Справа № 557/1583/21
про залишення заяви без руху
"11" жовтня 2021 р.
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Гощанської селищної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно.
Перевірив вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
Ціна позову у відповідності до п. 2 і 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України визначається: 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 908 грн.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, суддею встановлено, що предметом позову є: визнання права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно довідки КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» від 15.04.2021, вартість житлового будинку становить 118090 грн.
Таким чином позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2088,9 грн. (1% від вартості ціни позову (1180,9 грн.)+ вимога немайнового характеру (908 грн.).
Так, позивачем додано квитанцію №49 від 17 червня 2020 року по сплаті судового збору на суму 420,40 грн., квитанція №21 від 18 січня 2021 року на суму 13995,6 грн. та квитанція №13 від 28 вересня 2021 року на суму 272,90 грн.
Однак, суддею зазначається, що №49 від 17 червня 2020 року по сплаті судового збору на суму 420,40 грн. викликає сумніви щодо достовірності вказаної квитанції, оскільки, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Гощанського районного суду від 08 липня 2020 року, за вказаною квитанцією, ОСОБА_1 повернуто 50% судового збору.
Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок №
UA428999980313111206000017507, отримувач коштів У ГУК у Рівн.обл/отг смт.Гоща/22030101, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.
У відповідності з пунктами 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно приписів ч. 4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та сплата судового збору відповідно до ціни позову.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Однак позивачем ОСОБА_1 , не надано доказів отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачу свідоцтва про право на спадщину), що підтверджує підстави звернення до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гощанської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Пацко