30 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/2738/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження у м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області
про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області про стягнення з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі за період з 05 лютого 2021 р. по 15 квітня 2021 р. включно в розмірі 50 213,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 за його позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області позовні вимоги задоволено частково. На виконання рішення суду в частині, яка звернена до негайного виконання 17.03.2020 р. видано виконавчі листи, обов'язок по поновленню на попередній роботі покладено на Держлікслужбу. 01.07.2020 р. постановою Третього апеляційного адміністративного суду резолютивну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 залишено без змін, а мотивувальну частину змінено. Позивач вказує, що 16.04.2021 р. рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2021 р. у справі №340/3950/20 в частині поновлення на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області виконане в повному обсязі. 16.04.2021 р. позивача ознайомлено з наказом Держлікслужби від 08.04.2020 р. №69-к та допущено до роботи. Позивач зазначає, що через затримку виконання рішення суду він звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу пов'язаного із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника: справа №340/2688/20 (період стягнення середнього заробітку з 14.03.2020 р. по 15.07.2020 р. включно); справа №340/3270/20 (період стягнення середнього заробітку з 16.07.2020 р. по 18.08.2020 р. включно); справа №340/3950/20 (період стягнення середнього заробітку з 19.08.2020 р. по 23.09.2020 р. включно); справа №340/5509/20 (період стягнення середнього заробітку з 24.09.2020 р. по 02.12.2020 р.); справа №340/361/21 (період стягнення середнього заробітку з 03.12.2020 р. по 04.12.2021 р. включно). Позивач зауважує, що з 05.02.2021 р. по 15.04.2021 р. включно має місце затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено (а.с.20-24). На думку відповідача, Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області не може бути відповідачем у даній справі адже не має відповідних повноважень для поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника, а також наказ від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 є таким, що скасований, з огляду на ч.8 ст.9 Закону України «Про державну службу». Відповідач вказує, що листом №60-02.1/01.1.1/06 від 15.04.2020 р. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області запросила письмове роз'яснення та підтвердження щодо виконання наказу від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » оскільки його посада не передбачена штатним розписом і структурою, і не отримала жодної відповіді від Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Також відповідач вважає, що позивачем не правильно визначено розмір середнього заробітку та не враховано податки і збори. Відповідач зазначає, що середньомісячну заробітну плату треба обчислювати виходячи за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Постанова Кабміну №1213 від 09.12.2020 р., якою було внесено зміни в постанову №100, в тому числі виключений пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, набрала чинності 12.12.2020 р. У даному випадку цими положеннями потрібно керуватися з 12.12.2020 р. Подія, з якою пов'язана відповідна виплата, почалася з 05.02.2021 р., тому потрібно застосовувати нові правила розрахунку середньої заробітної плати. На думку відповідача, середній заробіток ОСОБА_1 становить 940,15 грн. Також відповідач звертає увагу суду на те, що дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої (виплаченої) на підставі рішення суду на користь фізичної особи за час вимушеного прогулу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата, із цієї суми податковий агент повинен вирахувати відповідні податки.
Позивачем подано відповідь на відзив у якій позивачем зазначено, що вказане відповідачем у відзиві фактично зводиться до спростування обставин, які були встановлені у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 р. у справі №340/361/21, яке набрало законної сили 11.05.2021 р. На думку позивача, така позиція відповідача суперечить положенням ч.4 ст.78 КАС України. Також позивач вважає хибним твердження відповідача, що позивачем неправильно скориговано розмір середнього заробітку на коефіцієнт 1,09 у зв'язку з тим, що п.10 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1213. Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 (справа №1-7/99) вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події,, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Втрата чинності п.10 Порядку відбулася з дня набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1213 з 12.12.2020 р. Отже, з 12.12.2020 р. коригування середнього заробітку не допускається. Тому дія згаданої постанови поширюється на посадові оклади збільшення яких відбулося з 12.12.2020 р. (а.с.39-40).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.12).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні (а.с.43).
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а розгляд справи згідно з ч.9 ст.205 КАС України проведено в порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №415-к від 08.11.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області №53-к від 08.11.2019 року «Про звільнення та виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 »; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області з 12 листопада 2019 року; стягнуто з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.11.2019 року по 13.03.2020 року у розмірі 79912,75 грн; стягнуто з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на користь ОСОБА_1 3000 грн у відшкодування моральної шкоди; у задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками відмовлено. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 20683,30 грн звернуто до негайного виконання (а.с.64-70).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 р. у справі №340/3094/19 рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року по справі №340/3094/19 - змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови Третього апеляційного адміністративного суду; в іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року по справі №340/3094/19 - залишено без змін (а.с.71-77).
Наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. по справі №340/3094/19, скасовано наказ Держлікслужби від 08 листопада 2019 року №415-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (пункт 1). Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області з 12 листопада 2019 року (пункт 2). Наказано начальнику Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Панфіловій Л.В. забезпечити ознайомлення ОСОБА_1 з наказом в установленому законодавством порядку (пункт 3) (а.с.10).
15.04.2020 р. в.о. начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області Мурзак Н. звернулася до голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками з листом №60-02.1/01.1.1/06.12-20 про надання письмового роз'яснення та підтвердження щодо виконання наказу Держлікслужби від 08.04.2020 №69-к і про прийняття рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів шляхом скасування покладення на неї виконання обов'язків начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, оскільки ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком (а.с.25-27).
04.05.2020 р. Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області листом №136-01.1/01.1/05.12-20 звернулася до Національного агентства України з питань державної служби щодо роз'яснення, яким чином забезпечити виконання наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення ОСОБА_1 » (а.с.32).
Листом №111/01-18/ТО-20 від 02.07.2020 р. Міжрегіональне управління Національного агентства України з питань державної служби у Полтавській та Кіровоградській областях надано роз'яснення, з огляду на які на виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі роботодавцю потрібно привести штатний розпис у відповідність до рішення суду, тобто видати наказ про внесення змін до штатного розпису (оскільки штатний розпис - це документ, що встановлює для організації структуру, кількість штатних одиниць і посадові оклади працівників), видати наказ про поновлення працівника на роботі (стаття 76 Закону України «Про виконавче провадження»), внести зміни до трудової книжки працівника (п.2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58, зокрема визнається недійсним запис про звільнення), здійснити оплату за час вимушеного прогулу (а.с.33-35).
16.04.2021 р. ОСОБА_1 вручено для ознайомлення наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » та наказ Державної служби України з лікарських засобів №61-к «Про введення структури Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (а.с.10).
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.51 КЗпП України правовий захист від незаконного звільнення.
Згідно з ч.ч.1, 2, 7 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Частинами 1, 2 статті 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Суд враховує, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області з 12 листопада 2019 року, підлягало негайному виконанню.
Суд зауважує, що належним виконанням рішення суду про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків. Виконання вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ про поновлення на роботі та фактично допущено до роботи такого працівника.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.06.2020 р. у справі №521/1892/18 (провадження №61-3974осв18).
Як встановлено судом, Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 видано наказ від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », однак ОСОБА_1 із зазначеним наказом не ознайомлено, як і не допущено до фактичного виконання посадових обов'язків, що свідчить про невиконання рішення суду.
Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України.
Так, відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Отже, виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця у цій затримці.
Позивачем у даній справі заявлено позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05 лютого 2021 року по 15 квітня 2021 року.
Судом встановлено, що фактичне виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 відбулося 16.04.2021 року, а тому позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду відповідно до ст.236 КЗпП України за період з 05.02.2021 р. по 15.04.2021 р.
Стосовно посилання відповідача на те, що наказ від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » є таким, що скасований, з огляду на ч.8 ст.9 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з не отриманням письмового роз'яснення та підтвердження щодо виконання наказу, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. №889-VIII державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до ч.6 ст.9 Закону України «Про державну службу» державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.
Частиною 8 статті 9 Закону України «Про державну службу» передбачено керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов'язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк.
У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.
З огляду на зміст наказу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 08.04.2020 р. №69-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » встановлено, що його видано на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на виникнення сумніву щодо законності такого наказу.
Більш того, зважаючи на пп.10.2 п.10 Положення про Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 28.12.2017 р. №1207 (далі за текстом - Положення), начальник Служби організовує та забезпечує виконання Службою наказів та доручень Голови Держлікслужби, першого заступника та заступника Голови Держлікслужби.
Також помилковим є посилання відповідача на відсутність у начальника Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, з огляду на п.10.2 Положення, повноважень щодо призначення на посаду свого заступника, оскільки поновлення працівника на роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду.
Окрім того, наказ про поновлення ОСОБА_1 в межах повноважень винесений головою Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
Зважаючи на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, то роботодавцем позивача є Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області, у штаті якої перебував позивач та якою йому виплачувалася заробітна плата, а тому саме відповідач зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 за період з 05 лютого 2021 року по 15 квітня 2021 року включно.
Відповідно до п.32 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менше двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Згідно з пп.«л» п.1 Порядку №100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до абз.3 п.2 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 5 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, визначено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пунктом п.8 Порядку №100, у редакції чинній у періоді, за який стягується середній заробіток, встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, суд враховує середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 - 940,15 грн, встановлений у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19 (а.с.69).
Щодо застосування коефіцієнту підвищення посадових окладів суд враховує наступне.
Пунктом 10 Порядку №100 встановлювалося, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 р. №1213 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100», чинною з 12.12.2020 р., пункт 10 Порядку №100 виключено.
Отже, з 12.12.2020 р. коригування середнього заробітку на коефіцієнт підвищення не застосовується.
Таким чином, сума середнього заробітку ОСОБА_1 , встановлена у рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 р. у справі №340/3094/19, не підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення посадових окладів при розрахунку розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 05.02.2021 р. по 15.04.2021 р.
Судом встановлено, що кількість робочих днів за період з 05 лютого 2021 року по 15 квітня 2021 року включно становить 49 робочих днів.
Отже, середній заробіток, який підлягає стягненню з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 становить 46 067,35 грн (940,15 грн х 49).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині стягнення середнього заробітку за період з 05 лютого 2021 року по 15 квітня 2021 року в сумі 46 067,35 грн, а в іншій частині, зважаючи на висновки суду, задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.п.2 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Таким чином, рішення суду в частині стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць - 20 683,30 грн (940,15 грн х 22 робочих днів) підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, код ЄДРПОУ 37059505) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі №340/3094/19 за період з 05 лютого 2021 року по 15 квітня 2021 року у розмірі 46 067,35 грн (сорок шість тисяч шістдесят сім грн 35 коп.).
3. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 20 683,30 грн (двадцять тисяч шістсот вісімдесят три грн 30 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 30 вересня 2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт