Справа № 569/5126/19
06 жовтня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,
з участю:
представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ,
представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу №569/5126/19 в загальному порядку в режимі відеоконференції за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна колишнього подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в натурі, -
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом
14 березня 2019 року ОСОБА_3 звернулась з позовною заявою до ОСОБА_4 про поділ спільного майна колишнього подружжя.
28 жовтня 2019 року ОСОБА_3 подала заяву про збільшення розміру (уточнення) позовних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 22 січня 2018 року заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/15931/17 було вирішено розірвати шлюб між нею та відповідачем. За час подружнього життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набуте спільне майно, а також майнові права, які підлягають поділу після розірвання шлюбу. Зокрема, за період шлюбу було набуто право власності на приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 ,свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 видане ВК РМР 14 червня 2017 року; автомобіль марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий-в універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_3 , повною масою 2100, масою без навантаження - 1475, об'єм двигуна - 1999, колір сірий, 2007 року випуску; гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 33875674, свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 10.06.2011, видане ВК РМР та будівельні матеріали, на які поширюється режим спільної власності подружжя, які поставлялись за адресою АДРЕСА_3 .
Оскільки між сторонами, а саме нею та відповідачем склалася конфліктна ситуація, вирішення якої шляхом домовленості між сторонами є неможливо, реальний розподіл спільного сумісного майна подружжя (в натурі), а саме виділення кожному з колишнього подружжя конкретно визначеного майна, буде найбільше відповідати їхнім інтересам. В свою чергу, визначаючи порядок поділу спільного майна, необхідно врахувати обставини, що мають істотне значення: приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м. автомобіль та гараж є неподільними, оскільки не можуть бути поділені без втрати їх цільового призначення; позивач за первісним позовом ОСОБА_3 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності з 2001 року за основним видом діяльності «Надання послуг перукарнями та салонами краси» (Код КВЕД 96.02) і приміщення перукарні, загальною площею 33,4 кв.м. набувалось та використовується саме для розміщення та ведення в ньому підприємницької діяльності; автомобіль та гараж оформлені на ім'я ОСОБА_4 та використовуються ним; будівельні матеріали придбані ОСОБА_4 , поставлені за адресою: АДРЕСА_3 , де знаходиться земельна ділянка, що перебуває в оренді ФОП ОСОБА_3 , є ідентифіковані по найменуванню, кількості та вартості, а відтак можуть бути реально розподілені між сторонами. Будівельні матеріали придбані ОСОБА_4 за відповідними договорами оформленими на його ім'я та передані йому за актом, видатковими накладними. Первинні документи на такі матеріали знаходяться у ОСОБА_4 . На даний час стягнення з ОСОБА_3 та користь ОСОБА_4 будь-якої грошової компенсації в рахунок визнання за нею права власності на більшу частину майна становитиме для неї надмірний тягар у зв'язку з фінансовою неспроможністю нести такі витрати.
Враховуючи вище викладені обставини, найбільше відповідати інтересам сторін, засадам справедливості, добросовісності та розумності, буде здійснення поділу спільного майна колишнього подружжя згідно її заяви про збільшення розміру (уточнення) позовних вимог.
Посилаючись на викладене, просила суд поділити спільне майно подружжя колишнього подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступним чином: залишити у власності ОСОБА_3 приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1612200156101, номер запису про право власності 27299259 вартістю 659 960,00 грн.;
виділити у власність ОСОБА_3 будівельні матеріали, за адресою: АДРЕСА_3 (Плити бетонні 4*2,1 - 17 шт. - 33 150,00 грн.; відсів - 63 т. - 7 875,25 грн.; щебінь 20-40 - 182 т. - 31 755,36 грн.; щебінь гранітний 40-70 - 204 т. - 32 839,92 грн.; пісок будівельний - 61,5 т. - 7 402,14 грн.; пісок кварцовий - 15 т. - 12 000,00 грн.) вартістю 125 022,67 грн.;
залишити у власності ОСОБА_4 автомобіль марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова - VIN- НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 175 500,00 грн.; гараж, реєстраційний номер об'єкту нерухомості: НОМЕР_5 , що знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 , вартістю 108 000,00 грн.; будівельні матеріали за адресою: АДРЕСА_3 (відсів гранітний - 34 т. - 4 623,86 грн.; щебінь гранітний 5-20 - 158 т. - 28 506,36 грн.; щебінь гранітний 5-20 - 124 т. - 22 372,08 грн.; фанера ламінована - 418 лист. - 10979,80 грн.; синтетична трава XWR48-50 784,0 м.кв., з'єднувальна стрічка 450 м.п., клей поліуретановий 188,1 кг, СБР гранула (Польща), 7,6 т., пісок кварцовий 18,0 т. - 411 554,08 грн.; Труби профільні 30*60*3 - 80 м., труби профільні 60*60*3 - 60 м., труби профільні 50*50*3 - 100 м., труби 600 - 80 м. - 24 348,24 грн.) вартістю 502384,42 грн.;
припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на спірне майно;
судові витрати по справі покласти на ОСОБА_4 .
Короткий зміст позовних вимог за зустрічним позовом.
Заперечуючи проти первісного позову, 11 липня 2019 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в натурі у якому просив суд: поділити в натурі по Ѕ частки приміщенні перукарні, загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.11.2001 виданого на підставі розпорядження міського голови №2544-р від 31.10.2001 вартістю 659 960 грн. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за варіантом визначеним судово- будівельно-технічною експертизою; виділити йому, ОСОБА_4 із спільного майна подружжя: а. автомобіль марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий-Б універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 175 500,00 грн.; b.гараж, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості: 33875674, свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 10.06.2011 виконавчий комітет Рівненської міської ради вартістю 108 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 171 953,50 грн. вартість Ѕ будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва «спортивно-оздоровчого комплексу» за адресою: АДРЕСА_3 , розпочатого відповідно до декларації від липня 2011 року, зареєстровану 20.07.2011 інспекцією ДАБК у Рівненській області за №РВ08311018855 за вирахуванням вартості Ѕ спірного гаража та Ѕ вартості спірного автомобіля; судові витрати по справі покласти на ОСОБА_3 .
Свої вимоги представник позивача за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що в позовній заяві ОСОБА_3 зазначила наступне спільно нажите майно: Приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.11.2001 року, виданого на підставі розпорядження міського голови №2544-р від 31.10.2001 року, вартістю 659 960 гривень (відповідно до висновку №1502/19 судової будівельно-технічної експертизи від 15.02.2019р. замовленою ОСОБА_3 , із якою погоджується); автомобіль марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий-Б універсал, номер кузова - НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 175 500 гривень (із визначеною ОСОБА_3 вартістю автомобіля погоджується); гараж, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості: 33875674, свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 10.06.2011 видане виконавчим комітетом Рівненської міської ради, вартістю 108 000 гривень (із визначеною ОСОБА_3 вартістю гаража погоджується). Разом з тим, відповідно до Розпорядження міського голови про дозвіл на будівництво №492-р від 10.04.2009 та Декларації про початок виконання будівельних робітза липень 2011 р., зареєстрованої 20.07.2011 р. інспекцією ДАБК у Рівненській області за №РВ08311018855,нами в період шлюбу було розпочато будівництво спортивно-оздоровчого комплексу на АДРЕСА_3 . На даний час, будівництво даного об'єкту не завершено, а отже він може лише ставити питання про стягнення вартості будівельних матеріалів та конструктивних елементів, відповідно до ст. 331 ЦК України. Відповідно до долучених ним до зустрічної позовної заяви документів, вартість будівельних матеріалів, які були використані в будівництві спортивно-оздоровчого комплексу, складає 627 407,09 гривень. При цьому, не оспорюючи вартості приміщення перукарні, та виділення йому спірного автомобіля та вказаного гаража, та враховуючи те, що іншого майна подружжя, яке би було співмірне для залишення його ОСОБА_3 та отримання ним іншого співмірного майна, - у власності колишнього подружжя немає, а єдиним ефективних способом захисту права є поділ вказаного приміщення в натурі, враховуючи вимоги закону та правові позиції Верховного суду України та Верховного суду, оскільки об'єкт незавершеного будівництва є об'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 , та з нею укладено договір оренди земельної ділянки від 14.06.2008р. (який пролонгований додатковим договором від 14.05.2019 р.) на якому розпочате будівництво спортивно-оздоровчого комплексу, то відповідно він підлягає залишенню за нею, а на його користь повинно бути стягнуто з ОСОБА_3 - Ѕ вартості будівельних матеріалів з вирахуванням вартості Ѕ автомобіля та Ѕ гаражу, що становить: (627407,09/2)-(175 500 / 2) - (108 000/2)=313703,55-87750-54000= 171953,55 грн.
Посилаючись на викладене просив суд поділити спільне майно подружжя наступним чином:
поділити в натурі по Ѕ частки приміщенні перукарні, загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.11.2001 виданого на підставі розпорядження міського голови №2544-р від 31.10.2001 вартістю 659 960 грн. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за варіантом визначеним судово будівельно-технічною експертизою;
виділити йому, ОСОБА_4 із спільного майна подружжя: а. автомобіль марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий-Б універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 175 500,00 грн.; b.гараж, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості: 33875674, свідоцтво про право власності НОМЕР_4 від 10.06.2011 виконавчий комітет Рівненської міської ради вартістю 108 000,00 грн.;
стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 171 953,50 грн. вартість Ѕ будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва «спортивно-оздоровчого комплексу» за адресою: АДРЕСА_3 , розпочатого відповідно до декларації від липня 2011 року, зареєстровану 20.07.2011 інспекцією ДАБК у Рівненській області за №РВ08311018855 за вирахуванням вартості Ѕ спірного гаража та Ѕ вартості спірного автомобіля;
судові витрати по справі покласти на ОСОБА_3 .
Заяви та клопотання.
11.07.2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову (т.1 а.с.175-176).
11.07.2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 подав заяву про призначення судово будівельно- технічної та товарознавчої експертизи ( т.1 а.с. 172-174).
23.09.2019 року представник позивача за первісним позовом адвокат Музичко Р.В. подала клопотання про відкладення розгляду справи.( т.1 а.с.183).
18.10.2019 року представник відповідача адвокат Цуняк В.Й. подав клопотання про приєднання доказів ( т.1 а.с.190).
28.10.2019 року представник позивача, адвокат Музичко Р.В. подала заяву про збільшення розміру ( уточнення) позовних вимог ( т.1 а.с. 209--214).
25.05.2021 року представник позивача адвокат Бартощук А.В. подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції ( т.2 а.с. 1-2).
24.06.2021 року представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Цуняк В.Й. подав клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з перебуванням у відпустці ( т.2 а.с. 11).
06.09.2021 року представник відповідача, адвокат Цуняк В.Й. подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням відповідача ОСОБА_4 за кордоном ( т.2 а.с. 18).
28.09.2021 року представник позивача адвокат Бартощук А.В. подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції ( т.2 а.с. 21,22 ).
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 18 березня 2019 року позов залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків (а.с. 64-65 т.1).
Ухвалою суду від 18 квітня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання (а.с. 71-72 т.1).
Ухвалою суду від 11 липня 2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, поданий зустрічний позов; суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та було призначено підготовче судове засідання (а.с. 179-180 т.1).
Ухвалою суду від 11 липня 2019 року було накладено арешт на майно ОСОБА_3 (а.с.181 т.1).
Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року по даній справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, а провадження по справі зупинено (а.с.220-221 т.1).
Ухвалою суду від 08 квітня 2021 року було відновлено провадження у даній цивільній справі (а.с.242 т.1).
Ухвалою суду від 27 травня 2021 року ухвалено проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача адвоката Бартощука А.В. (а.с.4 т.2).
Протокольною ухвалою від 01.06.2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 30.06.2021 року на 14 год. ( а.с.8 т.2)
Ухвалою суду від 01 червня 2021 року постановлено проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача адвоката Бартощука А.В. (а.с.9 т.2).
Ухвалою суду від 30 червня 2021 року постановлено проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача адвоката Бартощука А.В. (а.с.13 т.2).
Ухвалою суду від 30 червня 2021 року постановлено проведення судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції за клопотанням представника позивача адвоката Бартощука А.В. (а.с.24-25 т.2).
06 квітня 2021 року на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи по ухвалі Рівненського міського суду (а.с.226-241).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено та сторонами визнається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому 16 липня 1993 року відділом ЗАГС м.Рівне, актовий запис № 977 - шлюбі.
Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року по цивільній справі №569/15931/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу позовну заяву задоволено; шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. (а.с.166-167 т.1).
Судом встановлено, що за період перебування у шлюбі сторонами по справі було набуто спільне майно.
Так, з свідоцтва про право власності на нерухоме майно на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам від 05 листопада 2001 року (дублікат) вбачається, що Рівненське міське бюро технічної інвентаризації посвідчує, що приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. Свідоцтво видано на підставі розпорядження міського голови №2544-р від 31 жовтня 2001 року та записано в реєстрову книгу №126 за реєстрованим №92-35082 05 листопада 2001 року. (Цей дублікат, замість втраченого, видані виконавчим комітетом Рівненської міської ради 14 червня 2017 року на підставі розпорядження міського голови №532-р від 08 червня 2017 року). (а.с.15 т.1).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи по заяві ОСОБА_3 від 30 січня 2019 року складеного судовим експертом Омельчук С.А. від 15 лютого 2019 року вбачається, що дійсна ринкова вартість приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , в цінах станом на час проведення експертизи, може становити 659 960 гривень.( а.с.16-37 т.1)
Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ вбачається, що за ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий-в універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_3 , повною масою 2100, масою без навантаження - 1475, об'єм двигуна 1999, колір сірий, 2007 року випуску (а.с.40-41). Згідно поданих письмових доказів середня ринкова вартість вказаного транспортного засобу становить 175 500,00 грн. (а.с.42-44 т.1).
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів №133303954 від 06 серпня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить гараж (реєстраційний номер майна 33875674) за адресою АДРЕСА_2 , номер запису: 57-9581 в книзі: 26. На підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_4 , 10.06.2011, Виконавчий комітет Рівненської міської ради. (а.с.45-55 т.1). Згідно поданих письмових доказів середня ринкова вартість гаражу становить 108 000,00 грн. (а.с.56-65 т.1).
Згідно Розпорядження міського голови від 10.04.2009 №492-р Про дозвіл на будівництво вбачається, що підприємцю ОСОБА_3 : п.1.1. дозволити будівництво спортивно-оздоровчого комплексу, відповідно до погоджених проектних пропозицій, на земельній ділянці на АДРЕСА_3 ; 1.2. отримати в установленому порядку вихідні дані для розроблення проектної документації; 1.3. погодити розроблену проектну документацію в управлінні містобудування та архітектури; 1.4. провести експертизу розробленої та погодженої проектної документації. 2. Дозвіл на виконання будівельних робіт отримати в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області. Виконання будівельних робіт без вказаного дозволу вважається самочинним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством. 3.Існуюча господарська будівля підлягає знесенню (а.с.99 т.1).
В липні 2011 року було видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу на АДРЕСА_3 , зареєстрованого в інспекції ДАБК у Рівненській області 20.07.2011 №РВ08311018855. Інформація про замовника: приватний підприємець ОСОБА_3 (а.с.100-104 т.1).
Згідно укладеного договору оренди земельної ділянки від 14.08.2008р. (який пролонгований додатковим договором від 14.05.2019 р.) між Рівненською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться в АДРЕСА_3 .( а.с. 105-112 т.1)
З витягу з Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку як фізична- особа підприємець з 27.07.2015 року та основний вид діяльності код КВЕД 93.19 інша діяльність у сфері спорту ( а.с. 119 т.1)
З витягу з Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку як фізична- особа підприємець з 19.01.2001 року та основний вид діяльності код КВЕД 85.60 допоміжна діяльність у сфері освіти та код КВЕД 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси ( основний) ( а.с. 115 т.1)
Згідно дослідженого в судовому засіданні висновку №4/2021 судової будівельно-технічної експертизи складеної 10 лютого 2021 року експертом ТОВ «Волинь-експерт» Омельчук С.А. вбачається, що приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05.11.2001 виданого на підставі розпорядження міського голови №2544-р від 31.10.2001 року є неподільним на два окремих самостійних приміщення у рівних частках (детально в дослідницькій частині).
В судовому засіданні сторонами вартість спірного майна не оспрювалась.
Мотивувальна частина. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положень ст.372 ЦК України та ст.70 СК України, в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя(ст. 60 СК України).
Відповідно до ст.61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Сутність поділу полягає у тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі.
Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України). При цьому, відповідно до частини третьої статті 71 СК України речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.» (Правова позиція Верховного Суду України висловлена у своїй постанові від 11.03.2015 р. у справі 6-21цс15)
В судовому засіданні встановлено, що спірне майно було придбано під час перебування сторін у шлюбі та вартість спірного майна учасниками судового процесу не оспорюється.
З витягу з Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку як фізична- особа підприємець з 27.07.2015 року та основний вид діяльності код КВЕД 93.19 інша діяльність у сфері спорту ( а.с. 119 т.1)
З витягу з Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу підприємця вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на обліку як фізична- особа підприємець з 19.01.2001 року та основний вид діяльності код КВЕД 85.60 допоміжна діяльність у сфері освіти та код КВЕД 96.02 - надання послуг перукарнями та салонами краси ( основний) ( а.с. 115 т.1).
Щодо майна підприємця, слід зазначити наступне: «Одним з видів розпоряджання власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом; законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності (стаття 320 ЦК України).
Правовідносини щодо здійснення підприємницької діяльності фізичною особою врегульовані главою 5 ЦК України.
Так, згідно зі статтею 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме йому при поділі цього майна.
Отже, майно фізичної особи-підприємця (яке використовується для господарської діяльності фізичної особи-підприємцем) вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
Використання одним з подружжя зазначеного майна для здійснення підприємницької діяльності може бути враховано при обранні способу поділу цього майна, тобто це майно може бути враховано при поділі всього майна подружжя або може бути виплачена вартість цього майна.
Таким чином, системний аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об'єктом спільної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними.»
Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України: від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 11 березня 2015 року у справі № 6-21цс15 та від 16 грудня 2015 року у справі № 6-1109цс15, від 13 червня 2016 року у справі № 6-1752цс15, та постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 539/2669/15-ц, від 23 квітня 2018 року у справі №344/1770/14-ц, від 17 квітня 2019 року у справі №509/1410/17, від 21 березня 2018 року у справі №559/848/15-ц, від 30 травня 2018 року у справі №359/1927/16-ц.
Крім того, фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю як фізичної особи, та жодним чином не обмежує їх. (Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 06.06.2018 у справі №910/16713/15).
Системний аналіз статей 57, 60, 61 СК України дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи - підприємця може бути об'єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між ними з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення спільного майна подружжя та способів поділу його між ними.
Майно фізичної особи- підприємця ( яке використовується для господарської діяльності фізичної особи - підприємцем) вважається спільним майном подружжя. Як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем та основним видом діяльності якої є надання послуг перукарнями та салонами краси.
Приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 було придбано під час перебування сторін у шлюбі та використовується ОСОБА_3 для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №4/2021 від 10 лютого 2021 року приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є неподільним на два окремих самостійних приміщення у рівних частках.
Вартість вказаного приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку експертизи № 1502/19 від 30.01.2019 року становить становить 659960 грн.
Суд визнає, що спірне приміщення перукарні є спільною сумісною власністю подружжя, воно придбане за рахунок належних подружжю коштів, враховуючи спосіб та порядок поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визначених статтею 71 СК України і що сутність такого поділу полягає у тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також, те, що спірне приміщення є неподільним, позивач ОСОБА_3 здійснює підприємницьку, пов'язану з наданням послуг перукарнями та салонами краси, суд приходить до висновку про виділ у власність ОСОБА_3 приміщення перукарні, загальною площею 33,4 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1612200156101, номер запису про право власності 27299259, вартістю 659960 грн.
Щодо виділу у власність будівельних матеріалів, позивач за первісним позовом ОСОБА_3 просила виділити їй у власність будівельні матеріали, за адресою: АДРЕСА_3 (Плити бетонні 4*2,1 - 17 шт. - 33 150,00 грн.; відсів - 63 т. - 7 875,25 грн.; щебінь 20-40 - 182 т. - 31 755,36 грн.; щебінь гранітний 40-70 - 204 т. - 32 839,92 грн.; пісок будівельний - 61,5 т. - 7 402,14 грн.; пісок кварцовий - 15 т. - 12 000,00 грн.) вартістю 125 022,67 грн.;
залишити у власності ОСОБА_4 будівельні матеріали за адресою: АДРЕСА_3 (відсів гранітний - 34 т. - 4 623,86 грн.; щебінь гранітний 5-20 - 158 т. - 28 506,36 грн.; щебінь гранітний 5-20 - 124 т. - 22 372,08 грн.; фанера ламінована - 418 лист. - 10979,80 грн.; синтетична трава XWR48-50 784,0 м.кв., з'єднувальна стрічка 450 м.п., клей поліуретановий 188,1 кг, СБР гранула (Польща), 7,6 т., пісок кварцовий 18,0 т. - 411 554,08 грн.; Труби профільні 30*60*3 - 80 м., труби профільні 60*60*3 - 60 м., труби профільні 50*50*3 - 100 м., труби 600 - 80 м. - 24 348,24 грн.) вартістю 502384,42 грн.;
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 171 953,50 грн. вартість Ѕ будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва «спортивно-оздоровчого комплексу» за адресою: АДРЕСА_3 , розпочатого відповідно до декларації від липня 2011 року, зареєстровану 20.07.2011 інспекцією ДАБК у Рівненській області за №РВ08311018855 за вирахуванням вартості Ѕ спірного гаража та Ѕ вартості спірного автомобіля;
Суд при вирішенні рішення в цій частині керується таким.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Справедивість - одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади ( принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні за сади ( принци) є по своїй суті нормами прямої дії.
Відтак, при поділі будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва « спортивно- оздоровчого комплексу» за адресою АДРЕСА_3 , суд керується саме засадами справедливості.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 190 та ст. 179 ЦК України - майном є окремі речі, сукупність речей, як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 331 ЦК України - до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року по справі №6-47цс16 та постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №640/11441/15-ц).
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу об'єкту власності після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи об'єктом власності з юридичної точки зору, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, відтак є майном, яке може належати на праві спільної сумісної власності подружжю та підлягати поділу між ними. (правовий висновок Верховного Суду України викладений в постановах від 18 листопада 2015 року у справі №6-388цс15, від 27 травня 2015 року у справі №6-159цс15, 16 грудня 2015 року у справі №6-2710цс15.
Судом встановлено, що розпорядженням міського голови від 10.04.2009 №492-р Про дозвіл на будівництво вбачається, що підприємцю ОСОБА_3 в липні 2011 року було видано Декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво спортивно-оздоровчого комплексу на АДРЕСА_3 , зареєстрованого в інспекції ДАБК у Рівненській області 20.07.2011 №РВ08311018855. Інформація про замовника: приватний підприємець ОСОБА_3 .
Згідно укладеного договору оренди земельної ділянки від 14.08.2008р. (який пролонгований додатковим договором від 14.05.2019 р.) між Рівненською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) вбачається, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться в АДРЕСА_3 .
Судом також встановлено, що на день розгляду справи, будівництво даного об'єкту не завершено, а отже поділу підлягають лише будівельні матеріали та конструктивні елементи, відповідно до ст. 331 ЦК України.
При вирішенні спору по суті в цій частині судом враховується, що ОСОБА_5 перебуває на обліку як фізична- особа підприємець з 27.07.2015 року та основний вид діяльності код КВЕД 93.19 інша діяльність у сфері спорту.
З договору підряду № 06-24 від 24.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_4 був замовником робіт з поставки та влаштуванню покриття міні-футбольної площадки ( а.с. 119-121 т.1)
З договору поставки № 2-00003 від 04.02.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 є покупцем будівельних матеріалів для будівництва міні- футбольної площадки за адресою АДРЕСА_3 ( а.с. 122-123 т.1).
З досліджених та оцінених в судовому засіданні документів встановлено, що вартість будівельних матеріалів, які були використані в будівництві спортивно- оздоровчого комплексу, складає 627 407, 09 грн ( а.с. 124-147 т.1).
Таким чином, враховуючи принцип справедливості, а також те, що ОСОБА_4 є фізичною особою підприємцем, що здійснює іншу діяльністю у сфері послуг, що вартість будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_3 становить 627 407, 09 коп, з урахуванням, що позивачу за первісним позовом суд виділяє приміщення перукарні по АДРЕСА_1 , вартістю 659 960 грн, суд приходить до висновку про виділення ОСОБА_4 будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва « спортивно- оздоровчого комплексу» за адресою АДРЕСА_5 , вартістю 627 407, 09 коп.
Щодо поділу іншого майна подружжя, а саме автомобіля марки MAZDA моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий-в універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_3 , повною масою 2100, масою без навантаження - 1475, об'єм двигуна 1999, колір сірий, 2007 року випуску середня ринкова вартість вказаного транспортного засобу становить 175 500,00 грн, то враховуючи, що позивач за первісним позовом ОСОБА_3 просила залишити вказаний автомобіль у власності відповідача ОСОБА_4 , а позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 також просив виділити йому у власність вказаний автомобіль, то суд приходить до висновку про виділення вказаного автомобіля у власність ОСОБА_4 , оскільки сторони не заперечують проти такого поділу.
В судовому засіданні також встановлено, що сторонами під час шлюбу було придбано гараж за адресою АДРЕСА_2 ,що належить ОСОБА_4 відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів №133303954 від 06 серпня 2018 року.Вартість, згідно поданих позивачем ОСОБА_3 даних становить 108 000,00 грн.
Враховуючи засади справедливості, суд приходить до висновку, що вказаний об'єкт нерухомого майна підлягає виділенню у власність позивачу за первісним позовом ОСОБА_3 .
Відповідно до роз'яснень, які містять у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійної його вартості на час розгляду справи.
Аналогічні роз'яснення містяться в пп. а) п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 січня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», зокрема, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Загальна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_3 становить 767 960 грн : - 659960 грн- вартість перукарні, та 108000 грн.- вартість гаража.
Загальна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_4 становить 802907, 09 грн : - 627407, 09 грн- вартість будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва та 175000 грн- вартість автомобіля.
Відтак, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню грошова компенсація різниці вартості проведеного поділу спільного майна подружжя в сумі 34 947, 09 грн.
Таким чином, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позовні вимоги за первісним позовом та позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають до задоволення частково.
Судові витрати.
На виконання вимог ухвали суду від 18.03.2019 року про залишення позову без руху, позивачем за первісним позовом сплачено судовий збір у розмірі 6531,40 грн.(а.с. 68).
Позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір у розмірі 5763,00 грн. (а.с. 95).
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов"язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом задоволені частково, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 слід стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5413 грн., відповідно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна колишнього подружжя - задоволити частково.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя в натурі - задоволити частково.
Виділити у власність ОСОБА_3 приміщення перукарні, загальною площею 33,4 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1612200156101, номер запису про право власності 27299259, вартістю 659 960 грн. 00 коп.
Виділити у власність ОСОБА_3 гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , вартістю 108 000 грн.
Виділити ОСОБА_4 будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництва " Спортивно- оздоровчого комплексу" за адресою АДРЕСА_3 , вартістю 627 407 грн. 09 коп.
Виділити у власність ОСОБА_4 автомобіль марки MAZDA -5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , типу легковий універсал, номер кузова - НОМЕР_3 , 2007 року випуску, вартістю 175 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію різниці вартості проведеного поділу спільного майна подружжя в сумі 34 947, 09 ( тридцять чотири тисячі дев'ятсот сорок сім грн. 09 коп.)
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 5413 ( п'ять тисяч чотириста тринадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса проживання: АДРЕСА_6 .
Повний текст рішення складений 08 жовтня 2021 року
Суддя Н.Г. Кучина