР_2 ) на момент ДТП була застрахована ПАТ «СК «Еталон» на підставі полісу № АР/000696214.
Згідно з витягом з бази МТСБУ, договором (полісом) № АР/000696214 передбачено, що франшиза становить 0,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130000,00 грн.
29.01.2021 Польфарма ЮА ТОВ звернулось до ПАТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (справа № 1.003.21.0001767), у якій просило виплатити страхове відшкодування за реквізитами ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський».
Згідно з рахунком-фактурою № ВР-0000413 від 12.02.2021 та актом виконаних робіт №ЗН-2005303 від 28.02.2021, виставленими ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» (Підприємство є платником податків на загальних підставах), загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Kia Ceed» (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 62 150,84 грн (з ПДВ).
Відповідно до страхового акта № ARX2724018 від 17.02.2021 на суму 57 650,84 грн загальна сума страхового відшкодування складає 57 650,84 грн з урахуванням франшизи в розмірі 4500,00 грн.
18.02.2021 ПАТ «СК «АРКС» платіжним дорученням № 752829 сплатило ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» 57 650,84 грн (призначення платежу: страхове відшкодування згідно з актом № ARX2724018 від 17.02.2021).
23.03.2021 ПАТ «СК «АРКС» звернулось до ПАТ «СК «Еталон» із заявою про виплату страхового відшкодування на суму 57 650,84 грн (вих. № ЕЛ_00012404 від 22.03.2021), у якій повідомило, що 29.01.2021 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Kia Ceed» (д.р.н. НОМЕР_1 ), який належить Польфарма ЮА ТОВ, та транспортного засобу «Mercedes-Benz C180» (д.р.н. НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_1 (цивільно-правова відповідальність застрахована в ПАТ «СК «Еталон» згідно з полісом № АР/000696214), внаслідок порушення яким ПДР України сталась вказана дорожньо-транспортна пригода. Згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, укладеним між ПАТ «СК «АРКС» та Польфарма ЮА ТОВ (страхувальник), на підставі страхового акта № ARX2724018 від 17.02.2021, а також зібраних документів було розраховано та виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 57 650,84 грн. Таким чином ПАТ «СК «АРКС» виконало свої зобов'язання перед страхувальником згідно з умовами договору, а тому на підставі віщезазначеного до ПАТ «СК «АРКС» перейшло право зворотної вимоги до ПАТ «СК «Еталон» як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 57 650,84 грн.
У вказаній заяві ПАТ «СК «АРКС» просило ПАТ «СК «Еталон» виплатити йому страхове відшкодування у розмірі 57 560,84 грн.
На підтвердження направлення заяви про виплату страхового відшкодування на суму 57 650,84 грн (вих. № ЕЛ_00012404 від 22.03.2021) ПАТ «СК «АРКС» надало опис вкладення у цінний лист (0305612410947), накладну Укрпошти 0305612410947 та фіскальний чек від 23.03.2021.
Згідно з відомостями роздруківки трекінгу АТ «Укрпошта» за трек-номером 0305612410947 відправлення вручено 25.03.2021.
ПАТ «СК «Еталон» відповіді на заяву ПАТ «СК «АРКС» не надало, суму страхового відшкодування не сплатило.
ПАТ «СК «АРКС» звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з ПАТ «СК «Еталон» суму страхового відшкодування у розмірі 57 650,84 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування»).
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування»).
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За визначенням ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого деліктного зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17, від 12.08.2019 у справі №910/2351/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
Спір у справі, що розглядається, стосується питання стягнення страхового відшкодування при тому, що відповідач (ПАТ «СК «Еталон») як страховик винної у ДТП особи заперечує попереднє звернення до нього позивача (ПАТ «СК «АРКС») із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду.
Водночас ПАТ «СК «АРКС» у позовній заяві вказує, що 23.03.2021 звернулось до ПАТ «СК «Еталон» як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, із заявою про виплату страхового відшкодування на суму 57 650,84 грн, а також надало докази на підтвердження вказаних обставин; зазначає, що ПАТ «СК «Еталон» відповіді на заяву ПАТ «СК «АРКС» не надало, суму страхового відшкодування не сплатило.
У постанові від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав таке.
Касаційним розглядом справи підлягає з'ясуванню питання, чи є обов'язковим попереднє звернення страховика (за договором добровільного майнового страхування) потерпілого до страховика винної у ДТП особи із заявою про виплату страхового відшкодування для задоволення судом вимог про відшкодування шкоди внаслідок цього страхового випадку.
Право на звернення до суду закріплено у Конституції України.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Тобто, можливість звернення до суду пов'язується з дотриманням позивачем досудового порядку врегулювання спору, якщо такий порядок визначений законом як обов'язковий.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).
За вимогами ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
При цьому для здійснення страхового відшкодування у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» детально регламентовано дії суб'єктів таких правовідносин, зокрема потерпілого (іншої особи, яка має право на отримання відшкодування) та страховика.
У п. 35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
За змістом п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених ст. ст. 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Отже, процедура отримання страхового відшкодування в порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», детально регламентована на законодавчому рівні та передбачає вчинення потерпілим і страховиком ряду взаємних, послідовних, кореспондуючих одне одному юридично значимих дій.
До числа юридично значимих дій потерпілого (іншої особи, яка має відповідне право), необхідних для отримання страхового відшкодування, належить, у тому числі, подання страховику заяви про страхове відшкодування.
Касаційний суд відзначив, що подання відповідної заяви як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом у разі ігнорування страховиком такої заяви, незгоди із розміром визначеної страхової виплати чи із рішенням страховика про відмову у страховому відшкодуванні.
Поряд з цим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19) зазначено, що законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до МТСБУ за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до МТСБУ про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
У вказаній постанові судом також зазначено, що у системному зв'язку зі ст. 36 положення пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 підтримала власний правовий висновок (викладений у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к) щодо порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначивши, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Вказане свідчить про сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо визначення порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також судового тлумачення норм Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема щодо відсутності обов'язку звернення потерпілого із відповідною заявою до страховика та наявності альтернативного способу захисту порушених прав шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
А тому відступати від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), у межах справи № 910/6013/20 підстав не вбачається.
На переконання Касаційного господарського суду, підставою вказаних правових висновків Великої Палати Верховного Суду є твердження того, що виникнення права на отримання страхового відшкодування пов'язується не з поданням потерпілим (іншою особою, що має відповідне право) заяви про таке відшкодування, а саме з настанням страхового випадку, що має наслідком виникнення у страховика обов'язку з регламентної виплати в силу закону та на підставі відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності його страхувальника, а за відсутності такого договору та у визначених законом випадках - виникнення цього обов'язку у МТСБУ.
Такий підхід (виникнення права на страхове відшкодування з моменту страхового випадку, а не з моменту звернення до страховика із відповідною заявою) і передбачає за можливе захист права щодо отримання регламентної виплати (страхового відшкодування) шляхом звернення потерпілого (іншої особи, що має відповідне право) до суду.
З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що у ПАТ «СК «АРКС» є право на звернення до суду з позовом про стягнення з ПАТ «СК «Еталон» суми страхового відшкодування незалежно від того, чи зверталось ПАТ «СК «АРКС» до ПАТ «СК «Еталон» із заявою про виплату страхового відшкодування.
Наведеним також спростовуються посилання апеляційної скарги на те, що набуття права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів взятих на себе зобов'язань можливе виключно за умови подання такому страховику у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування).
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованою заявлену ПАТ «СК «АРКС» до стягнення з ПАТ «СК «Еталон» суму страхового відшкодування, виходячи з такого.
Пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (надалі - "ПДВ"). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом після дослідження обставин чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час ДТП з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/171/17 та від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17.
ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» (індивідуальний податковий номер 14333225) є платником податку на додану вартість з 06.08.1997, що підтверджується даними реєстру платників ПДВ, які міститься на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv.
Відповідно до п.п. 12.1 ст. 12 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (абз. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування».
Під час розгляду справи встановлено, що за страховим полісом № АР/000696214 сума франшизи складає 0,00 грн.
Як встановлено вище, розміру завданих автомобілю страхувальника за договором ДТП збитків підтверджується рахунком-фактурою № ВР-0000413 від 12.02.2021 та актом виконаних робіт №ЗН-2005303 від 28.02.2021, виставленими ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» (загальна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Kia Ceed» (д.р.н. НОМЕР_1 ) складає 62 150,84 грн з ПДВ); з урахуванням франшизи в розмірі 4500,00 грн сума страхового відшкодування складає 57 650,84 грн (62 150,84 - 4 500,00); платіжним дорученням № 752829 на суму 57 650,84 грн (отримувач: ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський», призначення платежу: страхове відшкодування згідно з актом №ARX2724018 від 17.02.2021).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заявленого ПАТ «СК «АРКС» позову повністю та стягнення з ПАТ «СК «Еталон» 57 650,84 грн страхового відшкодування.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги - відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/7615/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/7615/21 залишити без змін.
Справу №910/7615/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова