Провадження № 22-ц/803/7364/21 Справа № 178/235/21 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 23
05 жовтня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою фермерського господарства «Дарина» на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до фермерського господарства «Дарина» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до фермерського господарства «Дарина» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що померлий батько позивачів ОСОБА_3 уклав договір оренди земельної діянки №27 від 25 березня 2019 року з відповідачем строком на 15 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після смерті батька, позивачки успадкували по Ѕ частці земельної ділянки площею 5,8252 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Так, 10 листопада 2020 року позивачки звернулися з письмовою вимогою до відповідача щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2019 рік, 2020 рік, оскільки з часу смерті ОСОБА_3 орендної плати їм не сплачено, внаслідок чого станом на день звернення до суду виникла заборгованість по орендній платі за договором за три роки у розмірі 19716 грн.
Враховуючи викладене, позивачі просили розірвати договір оренди земельної ділянки №27 від 25 березня 2019 року, стягнути заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 9858 грн. кожній.
Рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме, розірвано достроково договір оренди земельної ділянки №27 від 25 березня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 та фермерським господарством «Дарина», та стягнуто з фермерського господарства «Дарина» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 9858 грн. на кожну.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
В апеляційній скарзі фермерське господарство «Дарина» посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що твердження позивачів щодо несплати їм орендної плати у 2019-2020 роках є помилковим. Крім того, апелянт вказує, що він як орендар постійно здійснював фінансову допомогу як ОСОБА_3 , так і його спадкоємцям, а саме, за власні кошти здійснював перевезення зернових, надавав кошти на лікування ОСОБА_3 та повністю поніс витрати на його поховання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 25 березня 2019 року між ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір № 27 оренди земельної ділянки строком на 15 років.
Згідно договору орендна плата вноситься в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить на момент підписання договору 9858 грн на рік; орендна плата платиться орендарем протягом терміну дії договору оренди, але не пізніше 31.12 кожного року.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Спадкоємцями померлого є ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину після смерті батька, до складу якої входить Ѕ частка земельної ділянки площею 5,8252 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Биківської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Частиною 3 ст. 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини. Тобто дата оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.
Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_3 орендовану земельну ділянки успадкували позивачки, а тому у останніх виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати з моменту отримання ним спадщини.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 ЗУ «Про оренду землі»).
Згідно зі ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною 1 ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
10 листопада 2020 року позивачки направили на адресу фермерського господарства «Дарина» вимогу про виплату орендної плати за договором оренди, яку останнє отримало 16 листопада 2020 року.
Відповідачем надано розписки від 21 червня 2017 року про те, що ОСОБА_3 отримав 10 000 грн. для оплати за переоформлення спадкового майна, подальшого виготовлення технічної документації та від 18 жовтня 2020 року, за якою ОСОБА_2 отримала 10000 грн. для оплати послуг по оформленню спадкового майна.
Однак, з вищезазначених розписок не вбачається, що померлий ОСОБА_3 та позивачки отримали грошові кошти в рахунок орендної плати.
Встановивши факт порушення відповідачем умов договору оренди землі, зокрема систематичну несплату орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для розірвання договору та стягнення виниклої заборгованості.
Доводи апелянта в скарзі про те, що твердження позивачів щодо несплати їм орендної плати у 2019-2020 роках є помилковим, а також те, що він як орендар постійно здійснював фінансову допомогу як ОСОБА_3 , так і його спадкоємцям, а саме, за власні кошти здійснював перевезення зернових, надавав кошти на лікування ОСОБА_3 та повністю поніс витрати на його поховання, - колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Відповідач ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції на спростовування позовних вимог та підтвердження факту сплати орендної плати за спірний період, не надав належних та допустимих доказів.
Посилання апелянта на те, що позивачами не було виконано приписи ст. 148 ЗК України, а отже з незалежних від орендаря причин він був позбавлений можливості виконати свій обов'язок щодо виплати орендної плати, є безпідставними, оскільки чинне законодавство України не встановлює наслідків порушення вказаних строків.
Крім того, матеріали справи не містять доказів намагання орендарем здійснити оплату оренди у відповідності до умов договору оренди землі, будучи обізнаним про смерть ОСОБА_3 ..
Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши заявлені позовні вимоги та підстави, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
В зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фермерського господарства «Дарина» - залишити без задоволення.
Рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко