ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19700/21
провадження № 1-кс/753/3902/21
"30" вересня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021100020002789 від 25.09.2021 р. за ч. 1 ст. 259 КК України,-
Старший слідчий Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_3 , за погоджненням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на мобільний телефон, марки «Xiaomi Redmi», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , що був вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України.
Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12021100020002789, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2021, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 259 КК України.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.
У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України, власник майна в судове засідання не викликався, що з огляду ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду даного клопотання.
Частиною 2 ст. 172 КПК України, визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172 КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Клопотання обґрунтовано наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , 24.09.2021 близько 21 години 54 хвилин перебував за адресою: АДРЕСА_1 у «Максімум», де маючи на меті злочинний умисел на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, діючи умисно, усвідомлюючи, що його завідомо неправдиве повідомлення викличе обстановку страху у населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує діяльність ресторана « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 знаходячись неподалік даного закладу, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з належного йому мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , здійснив телефонний дзвінок на спец-лінію «102» та в ході розмови, достовірно знаючи, що поширена ним інформація є неправдивою, повідомив про те що, підірве заклад «Максимум» чим безпідставно відволік сили і засоби для перевірки вказаного повідомлення.
25.09.2021 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Під час особистого обшуку ОСОБА_4 в порядку ч. 1 ст. 208, ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України у останнього було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 .
Постановою слідчого від 25.09.2021 р., мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, могло зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також для збереження речових доказів дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції України в місті Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021100020002789 від 25.09.2021 р. за ч. 1 ст. 259 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон, марки «Xiaomi Redmi», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з абонентським номером оператора мобільного зв'язку «ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , що був вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_4 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, але оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1