08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-ві/381/4/21
381/1884/21
08 жовтня 2021 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максименка К.М. про відвід судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
В провадження судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 05 жовтня 2021 року.
28 липня 2021 року представником позивача - адвокатом Максименко К.М. до канцелярії суду подано заяву про відвід судді Осаулової Н.А. у справі №381/1884/21, посилаючись на те, що з 17.06.2014 по 25.07.2017, тобто протягом 3 років відповідач ОСОБА_2 та суддя Осаулова Н.А. одночасно працювали у Фастівському міськрайонному суді Київської області, тому у позивача є обґрунтовані сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Осаулової Н.А., оскільки вона є знайомою відповідача ОСОБА_2 та працювала з нею в одному невеликому колективі на протязі тривалого часу.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максименка К.М. про відвід судді Осаулової Н.А. у цивільній справі №381/1884/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, передано до канцелярії суду для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України, який буде розглядати заяву про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2021 заява про відвід передана на розгляд судді Ковалевській Л.М.
Згідно ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Частиною другою ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Конкретизуючи суб'єктивний критерій, ЄСПЛ підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи.
Виходячи з наявної практики ЄСПЛ, можна зазначити, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6 ЄКПЛ, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Згідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
З положень ч. 3 ст. 39 ЦПК України, вбачається, що відвід повинен бути вмотивованим.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 фактично працювала в Фастівському міськрайонному суді з 18.05.2004 року по червень 2010 року, а в період з липня 2010 року по 25 липня 2017 року, тобто по день звільнення, перебувала у відпустках по догляду за дітьми, що спростовує твердження представника позивача, що головуючий у справі та відповідач ОСОБА_2 є знайомими та працювали в одному колективі на протязі тривалого часу.
Під час розгляду заявленого представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Максименком К.М. відводу судді Осауловій Н.А., не наведені обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, а також згідно практики ЄСПЛ, судом, в ході розгляду заяви про відвід, не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у даній справі.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим, таким що має штучних характер та ґрунтується лише на припущеннях сторони позивача.
Згідно до ч. 4 ст. 39 ЦПК України, лише встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає заявлений відвід судді Осауловій Н.А., є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 36-40 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максименка К.М. про відвід судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Ухвала в порядку ст. 353 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.М.Ковалевська