вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" вересня 2021 р. Справа№ 10/2456
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Грека Б.М.
Сітайло Л.Г.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю представників учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання від 02.09.2021.
розглянувши матеріали апеляційних скарг керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 року
у справі № 10/2456 (суддя Хабазня Ю.А.)
за заявою, Музики (Манової) Ганни Сергіївни
про визнання неправомірними дій ліквідатора банкрута, про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника 08.01.2013 та про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.07.2013
у справі за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_2 ,
до боржника фізичної особи - підприємця Манової Ганни Сергіївни,
за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ТОВ "Тром"; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сергія Амброса, 96/2".
про неплатоспроможність фізичної особи
14.06.2019 Музика (Манова) Ганна Сергіївна звернулася до Господарського суду Черкаської області із заявою з вимогами:
визнати дії ліквідатора фізичної особи-підприємця Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного А.М., щодо віднесення до складу ліквідаційної маси нежитлових приміщень підвалу № 1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху № 1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по АДРЕСА_1 , що належали боржнику, Мановій Г.С. , на підставі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2008, неправомірними;
визнати недійсними результати аукціону з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця Манової Г.С., проведеного 08.01.2013 Новосельцевим В.П. з продажу приміщення підвалу № 1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху № 1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху № 4-1, 4-2 гуртожитку по АДРЕСА_1 , оформленого протоколом проведення аукціону від 08.01.2013;
визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по АДРЕСА_1 від 31.07.2013, укладений між ліквідатором фізичної особи-підприємця Манової Г.С., арбітражним керуючим Голінним А.М. та ОСОБА_17.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.08.2019 у справі № 10/2456 залучено третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Тром"; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 , які на даний час є власниками тих приміщень, які були предметом договору купівлі-продажу від 31.07.2013.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.10.2019 у справі № 10/2456 до участі у розгляді заяви залучено як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Черкаську міську раду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.01.2021 у справі № 10/2456 залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сергія Амброса, 96/2".
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.06.2019 у справі № 10/2456 відмовлено у задоволенні клопотання Музики (Манової) Г.С. про поновлення строку для звернення з вимогами про визнання аукціону недійсним, оскільки строк не пропущено; відмовлено у задоволенні клопотання Музики (Манової) Г.С. про витребування у арбітражного керуючого Голінного А.М. копій документів, оскільки клопотання не відповідає вимогам ч. 2 ст.81 ГПК України (не зазначено відомостей, вказаних у пунктах 2-4 ч.2 ст.81 ГПК України), однак документи витребувано судом з власної ініціативи.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 у справі № 10/2456 залишено без розгляду клопотання Музики (Манової) Г.С. про витребування у КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" матеріалів інвентаризаційної справи № 17942298 щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) відповідно до ст.118 ГПК України;
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.11.2020 у справі № 10/2456 суд з власної ініціативи, відповідно до ч. 4 ст. 74, ч. 6 ст. 91 ГПК України, витребував у Комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" копії матеріалів інвентаризаційної справи № 17942298 щодо об'єкта нерухомого майна, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та у Черкаської обласної ради і Черкаської міської ради - копії рішень її виконавчих органів, прийнятих відповідно до ст.7 і 8 Житлового кодексу Української РСР, про переведення житлових приміщень у нежитлові у будинку АДРЕСА_1 ; зобов'язано керуючого реалізацією, арбітражного керуючого Голінного А.М., надати суду копії усіх документів про реалізацію спірного майна (в тому числі: акт інвентаризації, витяги з відповідних Державних реєстрів, документи про визначення організатора аукціону, акту приймання передачі до договору купівлі-продажу, отримання коштів та усі інші);
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 у справі № 10/2456 суд з власної ініціативи зобов'язав Черкаську обласну державну адміністрацію надати суду копії рішень, прийнятих відповідно до ст.ст. 7 і 8 Житлового кодексу Української РСР, про переведення житлових приміщень у нежитлові у будинку АДРЕСА_1 ;
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.03.2021 у справі № 10/2456 залишено клопотання представника Музики (Манової) Г.С. про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а також призначення у справі судової експертизи довідки КП "ЧООБТІ" без розгляду з огляду на положення ст. 73, ч. 2 і 4 ст. 80, п. 1 ч. 1 ст. 99, ч. 2 ст. 118, п. 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 і 3 ст. 164, ч. 2 ст. 207 (щодо необхідності подання доказу чи клопотання про призначення експертизи разом з поданням заяви, пропуском строків подання таких клопотань), оскільки таке клопотання не було заявлене до цього часу, незважаючи на неодноразові запитання головуючого, щонайменше у минулому судовому засіданні, про те чи наявні в учасників справи клопотання, які не були заявлені з поважних причин до цього часу, та оскільки у клопотанні відсутні вказівки на такі поважні причини, відсутні докази цих причин і відсутнє клопотання про поновлення строку).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 відмовлено у задоволенні заяви Музики (Манової) Ганни Сергіївни від 14.06.2019 повністю.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Музика (Манова) Ганна Сергіївна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 та прийняти нове судове рішення, яким дану заяву задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2021 апеляційну скаргу Музики (Манової) Ганни Сергіївни передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Грек Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 10/2456 апеляційну скаргу Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 залишено без руху.
02.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Також, не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456, керуючий реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни арбітражний керуючий Голінний Андрій Михайлович також звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 змінити в частині наведених судом першої інстанції висновків мотивувальної частини ухвали спростування яких наведені в даній апеляційній скарзі, в решті висновків мотивувальної частини, та в цілому резолютивну частину ухвали Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 залишити без змін.
Згідно з протоколом передачі справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.04.2021 апеляційну скаргу керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № 10/2456 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 залишено без руху.
08.06.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 у справі № 10/2456 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456; апеляційні скарги керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі №10/2456 об'єднано в одне апеляційне провадження; призначено розгляд справи на 07.07.2021.
Розпорядженням Керівника апарату суду № 09.1-08/2669/21 від 05.07.2021 у зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 10/2456.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя: Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі № 10/2456 апеляційні скарги керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Грека Б.М., Сітайло Л.Г.
06.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від керуючого реалізацією майна ФОП Манової (Музики) Г.С. арбітражного керуючого Голінного А.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу Манової (Музики) Ганни Сергіївни від 15.04.2021 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 в резолютивній частині - без змін, а в частині наведених судом першої інстанції висновків мотивувальної частини - змінити ухвалу в межах доводів апеляційної скарги від 15.04.2021 керуючого реалізацією майна ФОП Манової (Музики) Г.С. арбітражного керуючого Голінного А.М.
06.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника фізичної особи - підприємця Манової (Музики) Ганни Сергіївни, адвоката Руднічука Д.В. надійшли заяви про відкладення розгляду апеляційних скарг керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456, у зв'язку з його участю в судовому засіданні, яке призначене в Соснівському районному суді міста Черкаси у справі № 712/9873/20.
06.07.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від фізичної особи - підприємця Манової (Музики) Ганни Сергіївни надійшла заява про відкладення розгляду апеляційних скарг у зв'язку з її хворобою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 у справі № 10/2456 розгляд апеляційних скарг керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 відкладено на 02.09.2021.
02.09.2020 в судове засідання не з'явилися представники учасників справи, які повідомлялися про час, місце та дату судового засідання завчасно та належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Слід зазначити, що процесуальні документи у даній справі були направлені учасникам справи за адресами місцезнаходження (місця проживання чи перебування), які містяться у матеріалах справи, оскільки ці особи не повідомили суду інших адрес.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Згідно з п. 5.ч. 4 ст. 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження фізичної особи - підприємця (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
Приписами ст. 27 ГПК України передбачено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу ч. 10 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні": реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою; у разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором; за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)).
За змістом ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітку пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом 5-ти денного строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.
Частиною 12 статті 270 ГПК України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, враховуючи те, що їх явка обов'язковою не визнавалась, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду судового рішення за наявними матеріалами справи.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційні скарги керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.1960 рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих № 234 визнано, серед іншого, право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 за Черкаським Рафзаводом (а.с. 60, т. 25).
Згідно із Свідоцтвом про право власності від 19.02.2002 на гуртожиток по АДРЕСА_1 належить ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" на праві колективної власності (а.с.76, т. 25).
Листом КП "ЧООБТІ" № 76з від 07.10.2002 повідомлено про те, що гуртожитки, розташовані по АДРЕСА_1, зареєстровані за ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" на підставі Свідоцтв про право власності, виданих згідно з рішенням Черкаського міськвиконкому від 19.02.2002 № 102; до цього, у 1960 році, вказані гуртожитки були зареєстровані за Черкаським рафінадним заводом (а.с.77, т. 25).
Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради № 182 від 20.02.2007 надано дозвіл оформити ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" дублікат свідоцтва про право власності на гуртожиток по АДРЕСА_1 (а.с.176, т.23).
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 23.02.2007 на нерухоме майно гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" (а.с.178, т.23).
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13733031 від 28.02.2007 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" (а.с.179, т.23).
04.05.2007 між ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" в особі керуючого санацією Каплі С.В. та ТОВ "Тром" укладено договір купівлі-продажу приміщень гуртожитку, який посвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Миколенко І.М. за № 2084.
У відповідності до умов вищезазначеного договору, ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" зобов'язується передати гуртожиток під літ.А-ІІ загальною площею 1783,3 кв.м. у власність ТОВ "Тром", а останній зобов'язується прийняти гуртожиток і сплатити за нього передбачену цим договором грошову суму; гуртожиток, що відчужується за даним договором, розташований в АДРЕСА_1 . (а.с.198, т. 23).
04.05.2007 між ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції" та ТОВ "Тром" складено акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 04.05.2007 (а.с.201, т. 23).
Згідно з Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14503972 та № 14504236 від 10.05.2007 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ТОВ "Тром" (а.с. 202, 203, т. 23).
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2008 у справі №2-2442/08 (за позовом Манової Г.С. до ТОВ "Тром" про визнання угоди купівлі-продажу нерухомого майна укладеною та визнання права власності на самочинне будівництво) визнано "дійсним договір купівлі-продажу приміщень у гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між Мановою Г.С. та ТОВ "Тром"; визнано за Мановою Г.С. право власності на кімнати: І-го поверху №1-24; ІІ-го поверху №4-1, 4-2; самочинно переплановпні кімнати №2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22; приміщення підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII; приміщення горища, що знаходяться в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53, 76 т.20, а.с.206, 240 т.23, далі - Рішення суду від 19.08.2008). Судом було установлено, що ТОВ "Тром" від нотаріального посвідчення договору з покупцем відмовилося; що переплановування кімнат у гуртожитку, які належать Мановій Г.С. , не порушує права інших осіб та не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, що підтверджується листом Управління містобудування та архітектури м.Черкаси від 22.03.2007 № 1615-14.
02.10.2008 Манова Г.С. звернулась до КП "ЧООБТІ" із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення) за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить їй відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.05.2008 у справі №2-2442/08 (а.с. 209, т. 23).
Згідно з витягами КП "ЧООБТІ" № 20467907 і № 20467183 від 06.10.2008 про реєстрацію права власності на нерухоме майно реєстраційний № 18800858 і № 17942298, номер запису 1007 в книзі 11/1, приміщення 2-го поверху №4-1, 4-2, а також приміщення 1-го поверху № 1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23 та приміщення підвалу № I, II, III, IV, V, VI, VII гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані на праві приватної власності за Мановою Г.С. (а.с. 54, 55, 75, 76 т. 20, а.с. 208, 242 т. 23, а.с. 241 т. 23).
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.12.2010 у справі № 10/2456 порушено провадження у цій справі про банкрутство боржника Манової Г.С. , яка надалі змінила прізвище на Музика.
Як вбачається із довідки КП "ЧООБТІ" від 25.01.2011 приміщення підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII; приміщення І-го поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення 2-го поверху №4-1, 4-2 за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності за Мановою Г.С. (а.с. 243 т. 23, а.с. 108, 110 т. 27).
Постановою Господарського суду Черкаської області від 20.09.2011 у справі № 10/2456 Манову Г.С. визнано банкрутом відповідно до норм Закону № 2343-XII, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Голінного А.М.
26.09.2011 ліквідатором банкрута видано наказ про проведення 27.09.2011 повної інвентаризації майна боржника (а.с.2 т.14).
У відповідності до даних з інвентаризаційного списку основних засобів (за місцем їх знаходження, експлуатація) від 27.09.2011 виявлено належне фізичній особі-підприємцю Мановій Г.С. нерухоме майно: житлове приміщення - квартиру за АДРЕСА_3 ; б/ч нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 (нежитлова будівля літ.А-1, а саме з №№ 1-1 по №№ 1-14); частина нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення 1 поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23); частина нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 (приміщення 2 поверху №4-1, 4-2) (а.с. 244, т. 23).
В подальшому, 11.10.2011 комітетом кредиторів прийнято рішення (протокол № 2, а.с. 83 т. 7, а.с. 245 т. 23) про здійснення оцінки майна банкрута, залучення для цього суб'єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" з оплатою його послуг за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна боржника, визнаного банкрутом, а також встановлено наступний порядок продажу майна банкрута: продажу підлягає все майно банкрута, виявлене ліквідатором та включене до ліквідаційної маси; майно, яке було включено до ліквідаційної маси, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством України; після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор має право розпочати продаж майна банкрута на відкритих торгах із встановленням гарантійного внеску в розмірі 10% від оціночної вартості майна; для організації та проведення відкритих торгів (аукціону) залучити ліцитатора, для чого укласти відповідний договір з суб'єктом підприємницької діяльності Новосельцевим В.П., з оплатою його послуг в розмірі 10% від вартості реалізованого майна банкрута, що не перебуває в заставі банку та в розмірі 3% від вартості реалізованого майна банкрута, що перебуває в заставі банку; стартовою ціною майна банкрута встановити вартість даного майна згідно оцінки суб'єкта оціночної діяльності; в тому випадку, якщо на торги надійде заява лише від одного учасника, за умов, що даний учасник відкритих торгів забезпечить реалізацію визначених умов продажу, ліквідатор має право укладати договори купівлі-продажу без проведення відкритих торгів за стартовою ціною майна; у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить аукціон. Порядок проведення аукціону визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; ліквідатор має забезпечити через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, та встановити мінімальний строк на подачу заявок від покупців - 30 днів з моменту оповіщення через засоби масової інформації.
14.10.2011 між фізичною особою-підприємцем Новосельцевим В.П. та фізичною особою-підприємцем Мановою Г.С. у особі ліквідатора банкрута укладено договір № 10/11 про надання послуг з організації та проведення відкритих торгів з продажу активів фізичної особи-підприємця Манової Г.С. (а.с. 248, т. 23).
19.10.2012 між фізичною особою-підприємцем Новосельцевим В.П. та фізичною особою-підприємцем Мановою Г.С. у особі ліквідатора банкрута підписано додаткову угодою № 1 до вказаного договору, згідно з якою замовник (Фізична особа-підприємець Манова Г.С.) доручив, а виконавець (фізична особа-підприємець Новосельцев В.П.) зобов'язався надати послуги ліцитатора відкритих торгів з продажу активів фізичної особи-підприємця Манової Г.С.: нерухомого майна (нежитлових приміщень І поверху, а саме: №1-24, №2-5, №2-20, №2-8, №2-11, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-22, №1-23, нежитлових приміщень ІІ поверху: №4-1, №4-2, нежитлових приміщень підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII) по АДРЕСА_1. Дата проведення відкритих торгів: 26.11.2012. (а.с.253 т.23). 04.12.2012 до договору укладено додаткову угоду №3, згідно з якою замовник (Фізична особа-підприємець Манова Г.С.) доручив, а виконавець (фізична особа-підприємець Новосельцев В.П.) зобов'язався надати послуги ліцитатора відкритих торгів за методом зниження ціни, з продажу вказаних вище активів фізичної особи-підприємця Манової Г.С. Дата проведення відкритих торгів: 08.01.2013 (а.с. 258, т. 23).
Згідно з довідкою КП "ЧООБТІ" № 5434 від 26.10.2011 за Мановою Г.С. зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості (зокрема): приміщення І-го поверху (№1-24, 2-5,, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23); ІІ-го поверху (№4-1,4-2) та підвалу (№1, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII) гуртожитку по АДРЕСА_1 згідно з рішенням Придніпровського районного суду в м. Черкаси від 19.05.2008 (а.с. 249, т. 23).
Рішенням комітету кредиторів від 25.09.2012 (протокол № 3, а.с. 130 т.7, а.с. 250 т. 23) погоджено продаж нерухомого майна фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності Манової Г.С. окремими лотами в порядку та на умовах, визначених в протоколі №2 зборів комітету кредиторів від 11.10.2011.
Приватним підприємством "Ажіо" складено звіт від 17.10.2012 про незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень гуртожитку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності фізичній особі Мановій Ганні Сергіївні . Згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" загальна вартість об'єктів оцінки (нежитлових приміщень 1 поверху, а саме: №1-24, №2-5, №2-20, №2-8, №2-11, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-22, №1-23, нежитлових приміщень ІІ поверху: №4-1, №4-2, нежитлових приміщень підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII) по АДРЕСА_1 становить 238 500,00 грн. (а.с.58 т.20, а.с.252 т.23).
24.10.2012 у газеті "Акцент" №43 (928) розміщено оголошення про проведення 26.11.2012 відкритих торгів з продажу спірного майна, які однак не відбулися у зв'язку з відсутністю заяв на участь у торгах (а.с.254 т.23).
Фізичною особою-підприємцем Новосельцевим В.П. складено акт від 26.11.2012 про те, що аукціон з продажу майна, призначений на 26.11.2012 не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв від учасників (а.с.255 т.23).
Рішенням зборів кредиторів від 03.12.2012 (протокол №4) вирішено "в подальшому, у випадку якщо не були проведені відкриті торги по причині відсутності осіб, бажаючих взяти у них участь, погодити продаж усього майна банкрута на аукціоні за методом зниження ціни в порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" із встановленням граничної надбавки та знижки у розмірі 10% від стартової ціни, а в разі відсутності заявок на участь в аукціоні за методом зниження ціни - проводити аукціон без оголошення ціни" (а.с. 256 т. 23).
05.12.2012 у газеті "Акцент" за № 49 фізична особа-підприємець Новосельцев В.П. розмістив оголошення про проведення аукціону за методом зниження ціни з продажу спірного майна (а.с.259 т.23).
У відповідності до протоколу проведення аукціону від 08.01.2013 за методом зниження ціни з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця Манової Г.С. переможцем аукціону визначено ОСОБА_17 . Ціна продажу склала 95 400,00 грн без ПДВ.; в рахунок цієї суми останньому к зараховано гарантійний внесок у розмірі 10% від початкової ціни об'єкта продажу - 23 850,00 грн без ПДВ; до сплати належить 71 550,00 грн без ПДВ (а.с.227 т.13-а, а.с.19, 84 т.20, а.с.260 т.23).
З прибуткових касових ордерів №1 та №2 від 08.01.2013 вбачається, що ОСОБА_17. сплатив 71 550,00 грн та 23 850,00 грн за придбане на аукціоні майно (а.с.261, т.23).
Висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" від 15.04.2013 встановлено, що загальна вартість спірного майна становить 238 500,00 грн (а.с. 262, т. 23).
Згідно з довідкою № 5418 від 12.07.2013 в КП "ЧООБТІ" станом на 01.01.2013 приміщення І-го поверху та підвалу гуртожитку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "Тром" (на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Миколенко І.М. 04.05.2007 №2084) та Мановою Г.С. (на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008) (а.с.211, т.23).
31.07.2013 між Мановою Г.С. в особі арбітражного керуючого Голінного А.М. та ОСОБА_17 укладено договір купівлі-продажу спірних приміщень.
У відповідності до умов зазначеного вище договору, Манова Г.С. продала, а ОСОБА_17 купив приміщення гуртожитку 2-го поверху: №4-1, №4-2 загальною площею 77,5 кв.м., приміщення 1-го поверху №1-24, №2-5, №2-20, №2-8, №2-11, №1-9, №1-10, №1-11, №1-12, №1-22, №1-23 загальною площею 678,2 кв.м. та підвалу №І, ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, що знаходяться у АДРЕСА_1 ; приміщення гуртожитку в цілому складаються з: приміщення гуртожитку 2-го поверху під літ. "А-ІІ", цегляні, загальною площею 884,0 кв.м., приміщення гуртожитку І-го поверху, підвалу та сходовими клітинами під літ. "А-ІІ", цегляні, загальною площею 940,4 кв.м.; вказані нежитлові приміщення належать Продавцю ( Мановій Г.С. ) на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008 та зареєстрованого у КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 06.10.2008 за №1007; вказані нежитлові приміщення продані за 95 400,00 грн; ці гроші продавець одержав від покупця повністю до підписання цього договору; оцінка ринкової вартості нежитлових будівель, надана ПП "Ажіо", м. Черкаси, станом на 15.04.2013 - 238 500,00 грн; покупець набуває право власності на вказані нежитлові приміщення з моменту їх державної реєстрації (а.с.17, 87 т. 20, а.с. 263 т. 23).
Також сторонами складено акт приймання-передачі спірного майна (а.с.264 т.23).
31.07.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень внесені відомості про нового власника ( ОСОБА_17 ) спірного майна (а.с.18 т.20, а.с.225 т.23).
Відповідно до договору дарування частини нежитлових приміщень від 13.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 13.11.2013 за № 4954, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 №12712083 ОСОБА_11 став власником 31/300 частини 1-го поверху гуртожитку, за ОСОБА_11 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 під літ. "А-ІІ", №4-1 по №4-5.
Згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень від 13.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 13.11.2013 за №4954 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 №12712429 ОСОБА_10 став власником 31/300 частини 1-го поверху гуртожитку, за ОСОБА_10 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_4 .
В силу договору дарування частини нежитлових приміщень від 18.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 18.11.2013 за №4997, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.11.2013 №12948870 ОСОБА_9 стала власником 17/100 частини 1-го поверху гуртожитку; що згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень від 02.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 02.09.2015 за №5576, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 №43160863 ОСОБА_9 було подаровано ОСОБА_3 1/50 частини 1-го поверху гуртожитку; що у зв'язку з цим розмір частки ОСОБА_9 становить 15/100, за нею зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 під літ. "А-ІІ" , №6-1, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-6, 6-7, 6-8.
18.11.2013 згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 18.11.2013 за №4997, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.11.2013 №12948687 ОСОБА_8 став власником 17/100 частини 1-го поверху гуртожитку; що згідно з договором дарування частини нежитлових приміщень від 02.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 02.09.2015 за №5576, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 №43160863 ОСОБА_8 було подаровано ОСОБА_3 1/50 частини 1-го поверху гуртожитку (нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_8 на підставі вказванорго вище договору дарування частини нежитлових приміщень від 18.11.2013); що у зв'язку з цим розмір частки ОСОБА_8 становить 15/100 і за нею зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 під літ. "А-ІІ" , №2-25, 2-26, 3-1, 3-2, 3-3.
Відповідно до договору дарування частини нежитлових приміщень від 24.06.2014, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 24.06.2014 за №2482, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.06.2014 №23395422 ОСОБА_6 стала власником 1/20 частини 1-го поверху гуртожитку, за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 під літ. "А-ІІ", №2-11.
Як вбачається із договору дарування частини нежитлових приміщень від 07.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 07.07.2014 за №2700, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.07.2014 №23888878 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали власниками 3/50 частини в рівних частках 1-го поверху гуртожитку, за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку АДРЕСА_1 під літ "А-ІІ", №1-22, 1-23.
В силу договору дарування частини нежитлових приміщень від 07.07.2014, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 07.07.2014 за №2700, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.07.2014 №23888387 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 стали власниками 3/50 частини в рівних частках 1-го поверху гуртожитку, за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку АДРЕСА_1 , №1-22, 1-23.
У відповідності до договору дарування частини нежитлових приміщень від 02.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 02.09.2015 за №5576, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.09.2015 №43160863 та договору дарування частини нежитлових приміщень від 13.11.2013, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. 13.11.2013 за №4954, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2013 №12712607 ОСОБА_3 стала власником 1/50 частини та 31/100 частини 1-го поверху гуртожитку, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 під літ. "А-ІІ", №5-1, №5-2, №5-3, №5-4, №5-5, №5-6.
Згідно з Інформаційною довідкою №94027618 від 09.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №94027618 (яка сформована за такими параметрами запиту як пошук права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження фізичної особи Манової Ганни Сергіївни , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 ) Манова Г.С. є власником майна з реєстраційним номером 17942298 (приміщень І-го поверху та підвалу гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 площею 940,4 кв.м. номер запису 1007 в книзі 11/1) і майна з реєстраційним номером 18800858 (приміщень гуртожитку 2-го поверху за адресою АДРЕСА_1 /площа відсутня/ номер запису 1007 в книзі 11/1 є (а.с. 103, т. 27).
Виконавчим комітетом Черкаської міської ради адвокату Ковтуну Ю.О. надано довідку № 9423-01-2 від 05.06.2019 про те, що будівля по АДРЕСА_1 є гуртожитком та обліковується у реєстрі гуртожитків, які розташовані на території м.Черкаси; вказаний гуртожиток у власність територіальної громади м.Черкаси не передавався та на обслуговуванні комунальних підприємств міста не перебуває (а.с.221, т.27).
18.06.2019 Музика (Манова) Г.С. звернулась до суду із заявою, яка розглядається.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.10.2019 у справі № 10/2456 введено процедуру погашення боргів боржника та зобов'язано арбітражного керуючого Голінного А.В. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Листом КП "ЧООБТІ" № 814 від 24.11.2020 повідомлено про те, що відповідно до матеріалів інвентарної справи № 3817 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1, у журналі підрахунку площ житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями при проведенні технічної інвентаризації 18.07.2013 було помилково віднесено приміщення 2-5 (зал) площею 255,7 кв.м. площею 255,7 кв.м. до графи "житлова"; помилка була виправлена та врахована при виконані послідуючих робіт (а.с. 236 т. 23, а.с. 5, 11, 41 т. 27).
Згідно з інформацією КП "ЧООБТІ" № 885 від 22.12.2020 відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1, журнал підрахунку площі літери "А-ІІ" (стор.46 інв.справи №3817) станом на 18.07.2013 містить описку, а саме: площу приміщення 1-го поверху №2-5 було рознесено в графу №11, замість графи №14; цей факт було виявлено при проведенні поточної інвентаризації станом на 04.11.2013 і площу даного приміщення було віднесено до графи №14, тобто до основної площі нежитлових (вбудованих) приміщень, що відповідає дійсності (а.с.14,43 т.27).
У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В силу ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За змістом ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту;
Статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедури банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства визначено, що господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедури банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Положеннями ст. 73 Кодексу України з процедури банкрутства передбачено, що правочин відносно продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
У відповідності до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедури банкрутства арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
За змістом ч. 3 ст. 60 Кодексу України з процедури банкрутства ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч. 7 ст. 61 Кодексу України з процедури банкрутства у разі ліквідації підприємства-банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 статті 113 Кодексу України з процедури банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 2 ст.114 Кодексу України з процедури банкрутства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний: 1) організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; 6) виконувати функції з управління та розпорядження майном боржника; 7) здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
В силу ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, внесеними до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011, тобто до 19.01.2013, Закон №2343-XII) чинного на час продажу спірного майна (надалі - Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
За змістом статті 4 Житлового кодексу Української РСР жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд. Житловий фонд включає: (…) квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Положеннями статті 7 Житлового кодексу Української РСР визначено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів. Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнано в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
В силу ст. 1-1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків": 3) допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку як житлового комплексу та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); 4) жила кімната у гуртожитку - окреме жиле приміщення у гуртожитку, призначене та придатне для постійного проживання у ньому; 5) жилий блок чи жила секція у гуртожитку - жиле приміщення у гуртожитку, що складається з декількох (двох і більше) жилих кімнат, мешканці яких мають змогу користуватися допоміжними приміщеннями у гуртожитку. Належність відповідних приміщень до жилого блоку чи жилої секції визначається проектною документацією на гуртожиток; 6) жилі приміщення у гуртожитку - приміщення у гуртожитку (жилі кімнати, жилі блоки чи жилі секції), призначені та придатні відповідно до вимог законодавства до житла, призначеного для постійного проживання у ньому; 7) житловий комплекс гуртожитку - гуртожиток як цілісний об'єкт нерухомого майна (будівля гуртожитку та/або його частини, його мережі, відведена під ним земельна ділянка, його прибудинкова територія та розташовані на ній будівлі і споруди, необхідні для утримання та обслуговування гуртожитку за прямим цільовим призначенням - для проживання мешканців); 11) нежилі приміщення у гуртожитку - приміщення адміністративного, господарського та іншого призначення (для проведення культурно-масових заходів, навчання, спортивних занять, відпочинку, громадського харчування, медичного і побутового обслуговування тощо), що входять до житлового комплексу гуртожитку, але не належать (не віднесені) до жилих (житлових) приміщень і є самостійними об'єктами цивільно-правових відносин.
З урахуванням вищевикладених обставин та аналізуючи норми чинного законодавства, заявлені вимоги підлягають до розгляду відповідно до норм Кодексу, як скарга на дії арбітражного керуючого та як позовні вимоги до боржника.
Враховуючи, що розгляд скарги на дії арбітражного керуючого має здійснюватись виключно в межах справи про банкрутство з винесенням ухвали суду, що заявлено вимогу про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна банкрута на суму 95 400,00 грн, яка є меншою 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01.01.2019 (192 100,00 грн), місцевим господарським судом було призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та за результатами розгляду вимог постановлено ухвалу суду.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять технічної документації на будівництво гуртожитку чи рішення органу влади про надання статусу гуртожитку будівлі по АДРЕСА_1, однак матеріали інвентаризаційних справ №208, №3698, №3725 №3817 (з т.25 а.с.29-266, т.26 а.с. 1-294), а також містять непрямі докази тому, що вказана будівля її власниками, органами влади і технічної інвентаризації була визнана "об'єктом житлового фонду" із спеціальним статусом "гуртожитку" (яка первісно належала Черкаському рафінадному заводу і надалі була передана ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції"), зокрема такими доказами є "сводный оценочниый акт", лист ТОВ "Фонд захисту житла та його реконструкції", свідоцтва про право власності, довідки КП "ЧООБТІ", ухвала суду у справі №14-10/2821, рішення виконкому Черкаської міської ради, свідоцтво про право власності висновок управління містобудування та архітектури, тощо (а.с. 37, 71, 77, 80, 109, 137, 138, 143, 183, 206 т. 25). Підтвердженням цьому є й рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 19.05.2008 у справі №2-2442/08, згідно з яким спірні приміщення - це є приміщення "гуртожитку".
Доказів переведення жилих приміщень будівлі по АДРЕСА_1 у нежилі у порядку ст.7 ЖК УРСР - ні учасниками справи, ні органами виконавчої влади суду не надано.
Юридично перехід "житлових приміщень" у "нежитлові" у зв'язку з тим, що спірні приміщення фактично на протязі тривалого терміну були занедбані та не використовувались за призначенням, не відповідали санітарно-гігієнічним нормам і прийшли у стан, непридатний для проживання - не відбувся, тому суд першої інстанції правомірно відхилив відповідні доводи учасників справи.
Разом з тим, докази надані на підтвердження обставини про те, що будівля по АДРЕСА_1 є гуртожитком, є більш вірогідними, ніж не надані докази на її спростування.
Водночас, учасники справи не спростовують обставину про те, що будівля по АДРЕСА_1 є гуртожитком, доводи правомірності включення спірних приміщень до складу ліквідаційної маси обґрунтовуються виключно тим, що спірні приміщення знаходяться у гуртожитку, але "є нежитловими", а тому не є "об'єктом житлового фонду". Однак для вирішення спору це не має значення, оскільки всі спірні приміщення разом складають такий об'єкт як "гуртожиток".
Слід зазначити і те, що згідно з приписами ст. 4 ЖК УРСР жилі приміщення в інших будівлях…утворюють житловий фонд". Тобто цю норму можна витлумачити так, що не жилі приміщення не утворюють житловий фонд. Однак ЖК УРСР не передбачає регулювання відносин приватної власності на гуртожитки. Закон же № 2343-XII прийнято з урахуванням цих відносин.
Також, в силу ч. 1 ст. 26 Закон № 2343-XII не розрізняє в такому об'єкті як "гуртожиток" окремо "житлові" і "нежитлові" приміщення. Усі вони є складовою "гуртожитку". Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" допускає, що житлові і нежитлові приміщення можуть бути у власності окремих осіб, але зміна форми власності на нежилі приміщення у гуртожитку, не змінює статусу самого будинку як гуртожитку.
Відтак, словосполучення у ч. 1 ст.26 Закону № 2343-XII "за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури" слід тлумачити таким чином, що "об'єкти житлового фонду", "гуртожитки", "дитячі дошкільні заклади" та "об'єкти комунальної інфраструктури" - це різні самостійні "об'єкти" в розумінні цього Закону №2343-XII, оскільки дитячі дошкільні заклади не є об'єктами житлового фонду.
Враховуючи наведене, відсутні підстави вважати, що "житлові приміщення" у гуртожитку - це гуртожиток, а "нежитлові приміщення" - це не гуртожиток і тому такі приміщення можуть включатися до складу ліквідаційної маси.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №2343-XII гуртожиток чи його частина не повинна була включатися до складу ліквідаційної маси та підлягала передачі до комунальної власності відповідної територіальної громади. Аналогічну позицію судом було вказано в ухвалі суду від 24.05.2016 №2 та від 16.03.2017. Отже зміст правочину (договору купівлі-продажу приміщення підвалу №1,2,3,4,5,6,7; приміщення першого поверху №1-24, 2-5, 2-20, 2-8, 2-11, 1-9, 1-10, 1-11, 1-12, 1-22, 1-23; приміщення другого поверху №4-1, 4-2 гуртожитку по АДРЕСА_1 у м.Черкаси від 31.07.2013) суперечить іншому акту цивільного законодавства (Закону №2343-XII), що відповідно до ч.1 ст.203 і ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.
Проте, вимоги заявниці про визнання недійсним договору купівлі-продажу не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку позовної давності.
Так, у даному випадку оцінці підлягає питання про те, як власник ( Музика Г.С. ) відреагував на це порушення.
З матеріалів справи вбачається, що Музика Г.С. взагалі не цікавилась долею своєї власності та більше 5 років не сплачувала земельний податок чи й інші платежі і не утримувала його відповідно до вимог ст. 622 ЦК України. Щонайменше з 20.09.2011 (дата визнання її банкрутом) до 13.11.2015 (дата ознайомлення з матеріалами справи, т.13 а.с.41), тобто більше чотирьох років заявниця не виявляла ніякого інтересу до руху справи про власне банкрутство і до ходу реалізації її майна, в тому числі й спірних приміщень, відомості про що були відображені у звіті ліквідатора банкрута від 06.08.2015 (т. 11, а.с.76).
Доводи Манової Г.С. про те, що вона відслідковувала стан своєї власності по Державному реєстру речових прав на нерухоме майна є необґрунтованими, оскільки власність потребує фізичного нагляду і утримання, вона не позбавлена була реальної можливості увійти до приміщення, оглянути і виявити, що у ньому відбуваються фізичні зміни та ним фактично володіють інші особи.
Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, що Музика (Манова) Г.С. відвідувала спірні приміщення чи вчиняла інші фактичні дії щодо користування, володіння та розпорядження майном, а тому могла дізнатися про порушення свого права під час таких дій. Будь-яких фактів і доказів тому, що Музика Г.С. дізналась про те, що спірними приміщеннями володіють чи користуються інші особи, до 13.11.2015 не вказано і не доведено.
Теоретичну ймовірність перевірки заявницею відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зміну власника з 31.07.2013 (та визнання цієї дати датою відліку строку позовної давності) місцевим господарським судом правомірно відхилено, оскільки ні визначеного законом обов'язку, ні фактичного приводу (дій чи відвідування) для здійснення такої перевірки Музикою Г.С. у цю чи іншу дату - учасниками справи не названо і не доведено. Момент, з якого "особа могла довідатися про порушення свого права" також є фактом і підлягає доказуванню, наприклад, з огляду на установлені законом чи договором конкретні строки для обов'язку вчинити певні дії, вчинення яких призводить до установлення факту порушення.
Водночас, дату 13.11.2015 ознайомлення з матеріалами справи (т. 13, а.с. 41) суд вважає доведеною датою, з якої у заявниці почався відлік строку позовної давності. Цей строк закінчився 13.11.2018.
Однак доводів поважності причин пропуску строку подання заяви (неможливості його подання) у період з 14.11.2018 до 18.08.2019 (дата надходження заяви до суду) заявницею не приведено і їх доказів не надано.
Крім того, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом. (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, в ЄДРСР №94803669)
У справі, яка розглядається, заявниця обрала такі способи захисту порушеного права у як визнати дії ліквідатора банкрута неправомірними та визнати недійсними результати аукціону з продажу спірного майна.
Проте, такий спосіб захисту порушеного права як "визнання дій ліквідатора банкрута неправомірними" не передбачені Кодексом чи й іншим законом.
Заявниця не обґрунтувала і не довела, яким чином задоволення цієї вимоги призведе до відновлення її права, як і не вказала, право на що буде відновлене чи захищене, тому суд не вбачає підстав створювати преюдицію для можливих задумів заявниці на майбутнє, у зв'язку з чим у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.
Також, спосіб захисту порушеного права як «визнання недійсними результатів аукціону» дійсно передбачено ч. 2 ст. 7 Кодексу, однак ні Кодекс ні інший закон не містить підстав для цього. Такі підстави містив Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у новій редакції згідно із Законом України від 22.12.2011 №4212-VI, чинній з 19.01.2013, далі - Закон №4212-VI), однак він втратив чинність і не може бути підставою для задоволення вимог заявниці. Слід звернути увагу на те, що такий спосіб захисту у Законі №2343-XII був відсутній, а у Законі №4212-VI був поєднаний з визнанням договору недійсним - у задоволенні якої, як обґрунтовано вище, судом першої інстанції правомірно відмовлено.
Крім того, такий спосіб захисту є не ефективним, оскільки він не призведе до відновлення її будь-яких прав - з моменту визнання її банкрутом відповідно до закону усе належне їй майно підлягає примусовому продажу.
Отже, заявниця так і не змогла обґрунтувати, якого саме конкретного результату вона хоче досягти. Пояснення заявниці про те, що задоволення вимог призведе до передачі майна органу місцевого самоврядування та надалі у неї виникне право оренди цього майна, суд вважає нікчемними, оскільки вона більше 5 років не цікавилась спірними приміщеннями як своєю власністю, оскільки органи місцевого самоврядування як гуртожиток так і його мешканці не цікавили з моменту його передачі ТОВ "Фонд захисту житла і його реконструкції", оскільки вимог про повернення майна банкруту не заявлено і будь-яка передача спірного майна є нічим не обґрунтованими побажаннями. Відтак, вказана вимога також не підлягає задоволенню.
Поміж іншого, слід зазначити, що є не належним доказом довідка КП "ЧООБТІ" від 25.01.2011 (т. 20 а.с. 56, т. 23 а.с. 243, т. 27 а.с.108), згідно з якою спірні приміщення є нежитловими, оскільки ця довідка не є первинним, правовстановлючим документом про право, а є висновком цієї особи про певні факти чи обставини, який не є обов'язковим для суду. Продаж майна здійснюється не на підставі довідки (як стверджує керуючий реалізацією), а на підставі правовстановлюючих документів, які прямо вказані у нормативному акті.
Надаючи оцінку інформаційній довідці № 94027618 від 09.08.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка сформована за такими параметрами запиту як пошук права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження фізичної особи Манової Ганни Сергіївни , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , згідно з якою Манова Г.С. є власником майна з реєстраційним номером 17942298 (приміщень І-го поверху та підвалу гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 площею 940,4 кв.м. номер запису 1007 в книзі 11/1) і майна з реєстраційним номером 18800858 (приміщень гуртожитку 2-го поверху за адресою АДРЕСА_1 /площа відсутня/номер запису 1007 в книзі 11/1 є (а.с.103 т.27), необхідно вказати, що вона не відображає актуального стану про право власності на майно, відображає наявні записи щодо особи Манової Г.С .. Однак факт реєстрації за нею права власності у 2008 році учасниками справи не оспорюється, а реєстрація права власності на спірне майно 31.07.2013 за ОСОБА_17 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.
Таким чином, суд першої інстанції, належним чином оцінивши всі доводи сторін у даній справі прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні заяви Музики (Манової) Ганни Сергіївни від 14.06.2019 повністю.
Статтями 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Приписами ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Твердження апеляційних скарг не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456 та у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Музики (Манової) Ганни Сергіївни від 14.06.2019 повністю.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 у справі № 10/2456.
Судовий збір за подачу апеляційних скарг у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржників.
Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги керуючого реалізацією майна ФОП Манової Ганни Сергіївни, арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича та Музики (Манової) Ганни Сергіївни на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 року залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.03.2021 року у справі № 10/2456 залишити без змін.
3. Справу № 10/2456 повернути до Господарського суду Черкаської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 11.10.2021 (у зв'язку з перебуванням суддів Сітайло Л.Г. та Отрюха Б.В. у відпустці).
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Б.М. Грек
Л.Г. Сітайло