79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" вересня 2021 р. Справа №909/50/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Федорів Н.
за участю представників учасників процесу
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи-1 - Грицик А.П.
від третіх осіб-2,3,4 - не з'явилися;
розглянувши апеляційні скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0660300/18898-21 від 11.06.2021 та ОСОБА_1 б/н від 15.06.2021
на рішення Господарського суду Івано-Франквської області від 12.05.2021 (повний текст складено 25.05.2021)
у справі №909/50/18
за позовом: ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", с. Ямниця, Івано-Франківська область
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ
2. ОСОБА_2 , м. Івано-Франківськ
3. ОСОБА_3 ,
м. Івано-Франківськ 4. ОСОБА_5, м. Нордгаузен, Німеччина
про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30.07.14 та №27 від 27.11.15
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "КГД-БУД" про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30.07.2014 та №27 від 27.11.2015.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2021 у справі №909/50/18 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" код ЄДРПОУ 31889827, оформлене протоколом №27 від 27.11.2015. У задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом №5/14 від 30.07.2014 відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що Статутом ТОВ "КГД-БУД" в редакції, чинній на момент проведення оспорюваних зборів учасників товариства, не визначено способу повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів. Однак, відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства", повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Учасники справи не надали суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини повідомлення позивача у встановлені законом порядку та строки про скликання на 30.07.2014 та 27.11.2015 загальних зборів учасників товариства, у тому числі про дату, час, місце їх проведення та порядок денний.
Також, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття участі позивачем у зборах товариства 30.07.2014, прийняття ним рішень та підписання протоколу зборів № 5/14 від 30.07.2014.
На момент проведення оспорюваних зборів учасників позивач був учасником ТОВ "КГД-БУД", а відповідно вправі був звертатися до суду за захистом свого порушеного права шляхом визнання таких рішень зборів учасників недійсними.
Короткий зміст апеляційних скарг.
Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2021 у справі №909/50/18 в частині задоволення позову та прийняти нове рішення , яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "КГД-БУД" про визнання рішень зборів учасників товариства недійсними в повному обсязі, зокрема, скаржник зазначає, що рішення суду прийнято з порушенням норм процесуального права.
На думку скаржника, на момент подання позовної заяви про визнання рішень загальних зборів учасників товариства недійсними ОСОБА_1 не був пов'язаним із ТОВ "КГД-БУД" жодними правовідносинами, отже відсутні правові підстави для такого звернення через відсутність порушених або оспорюваних прав позивача. На день подання позову, ОСОБА_1 не був учасником ТОВ «КГД-БУД», оскільки у відповідності до договорів купівлі-продажу корпоративних прав від 11.02.2016, здійснив відчуження корпоративних прав в розмірі 0,75% та 20,22% у статутному капіталі товариства. Отже, на день звернення з позовом ОСОБА_1 не був пов'язаний з ТОВ «КГД-БУД» жодними правовідносинами.
Позивачем не доведено факт настання негативних наслідків внаслідок прийняття загальними зборами ТОВ "КГД-БУД" оскаржуваних рішень.
ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2021 у справі №909/50/18 в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким задоволити вимогу про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформлених протоколом № 5/14 від 30.07.14, зокрема, скаржник зазначає, що в цій частині при прийнятті рішення судом порушено норми процесуального права.
Скаржник вважає, що рішення зборів, оформлені протоколами №5/14 від 30.07.2014 та №27 від 27.11.2015, є підробленими, учасниками товариства не приймались, майно товариства було передано в іпотеку без згоди та відома інших учасників.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та призначено розгляд справи на 03.08.2021.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2021 у справі №909/50/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 03.08.2021.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 призначено апеляційну скаргу ОСОБА_1 до спільного розгляду з апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України та відкладено розгляд справи на 07.09.2021.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 розгляд справи відкладено на 28.09.2021
В судове засідання сторони та треті особи 2-4 не з'явились, представник третьої особи-1 в судовому засіданні виклав доводи та заперечення щодо вимог апеляційних скарг.
Від ТОВ «КГД-БУД» та представника ОСОБА_1 на адресу суду надішли клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" заперечив проти задоволення зазначених клопотань.
Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 ГПК України строк для перегляду рішень місцевого господарського суду, неодноразове відкладення розгляду справи за клопотанням позивача та відповідача, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість здійснення перевірки рішення суду в апеляційному порядку за відсутності представників сторін та третіх осіб., які належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання та залишити без задоволення клопотання про відкладення розгляду справи як необгрунтовані.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як вбачається зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю, затвердженого зборами учасників ТОВ "КГД-БУД" 18.12.2013 протокол №12/13, зареєстрованого 08.05.2014 за №11161050014000285 (т.1 а.с. 20-29) учасниками товариства були:
ОСОБА_4 з часткою 32,24%,
ОСОБА_3 з часткою 32,25%,
ОСОБА_1 з часткою 22,73%,
ОСОБА_5 з часткою 5,068%
ОСОБА_2 з часткою 7,712 % (п.1.3, п.7.1).
Згідно з п. 6.1 Статуту вищим органом товариства є збори учасників, що складаються з учасників товариства або їх представників. Кожний учасник або його представник має кількість голосів, що пропорційна розміру його долі в статутному капіталі. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні учасники, які володіють більше як 60% голосів.
Пунктом 6.2 Статуту передбачено, що збори учасників товариства скликаються не рідше двох разів на рік.
В усіх інших випадках збори учасників товариства скликаються відповідно до Закону України "Про господарські товариства" (п. 6.3 Статуту).
Виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює директор. Директор може прийматися на роботу на контрактній основі. Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень (6.4, 6.5, 6.7 Статуту).
Рішенням зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" (код ЄДРПОУ 31889827), оформленим протоколом №5/14 від 30.07.2014 вирішено:
- обрати головою зборів ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_2 ;
- надати згоду ТОВ "КГД-БУД" передати в іпотеку АТ "Укрексімбанк" з метою забезпечення виконання зобов"язань ТОВ "Компанія Рона" за генеральною угодою майно що належить на праві власності ТОВ "КГД-БУД", а саме: 1) приміщення громадського харчування (ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1", готель, літера А, загальною площею 1 096,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) спортивно-оздоровчий комплекс (Льодова арена), літера А, загальною площею 2 335,3 кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
- надати згоду ТОВ "КГД-БУД" укласти з АТ "Укрексімбанк" іпотечний договір про передачу в іпотеку АТ "Укрексімбанк" майна, що належить на праві власності ТОВ "КГД-БУД", визначеного за результатами розгляду другого питання порядку денного, на умовах визначених АТ "Укрексімбанк";
- надати повноваження на укладення та підписання від імені ТОВ "КГД-БУД" з АТ "Укрексімбанк" іпотечного договору та будь-яких інших документів та угод, необхідних для отримання для виконання даного рішення на умовах визначених АТ "Укрексімбанк" та на свій власний розсуд директору ТОВ "КГД-БУД" ОСОБА_4 (т.1 а.с. 15).
Як вбачається з вказаного протоколу зборів, у зборах брали участь всі учасники товариства, учасника товариства ОСОБА_5 на підставі довіреності від 12.09.2012 представляв ОСОБА_1 (копія довіреності т.1.а.с.193, т.2 а.с.193). У протоколі містяться підписи усіх присутніх на зборах учасників.
05.08.2014 між АТ "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та ТОВ "КГД-БУД" укладено іпотечний договір №5414Z9 (т.1 а.с.33-42).
Рішенням зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" (код ЄДРПОУ 31889827), оформлених протоколом №27 від 27.11.2015 вирішено (том І а.с..16-19):
- обрати головою зборів ОСОБА_1 , секретарем зборів ОСОБА_2 ;
- надати згоду ТОВ "КГД-БУД" передати в заставу АТ "Укрексімбанк" з метою забезпечення виконання зобов"язань ТОВ "Компанія Рона" за генеральною кредитною угодою №5414N1 від 05.08.2014 майно, що належить на праві власності ТОВ "КГД-БУД", а саме: земельну ділянку загальною площею 1,7445 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (Льодова арена), що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О., буд. 29, кадастровий номер 2610192001:25:009:0035 та на внесення відповідних змін до іпотечного договору №5414Z9 від 05.08.2014, укладеного з АТ "Укрексімбанк" та ТОВ "КГД-БУД", з метою оформлення даної земельної ділянки в іпотеку та на внесення змін у зв"язку із збільшенням ліміту Генеральної кредитної угоди №5414N1 від 05.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Рона" та АТ "Укрексімбанк", до еквіваленту 90 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% у зв"язку із зміною курсів валют), та на внесення інших змін та укладення договору про внесення змін до іпотечного договору №5414Z9 від 05.08.2014, на умовах визначених АТ "Укрексімбанк";
- надати згоду на внесення змін до умов Генеральної кредитної угоди №5414N1 від 05.08.2014, укладеної між ТОВ "Компанія Рона" та АТ "Укрексімбанк" щодо збільшення ліміту Генеральної угоди до еквіваленту 90 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% у зв"язку із зміною курсів валют) та на внесення будь-яких інших змін, та на укладення додаткової угоди до Генеральної кредитної угоди №5414N1 від 05.08.2014 на умовах, визначених АТ "Укрексімбанк";
- надати згоду на внесення змін до кредитного договору №5414К12 від 05.08.2014, укладеного в межах ліміту Генеральної кредитної угоди №5414N1 від 05.08.2014 між ТОВ "Компанія Рона" та АТ "Укрексімбанк", а саме: на збільшення ліміту кредитної лінії до еквіваленту 65 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% у зв"язку із зміною курсів валют), на внесення змін до графіку збільшення ліміту заборгованості, на підвищення комісії за управління кредитною лінією на 0,23 п.п. на період з 01.11.2015 по 31.12.2015 та на внесення будь-яких інших змін, та укладення додаткової угоди до Кредитного договору №5414К12 від 05.08.2014, на умовах визначених АТ "Укрексімбанк";
- надати згоду на внесення змін до кредитного договору №5414К13 від 05.08.2014, укладеного в межах ліміту Генеральної кредитної угоди №5414N1 від 05.08.2014 між ТОВ "Компанія Рана" та АТ "Укрексімбанк", а саме: на збільшення ліміту кредитної лінії до еквіваленту 25 000 000 грн (з можливістю відхилення 5% у зв"язку із зміною курсів валют), на внесення відповідних змін до графіку збільшення ліміту заборгованості та на внесення будь-яких інших змін та укладення додаткової угоди до кредитного договору №5414К13 від 05.08.2014 на умовах, визначених АТ "Укрексімбанк";
- надати повноваження на укладення та підписання від імені ТОВ "КГД-БУД" з АТ "Укрексімбанк" договору про внесення змін до іпотечного договору №5414Z9 від 05.08.2014 та будь-яких інших документів та угод необхідних для отримання для виконання даного рішення, на умовах визначених АТ "Укрексімбанк" та визначити в цілому на власний розсуд всі істотні та інші умови даних договорів директору ТОВ "КГД-БУД" ОСОБА_4 (т.1 а.с. 16-18).
Як вбачається з вказаного протоколу зборів, у зборах брали участь всі учасники товариства, учасника товариства ОСОБА_5 на підставі довіреності від 12.09.2012 представляв ОСОБА_1 . У протоколі містяться підписи усіх присутніх на зборах учасників.
Матеріали справи містять копії договорів від 07.10.2014 та 30.11.2015 про внесення змін до іпотечного договору №5414Z9 від 05.08.2014 (т.1 а.с.85-88).
За результатами судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (КНДІСЕ) №3807:-3809/19-32 від 21.06.2019 експертами складено висновок, яким встановлено, зокрема, що підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які містяться на другому аркуші протоколу №5/14 від 30.07.2014 зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" виконані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що містяться на другому аркуші протоколу №27 від 27.11.2015 зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" виконані не ОСОБА_1 та не ОСОБА_2 , а іншою особою (т. 5 а.с. 8-26).
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово- технічної експертизи документів №3806/19-34/24229/19-33 від 03.04.2020 також встановлено, що друкований текст на першому і другому аркуші наданого протоколу № 5/14 зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" від 30.07.2014 виконаний з використанням одного і того знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, тобто за один друкуючий цикл, отже в один період часу.
З листа ТОВ "КГД-БУД" №37 від 25.05.2017, адресованого ОСОБА_1 вбачається, що у документації підприємства відсутні протоколи зборів учасників про надання згоди на передачу в іпотеку майна товариства банку "Укрексімбанку" для отримання кредиту ТОВ "Компанія Рона" та договори іпотеки. У справах товариства наявні відомості про останні збори учасників, оформлених протоколом №2/14 від 14.05.2014 (т. 1 а.с. 31).
В матеріалах справи містяться оригінали протоколів зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" № 5/14 від 30.07.2014 та №27 від 27.11.2015, які надані на вимогу суду першої інстанції приватним нотаріусом та АТ "Державний експортно - імпортний банк" (т.2 а.с.2-3, т.3 а.с.206-209).
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 30.07.2014 та 27.11.2015 (дати проведення оспорюваних зборів учасників товариства) до складу учасників товариства входили ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (т.1 а.с.52-71).
Позивач заперечує підписання ним протоколів зборів учасників №5/14 від 30.07.2014 та №27 від 27.11.2015, участь у таких зборах та зазначає, що у справах товариства оригінали протоколів зборів учасників відсутні. Отже, позивач вважає, що вищенаведені обставини свідчать про порушення прав позивача як учасника товариства, зокрема, бути належним чином повідомленим про скликання зборів та запропонований до розгляду зборами порядок денний, брати участь у зборах учасників з правом вирішального голосу, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційних скарг.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Зокрема, товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві; воно може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 83 ЦК України).
Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із частиною третьою статті 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Згідно з ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", в редакції закону, чинній на час прийняття спірних рішень, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Згідно із ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Згідно із ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи визначений законодавством України (Цивільним та Господарським кодексами України, а також, зокрема, законами України «Про акціонерні товариства», «;Про господарські товариства» та «;Про кооперацію»), за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17).
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Ураховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16).
Питання повідомлення учасників про проведення загальних зборів товариства було врегульовано зокрема частиною 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", яка була чинною до 17.08.2018, яка передбачала тридцятиденний строк повідомлення до скликання загальних зборів. Аналогічний строк повідомлення закріплений у статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», ст. 35 Закону України «Про акціонерні товариства».
Отже, відповідно до зазначених вище приписів законодавства на товариство покладено обов'язок щодо повідомлення усіх його учасників про проведення загальних зборів у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством та установчими документами останнього. Разом з цим, виконання такого обов'язку відповідачем не залежить від розміру частки учасника в статутному капіталі товариства.
Як вбачається із матеріалів справи, Статутом ТОВ "КГД-БУД" в редакції, чинній на момент проведення оспорюваних зборів учасників товариства, не визначено способу повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів. Однак, відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства", повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
В матеріалах справи відсутні та такі не надані учасниками справи, належні та допустимі докази у підтвердження обставин повідомлення позивача у встановлені законом порядку та строки про скликання на 30.07.2014 та 27.11.2015 загальних зборів учасників товариства, у тому числі про дату, час, місце їх проведення та порядок денний.
За результатом почеркознавчої експертизи, зокрема оригіналів спірних протоколів від 30.07.2014 та 27.11.2015 судовими експертами складений висновок №3807:-3809/19-32 від 21.06.2019 , відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у протоколах №5/14 від 30.07.2014 та №27 від 27.11.2015 зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" (код ЄДРПОУ 31889827) виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів; підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у протоколі зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" №5/14 від 30.07.2014 виконані відповідно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; а у протоколі №27 від 27.11.2015 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані відповідно не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а іншими особами.
Враховуючи наведене судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується, що на зборах учасників ТОВ "КГД-БУД" 30.07.2014, учасники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були присутні, відповідно визначилися зі своїм волевиявленням шляхом голосування та підписанням протоколу зборів №5/14.
Наведені обставини спростовують твердження скаржника - ОСОБА_1 , що протокол зборів №5/14 від 30.07.2014 є підробленим, учасниками товариства не приймався.
З огляду на викладене, у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом №5/14 від 30.07.2014 належить відмовити.
Окрім того, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, в т.ч. висновку почеркознавчої експертизи про те, що у протоколі №27 від 27.11.2015 зборів учасників ТОВ "КГД-БУД" підписи від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконані відповідно не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а іншими особами, відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення учасників про проведення зборів 27.11.2015, правомірним є висновок суду першої інстанції, що позивач, який на момент проведення спірних зборів був учасником товариства з часткою у статутному капіталі товариства 22,73% участі у загальних зборах 27.11.2015 і у прийнятті на цих зборах спірних рішень не приймав. Зокрема, засідання загальних зборів, оформлених протоколом №27 від 27.11.2015 не проводилося, підписи від імені голови зборів ( ОСОБА_1 ) та секретаря зборів ( ОСОБА_2 ) підроблені, протокол загальних зборів товариства №27 від 27.11.2015 нотаріально не посвідчувався, а відповідно загальні збори учасників товариства 27.11.2015, на яких були прийняті спірні рішення, були проведені без дотримання процедури їх скликання.
Наведене в своїй сукупності свідчить про порушення вимог закону під час організації та проведення загальних зборів учасників товариства 27.11.2015, що призвело до порушення корпоративних прав позивача, оскільки він був позбавлений можливості реалізувати своє право на управління справами підприємства шляхом прийняття участі в зборах, ознайомлення з документами, що виносились на розгляд загальних зборів, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, що безпосередньо стосувалися учасника ОСОБА_1 зокрема, щодо передачі в заставу майна товариства та внесення змін до кредитного та іпотечного договорів.
Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом №27 від 27.11.2015 обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 1 ГПК України).
Отже, вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу вдповідачем.
Посилання скаржника- АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на те, що право позивача не порушено, оскільки він на момент подання позову не був учасником товариства не береться судом до уваги, оскільки на момент проведення оспорюваних зборів учасників позивач був учасником ТОВ "КГД-БУД" з часткою у статутному капіталі товариства 22,73%, що включає правомочність на участь цієї особи в управлінні товариства, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної товариства, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами товариства, мав право брати участь у загальних зборах цього товариства, отже внаслідок неповідомлення останнього про час, місце проведення загальних зборів та про порядок денний позивача було позбавлено можливості взяти участь у засіданні товариства, чим порушено його корпоративні права на участь в управлінні ТОВ "КГД-БУД".
Також, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відмови у застосуванні строку позовної давності у даному випадку, оскільки позовна давність, згідно з ч.3ст.267 ЦК України, застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, якими відповідно до ч.1 ст.45 ГПК України є позивачі та відповідачі. АТ "Державний експортно-імпортний банк України" є третьою особою у справі, а відповідно, згідно з ч.1 ст.341 ГПК України є учасником справи, до складу яких входять сторони та треті особи.
Окрім того, не беруться до уваги твердження скаржника - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", що оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішень загальних борів ТОВ "КГД-БУД" після припинення правовідносин із вказаним товариством, відсутні правові підстави для такого звернення через відсутність порушених або оспорюваних прав позивача, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частин 1, 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц , від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц ).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).
При цьому положення статті 16 Цивільного кодексу України передбачають також захист порушеного права способами, які не тільки встановлені цією нормою, а й іншими законами та договорами між сторонами.
Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Крім того, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України № 15-рп/2004 від 02.11.2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Отже, встановивши наявність порушеного права заявника, суд повинен враховувати мету звернення його до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (подібна правоа позиція викладена у Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суд у справі №910/17443/19 від 18.05.2020)
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30.07.14 та №27 від 27.11.15. Як зазначалось вище позивач, станом на дату проведення спірних зборів учасників товариства був учасником ТОВ "КГД-БУД" з часткою у статутному капіталі товариства 22,73%, отже внаслідок неповідомлення останнього про час, місце проведення засідання ради та про порядок денний, позивача було позбавлено можливості взяти участь у засіданні товариства, чим порушено його корпоративні права на участь в управлінні ТОВ "КГД-БУД", у зв'язку з чим обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є ефективним, що встановлено судом на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Частиною 4 ст.11 ГПК України внормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності.
Доводи наведені скаржниками в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
1.Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" №0660300/18898-21 від 11.06.2021 та ОСОБА_1 б/н від 15.06.2021 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2021 у справі №909/50/18 залишити без змін.
3.Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржників.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.10.2021.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.