ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19677/20
провадження № 2/753/501/21
"18" травня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., при секретарі Кримчук Я.Р, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У листопаді 2020 р. Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (далі по тексту - КП «Житло-сервіс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Позов обґрунтований такими обставинами.
З 10.01.2008 позивач надає житлово-команальні послуги споживачам будику АДРЕСА_1 . 09.06.2016 між позивачем та ОСОБА_1 - власницею квартири АДРЕСА_2 , було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. У зв'язку з неповною та несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг у відповідачки виникла заборгованість в сумі 22 119,69 грн. Відповідачка як боржник, що прострочила виконання грошового зобов'язання, на підставі положень статті 625 ЦК України зобов'язана сплатити зазначену суму боргу з урахуванням інфляційної складової в сумі 2 120,88 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1 076,72 грн.
Ухвалою від 19.01.2021 суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання.
Відповідачка отримала ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками, що підтверджується поштовим повідомленням, також відповідачка повідомлялась про розгляд справи у встановленому законом порядку через оголошення на офіційному веб - сайті судової влади України, однак в судове засідання вона не з'явилась, у встановлений судом строк відзиву на позов не подала, у зв'язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України, строк не подала заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або письмового відзиву на позов.
Нез'явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
КП «Житло-сервіс» є суб'єктом господарювання комунальної форми власності, статутною метою діяльності якого є задоволення потреб фізичних та юридичних осіб щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту житлових і нежитлових приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої території відповідно до вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, отримання прибутку від своєї діяльності, замовлення нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту.
На підставі наказу Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2008 № 1 КП «Житло-сервіс» прийняло на обслуговування будинок АДРЕСА_1 (а.с.5).
Згідно з договором купівлі - продажу квартири від 19.07.2010 року ОСОБА_1 є власницею чотирьох кімнатної квартири АДРЕСА_2 , жилою площею 80,50 кв.м. (а.с. 10-11), а відтак є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.
09.06.2016 між КП «Житло-сервіс» як виконавцем та ОСОБА_1 як власницею було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 8-9).
Згідно з умовами, визначеними пунктом 1 цього договору, його предметом є зобов'язання виконавця забезпечити надання власнику послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та зобов'язання власника своєчасно оплачувати ці послуги за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором.
Відповідно договору розрахунковим періодом є календарний місяць Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Договором визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання та діє безстроково.
Доказів, які б свідчили про звернення відповідача до позивача із заявою про розірвання договору або необхідність його перегляду суду не надано.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що з грудня 2016 по квітень 2020 р. відповідачка не оплатила надані їй послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 22 119,69 грн. (а.с. 11).
За приписами статей 319, 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.(стаття 360 ЦК України).
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, регулює Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», стаття 12 якого визначає, що витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та витрати на оплату комунальних послуг стосовно пропорційно до його частки співвласника.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат (частина 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції від 24.06.2004 р. № 1875-IV (надалі - Закон № 1875-IV).
Вищевказаний Закон містить визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до статті 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
За приписами статті 20 Закону № 1875-IV, частини 1 статті 64 Житлового кодексу України, пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно статті 32 Закону № 1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Тарифи на послуги, які надавались позивачем, формуються у відповідності з Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
За положенням статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).
Аналізуючи вищенаведені положення закону та нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг в сукупності з загальними засадами цивільного законодавства та положеннями ЦК України про договір, суд дійшов висновку, що зобов'язання по оплаті вартості спожитих житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом.
Така правова позиція ґрунтується на правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13 та у постановах Верховного Суду від 15.03.2018 по справі № 401/710/15-ц.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача за оплату житлово-комунальних послуг, суд покладає в обґрунтування свого рішення наданий позивачем розрахунок як об'єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих сум, здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі належної відповідачу квартири.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте жодних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку відповідач не надав.
Відповідач не виконав грошове зобов'язання, а отже він відповідно до положень статті 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з наданим позивачем розрахунком за період з 01.12. 2016р. по 29.02.2020 р. його втрати від інфляції склали 2 120,88 грн., а три проценти річних за вказаний період прострочення - 1 076,72 грн.
Наданий позивачем розрахунок здійснений за вірною методикою, з урахуванням оприлюднених у встановленому законом порядку індексів інфляції і жодних доказів, які б його спростовували, стороною відповідача не надано, а тому суд покладає його в обґрунтування свого рішення.
Отже на підставі наведених позивачем доводів і аргументів та оцінки наданих ним доказів суд дійшов висновку про доведеність і обґрунтованість вимог Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізованого опалення з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох процентів річних в загальному розмірі 25 317,29 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат розгляду справи, суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 102, 00 грн.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України присуджує позивачу з відповідача судові витрати в сумі 3 002, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" боргу за оплату комунальних послуг з урахуванням інфляційної складової боргу та 3% річних в загальному розмірі 25 317,29 грн. та судові витрати в сумі 3 002 грн., а усього 28 319 грн. 29 коп.
Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс", адреса місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ: 31025659.
Відповідачка: ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: