Справа № 420/9264/21
29 вересня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Божка А.В., представник відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №UA/500020/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала в непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.55 та ч.4 ст.57 Митного кодексу України перед винесенням рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №UA/500020/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 жовтня 2020 року між Nantong Suou Import & Export Trade Co., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці (Продавець) та позивачем був укладений Контракт №ВМ-ВТ-89, відповідно до якого Продавець продає позивачу текстильні тканини власного виробництва.
Відповідно до пунктів 1-3 Контракту Продавець і позивач погодили, зокрема, що кількість, ціна, вартість, умови поставки вказуються окремо в інвойсах. Інвойс на поставку в рамках Контракту є його невід'ємною частиною. Ціна товару, що постачається, повинна бути узгоджена сторонами. Вона вказується в інвойсі на поставку. Ціна товару визначається на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка. Зміни базових умов поставки погоджуються сторонами шляхом укладення додаткової угоди до Контракту.
Оплата за Контрактом здійснюється наступним чином: 30% позивач оплачує після надання документів про завантаження (коносамент), інші 70% у формі документарного інкасо відповідно до Уніфікованих правил для інкасо (у редакції від 1995 року) публікації МТП №522. Документи по інкасо мають бути надані позивачу проти акцепту векселів з датою здійснення платежу 90 днів від дати відвантаження товару в коносаменті.
Базові умови поставки - FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка (Incoterms 2010).
Позивач вказав, що Продавець та позивач на рівні Контракту узгодили основні умови своєї співпраці, передбачивши, що умови поставки можуть змінюватися ними у відповідній додатковій угоді до Контракту, а кількість, ціна, вартість товару - у відповідному інвойсі.
Позивач зазначив, що 14 жовтня 2020 року Продавець на виконання пункту 1 Контракту виставив позивачу до сплати Інвойс №NTSE20118 на загальну суму 130851,16 долар США на умовах поставки товару FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка, які передбачені Контрактом.
03 грудня 2020 року позивач подав до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію ІМ40ДЕ №UA500050/2020/213767, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар, придбаний у Продавця за Інвойсом, а саме: тканина текстильна, сатинового переплетення, виготовлена з волокон бавовни на 100%, вибивна з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмаси, які спостерігаються неозброєним поглядом, відсутні, в рулонах шириною 220±10 см, поверхневою щільністю 110 г/м2 (±10%), артикул Sateen, в кількості 106 288 погонних метрів за ціною 1,2311 долар США за 1 (один) погонний метр, код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (надалі - “УКТ ЗЕД”) 5208599000, загальною вартістю 130 851,16 долар США (надалі - “Товар”).
04 грудня 2020 року Одеське управління експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби за результатами аналізу відібраних відповідачем проб (зразків) Товару видала свій Висновок №140003600-0992 (надалі - “Висновок лабораторії”).
04 грудня 2020 року відповідач на підставі Висновку лабораторії виніс Рішення про визначення коду товару №КТ-UA500050-0014-2020, яким змінив код Товару згідно з УКТ ЗЕД з 5208599000 на 5208591000 та опис Товару на: тканина саржевого переплетення трьох ниток, виготовлена з волокон бавовни на 100%, вибивна з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмаси, які спостерігаються неозброєним поглядом, відсутні, в рулонах шириною 222±0,2 см, поверхневою щільністю 109 г/м2 (±1%), артикул Sateen, в кількості 106 288 погонних метрів.
04 грудня 2020 року позивач подав до відповідача митну декларацію ІМ40ДЕ №UA500050/2020/213874, у графі 31 якої позивачем був зазначений товар з урахуванням зміни коду згідно з УКТ ЗЕД з 5208599000 на 5208591000 та опису відповідно до Рішення про визначення коду товару.
Позивач вказав, що зміна коду класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до Рішення про визначення коду товару жодним чином не впливає та не може вплинути на вартість товару, у тому числі на митну вартість товару. Не впливає Рішення про визначення коду товару і на розмір митних платежів, які позивач зобов'язаний сплатити до державного бюджету України.
Відповідно до граф 20, 22 та 42 Митної декларації 213874 загальна вартість товару склала 130851,16 долар США, як це зазначено в Інвойсі, а його поставка відбувалася на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка (що підтверджується, зокрема, пунктом 3 Контракту та Інвойсом, у якому є посилання на Контракт та зазначені умови поставки Товару, а саме: FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка).
У той же час, позивач здійснив перевезення товару з території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України. Розмір таких додаткових витрат склав 78079,59 грн.
Таким чином, митна вартість товару складає в гривневому еквіваленті станом на 04 грудня 2020 року 3781 664,65 грн. (130851,16 долар США х 28,3038 + 78079,59 грн.).
Позивач зазначив, що виконуючи приписи частини другої статті 53 МК України, позивач при поданні митної декларації 213874 надав відповідачу, зокрема, фотокопії наступних документів: Контракту, Інвойса, Договору про транспортно-експедиційне обслуговування №04-01 від 01 квітня 2016 року, укладеного між позивачем та Приватним підприємством “Інтервід”, Рахунка на оплату №1436 Ф від 01 грудня 2020 року, виставленого Експедитором, Коносамента №SHWS220100590 від 18 жовтня 2020 року, Сертифіката про походження товару №20C3206A1628/00020 від 19 жовтня 2020 року, Сертифіката якості Продавця б/н від 14 жовтня 2020 року, Висновку лабораторії та Рішення про визначення коду товару.
04 грудня 2020 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією 213874.
У своєму Запиті відповідач витребував від позивача надання наступних документів: 1) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) копії митної декларації країни відправлення; 4) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; 6) калькуляції транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 7) прейскурантів (прайс-листів), каталогів виробника товару.
04 грудня 2020 року позивач у відповідь на Запит надав відповідачу лист №0412/20-01. У своєму листі для підтвердження заявленої митної вартості товару в гривневому еквіваленті станом на 04 грудня 2020 року в розмірі 3781664,65 грн. позивач надав відповідачу відповідні документи та інформацію.
На думку позивача, всі надані ним документи без виключення підтверджують митну вартість товару в гривневому еквіваленті станом на 04 грудня 2020 року в розмірі 3781664,65 грн. відповідно до чинного законодавства України та містять об'єктивні відомості про складові митної вартості товару, що, в свою чергу, піддаються обчисленню та підтверджуються документально.
Позивач зазначив, що в прохальній частині листа він звернувся до відповідача, зокрема, з проханням у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між позивачем та відповідачем перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару.
04 грудня 2020 року відповідач, незважаючи на всі зусилля позивача щодо підтвердження митної вартості товару, без проведення в письмовому вигляді консультації з позивачем прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000060/2, яким застосував другорядний (резервний) метод для визначення митної вартості товару.
Ухвалою від 07.06.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 05.07.2021 року суд витребував у відповідача докази.
Ухвалою від 21.07.2021 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 02.09.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 29 вересня 2021 року на 14:00 годину, з'явився представник позивача. Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання 29 вересня 2021 року на 14:00 годину не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, тому суд ухвалив про розгляд справи за його відсутності.
02.07.2021 року електронною поштою представник відповідача подав письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що 04.12.2020 декларантом ТОВ “Барбатекстіль” було подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ на товари, в тому числі “меблі для сидіння”, яку прийнято до митного оформлення за №UA500050/2020/213874. Митна вартість товару заявлена за ціною договору щодо товару, який імпортується (вартість операції) на умовах поставки FOB CN SHANGHAI.
Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500050/2020/213874 від 04.12.2020 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною, декларацією (МД) №UA500050/2020/213874 від 04.12.2020 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у наданому до митного оформлення сертифікаті якості опис товару не відповідає заявленому в ЕМД та висновку за результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень;
3) у гр. 48 даної ЕМД декларант вказав дату відстрочення платежів 03.02.2021, проте жодної інформації щодо гарантії та надання розстрочення/відстрочення сплати митних платежів не надано.
Таким чином, відповідач вважав, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 14 жовтня 2020 року між зареєстрованою в Китайській Народній Республіці компанією Nantong Suou Import & Export Trade Co., Ltd та позивачем був укладений Контракт №ВМ-ВТ-89, відповідно до якого Продавець продає позивачу текстильні тканини власного виробництва (а.с. 10-12).
Відповідно до пунктів 1-3 Контракту Продавець і позивач погодили, зокрема, що кількість, ціна, вартість, умови поставки вказуються окремо в інвойсах. Інвойс па поставку в рамках Контракту є його невід'ємною частиною.
Ціна товару, що постачається, повинна бути узгоджена сторонами, вона вказується в інвойсі на поставку.
Ціна товару визначається на умовах FOB м.Шанхай, Китайська Народна Республіка.
04 грудня 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500050/2020/213874 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 17).
У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Тканина саржевого переплетення трьох ниток, виготовлена з волокон бавовни на 100%, вибивна з надрукованим малюнком, просочення, дублювання і покриття пластмасами, які спостерігаються неозброєним поглядом відсутні, в рулонах шириною 222,0 (+/- 0,2) см, поверхнева щільність 109 г/м2 (+/- 1%), артикул Sateen, 233833, 60 м2 - 106288 м.п.; Країна виробництва - CN; Торговельна марка - Barbatextile.
Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.
Разом з митною декларацією декларантом було подано копії наступних документів: Контракту, Інвойса, Договору про транспортно-експедиційне обслуговування №04-01 від 01 квітня 2016 року, укладеного між позивачем та Приватним підприємством “Інтервід”, Рахунка на оплату №1436 Ф від 01 грудня 2020 року, виставленого Експедитором, Коносамента №SHWS220100590 від 18 жовтня 2020 року, Сертифіката про походження товару №20C3206A1628/00020 від 19 жовтня 2020 року, Сертифіката якості Продавця б/н від 14 жовтня 2020 року, Висновку лабораторії та Рішення про визначення коду товару.
04 грудня 2020 року відповідач надіслав позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями Запит (повідомлення) щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією 213874.
У своєму Запиті відповідач витребував від позивача наступні документи: 1) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) виписки з бухгалтерської документації; 3) копії митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) калькуляції транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 7) прейскурантів (прайс-листів), каталогів виробника товару.
Протягом 04.12.2020 року позивачем було надіслано митному органу лист вих.№ 0412/20-01 до якого було додане платіжне доручення №29JBKLKB від 09.11.2020 на суму 39255,35 USD з призначенням платежу за контрактом № ВМ-ВТ-89 від 14.10.2020 та посиланням на інвойс №NTSE20118 від 14.10.2020.
У листі ТОВ "БАРБАТЕКСТІЛЬ" від 04.12.2020 № 0412/20-01, зокрема, зазначено, що зміна коду товару рішенням № КТ-UA500020-0014-2020 з 5208599000 на 5208591000 жодним чином не впливає на вартість товару, у тому числі на митну вартість. Також позивач зазначив, що згідно з умовами поставки FOB м.Шанхай, КНР, вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт включена до ціни товару. Надане митному органу платіжне доручення підтверджує сплати позивачем 30% вартості товару, що передбачено пунктом 2 Контракту. Також позивач зазначив про відсутність в нього інших документів, окрім тих, які надані митному органу для митного оформлення товару.
Крім того, у зазначеному листі позивач висловив прохання в письмовому вигляді провести консультації між Товариством та Одеською митницею Держмитслужби перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів з метою обрання методу визначення митної вартості товарів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ.
04 грудня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2020/000060/2 за митною декларацією №UA500050/2020/213874 (а.с. 29).
У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:
1) відповідно до пп. в) п. 2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
2) у наданому до митного оформлення сертифікату якості опис товару не відповідає заявленому в ЕМД та висновку за результатами дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень;
3) у гр. 48 даної ЕМД декларант вказав дату відстрочення платежів 03.02.2021, проте жодної інформації щодо гарантії та надання розстрочення (відстрочення) сплати митних платежів не надано.
У рішенні також вказано, що за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний метод.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄAIC та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів, у максимально наближений до митного оформлення час, та об'єм і партії товару становить: товару №1 - 5,86 доларів США/кг (від 10.11.2020 №UA500070/2020/503381), ніж заявлено декларантом 5,2266 доларів США за 1 кг нетто, та 0,571388 доларів США за один квадратний метр.
Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару №1 скориговано до рівня 5,86 доларів США за 1 кг нетто, та 0,6407 доларів США за один квадратний метр.
04.12.2020 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500050/2020/00278 (а.с. 30).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).
Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.
Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Тобто, наведені приписи зобов'язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.
З матеріалів справи вбачається, що першою підставою коригування митної вартості у оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до пп. в) п. 2 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Разом з тим, відповідно до пункту 3 Контракту та Інвойса, товар постачався на умовах FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка (відповідно до Incoterms 2010), які передбачають, зокрема в статті А.9 Розділу FOB, що продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.
Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки), Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Водночас, відповідно до підпункту в) пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: зокрема, витрати, понесені покупцем: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Таким чином, що законодавець у частині десятій статті 58 МК України чітко визначає умову, за якої до митної вартості товару необхідно додавати витрати, понесені покупцем на упаковку товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товару.
Враховуючи вищевикладене, витрати на упаковку та вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням спірного товару, на умовах поставки FOB м. Шанхай, КНР були включені до ціни товару та були понесені продавцем, а не позивачем, оскільки саме на продавця покладений обов'язок щодо забезпечення пакування товару.
Також суд бере до уваги доводи позивача, що відповідач безпідставно стверджує, що підставою для винесення оскаржуваного рішення було те, що позивач не надав підтвердження оплати фрахту в порту призначення, та те, що його не влаштував наданий до митного оформлення Сертифікат якості.
Суд зазначає, що відповідач у своєму Запиті не витребовував від позивача підтвердження оплати фрахту, що вказує на необ'єктивність відповідача при визначенні дійсної митної вартості товару.
Водночас, як зазначав позивач у своєму листі відповідачу, правовідносини між експедитором та позивачем регулюються Договором ТЕО. При цьому відповідно до пункту 4.5 Договору ТЕО розрахунок між сторонами здійснюється шляхом безготівкового розрахунку, оплата здійснюється протягом 3 банківських днів із моменту виставлення рахунка експедитором.
Так як рахунок експедитора був виставлений 01 грудня 2020 року, то станом на день митного оформлення спірного товару він ще не був оплаченим, а відтак позивач не міг надати відповідачу банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення в силу об'єктивної відсутності останніх.
Суд бере до уваги, що наданий позивачем разом із митною декларацією 213874 рахунок експедитора підтверджує вартість перевезення спірного товару в розмірі 78079,59 грн., що було залишено поза увагою відповідача.
Стосовно твердження відповідача, що рішення було прийнято у зв'язку з невідповідністю опису товару в Сертифікаті якості опису, заявленому в митній декларації 213874 та Висновку лабораторії, суд бере до уваги доводи позивача, що останній може надати лише ту копію Сертифіката якості, яку йому надає продавець, який і є власником такого сертифіката. Більше того, позивач може надати такий документ виключно в такому вигляді, в якому він попередньо наданий йому продавцем, а сам Сертифікат якості для цілей митного оформлення товару носить виключно інформаційний характер.
Зміна опису товару пов'язана виключно з виконанням позивачем рішення про визначення коду товару, яким було змінено опис товару, що жодних чином не вплинуло на вартість товару та розмір митних платежів, які позивач зобов'язаний сплатити до державного бюджету України.
Що стосується калькуляції транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера, то позивач звернув увагу відповідача у своєму листі, що в нього відсутня подібна калькуляція.
При цьому, приписи частин третьої та п'ятої статті 53 МК України не передбачають права відповідача витребовувати подібний документ, тому суд погоджується з доводами позивача, що така вимога відповідача є протиправною та необґрунтованою.
Стосовно банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), та виписки з бухгалтерської документації, позивач разом зі своїм листом від 04.12.2020 року надав відповідачу фотокопію платіжного доручення, що підтверджує сплату позивачем 30% вартості товару на виконання вимог пункту 2 Контракту в розмірі 39255,35 дол. США (130 851,16 дол. США х 30%).
У своєму листі позивач також зазначив, що ним був залучений експедитор для забезпечення транспортування товару з території Китайської Народної Республіки до місця ввезення на митну територію України та що правовідносини між експедитором та позивачем регулюються Договором ТЕО, а також повідомив відповідачу про відсутність у нього будь-яких інших договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаних з Контрактом, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця та рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов Контракту, оскільки треті особи, крім експедитора, не залучалися позивачем до поставки товару.
Також позивач у своєму листі повідомив відповідачу, що в нього були відсутні станом на день підписання листа будь-які інші бухгалтерські документи, пов'язані з поставкою товару, адже сам товар ще не брався на бухгалтерській облік позивача, так як він знаходився в зоні митного контролю відповідача та не був випущений у вільний обіг, а тому позивач не міг надати останньому витребовувані документи в силу об'єктивної відсутності останніх.
Суд бере до уваги доводи позивача, що спірний товар постачався на умовах поставки FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка, відповідно до яких ані позивач, ані продавець не мали жодних зобов'язань щодо укладення договору (контракту) страхування товару. При цьому, позивач на добровільних засадах також не укладав будь-яких договорів страхування, пов'язаних зі спірним товаром, про що він повідомляв відповідачу під час митного оформлення спірного товару.
Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.
Таким чином, рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року - є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.5 ст.55 МК України, декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Згідно ч.6 ст.55 МК України, на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Відповідно до ч.4 ст.57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 грудня 2020 року позивач у відповідь на Запит відповідача надав останньому лист №0412/20-01.
Так, зокрема, у своєму листі для підтвердження заявленої митної вартості товару в гривневому еквіваленті станом на 04 грудня 2020 року в розмірі 3781664,65 грн. позивач надав відповідачу відповідні документи та інформацію (а.с. 26-27).
У прохальній частині вищевказаного листа позивач звернувся до відповідача, зокрема, з проханням у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом провести в письмовому вигляді консультацію між позивачем та відповідачем перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару.
У той же час, відповідач, незважаючи на вимогу позивача про проведення письмової консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару, такої консультації перед винесенням рішення про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року не провів.
З огляду на викладене, така бездіяльність відповідача (щодо непроведення письмової консультації з метою вибору методу визначення митної вартості товару) є протиправною та такою, що порушила права позивача як декларанта в розумінні статей 55, 57 МК України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ “Барбатекстіль” є обґрунтованим та підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” (адреса: просп. Шевченка, 4Д, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 40314889) до Одеської митниці Держмитслужби (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500050/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року.
Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала у непроведенні в письмовому вигляді консультації між Товариством з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” та Одеською митницею Держмитслужби відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.55 та ч.4 ст.57 Митного кодексу України перед винесенням рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів за №UA/500050/2020/000060/2 від 04 грудня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Барбатекстіль” судові витрати у розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 08 жовтня 2021 року.
Суддя В.В. Андрухів