06.10.2021 Провадження по справі № 2/940/338/21
Справа № 940/628/21
Іменем України
06 жовтня 2021 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судових засідань Романовської Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що 11.05.2021 року державним виконавцем Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису № НРА 737482, вчиненого 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований в реєстрі за № 90444, про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» грошових коштів у сумі 59830 гривень 00 копійок, згідно кредитного договору № 361751 від 22.01.2018 року. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню. Також посилався на те, що стягувачем нараховані відсотки з порушенням умов договору, оскільки нараховувалися з порушенням статей 1048-1050 ЦК України, а саме після спливу визначеного строку кредитування та за межами строку позовної давності. За даних обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 07.06.2021 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15.06.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 05.04.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 90444, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» 59830 грн. 00 коп., що проводиться заступником начальника відділу Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сющук А.В. в рамках виконавчого провадження № 65373769.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 26.08.2021 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2021 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив у разі його неявки в судове засідання здійснювати розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 22.01.2018 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» укладений договір позики № 361751. (а.с. 8-17).
05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 90444 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 361751 від 22.01.2018 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», яке є стягувачем, заборгованості за період з 04.01.2018 року по 01.03.2020 року в сумі 59030,00 грн., в тому числі: 2000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 57030,00 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. (а.с. 7).
На підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» заступником начальника відділу Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сющук А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65373769 на підставі виконавчого напису № НРА 737482, вчиненого 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Головкіною Я.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» боргу в сумі 59830 грн. (а.с.18-19).
Вирішуючи даний спір суд застосовує положення норм цивільного законодавства України, Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ 22.02.2021 року № 296/5 (надалі - Порядок) та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Виходячи із системного аналізу вищезазначених статей, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис, як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не визнає суму заборгованості за договором позики № 361751 від 22.01.2018 року безспірною.
З оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса вбачається, що сума заборгованості, у тому числі за відсотками визначена за період з 04.01.2018 року по 01.03.2020 року.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Тобто, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18).
З огляду на викладене, відповідач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право на стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених відсоткам за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Отже, наведені фактичні обставини свідчать, що розмір заборгованості вказаний в оспорюваному виконавчому написі не є безспірним.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.4. Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до п. 1.3 договору позики від 22.01.2018 року строк позики складає тридцять днів до 21.02.2018 року. Проте, для вчинення виконавчого напису Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» звернулося до приватного нотаріуса лише 05.04.2021 року, тобто поза межами трирічного строку з моменту виникнення права вимоги.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» не надано суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства, з огляду на те, що приватним нотаріусом не дотримано вимог щодо порядку вчинення нотаріального напису, а саме не дотримано строків, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, сума стягнення не є безспірною, а також, що відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» не спростовані доводи позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 980,00 грн. та заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн., що підтверджується квитанціями за № 31 від 04.06.2021 року та за № 0.0.2154833418.1 від 09.06.2021 року.
Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1362 грн. 00 коп. (908,00 +454,00) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 141, 142, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», Тетіївського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис серії НРА 737482, вчинений 05 квітня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрований в реєстрі за № 90444, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, грошових коштів у сумі 59830 гривень 00 копійок, згідно кредитного договору № 361751 від 22.01.2018 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398, адреса: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 00061, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят два) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного рішення: 11.10.2021 року.
Суддя С.В.МАНДЗЮК